Рішення

від 16.08.2018 по справі 911/604/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/604/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Дудник П.С., розглянувши матеріали

за позовом Першого заступника прокурора Київської області

01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996

в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віслабудінвест"

01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, код ЄДРПОУ 37035945

2) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

01001, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 15, код ЄДРПОУ 19019775

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство"

08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Лісова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00992102

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова фірма "ЕКСПОТРЕЙД" 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, буд. 36, код ЄДРПОУ 35411736

2) Дочірнє підприємство "Молочні продукти"

09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 19, кв. 13, код ЄДРПОУ 23843310

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика"

01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, код ЄДРПОУ 34937396

4) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016

5) Національний банк України

01601, Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106

про визнання недійсним державного акту на право власності, договору іпотеки, визнання права відсутнім та витребування земельної ділянки

за участю представників:

прокурора - Підяш О.С. (службове посвідчення № 028911 від 17.09.2014);

позивача - не з'явився;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - Шабліовська В.В. (довіреність № 17 від 02.05.2018);

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

третьої особи - Чигир Т.Ф. (довіреність № 80 від 05.02.2018);

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився;

третьої особи 3 - не з'явився;

третьої особи 4 - Голік О.А. (довіреність № 27-26501/17 від 27.12.2017);

третьої особи 5 - Гончар В.М. (довіреність № 18-0014/19790 від 06.04.2018);

обставини справи:

До господарського суду Київської області (вх. №628/18 від 26.03.2018) надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віслабудінвест" та Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" про визнання недійсним державного акту на право власності, договору іпотеки, визнання права відсутнім та витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю набуття права власності на земельну ділянку за державним актом на право власності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі №911/604/18 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7095/18 від 11.04.2018) надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі № 911/604/18.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.018 прийнято позовну заяву першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.05.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява (вх. № 9131/18 від 14.05.2018) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх. № 9889/18 від 24.05.18) про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшли пояснення (вх. № 9948/18 від 25.05.18) Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство".

У судовому засіданні 25.05.2018 представником відповідача - 2 заявлене усне клопотання про продовження строку для надання до суду відзиву на позовну заяву, у зв 'язку із неналежною якістю копій додатків до позовної заяви.

Крім того, розглянуто клопотання відповідача - 2 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2018 залучено третю особу, продовжено відповідачу - 2 строк для подання суду відзиву та відкладено підготовче судове засідання на 05.06.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява (вх. № 10424/18 від 05.06.2018) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення провадження.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшов лист (вх. № 10548/18 від 05.06.2018) прокурора на виконання вимог ухвали.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання (вх. № 10594/18 від 05.06.2018) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" про долучення документів до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив (вх. № 10595/18 від 05.06.2018) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк".

У судовому засіданні 05.06.2018 за участі представників сторін, судом розглянуто клопотання третьої особи - 4 про продовження строку підготовчого провадження, розгляд клопотання про зупинення провадження у справі відкладено у наступне судове засідання у зв 'язку з наданням сторонам можливості обгрунтувати свої вимоги та заперечення з цього питання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання до 26.06.2018 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національний банк України.

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. № 11792/18 від 21.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшли додаткові пояснення (вх. № 12038/18 від 25.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 12108/18 від 25.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшов лист (вх. № 12047/18 від 25.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Державного підприємства Бориспільське лісове господарство надійшла відповідь на відзив (вх. № 12170/18 від 26.06.2018).

У судовому засіданні 26.06.2018 за участі представниікв сторін, судом розглянуто клопотання представника відповідача - 2 про продовження строку для надання заперечень на відповідь на відзив, оскільки відповідь на відзив отримано 25.06.2018.

Крім того, третьою особою - 5 заявлено усне клопотання про відкладення судового засіадання, оскільки ухвалу господарського суду Київської області не отримано і відсутня можливість для надання суду пояснень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2018 відкладено підготовче судове засідання на 17.07.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від Національного банку України надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 12319/18 від 02.07.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 12823/18 від 05.07.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 13296/18 від 12.07.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Кабінету Міністрів України надійшли письмові пояснення (вх. № 13750/18 від 17.07.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Національного банку України надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. № 13757/18 від 17.07.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Національного банку України надійшли письмові пояснення (вх. № 13758/18 від 17.07.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача - 2 надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив (вх. № 13812/18 від 17.07.2018).

У судовому засіданні 17.07.2018 за участі представників сторін, судом розглянуто клопотання третьої особи - 4 про закриття провадження у справі.

Відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання, без оформлення її окремим документом, із занесенням у протокол судового засідання. Ухвалу обгрунтовано тим, що заявник не надав конкретних доказів та не зазначив підстав для закриття провадження у справі, що передбачені статтею 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2018 закрито підготовче провадження у справі № 911/604/18 та призначено справу до розгляду по суті на 02.08.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про поновлення строків для надання пояснень по справі (вх. № 14979/18 від 02.08.2018 та вх. № 14985 від 02.08.2018).

У судовому засіданні 02.08.2018 оголошено перерву до 16.08.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшли письмові пояснення (вх. № 15978/18 від 16.08.2018).

У судове засідання 16.08.2018 з'явились: прокурор і представник позивача, які підтримали позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача - 2 заперечував проти задоволення позовних вимог, представники третіх осіб 4, 5 заперечували проти задоволення позову та заявляли про застосування строків позовної давності, представники інших учасників справи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.08.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідження доказів та їх оцінки у сукупності, суд -

встановив:

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 263031 від 21.12.2009, Товариство з обмеженою відповідальністю Холдингова фірма Експотрейд було власником земельної ділянки площею 41 га (кадастровий номер 3220883200:02:001:0416) для ведення підсобного сільського господарства в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2009 № 36.

У подальшому, спірну земельну ділянку відчужено на користь Дочірнього підприємства Молочні продукти на підставі договору купівлі-продажу № 639 від 30.03.2010.

31.03.2010 Дочірнє підприємство Молочні продукти відчужило спірну земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика на підставі договору купівлі-продажу № 768.

27.04.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика відчужило спірну земельну ділянку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест на підставі договору купівлі-продажу № 2208.

08.07.2010 Товариству з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест видано державний акт на право власності серія ЯИ № 621593.

25.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест та Публічним акціонерним товариством Український професійний банк укладено договір іпотеки № 1415 на спірну земельну ділянку.

Іпотечний договір укладено в забезпечення виконання грошового зобов'язання за договором траншевої кредитної лінії № 414 від 25.02.2011.

14.03.2014 між Національним банком України та відповідачем-2 укладено кредитний договір № 19.

24.03.2014 відповідач - 2 відповідно до договору застави майнових прав № 19/№МП передав в заставу Національному банку України майнові права за договором про відкриття траншевої лінії № 414 від 25.02.2011.

28.05.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 348 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії неплатоспроможних.

29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю набуття права приватної власності на земельну ділянку державної власності за державним актом на право власності.

Узагальнені доводи учасників справи

Аргументи прокурора

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Холдингова фірма ЕКСПОТРЕЙД на підставі договору купівлі-продажу № 36 від 12.04.2009 оформило право власності на спірну земельну ділянку, що підтверджується актом серія ЯЖ 263031, виданим управлінням земельних ресурсів у Бориспільскому районі, засвідченим приватним нотаріусом Бориспільсого нотаріального округу Мургою С.Г.

Відповідно до листа № 89/01-16 від 07.07.2015, Мурга С.Г. зазначає, що не посвідчувала вказаний договір купівлі-продажу № 36.

2. Згідно з інформацією Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру від 23.07.2015 № ДС-10-28-0.13-6685/23-15 бланк державного акту серії ЯЖ № 263031 переданий Державному агентству земельних ресурсів у Вінницькій області згідно з накладною від 19.02.2008 № 127.

За інформацією Головного управління Дергеокадастру у Вінницькій області від 10.09.2015 № ДС-10-2-0.21-4481/19-15, бланк державного акту серії ЯЖ № 26031 переданий до відділу земельних ресурсів у Літинському районі, що підтверджується накладною № 37 від 04.04.2008, який, у свою чергу, передав його до ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою згідно з накладною № 232 від 04.04.2008.

Відповідно до листа ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 19.08.2015 № 4267 встановлено, що інформація щодо заповнення та видачі бланку державного акту серії ЯЖ № 26031 відсутня.

3. Спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, що підтверджується листами ДП Бориспільське лісове господарство № 120 від 07.04.2015 та № 89 від 08.02.2018, оскільки вона розміщена в кварталі № 8 на території Гірської сілької ради Бориспільського району.

Право постійного користування ДП Бориспільське лісове господарство підтверджується державним актом серія ІІ-КВ № 003003, виданим 04.06.2004 на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 302 від 15.04.2004 щодо земельної ділянки площею 326.8037 га з кадастровим номером: 3220883200:02:001:00002.

Згода землекористувача ДП "Бориспільський лісгосп" на вилучення земельної ділянки не надавалась.

