Постанова

від 12.09.2018 по справі 918/858/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Справа № 918/858/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на ухвалу господарського суду Рівненської області, постановлену 25.07.18р. суддею Марачем В.В. у справі № 918/858/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери"

до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України

про стягнення в сумі 201 332,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.07.2018р. у справі №918/858/16 відмовлено у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про винесення додаткової ухвали про стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" судових витрат в сумі 10599,74грн. за розгляд скарги на дії ДВС та про розподіл судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. в сумі 1600,00грн. та касаційної скарги від 23.10.2017р. в сумі 1600,00 при оскарженні ухвали суду від 08.08.2017р. у справі №918/858/16.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим що, ухвалою від 08.08.2017р. у даній справі, судом вирішені питання розподілу судових витрат, які заявлялися ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" у клопотаннях, які подавалися ним до суду 26.07.2017р. та 08.08.2017р. Відповідно, відсутні підстави для задоволення заяви позивача та прийняття додаткової ухвали про стягнення з ДП "Рівненський облавтодор" судових витрат в сумі 10599,74грн. за розгляд скарги на дії ДВС та про розподіл судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. в сумі 1600,00грн. та касаційної скарги від 23.10.2017р. в сумі 1600,00 при оскарженні ухвали суду від 08.08.2017р. у справі №918/858/16. При розгляді заяви судом прийнято до уваги вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії КГС від 11.04.2018 р. у даній справі, зокрема те, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, підлягають розподілу відповідно до вимог процесуального закону. Однак вказані судові витрати, розподілені судом в ухвалі від 08.08.2017р. При цьому, судом, щодо доводів заявника про обов'язок суду розподілити судові витрати понесені останнім за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. та касаційної скарги від 23.10.2017р. при оскарженні ухвали суду від 08.08.2017р., зазначено, в силу нової редакції ГПК України (з 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відтак заява про винесення додаткової ухвали розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р., якою не передбачено право місцевого господарського суду розподіляти судові витрати понесені сторонами за подання апеляційних та касаційних скарг. Таке право надано судам апеляційної та касаційної інстанцій (статті 282, 315).

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" звернулося до суду із апеляційною скаргою від 09.07.2018р., в якій просить відкрити провадження за апеляційною скаргою. Просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.07.2018р. у справі №918/858/16 повністю та ухвалити постанову про стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" судових витрат, пов'язаних з явкою представників позивача в судові засідання у даній справі, на загальну суму 10 599грн. 74 коп. Здійснити розподіл судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1762,00грн., а також за подання апеляційної скарги від 04.09.2018р. в сумі 1 600,00грн. та касаційної скарги від 23.10.2017р. в сумі 1 600,00грн.

03.09.2018р. від апелянта надійшла до суду заява на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2018р., в якій скаржник зазначив про те, що ним допущено було описку у прохальній частині апеляційної скарги (пункт 3) та просить апеляційний суд вважати вірною наступну редакцію пункту 3 прохальної частини апеляційної скарги: Здійснити розподіл судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1762,00грн., а також за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. в сумі 1 600,00грн. та касаційної скарги від 23.10.2017р. в сумі 1 600,00грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена судом з неправильним застосуванням процесуальних норм, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, обставинам справи.

