Рішення

від 31.08.2018 по справі 383/801/16-ц

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/801/16-ц

Провадження № 2/391/68/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2018р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Червонописького В.С.,

секретарів судового засідання Єтенко К.В., Степанової Л.Г.,

за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фермерського господарства "Сатурн" до ОСОБА_3, треті особи відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області та ОСОБА_5 сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області про визнання особи неналежною стороною договору оренди землі та про зобов"язання вчинити певні дії, а також стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу та за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_3 до фермерського господарства "Сатурн" про визнання договору оренди землі недійсним та про повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року фермерське господарство Сатурн звернулося до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3, треті особи: відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної організації, ОСОБА_5 сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області про визнання дійсним договору оренди землі розміром 6,42 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:1052, укладеного 14.06.2005 р. між позивачем та ОСОБА_6, яка померла 11.07.2015 р., посилаючись на те, що ОСОБА_3 безпідставно вимагає розірвання договору оренди землі, оскільки позивач добросовісно виконував умови договору, вчасно і в повному обсязі сплачував орендну плату. В подальшому позивач неодноразово змінював та доповнював позовні вимоги, просив визнати дійсним договір, зобов'язати ОСОБА_3 повернути ФГ Сатурн 1 тонну зерна пшениці, зобов'язати відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної організації скасувати запис від 19.06.2016 р. про зміну власника земельної ділянки, визнати недійсним заповіт, стягнути моральну шкоду в розмірі 1 гривня, стягнути судові витрати. 11.01.2017 р. позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, якою просив визнати ОСОБА_3 неналежною стороною договору оренди землі та зобов'язати Відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації скасувати запис від 19.06.2016 року №15099206 про зміну власника на земельну ділянку розміром 6,4235 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, ОСОБА_5 сільська рада, кадастровий номер: 3520883200:02:000:1052; стягнути на користь Фермерського господарства Сатурн з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі одна гривня 00 коп. та судові витрати: судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі одна грн.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до фермерського господарства Сатурн , яким просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між його матір'ю ОСОБА_7 та ФГ Сатурн ; витребувати з незаконного володіння ФГ Сатурн земельну ділянку з кадастровим номером 3520883200:02:000:1052, площею 6,4235 га та стягнути понесені витрати по справі. Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що після смерті його матері ОСОБА_7 та оформлення права на спадкове майно - земельну ділянку площею 6,42 га, він дізнався про те, що спірний договір оренди підписала не мати, а інша особа, що є підставою недійсності правочину.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13.10.2016 р. зустрічний позов ОСОБА_3 до ФГ Сатурн прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом (т.1 а.с. 176-177).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 31.10.2016 р. прийнято відмову ФГ Сатурн від раніше заявлених вимог про визнання дійсним договору оренди землі та скасування запису про реєстрацію права власності, а також про зобов'язання повернути майно та закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог. Об'єднано в одне провадження змінені позовні вимоги ФГ Сатурн до ОСОБА_3 про визнання заповіту ОСОБА_7 недійсним, стягнення моральної шкоди в розмірі 1 гривня та судових витрат по справі (т.1 а.с.215-217).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.01.2017 р. прийнято відмову представника позивача в частині раніше заявлених вимог про визнання заповіту недійсним та стягнення моральної шкоди, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито. Об'єднано в одне провадження змінені позовні вимоги ФГ Сатурн до ОСОБА_3 про визнання особи неналежною стороною договору оренди землі та зобов'язання відділу з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації скасувати запис про зміну власника на земельну ділянку (т.2 а.с.66-68).

Представник ФГ Сатурн в судовому засіданні остаточні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. На зустрічну позовну заяву надав заперечення, в якому зазначено, що договір оренди землі, укладений між ФГ Сатурн та ОСОБА_7 є чинним та виконувався обома сторонами у період 2005 - 2015 років до дня смерті останньої. ФГ Сатурн використовувало належну відповідачу земельну ділянку, а ОСОБА_7 отримувала орендну плату. Зустрічний позов не визнала в повному обсязі, просила застосувати до заявлених за зустрічним позовом вимог строк позовної давності, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про існування договору знали з 2005 року, жодних претензій до ФГ Сатурн щодо виплати орендної плати та умов договору протягом дії договору оренди не мали. Підтвердженням того факту, що ОСОБА_3 було відомо про існування договору у 2005 році є його підпис в актах про передачу та прийом земельної ділянки в натурі та про визначення меж земельних ділянок в натурі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник первісний позов не визнали, просили відмовити за безпідставністю. Зустрічний позов підтримали, просили задовольнити, посилаючись на відсутність підпису ОСОБА_7 в договорі оренди землі. Зазначили, що повноважень іншій особі вона не надавала в установленому законом порядку, що свідчить про відсутність волі орендодавця на укладення договору, тому така угода є недійсною, а земельна ділянка на підставі положень статті 216 ЦК України підлягає поверненню. З пояснень в судовому засіданні ОСОБА_3 , оспорюваний договір оренди землі знаходився у його матері, його особисто він побачив та зі змістом ознайомився після смерті матері, і право на звернення до суду у нього виникло лише після успадкування земельної ділянки . До цього часу він не мав права звертатися до суду, оскільки стороною договору та власником землі не являвся.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - відділу з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області після надходження справи до Компаніївського районного суду Кіровоградської області в судові засідання своїх представників не направили, надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської областів судове засідання не з'явився.