4. Відповідно до частин 1, 2, 9, 10 статті 149 Земельного кодексу України (у редакції Закону України від 08.02.2006 № 3404-ІV, чинній на момент виникнення досліджуваних відносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Тобто, вилучення лісових земельних ділянок площею понад 1 гектар належить до компетенції Кабінету Міністрів України при наявності згоди землекористувача.

ДП Борипільський лісгосп погоджень на вилучення земельних ділянок не надавав, Кабінет Міністрів України рішення про вилучення земельних ділянок не приймав.

5. Крім того, прокурор зазначає що відповідно до статті 57 Лісового Кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Позитивний висновок щодо зміни цільового призначення земельної лісової ділянки Управління як орган виконавчої влади з питань лісового господарства не надавало, що підтверджується листом № 04-48/252 від 30.01.2018.

6. Відповідно до листа Київської обласної державної адміністрації № 01.1-25/1556 від 08.08.2018 за період з 2005 року по теперішній час розпоряджень про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки в кварталі 8 Вишеньківського лісництва на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області не видавалось.

Крім того, згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-0.222-9332/2-18 від 12.06.2018 за інформацією відділу у Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:02:001:0416 відсутня у Державному земельному кадастрі.

7. На момент укладення договору іпотеки відповідач 1 не був власником спірної земельної ділянки, тобто, не мав повноважень розпорядження земельною ділянкою, не мав права укладати будь-які правочини, зокрема, не мав права передавати її в іпотеку банку.

8. Враховуючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Холдингова фірма Експотрейд не було необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо спірної земельної ділянки, воно не могло відчужувати її третім особам, а ті, у свою чергу, відповідачу, тобто, у відповідача 1 відсутнє право на спірну земельну ділянку.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест

Відповідач - 1 відзиву на позов не надав, участі представника у судових засіданнях не забезпечив.

Аргументи Публічного акціонерного товариства Український професійний банк

1. Обставини на які посилається прокурор встановлені в межах кримінального провадження № 12012000000000023 від 21.11.2012, але на момент звернення до суду відсутній вирок, яким би було встановлено факт набуття Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСПОТРЕЙД права власності на спірну земельну ділянку з порушенням норм чинного законодавства.

2. Прокурором не надано доказів того, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , враховуючи розбіжності у графічному зображанні земельної ділянки (та її характеристики), відображеному у спірному державному акті та у викопіюванні із плану зовнішніх меж землекористування державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 003003, що є додатком до листа № 120 від 07.04.2015.

3. Не підтверджується жодним доказом аргументи прокурора щодо вибуття спірної земельної ділянки з державної власності у незаконний спосіб з посиланням на відсутність відомостей щодо заповнення та видачі державного акту серії ЯЖ № 263031, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо втрати вказаного акту, а також докази притягнення до відповідальності винних осіб за втрату документу суворої звітності.

4. Державний акт серія ЯИ № 621593, виданий 08.07.2010 управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, зареєстрований 08.07.2010 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011093800057 є правовстановлюючим документом, що видавався на підставі рішення відповідного органу (правочину), тому вимога про визнання недійсним державного акту є похідною і залежить від доведення недійсності договору купівлі-продажу, на підставі якого такий акт був виданий.

5. Прокурором не надано експертного висновку, що акт серія ЯЖ № 263031 виданий управлінням земельних ресурсів у Бориспільскому районі, засвідчений приватним нотаріусом Бориспільсого нотаріального округу Мургою С.Г., є підробленим, тобто, на момент звернення з позовом до суду, вказаний акт є дійсним і відповідач 1, набув право власності на спірну земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства України.

6. Крім того, прокурором не доведено, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку 8 кварталу Вишенківського лісництва, яка знаходиться у користуванні ДП Бориспільский лісове господарство , оскільки, наявні розбіжності у графічному зображенні (та її характеристиках) відображеному у спірному державному акті та у копії із плану зовнішніх меж землекористування державного акту на право постійного користування ІІ-КВ № 003003, що є додатком до листа № 120 від 07.04.2015.

Аргументи Державного підприємства Бориспільське лісове господарство

1. Відповідно до наявного у матеріалах справи державного акта на право постійного користування землею II-КВ №003003 від 04.06.2004 Бориспільському державному лісовому господарству Київського лісогосподарського обєднання Київліс (Вишеньківське лісництво) надано у постійне користування для лісогосподарського виробництва земельну ділянку кадастровий номер 3220883200:03:001:0002, загальною площею 326,8037 га, з цільовим призначенням для лісогосподарського виробництва в межах території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області. Відповідний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 449.