Щодо незаконної відмови суду у винесенні додаткової ухвали скаржник зазначає наступне. Так, підставою відмови в задоволенні заяви про винесення додаткової ухвали про стягнення судових витрат з відповідача судом зазначено те, що нібито при винесенні ухвали від 08.08.2017р. судом вирішені питання розподілу судових витрат, які заявлялися ТОВ Міжнародна юридична компанія ОСОБА_1 і партнери у клопотаннях, які подавалися ним до суду 26.07.2017р. та 08.08.2017р., то, відповідно, відсутні підстави для прийняття додаткової ухвали з даного питання. Такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до резолютивної частини ухвали господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. у даній справі судом задоволено скаргу від 04.04.2017р. на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Рівненській області ОСОБА_3, визнано бездіяльність державного виконавця незаконною, зобов'язане державного виконавця по виконавчому провадженні АСВП №53284085 провести перевірку майнового стану боржника - ДП Рівненський облавтодор та зазначено щодо направлення даної ухвали сторонам по справі та ДВС України. Таким чином, ухвалою від 08.08.2017р. у даній справі суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" Окрім того, посилаючись на ст. 86 ГПК України в редакції Кодексу, що діяла на момент винесення ухвали суду від 08.08.2017р., господарський суд в оскаржуваній ухвалі стверджує, що вищезазначеною нормою Закону, яка регулює порядок винесення ухвали та її зміст, не встановлено імперативної норми про те, що про розподіл судових витрат має зазначатись саме в резолютивній частині ухвали, навпаки дана норма тільки встановлює, що має містити ухвала суду. Також, в оскаржуваній ухвалі судом вказано: в мотивувальній частині ухвали суду від 08.08.2017р. судом зазначено про розгляд клопотань скаржника про відшкодування судових витрат за рахунок боржника в сумі 10 599,74грн. і відмічено, що в сукупності доказів, та з усього зазначеного вище суд вбачає, що в клопотаннях скаржника, про відшкодування судових витрат боржником в розмірі 10 599,74грн. (з урахуванням клопотання від 07.08.2017р.) слід відмовити, як в необґрунтованих та непідтверджених. Тобто господарським судом в ухвалі від 08.08.2017р. вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема, відмовлено скаржнику в задоволенні клопотань про їх відшкодування за рахунок боржника . Вказаний висновок суду суперечить положенням як ст. 86 ГПК України (в редакції Кодексу до 15.12.2017р.) так і ст. 234 ГПК України (в редакції Кодексу чинній з 15.12.2017р.). Крім того, скаржник зазначає, що враховуючи висновки суду, то за логікою останнього ухвала суду, якого б питання вона не стосувалась, не повинна містити в резолютивній частині ухвали вирішення того чи іншого прохання учасника справи, а суду достатньо зазначити про прийняте рішення в мотивувальній частині ухвали. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив: з огляду на те, що в ухвалі суду від 08.08.2017р. відмовлено ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" у задоволенні клопотань про відшкодування судових витрат боржником в розмірі 10 599,74грн., тобто здійснено розподіл судових витрат, то суд в додатковій ухвалі апріорі не вправі вирішувати питання про розподіл судових витрат і тим більше шляхом покладення їх відшкодування на відповідача, що є протиріччям самої суті додаткової ухвали, яка ні в якому разі не може суперечити ні обставинам, встановленим в основній ухвалі, ні мотивам, викладеним в ній. В даному випадку, ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" в разі незгоди з розподілом судових витрат, здійснених в ухвалі суду від 08.08.2017р., вправі було оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку, що було би ефективнішим способом захисту та відновлення порушених прав аніж звернення до суду з заявою про винесення додаткової ухвали . У разі звернення з апеляційною скаргою на ухвалу від 08.08.2017р. з підстав незгоди з розподілом судових витрат , про що зазначив суд в оскаржуваній ухвалі та назвав вказану дію як ефективнішим способом захисту та відновлення порушених прав , то виникає питання який пункт резолютивної частини ухвали суду від 08.08.2017р. у даній справі мав би оскаржувати апелянт? В постанові Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі №918/858/16, якою скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017р. та додаткову ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.08.2017р. і передано справу на новий розгляд, було наголошено, що оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, підлягають розподілу відповідно до вимог процесуального закону . Таким чином, Верховний Суд за результатом розгляду касаційної скарги ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" наголосив, що витрати, понесені апелянтом під час оскарження бездіяльності державного виконавця підлягають розподілу. Проте, під час нового розгляду господарським судом даної справи, не було враховано зазначену вище позицію Верховного Суду, як того вимагають положення ч. 5 ст. 310 та ч.1 ст. 316 ГПК України.