Вислухавши сторін та їх представників, допитавши свідків та дослідивши письмові докази у справі судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 311965, виданого 13 листопада 2001 року ОСОБА_5 сільською радою ОСОБА_6 являлася власником земельної ділянки площею 6,42 га, розташованої на території ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Проіндексована нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2004 р. становила 68520 грн.

14.06.2005 року між ОСОБА_6 та ФГ Сатурн укладено типовий договір оренди землі, площею 6,42га, строком на 20 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 2% грошової оцінки землі (1370, 40 грн), обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Згідно п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Пунктом 40 Договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (т.1 а.с.204-205).

В матеріалах справи наявний акт про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14.06.2005 р. та акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14.06.2005 р., підписані орендодавцем ОСОБА_6, орендарем ФГ Сатурн ОСОБА_1 та представником сільської ради - землевпорядником ОСОБА_8П.(т.2 а.с. 126, 127).

Спірний договір оренди землі зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.07.2005 р. за № 801. Підстав для відмови у державній реєстрації договору встановлено не було, що підтверджується висновком № 01-08-234 від 25.05.2005 р. про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 6,42 га. Наданої СФГ Сатурн гр. ОСОБА_6

Заяву про реєстрацію договору оренди на земельну частку (пай) до реєстратора Бобринецького районного відділу КРФ ДП Центр ДЗК по Бобринецькому району подано від імені самої ОСОБА_6 14.06.2005, яка уклала договір № 432 від 14.06.2005 на виконання земельно-кадастрових робіт та послуг (т.2 а.с.97).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 щорічно отримувала орендну плату в грошовій формі відповідно до спірного договору оренди землі протягом 10 років (з 2005 р. по 2015 р.), а також в натуральній формі у вигляді продукції, одержуваної з земельної ділянки, що підтверджується документально довідкою ФГ Сатурн (т.1 а.с.46), копіями книг ФГ Сатурн по заробітній платі, видаткових касових ордерів, накладних (т.1 а.с. 48-75). Вказані обставини свідчать про належне виконання умов договору оренди з боку ФГ Сатурн та про наявність згоди ОСОБА_7 на існування орендних правовідносин.

Згідно довідки ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 21.09.2016 ОСОБА_7 була зареєстрована та постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07.09.2012 по день смерті - в липні 2015 року, проживала одна (т.1 а.с.133)

Судом встановлено, що ОСОБА_6 уповноважувала ОСОБА_3 розпоряджатися належним їй на підставі сертифікату серії КР № 0077428 від 19.05.1997 правом на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Колос Бобринецького району Кіровоградської області розміром 7,27га без визначення цієї частки в натурі на місцевості, надавши письмове доручення терміном на три роки до 24.04.2004, посвідченого секретарем Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області 24.04.2001 (т.1 а.с.130-131, 203).

Документом, який посвідчував особу ОСОБА_6 на час видачі довіреності являвся паспорт серії ЕА № 755670, виданий Голованівським РВ УМВС України в Кіровоградській області у вересні 2000 року на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, народилася в с. Мар'янівка Бобринецького району Кіровоградської області (т.1 а.с. 45).

В травні 2006 року ОСОБА_6 отримала інший паспорт серії ЕВ № 133305, виданий на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, народилася в с. Мар'янівка Бобринецького району Кіровоградської області (т. 1 а.с.115), що свідчить про зміну паспортних даних, зокрема прізвища особи з Ніколайчук та Миколайчук . До отримання паспорта в 2006 році прізвище ОСОБА_7 зазначено в різних документах (довідці про присвоєння ідентифікаційного номера, Державному акті на право приватної власності на землю та ін.), в тому числі і в договорі оренди землі як Ніколайчук та відповідало паспортним даним на час видачі вказаних документів.

