Постанова

від 06.12.2018 по справі 383/801/16-ц

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2018 року м. Кропивницький

справа № 383/801/16-ц

провадження № 22-ц/4809/310/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко Т. О.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Сатурн ,

відповідач - ОСОБА_4,

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Витязівська сільська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області (суддя Червонописький В. С.) від 31 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року Фермерське господарство Сатурн (далі по тексту - ФГ Сатурн ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ з питань організації центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Витязівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, у якому, з урахуванням неодноразових заяв про зміну предмету позову (т. 2 а. с. 57), остаточно просив визнати ОСОБА_4 неналежною стороною договору оренди землі та зобов'язати Відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації скасувати запис від 19 червня 2016 року №15099206 про зміну власника на земельну ділянку розміром 6,4235 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Витязівська сільська рада, кадастровий номер: 3520883200:02:000:1052, стягнути на користь ФГ Сатурн з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1 грн. та судові витрати, а також витрати на правову допомогу в розмірі 1 грн.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 12 квітня 2005 року з волі власника земельної ділянки ОСОБА_5, за участі її представника - ОСОБА_4, укладено з ФГ Сатурн договір оренди землі, зареєстрований 5 липня 2005 року. Позивач оспорює правонаступництво орендодавця за договором, яке настало в результаті спадкування відповідачем земельної ділянки після смерті ОСОБА_5, посилаючись на те, що відповідач є спадкоємцем ОСОБА_6, а не особи з якою позивач уклав договір оренди землі. Даний спір виник у зв'язку з тим, що в документах прізвище первісного власника землі написано по різному: Миколайчук або Нікоколайчук , а також у зв'язку з тим, що відповідач виявив намір розірвати договір.

ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом до ФГ Сатурн про визнання недійсним договору оренди землі (т. 1 а. с. 105-109), укладеного 14 червня 2005 року між його матір'ю ОСОБА_6 та ФГ Сатурн , який зареєстровано 5 липня 2005 року, витребування з незаконного володіння ФГ Сатурн земельної ділянки.

Свої вимоги відповідач обґрунтовував тим, що існуючий договір оренди землі укладений між ОСОБА_6 та ФГ Сатурн був підписаний від імені орендодавця не власником землі і не ним, а іншою особою. ОСОБА_6 такий договір з відповідачем не укладала.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 року відмовлено у повному обсязі у задоволенні позову Фермерського господарства Сатурн до ОСОБА_4, треті особи: Відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Витязівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області про визнання особи неналежною стороною договору оренди землі та про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Фермерського господарства Сатурн про визнання договору оренди землі недійсним та про повернення земельної ділянки також відмовлено (т.5 а.с.28-39).

Рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову мотивоване тим, що належне ФГ Сатурн на підставі договору право оренди земельної ділянки не було порушене в результаті успадкування відповідачем права власності на об'єкт оренди після смерті її попереднього власника. Крім того, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не підписувала оспорюваний договір оренди земельної ділянки, а тому він суперечить вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України. Проте вона мала власний примірник договору оренди, який зберігала у себе разом з іншими документами, отримувала орендну плату на підставі цього договором і не оспорювала його. Суд дійшов висновку, що позов про визнання недійсним договору пред'явлено за межами позовної давності.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі (т.5 а.с. 44-54) ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФГ Сатурн до нього, а його зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасування у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначає, що позивач за первісним позовом обрав не передбачений законом та неефективний спосіб захисту. Відповідач пред'явив вимогу про зобов'язання відділу з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області вчинити певні дії, але не залучив до участі у справі цю особу в якості відповідача. Проте, на думку відповідача, суд не дав оцінки цим обставинам.

Суд загалом дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання договору оренди землі від 12 червня 2005 року недійсним у зв'язку з наявністю дефекту волі і волевиявлення орендодавця. У зв'язку з недійсністю договору об'єкт оренди підлягає поверненню його власнику, тобто відповідачу, на підставі положень статті 216 ЦК України. Проте, ОСОБА_4 вважає, що при ухваленні рішення суд не навів жодного обґрунтування щодо відхилення його вимоги про витребування земельної ділянки.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування наслідків спливу позовної давності, так як він успадкував земельну ділянку лише у червні 2016 року, а з позовом звернувся у жовтні 2016 року, тобто в межах строку позовної давності. До цього часу він не мав права звертатися до суду, оскільки стороною договору та власником землі не являвся.