Щодо незаконної відмови у розподілі сплаченого судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг, апелянт зазначає, що при зверненні до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 04.09.2017р. на додаткову ухвалу господарського суду від 21.08.2017р. у даній справі, враховуючи положення ЗУ Про судовий збір та ЗУ Про Державний бюджет України на 2017 рік ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" сплачено судовий збір в сумі 1600,00грн. відповідно апелянт просив, стягнути вказаний судовий збір з боржника. При зверненні до ВГСУ з касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду від 03.10.2017р. та додаткову ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.08.2017р. у справі №918/858/16, Товариством сплачено судовий збір в сумі 1600,00грн. У касаційній скарзі просив суд стягнути з боржника судовий збір, сплачений ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" за подання апеляційної скарги від 23.10.2017р. та стягнути з боржника судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги. Однак, господарський суд Рівненської області, якому було передано на новий розгляд дану справу, в оскаржуваній ухвалі від 25.07.2018р. зазначає, що новою редакцією ГПК України чинною з 15.12.2017р., не передбачено право місцевого господарського суду розподіляти судові витрати понесені сторонами за подання апеляційний та касаційних скарг. Також, суд посилається на ст. 244 ГПК України, та зазначає, що даною статтею не передбачено, що при винесенні додаткового рішення місцевий господарський суд вправі розподіляти судові витрати понесені сторонами за поданню апеляційних та касаційних скарг. Проте, вказані такі висновки суду не відповідають чинному законодавству. Скаржник зазначає, що з урахуванням положень ч. 14 ст. 129 ГПК України та пункту 4 постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , в місцевого господарського суду під час нового розгляду справи наявний обов'язок здійснити розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" за подання апеляційної та касаційної скарги. Відмова суду здійснити розподіл сплаченого ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" судового збору за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. в сумі 1600,00грн. згідно платіжного доручення №1 від 04.09.2017р. та за подання касаційної скарги від 23.10.2017р. в сумі 1600,00грн. згідно платіжного доручення №540 від 23.10.2017р., про що зазначено в пункті 1 резолютивної частини оскаржуваної ухвали, є незаконною та необґрунтованою.

Також скаржник зазначає про невідповідність тексту оскаржуваної ухвали, що надійшла на адресу апелянта, тексту ухвали, розміщеному в Єдиному державному реєстрі судових рішень. При складенні тексту оскаржуваної ухвали суду Рівненської області від 25.07.2018р. у даній справі не дотримано вимог ст.ст. 234, 236 ГПК України, текст оскаржуваної ухвали, що надійшла на поштову адресу апелянта, не відповідає її тексту, що розміщений в ЄДРСР. Апелянт вважає, що під час надсилання до Реєстру електронної копії оскаржуваної ухвали було виправлено її текст, що є зміною мотивувальної частини оскаржуваної ухвали. Таким чином, ухвала господарського суду Рівненської області від 25.07.2018р. у справі №918/858/16 суперечить завданню та основним засадам господарського судочинства, які передбачені ст. 2 ГПК України, є незаконною та необґрунтованою, як того вимагають положення ст.ст. 236 ГПК України, а також постановлена всупереч обов'язковим вказівкам, що містяться в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 р. у даній справі, з порушенням норм ст.ст. 11, 86, 234 ГПК України та з неправильним застосуванням норм ст.ст. 129, 234, 244 ГПК України, зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідач - ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.07.2018р. у справі №918/858/16 та призначено її до розгляду на 12.09.2018р. об 10:00 год.

07.06.2018р. електронною поштою до Рівненського апеляційного господарського суду від апелянта ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" надійшла заява про проведення судового засідання 12.09.2018р. об 10:00год. у справі №918/858/16 у режимі відеоконференції; доручити проведення якої просить господарському суду міста Києва.

Враховуючи визначений процесуальним законодавством принцип незмінності складу суду, встановлені ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вказана заява апелянта станом на 10.09.2018р. не вирішувалося судом апеляційної інстанції, у зв'язку із перебуванням у відпустці члена колегії по справі ОСОБА_4

При цьому, судом також було враховано технічну можливість проведення відеоконференції з господарським судом міста Києва.