11.07.2015 ОСОБА_7 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13.07.2015 (т.1 а.с.117). За життя ОСОБА_7 склала заповіт від 22.06.2011, яким заповіла належну їй земельну ділянку № 52, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,42 га. на території ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області своєму сину ОСОБА_3, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1 а.с.132).

З досліджених судом матеріалів спадкової справи № 78/2015 до майна померлої 11.07.2015 ОСОБА_7 (т.2 а.с. 133-151) встановлено, що ОСОБА_3 являється єдиним спадкоємцем за заповітом та успадкував земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,4235га., розташовану на території ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2016 р. (т.1 а.с.43, 122).

Через розбіжність в написанні прізвища спадкодавця та неможливість оформлення спадкових справ рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.03.2016 встановлено факт належності ОСОБА_7, яка померла 11.07.2015 державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №311965 на земельну ділянку площею 6,42га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, який виданий на ім'я ОСОБА_6 (т.1 а.с.149).

Той факт, що спадкодавець являлася матір'ю ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 17.06.1976, де в графі Мати значиться ОСОБА_7 (т.1 с.а.114).

Крім цього судом було досліджено технічний звіт по передачі земельних часток (паїв) в натурі та складанню державних актів на право приватної власності на землю членам колишнього КСП Колос ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, який підтверджує факт перебування ОСОБА_6 в членах КСП та наявність у неї права на земельну частку (пай), виділення та отримання нею земельної ділянки площею 6,42га. Так, вказані обставини підтверджуються зокрема: списком членів колишнього КСП Колос ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яким передано в натурі земельні частки (паї); рішенням ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області № 124 від 04.09.2001; списком громадян ОСОБА_5 сільської ради від 04.09.2001; рішенням ОСОБА_5 сільської ради № 131 від 06.11.2001; списком членів колишнього КСП Колос ОСОБА_5 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області; актом про передачу та прийом земельних часток (паїв) в натурі та погодження меж від 21.11.2001; списком громадян колишніх членів КСП Колос , які прийняли в натурі земельні ділянки; експлікацією земельних угідь (том 3 а.с. 211-225).

Допитаний судом свідок ОСОБА_9 показав, що являється рідним братом голови ФГ Сатурн (позивач за первісним позовом), з яким разом працювали у колгоспі. Свідок працював завідуючим фермою тому добре знає ОСОБА_6, оскільки вона працювала у нього дояркою і він нараховував їй заробітну плату. Коли колгосп розпався, вони з братом почали самостійно обробляти свої паї. Люди приходили та просили обробляти і їхні земельні ділянки, серед них була і ОСОБА_6 За життя ОСОБА_6 приходила до свідка щоб позичити гроші, на що свідок їй відповів, що її земля знаходиться у його брата. Вона відповіла, що у нього вона гроші позичила за рахунок землі на 10 років вперед. ФГ Сатурн завжди вчасно віддавало людям гроші за оренду і допомагало технікою по господарству. ОСОБА_6 знала де саме знаходиться її земля і хто її обробляє, вона ніколи не обробляла самостійно свою землю. Відносно укладення та підписання договорів оренди свідку нічого невідомо, оскільки ними займалась його дружина.

З пояснень свідка ОСОБА_10 встановлено, що свідок являється зятем голови ФГ Сатурн . Між ФГ Сатурн та ОСОБА_7 був укладений договір оренди землі і її син ОСОБА_3 про це був обізнаний, оскільки вони разом обробляли землі ФГ Сатурн . До даних земель належала і земля ОСОБА_7 Достеменно свідку невідомо яке саме було прізвище у ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що працювала секретарем Витязівської сільської ради з 16.02.1995 по 20.10.2017 рки та посвідчувала підписи на договорах оренди землі в тому числі і підпис ОСОБА_3. Останній прийшов разом з дружиною до неї та приніс пакет документів, до якого входили паспорт, квитанція про оплату державного мита, договори оренди землі в трьох примірниках і доручення, яке видавалось свідком напередодні цього дня на ім'я ОСОБА_3 Зі сторони ФГ Сатурн прописні графи в договорі оренди землі були заповненні та стояла печать. Договори оренди землі, укладені з ОСОБА_7 були підписані ОСОБА_3, саме його підписи свідком посвідчувалися. У ОСОБА_5 сільській раді ОСОБА_7 знають під прізвищем Ніколайчук , а після зміни паспорта та видачі свідоцтва про смерть, вони знають про змінене прізвище Миколайчук .