Короткий зміст доводів і заперечень інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ Сатурн просило залишити апеляційну скаргу без задоволення (т. 5 а. с. 83-86), а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи про те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні первісного позову з тих самих пістав. Які наводить відповідач у своїй апеляційній скарзі, а тому відсутні підстави для зміни рішення в цій частині. оскільки ОСОБА_5 знала про існування оспорюваного договору, володіла одним з його примірників, але не оспорювала договір, хоча напевно знала, що підпис від її імені виконано іншою особою. Відповідач також був обізнаний з вказаним порушенням закону. Зважаючи на те, що позов пред'явлено більш ніж через три роки з часу укладення договору, суд дійшов правильного висновку про сплив позовної давності і обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи, висловлені у судовому засіданні

Відповідач ОСОБА_4 та його представник - адвокат бабич С. В. підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представники відповідача - ОСОБА_7 і адвокат ОСОБА_8 заперечили проти вимог і доводів апеляційної скарги.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 311965, виданого 13 листопада 2001 року Витязівською сільською радою, ОСОБА_5 являлася власником земельної ділянки площею 6,42 га, розташованої на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

14 червня 2005 року між ОСОБА_5 та ФГ Сатурн укладено типовий договір оренди землі, площею 6,42га, строком на 20 років. Пунктом 40 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.07.2005 р. за № 801 (т. 1 а. с. 204-205).

До договору оренди додається акт про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14 червня 2005 року та акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14 червня 2005 року, підписані ОСОБА_5 та представником ФГ Сатурн - ОСОБА_7, представником сільської ради - землевпорядником ОСОБА_9 (т. 2 а. с. 126-127).

ОСОБА_5 щорічно отримувала орендну плату в натуральній та грошовій формі відповідно до договору оренди землі з 2005 по 2015 роки.

В травні 2006 року ОСОБА_5 отримала паспорт серії ЕВ № 133305, виданий на ім'я ОСОБА_6 в наслідок чого змінилося її прізвище.

За життя ОСОБА_6 склала заповіт від 22.06.2011, яким заповіла належну їй земельну ділянку № 52, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,42 га. на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області своєму сину ОСОБА_4, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1 а.с.132).

11 липня 2015 ОСОБА_6 померла.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року встановлено факт належності ОСОБА_6, яка померла 11 липня 2015 року, державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №311965 на земельну ділянку площею 6,42га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, який виданий на ім'я ОСОБА_5 (т.1 а.с.149).

ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті своєї матері та успадкував земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,4235га., розташовану на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 червня 2016 року (т. 1 а. с. 122).

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 17-335 від 04 травня 2017 року (т. 3 а. с. 2 - 7) підпис на кожному з трьох примірників договору оренди землі від 14 червня 2005 року, зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК 05 липня 2005 року за №801 у розділі Реквізити орендодавця у графі підпис орендодавця , додатках до вказаного договору оренди землі, а саме, оригіналі Акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14 червня 2005 року, оригіналі Акту про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14 червня 2005 року, (в обох графах підпис ) на заяві про реєстрацію договору оренди на земельну ділянку між ОСОБА_5 та ФГ Сатурн від 14 червня 2005 року виконані не самою ОСОБА_5, а іншою особою. Крім того, експертом встановлено, що підпис на кожному з трьох примірників договору оренди землі від 14 червня 2005 року, зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК 05 липня 2005 року за №801 у розділі Реквізити орендодавця у графі підпис орендодавця , виконані не самим ОСОБА_4, а іншою особою. Підписи в оригіналі Акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14 червня 2005 року, оригіналі Акту про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14 червня 2005 року, (в обох графах підпис ) на заяві про реєстрацію договору оренди на земельну ділянку між, ОСОБА_5 та ФГ Сатурн від 14 червня 2005 року виконані самим ОСОБА_4.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Кропивницький апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).