Разом з тим, враховуючи подальший графік відпусток суддів, що може в подальшому перешкодити розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у встановлені ГПК України строки, з метою забезпечення проведення судового засідання у даній справі 12.09.2018р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №918/858/16 - ОСОБА_4 у період з 30.08.2018р. по 14.09.2018р. включно та перебування у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) - Юрчука М.І. у період з 24.09.2018р. по 05.10.2018р. включно, відповідно до статті 32 ГПК України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №01-03/819 від 11.09.2018р. на підставі службової записки головуючого судді Юрчука М.І. від 11.09.2018р., призначено заміну судді-члена колегії у справі №918/858/16.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2018р. у справі №918/858/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.07.2018р. у справі №918/858/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Савченко Г.І., суддя Тимошенко О.М.

Сторони не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання 12.09.2018р.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.07.2018р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.10.2016р. у справі №918/858/16 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" до ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України про стягнення заборгованості із врахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних в сумі 201332,10грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" задоволено частково. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.10.2016р. у справі №918/858/16 скасовано та прийнято нове: "Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" до ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України" про стягнення основного боргу в сумі 99000,00 грн., інфляційних у розмірі 187011,00 грн., три проценти річних у сумі 14321,10 грн., та судові витрати задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія " ОСОБА_1 і партнери" - 99000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн. 00 коп. суми основного боргу, інфляційні у розмірі 66330 (шістдесят шість тисяч триста тридцять) грн. 00 коп., три проценти річних у сумі 5996 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 96 коп., судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 2569 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 90 коп., 1160 (одна тисяча сто шістдесят) грн.. 00 коп. судових витрат, які пов`язані із оплатою послуг адвоката. В стягненні з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія " ОСОБА_1 і партнери" - інфляційних у сумі 120681,00, три проценти річних у сумі 8324,14 та судових витрат 2915,46 грн., відмовити." Стягнуто з ДП "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія " ОСОБА_1 і партнери" - 2826 грн. 89 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. господарським судом Рівненської області 05.01.2017 р. видано накази №918/858/16.

13.01.17р. стягувач звернувся із заявою до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області для примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 05.01.2017р. у справі №918/858/16. При цьому стягувачем також було сплачено авансовий внесок у сумі 3501,14грн.

31.01.2017р. за вказаним виконавчим документом державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП№53284085, про що винесено постанову.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 28.02.2018 р. касаційні скарги ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на постанову від 21.12.2016 Рівненського апеляційного господарського суду у справі №918/858/16 господарського суду Рівненської області повернуто скаржнику без розгляду.

На підставі постанови від 23.03.17р. виконавче провадження ВП№53284085 приєднане до зведеного виконавчого провадження №42423745, яке веде ВПВР УДВС ГТУЮ в Рівненській області.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017р. касаційну скаргу ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишено без задоволення. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" задоволено частково. Постанову від 21.12.2016р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 918/858/16 господарського суду Рівненської області змінено в частині стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України інфляційних та річних. Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" 8926,27грн. 3% річних та 87481,80грн. інфляційних втрат. В задоволенні позову про стягнення 5394,83грн. 3% річних та 529,20грн. інфляційних втрат відмовлено. В решті постанову від 21.12.2016 Рівненського апеляційного господарського суду залишено без змін. Стягнуто з ДП "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" 3623,99грн. судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 18.05.2017р. господарським судом Рівненської області 07.06.2017р. видано накази №918/858/16.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.06.2017р. прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. задоволено скаргу на бездіяльність державного виконавця від 04.04.2017р. подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери". Визнано бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 незаконною. Зобов'язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3: по виконавчому провадженні АСВП № 53284085 провести перевірку майнового стану боржника - ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 331994540), щодо отримання Боржником, як переможцем тендерних закупівель, грошових коштів за укладеними у 2016 році Договорами про закупівлю послуг за державні кошти із Замовником - Службою автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України.