Відповідач ОСОБА_3 суду пояснив, що його мати коли приїздила в с. Зоряне майже завжди ходила до ОСОБА_1, щоб поцікавитись про її земельну ділянку. Відповідач знав тільки той факт, що у його матері з ФГ Сатурн була усна домовленість про обробіток її землі. Коли власником землі була мати, то він отримував для неї зерно. Про отримання грошових коштів не пам'ятає, але даний факт він не заперечував. Договір оренди землі він знайшов у матері в інших документах, припускає що весь цей час він знаходився у неї, але він про це на знав. ФГ Сатурн було повідомлено про те, що після смерті матері він став власником землі. До нього додому приїздив ОСОБА_1 та просив надати пакет документів, які доводять вказану обставину. Після цього відповідач поїхав у м. Бобринець і взяв ксерокопії документів, які доказують даний факт і відвіз їх ОСОБА_1 Відколи відповідач став власником землі за неї орендну плату не отримував. В 2016 році він отримав 1 тону пшениці по договору оренди землі матері, яка знаходиться у користуванні ФГ Сатурн .

Доводи позивача за зустрічним позовом про те, що його мати ОСОБА_7 не підписувала договір оренди земельної ділянки, підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 17-335 від 04.05.2017, з якого вбачається, що підпис на кожному з трьох примірників договору оренди землі від 14.06.2005, зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК 05.07.2005 за №801 у розділі Реквізити орендодавця у графі підпис орендодавця , додатках до вказаного договору оренди землі, а саме, оригіналі ОСОБА_10 про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14 червня 2005 року, оригіналі ОСОБА_10 про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14.06.2005 року, (в обох графах підпис ) на заяві про реєстрацію договору оренди на земельну ділянку між ОСОБА_6 та ФГ Сатурн від 14 червня 2005 року виконані не самою ОСОБА_6, а іншою особою. Крім того, експертом встановлено, що підпис на кожному з трьох примірників договору оренди землі від 14.06.2005, зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК 05.07.2005 року за №801 у розділі Реквізити орендодавця у графі підпис орендодавця , виконані не самим ОСОБА_3, а іншою особою. Підписи в оригіналі ОСОБА_10 про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14 червня 2005 року, оригіналі ОСОБА_10 про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14.06.2005 року, (в обох графах підпис ) на заяві про реєстрацію договору оренди на земельну ділянку між, ОСОБА_6 та ФГ Сатурн від 14 червня 2005 року виконані самим ОСОБА_3 .

Вирішуючи справу за первісним позовом суд приходить до висновку, що він не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права або інтересу у разі його порушення , невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає в позбавленні володільця можливості здійснити (реалізувати ) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення ( визнання ) порушених ( оспорюваних ) прав та вплив на порушника.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на продовження користування переданої в оренду земельної ділянки, фермерське господарство Сатурн просить визнати відповідача належною стороною договору оренди землі.

Проте, на підтвердження своїх заявлених позовних вимог фермерське господарство Сатурн ні в самій позовній заяві, ні в судовому засіданні не вказує норми матеріального права, які були порушені в результаті успадкування ОСОБА_3 земельної ділянки після смерті його матері, та які ж порушення були допущені при реєстрації зміни власника земельної ділянки.

Також, позивач не вказує, у чому ж полягає порушення його прав чи інтересів, а заявлена ним вимога про визнання особи неналежною стороною договору оренди землі не передбачена як спосіб захисту ні самим договором, ні законом.

Крім того, позивачем заявлена вимога про зобов'язання відділу з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації скасувати запис від 19 червня 2016 року № 15099206 про зміну власника на земельну ділянку, тобто містить вимогу вчинити певні дії. Отже, ця особа має бути залучена до участі у справі в якості відповідача. Але за матеріалами справи відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації виступає як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та не є відповідачем по справі. Фермерське господарство Сатурн не заявляло в суді клопотань про залучення вказаної особи до участі в справі як співвідповідача.

Вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1 гривні також не підлягає задоволенню, оскільки не містить жодного обґрунтування яким чином була заподіяна та в чому саме така шкода полягає.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Однак, оскільки на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не було надано жодних доказів, які мали б підтвердити факт виникнення між сторонами цивільно-правових відносин з підстав, визначених у статті 11 ЦК України, що зумовлювало б настання правових наслідків зобов'язального характеру, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи справу за зустрічним позовом суд приходить до висновку, що він також не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Він підлягає державній реєстрації і після цього набирає чинності (ст.ст.14, 18, 20 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Верховний Суд України, у постанові від 18 грудня 2013 року № 6- 127цс13, дійшов висновку, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідачем доведено, що його мати ОСОБА_7 не підписувала договір оренди землі від 14.06.2005, що свідчить про відсутність її волевиявлення та її згоди з умовами зазначеного договору оренди.

Відповідно до положень частини першої статті 626 ЦК України та частини першої статті 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин вважається таким, що укладений в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч.2 ст.207 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Зокрема ч.3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203, 215 ЦК України).

Аналізуючи вказані вище норми законодавства суд приходить до висновку, що волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується з свободою договору. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються права та обов'язки сторін. Підписи сторін є обов'язковим реквізитом договору, укладеного в письмовій формі, який відображає волевиявлення сторін на укладення такого договору. Дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору оренди, сторони складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 спірний договір оренди землі особисто не підписувала та повноваження на це іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, тому суд дійшов висновку про наявність підстав визнання вищевказаного договору оренди землі недійсним.

Разом з тим, представником позивача 17.01.2017 надано заяву про застосування строків позовної давності, мотивовану тим, що ОСОБА_3 був обізнаний про існування договору оренди землі, особисто подавав його на реєстрацію. Ні він ні його мати ніяких претензій не мали, вчасно отримували орендну плату, тому строк позовної давності розпочався 05.07.2005 та закінчився 06.06.2008, вступ в спадщину не є підставою для поновлення строків позовної давності.

16.08.2018 представником позивача ФГ Сатурн надано суду аналогічну заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на положення ст. 262 ЦК заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Оскільки за життя ОСОБА_7 не зверталася до суду та втратила таке право 06.07.2008. ОСОБА_3 не може набути таке право, оскільки успадкував лише ті права, які мала його мати.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач та його мати не знали про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не зверталися за його захистом до суду, недостатньо.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 дізнався про наявність спірного договору оренди в червні 2005 року, оскільки особисто підписував акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14 червня 2005 року та акт про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14.06.2005 року, а також заяву про реєстрацію договору оренди на земельну ділянку між ОСОБА_6 та ФГ Сатурн від 14 червня 2005 року.

Крім наведеного, суд бере до уваги покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_12 та ОСОБА_11 які зазначили, що ОСОБА_3 був повністю обізнаний у наявності договору оренди землі між його мати та ФГ Сатурн , сам приймав участь у діяльності і роботі ФГ Сатурн , замість мати виконував підписи на актах, що встановлено висновком експерта, і протягом часу з 2005 року до подачі зустрічного позову не ініціював ні перед ФГ Сатурн і перед покійною матір'ю розірвання договору.

Крім того, після набуття права власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_7 останній не звернувся до ФГ Сатурн у передбачено законом порядку, не надав документи про набуття права власності, копію свого паспорту з тим щоб господарство могло нараховувати орендну плату, не ініціював зміну умов договору тощо.

Суд сприяв у укладенні мирової угоди, неодноразово з даного приводу відкладались судові засідання, однак, зі слів представника ФГ Сатурн , ОСОБА_3 не погодився на пропозиції і своїх вимог не висунув.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Твердження позивача за зустрічним позовом, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки він не знав і не міг дізнатися про відсутність підпису його матері на договорі раніше, до оформлення спадщини є безпідставними та такими, що не ґрунтується на встановлених судом обставинах справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Із досліджених судом доказів, зокрема пояснень ОСОБА_3, встановлено, що ОСОБА_7 мала власний примірник договору оренди, який зберігала разом з іншими документами, а тому також була обізнана про наявність договору оренди, отримувала орендну плату за оскаржуваним договором, тобто схвалювала існування між сторонами договірних зобов'язань з оренди землі та не оспорювала вказаний факт.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Крім того, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Вирішуючи питання в порядку ст.141 ЦПК України та враховуючи відмову в задоволенні як первісного так і зустрічного позову, судові витрати у справі слід покласти на сторони.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 258 , 259 , 263 - 265 , 268 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Фермерського господарства Сатурн до ОСОБА_3, треті особи відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області та ОСОБА_5 сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області про визнання особи неналежною стороною договору оренди землі та про зобов"язання вчинити певні дії, а також стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до фермерського господарства Сатурн про визнання договору оренди землі недійсним та про повернення земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13.09.2018.

Суддя В.С.Червонописький