Позивач, ФГ Сатурн , не оскаржує рішення суду першої інстанції, погодившись, як з висновком суду стосовно заявлених сторонами вимог та і з мотивами ухваленого рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд навів неправильні мотиви відмови в задоволенні первісного позову не заслуговують на увагу так, як суд мотивував своє рішення в цій частині, зокрема, неправильністю обраного позивачем способу захисту свого права та незалученням позивачем до участі у справі належного відповідача за вимогами про зобов'язання скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тобто суд в основу свого рішення в цій частині поклав висновки, які відповідач вказує в апеляційній скарзі і які вважає правильними.

Таким чином заперечення відповідача проти висновків суду першої інстанції щодо мотивів ухвалення рішення за первісним позовом ґрунтуються на поверховому дослідженні відповідачем мотивувальної частини рішення суд.

Сторони погоджуються з рішенням суду в частині встановлення того факту, що договір оренди землі від 14 червня 2015 року між ОСОБА_5 і ФГ Сатурн був укладений з порушенням норми ч. 3 ст. 203 ЦК України так, як від імені орендодавця підписаний не самою ОСОБА_5, а іншою особою.

Сторони вважають правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність передбачених ч. 3 ст. 203, ст. 215 ЦК України підстав для визнання цього договору недійсним.

Суд першої інстанції при вирішенні зустрічних позовних вимог правильно застосував вказані норми матеріального права.

Проте суд встанови також факт спливу позовної давності з зустрічним позовом.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

За приписами ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності позивається від дня коли особа довідалася або могла дізнатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Позивач, погодившись з тим, що право ОСОБА_5 було порушеним, заявив в суді першої інстанції про застосування наслідків спливу позовної давності (т. а. с. 109 - 112).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав. Виходячи з обов'язку доведеності учасниками справи обставин, на якій вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, позивач зобов'язаний довести не лише факт, через який він не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, а й той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Враховуючи, що заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України), ОСОБА_4 у даній справі має довести не лише той факт що він особисто не знав або не міг дізнатися про порушення прав власника землі з часу, коли він став стороною у зобов'язанні, а й той факт, що про порушення права не знав та не міг дізнатися його попередник - ОСОБА_6

У зв'язку з цим доводи ОСОБА_4 про те, що у нього особисто право на позов виникло лише 19 червня 2016 року (з часу отримання свідоцтва про право на спадщину), а тому перебіг позовної давності належить рахувати з вказаної дати, є хибним.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_4, які він надав в судах першої і другої інстанцій, після здійснення державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі, яка відбулася 05 липня 2005 року, один примірник договору був переданий його матері ОСОБА_6 і весь час зберігався у неї до момент її смерті.

Представники позивача підтвердили, що після реєстрації договору оренди землі один примірник отримав орендодавець і з 2005 року виконував його умови та приймав відповідне виконання від орендаря.

Таким чином з часу отримання у володіння примірника договору ОСОБА_6 знала або, при наймі, могла дізнатися про порушення свого права власності на земельну ділянку і звернутися до суду за його захистом. Проте своїм правом на позов вона не скористалася.

Про порушення прав ОСОБА_6 міг дізнатися і позивач - ОСОБА_4 (її син) та повідомити про це свою матір так, як він звернувся від її імені із заявою про реєстрацію оспорюваного ним договору від 14 червня 2005 року, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 17-335 від 04 травня 2017 року.

Суд встановив, що межах загального строку позовної давності ОСОБА_6 до суду з позовом про визнання договору оренди недійсним не звернулася.

Отже на час отримання ОСОБА_4 у спадщину земельної ділянки позовна давність вже спливла.

Сам по собі факт зміни орендодавця за договором його спадкоємцем не являється підставою для самостійного початку відліку позовної давності на звернення з позовом про визнання договору недійсним, або для його переривання чи поновлення.

Встановивши, що на час пред'явлення зустрічного позову (10 жовтня 2016 року) позовна давність спливла і позивач просив застосувати наслідки її спливу, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору, передбачених ст. 216 ЦК України.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргумент апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду.

У справі, що переглядається, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 без задоволення, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 грудня 2018 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

ОСОБА_3