21.08.2017р. до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" надійшла заява про винесення додаткової ухвали, згідно якої останній просить суд винести додаткову ухвалу у справі №918/858/16, якою вирішити питання про стягнення з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" судових витрат в розмірі 10 599грн.74 коп., пов'язаних з явкою представників скаржника в судові засідання під час розгляду судом скарги ТОВ "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на дії органу ДВС.

В обґрунтування заяви зазначає те, що в резолютивній частині ухвали господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. відсутнє рішення щодо вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат позивача, пов'язаних з явкою представників позивача в судові засіданні 04.07.2017р., 18.07.2017р., 26.07.2017р., 08.08.2017р.. Крім того, в мотивувальній частині ухвали від 08.08.2017р. відсутнє посилання на клопотання позивача від 07.08.2017р. про відшкодування витрат, пов'язаних з явкою представників скаржника в судове засідання.

Додатковою ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.08.2017р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" щодо винесення додаткової ухвали. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" у задоволенні клопотань від 26 липня 2017 року та 07 серпня 2017 року про відшкодування витрат пов'язаних із розглядом скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2017р. апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненської області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. у справі № 918/858/16 повернуто заявнику.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" - не погодився із винесеною ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.08.2017р. та подав апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.08.2017р. у справі №918/858/16 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Рівненської області - без змін.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненської області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. у справі № 918/858/16 - залишено без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

23.10.2017 через Рівненський апеляційний господарський суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017р. та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.08.2017 у справі № 918/858/16.

Ухвалою від 12 березня 2018 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою позивача від 23.10.2017р.

В подальшому постановою від 19.03.2018р. виконавче провадження ВП№53284085 було виведено із зведеного виконавчого провадження №42423745 та іншою постановою, датованою також 19.03.2018р. закінчене у зв'язку із "фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом" - постанови винесені старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5

Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 11.04.2018 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.08.2017р. у справі № 918/858/16 скасовано, а справу передано на розгляд господарському суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.05.2018р. прийнято до провадження справу №918/858/16 та прийнято до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на рішення начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області. Крім того вказаною ухвалою призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про винесення додаткової ухвали про стягнення з Відповідача судових витрат в сумі 10 599,74 грн. за розгляд скарги на дії органу ДВС.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" подано до господарського суду письмові пояснення у справі №918/858/16 з урахуванням викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 11.04.2018р. у даній справі.

В поясненнях, товариство, зокрема, зазначає, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. у даній справі №918/858/16 задоволено скаргу ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнер" від 04.04.2017р. на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішеньУправління ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_3, визнано бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_3 незаконною та зобов'язано по виконавчому провадженню №53284085 провести перевірку майнового стану боржника - ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор", щодо отримання Боржником, як переможцем тендерних закупівель, грошових коштів за укладеними у 2016 році Договорами про закупівлю послуг за державні кошти із замовником - Службою автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України.

Під час розгляду вказаної вище скарги на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень, керуючись положеннями статей 22, 44, 49, 115 ГПК України (в редакції Кодексу, що діяла на час розгляду скарги) з урахуванням викладеного в постанові пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", скаржник звернувся до господарського суду Рівненської області із заявою від 19.08.2017р. про винесення додаткової ухвали про стягнення з ДП "Рівненський облавтодор" судових витрат з сумі 10599грн.74коп., що пов'язані з явкою представників ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" в судові засідання у даній справі та про які скаржником зазначено в поданих до суду клопотаннях від 26.07.2017р. та 07.08.2017р.

Заявник стверджує, що з урахуванням положень Конституції України, ГПК України (в редакції Кодексу, що діяла на час розгляду скарги), ГПК України (в редакції Кодексу, що чинна на даний час), викладеного в постанові пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та постанові пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", а також з урахуванням висновків Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, викладених в постанові від 11.04.2018р. у даній справі, заява скаржника від 19.08.2017р. про винесення додаткової ухвали у справі №918/858/16 про стягнення з ДП "Рівненський облавтодор" на користь ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" судових витрат, пов'язаних з явкою представників останнього в судові засідання у даній справі, на загальну суму 10 599 грн. 74 кой. підлягає задоволенню.

Крім того, у поясненнях зазначається, що під час звернення ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.09.2017р. на додаткову ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.08.2017р. у справі №918/858/16 скаржником згідно платіжного доручення №1 від 04.09.2017р. сплачено судовий збір в сумі 1600,00грн. При цьому, за звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 23.10.2017р. у даній справі ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" згідно платіжного доручення №540 від 23.10.2017р. сплачено судовий збір в сумі 1 600,00грн. З урахуванням положень ст.ст. 2, 5, 11, 123, 129 ГПК України та зазначеного з підпунктах 4.1., 4.4. пункту 4 постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", суми судового збору, сплачені ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. та касаційної скарги від 23.10.2017р. у даній справі, підлягають розподілу відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

У заяві від 18.06.2018р. ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" просить господарський суд за результатом розгляду заяви ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" від 19.08.2017р., з урахуванням висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладених в постанові від 11.04.2018р. у даній справі, а також пояснень скаржника від 14.06.2018 р. у даній справі, постановити додаткову ухвалу, якою: задоволити заяву скаржника від 19.08.2017 р. у справі №918/858/16; стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судові витрати, пов'язані з явкою представників Позивача в судові засідання у справі №918/858/16 в сумі 10 599 грн. 74 коп. та розподілити сплачений ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" судовий збір за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. в сумі 1600,00грн. та касаційної скарги від 23.10.2017р. в сумі 1600,00грн. у справі №918/858/16.

Розглянувши подану позивачем заяву про винесення додаткової ухвали у даній справі, з урахуванням пояснень від 14.06.2018р. та заяви від 18.06.2018р. дослідивши обставини щодо підстав подання такої заяви, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. задоволено скаргу на бездіяльність державного виконавця від 04.04.2017р. поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери". Визнано бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 незаконною. Зобов'язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3: по виконавчому провадженні АСВП №53284085 провести перевірку майнового стану боржника - ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 331994540), щодо отримання Боржником, як переможцем тендерних закупівель, грошових коштів за укладеними у 2016 році Договорами про закупівлю послуг за державні кошти із Замовником - Службою автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України.

21.08.2017р. до господарського суду ТОВ "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" подано заяву про винесення додаткової ухвали, відповідно до якої останнє просить суд винести додаткову ухвалу у справі №918/858/16, якою вирішити питання про стягнення з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" судових витрат, пов'язаних з явкою представників скаржника в судові засідання у даній справі на загальну суму 10599грн.74коп. При цьому, заявник посилається на те, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. не вирішено дане питання, так як судом не розглянуті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" від 26.07.2017р. та від 08.08.2017р. про відшкодування судових витрат, відповідно до яких останній просив суд стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судові витрати, пов'язані із явкою представників позивача в судові засідання у справі № 918/858/16, в сумі 10599,74 грн.

Вказана заява ТОВ "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про винесення додаткової ухвали є необґрунтованою і не підлягає задоволенню враховуючи наступні обставини.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській обл. ОСОБА_3 від 31.01.2017р., за заявою стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери", відкрито виконавче провадження №53284085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 05.01.2017 р. у справі №918/858/16 про стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" - 99000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн. 00 коп. суми основного боргу, інфляційні у розмірі 66330 (шістдесят шість тисяч триста тридцять) грн. 00 коп., три проценти річних у сумі 5996 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 96 коп., судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 2569 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 90 коп., 1160 (одна тисяча сто шістдесят) грн. 00 коп. судових витрат, які пов`язані із оплатою послуг адвоката.

06.04.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" звернулося до господарського суду Рівненської області із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.04.2017р. питання про прийняття скарги на дії ДВС відкладено до повернення матеріалів справи №918/858/16 до господарського суду Рівненської області.

06.06.2017р. матеріали справи №918/858/16 повернулись до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.06.2017р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Крім того, з матеріалів оскарження вбачається, що 26.07.2016р. та 08.08.2017р. представником Товариства було подано клопотання, в якому просить суд відшкодувати судові витрати пов'язані із розглядом скарги в сумі 10599,74грн..

Як уже зазначалося, ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.08.2017р. задоволено скаргу ТОВ "МЮК "ОСОБА_1 і партнери" на бездіяльність державного виконавця від 04.04.2017р. Визнано бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 незаконною. Зобов'язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3: по виконавчому провадженні АСВП № 53284085 провести перевірку майнового стану боржника - ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 331994540), щодо отримання Боржником, як переможцем тендерних закупівель, грошових коштів за укладеними у 2016 році Договорами про закупівлю послуг за державні кошти із Замовником - Службою автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в мотивувальній частині вищезазначеної ухвали судом зазначено про розгляд клопотань скаржника про відшкодування судових витрат за рахунок боржника в сумі 10599,74грн. (з урахуванням клопотання від 07.08.2017р.).

Таким чином, ухвала суду від 08.08.2017р. містить посилання на клопотання скаржника від 07.08.2017р. про відшкодування судових витрат.

Відповідно твердження ТОВ "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про відсутність такого посилання є безпідставним.

Разом з тим, в мотивувальній частині ухвали суду від 08.08.2017р. судом зазначено про розгляд клопотань скаржника про відшкодування судових витрат за рахунок боржника в сумі 10599,74 грн. і відмічено, що в сукупності доказів, та з усього зазначеного вище суд вбачає, що в клопотаннях скаржника, про відшкодування судових витрат боржником в розмірі 10 599, 74 грн. (з урахуванням клопотання від 07.08.2017р.) слід відмовити, як в необґрунтованих та непідтверджених.

Отже, господарським судом в ухвалі від 08.08.2017р.у даній справі вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема відмовлено скаржнику в задоволенні клопотань про їх відшкодування за рахунок боржника.

Згідно статті 86 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення ухвали суд від 08.08.2017р.), якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом. Ухвала господарського суду, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься також щодо накладення арешту на майно або зняття з нього арешту у разі визнання недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна, а також у разі визнання недійсним договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Тобто вищезазначеною нормою Закону, яка регулює порядок винесення ухвали та її зміст, не встановлено імперативної норми про те, що про розподіл судових витрат має зазначатися саме в резолютивній частині ухвали, навпаки дана норма тільки встановлює, що має містити ухвала суду.

Статтею 121-2 ГПК України, яка регулює оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС, також не встановлено імперативної норми про те, що про розподіл судових витрат має зазначатися саме в резолютивній частині ухвали.

Враховуючи наведені обставини даної справи щодо розгляду питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що господарським судом Рівненської області в ухвалі суду від 08.08.2017р. у даній справі вирішено питання розподілу судових витрат, які заявлялися Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" у клопотаннях, які подавалися ним до господарського суду 26.07.2017р. та 08.08.2017р..

Статтею 88 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення ухвали суд від 08.08.2017р. та звернення заявника до суду з заявою про винесення додаткової ухвали) встановлено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 244 ГПК України (в редакції з 15.12.2017р.) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, враховуючи ухвалу від 08.08.2017р. у даному випадку відсутні підстави для прийняття додаткової ухвали щодо вирішення питання розподілу судових витрат, які вже заявлялися Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" у клопотаннях поданих до 26.07.2017р. та 08.08.2017р., у задоволенні яких було відмовлено.

Також господарськими судами під час судового розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про винесення додаткової ухвали враховано вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 11.04.2018р. у даній справі - що, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, підлягають розподілу відповідно до вимог процесуального закону.

Як уже зазначалося, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби розподілені господарським судом згідно ухвали від 08.08.2017р., якою в клопотаннях скаржника, про відшкодування судових витрат боржником в розмірі 10599,74грн. (з урахуванням клопотання від 07.08.2017р.) відмовлено, у зв'язку із необґрунтованістю.

Отже, оскільки в ухвалі суду від 08.08.2017р. відмовлено ТОВ "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" у задоволенні клопотань про відшкодування судових витрат боржником в розмірі 10599,74грн., тобто здійснено розподіл судових витрат, то суд в даному випадку у додатковій ухвалі не вправі вирішувати питання про розподіл судових витрат і тим більше шляхом покладення їх відшкодування на відповідача, що є протиріччям самої суті додаткової ухвали, яка ні в якому разі не може суперечити ні обставинам, встановленим в основній ухвалі, ні мотивам, викладеним в ній.

При цьому, судом першої інстанції правомірно зазначено, що в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" в разі незгоди з розподілом судових витрат, здійснених в ухвалі суду від 08.08.2017р., вправі було оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку, а не звертатися до суду із заявою про винесення додаткової ухвали.

Щодо тверджень та доводів заявника/скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про обов'язок суду при винесенні додаткової ухвали здійснити розподіл судових витрат, які понесені Товариством за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. та касаційної скарги від 23.10.2017 року при оскарженні ухвали суду від 08.08.2017р. суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

15.12.2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.).

Підпунктом 9 пункту 1 розділу XI встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про винесення додаткової ухвали розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України.)

Згідно частини 3 статті ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Нормами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) не передбачено право місцевого господарського суду розподіляти судові витрати понесені сторонами за подання апеляційних та касаційних скарг.

Згідно статей 282 та 315 ГПК України таке право надано судам апеляційної та касаційної інстанцій.

Крім того, як зазначено вище, статтею 244 ГПК України передбачено підстави та порядок ухвалення додаткового рішення і, зокрема, даною статтею не передбачено, що при винесенні додаткового рішення місцевий господарський суд вправі розподіляти судові витрати понесені сторонами за подання апеляційних та касаційних скарг.

Таким чином, заява (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про розподіл судових витрати, понесених останнім за подання апеляційної скарги від 04.09.2017р. та касаційної скарги від 23.10.2017р. при оскарженні ухвали суду від 08.08.2017р. до задоволення не підлягає.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 ГПК України).

За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, наявні матеріали справи, господарський суд Рівненської області правомірно відмовив у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" про винесення додаткової ухвали про стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Рівненський облавтодор" судових витрат в сумі 10 599,74 грн. за розгляд скарги на дії ДВС та про розподіл судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги від 04.09.2017 р. в сумі 1600,00 грн. та касаційної скарги від 23.10.2017 р. в сумі 1600,00 при оскарженні ухвали суду від 08.08.2017р у справі № 918/858/16.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими; не підтверджені належними доказами, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи і не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Доводи апелянта про невідповідність тексту оскаржуваної ухвали, що надійшла на його адресу, тексту ухвали, розміщеному в Єдиному державному реєстрі судових рішень, під час розгляду судом апеляційної інстанції по суті заяв про винесення додаткової ухвали та про розподіл судового збору у справі №918/858/16, а також апеляційної скарги на ухвалу суду винесеної за результатами розгляду вказаних заяв, до уваги не приймаються, оскільки не стосуються розгляду по суті поданих заяв, скарг, а відносяться до порядку/процесу виготовлення, оформлення та направлення судом першої інстанції і відповідальними працівниками суду повного тексту судового рішення - у даному випадку ухвали до Єдиному державному реєстрі судових рішень та адреси сторін у справі. У разі допущення описки чи арифметичної помилки учасник справи не позбавлений права на подачу заяви про таке виправлення у межах вимог статті 243 ГПК України.

Згідно частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" не підлягає до задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 25 липня 2018 року у справі №918/858/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали оскарження ухвали у справі №918/858/16 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "14" вересня 2018 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Савченко Г.І.