Відповідно до наказу № 116 від 07.02.2005 "Про перенайменування Бориспільського державного лісогосподарського підприємства і затвердження в новій редакції статуту" Бориспільське державне лісогосподарське підприємство перейменоване в державне підприємство "Бориспільське лісове господарство", яке віднесено до сфери управління Київського обласного управління лісового господарства.

Київське обласне управління лісового господарства ліквідоване згідно з наказом Держкомлісгоспу України від 03.05.2007 №157, яким створене Київське обласне управління лісового та мисливського господарства, державна реєстрація якого як юридичної особи відбулась 13.07.2007.

Відповідно до статуту Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" останнє засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та Київського обласного управління лісового та мисливського господарства.

2. Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є правонаступником Київського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Положеннями статуту Державного підприємства Бориспільське лісове господарство передбачено, що джерелами формування майна підприємства є, зокрема, майно, передане йому органом управління.

3. З наявних у матеріалах справи листа Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" та викопіювання із планшету Вишеньківського лісництва вбачається, що спірна земельна ділянка розташована у кварталі 8 Вишенківського лісництва та покрита лісовою рослинністю.

Таким чином, ДП Бориспільський лісгосп є належним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 3220883200:03:001:0002 площею 326,8037 га згідно з Державним актом на право постійного користування землею II-КВ №003003 від 04.06.2004.

Аргументи Національного банку України

1. Державний акт серія ЯИ № 621593, виданий 08.07.2010 управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, зареєстрований 08.07.2010 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011093800057 є правовстановлюючим документом, що видавався на підставі рішення відповідного органу (правочину), тому вимога про визнання недійсним державного акту є похідною і залежить від доведення недійсності договору купівлі-продажу, на підставі якого такий акт був виданий.

2. Прокурором не доведено, що державний акт серія ЯЖ № 263031 виданий управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі, засвідчений приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Мургою С.Г., є недійним, оскільки у кримінальному провадженні відсутній вирок суду.

3. Подано заяву про застосування строків позовної давності.

25.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест та Публічним акціонерним товариством Український професійний банк укладено договір іпотеки № 1415 на спірну земельну ділянку.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки, відомості про іпотеку були своєчасно внесені до Державного реєстру іпотек, після чого відповідні відомості перенесені до реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, позивач не був позбавлений можливості дізнатися про існування відповідного іпотечного договору.

Крім того, Кабінет Міністрів України міг дізнатися про порушення його права на спірну земельну ділянку, у зв'язку з тим, що місцеві державні адміністрації є підзвітними та підконтрольними йому, відповідно до статті 30 Закону України Про місцеві державні адміністрації .

Аргументи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

1. Прокурором не надано експертного висновку, що акт серія ЯЖ № 263031 виданий управлінням земельних ресурсів у Бориспільскому районі, засвідчений приватним нотаріусом Бориспільсого нотаріального округу Мургою С.Г., є підробленим, тобто, на момент звернення з позовом до суду, вказаний акт є дійсним і відповідач - 1 набув право власності на спірну земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства України.

2. Прокурором не доведено, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку 8 кварталу Вишенківського лісництва, яка знаходиться у користуванні ДП Бориспільский лісове господарство , оскільки, наявні розбіжності у графічному зображенні.

3. Пропущено строк позовної давності.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 125, частини 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами частини 1 статті 55 Земельного кодексу України, що кореспондується зі статтею 5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до частини 1 статті 57, частини 1, пункту ґ частини 4 статті 84 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 9, 10 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 08.02.2006 № 3404-ІV, чинній на момент виникнення досліджуваних відносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінет Міністрів України, Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Згідно з статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Відповідно до статті 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до приписів Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

У порядку статті 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження майном належать власнику.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Виходячи з принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Земельний кодекс України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою.

Згідно з частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється згідно з Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2008 року № 502 та за ініціативою власників.

Обов'язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (у випадку, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі.

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватись виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку, порушення якого має наслідком скасування таких розпоряджень (стаття 21 Земельного кодексу України).

Отже, зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов'язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного Порядком.

Проте, зміна цільового призначення спірних земельних ділянок відбулась з порушенням частини 1 статті 20 та статті 207 Земельного кодексу України, а саме - без прийняття компетентним органом відповідного рішення та без нарахування і сплати втрат лісогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб.

Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Отже, окремою правовою підставою для визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки є порушення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з приписами частини 2 статті 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 5 Закону України Про іпотеку предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" згідно зі статтею 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України , суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з приписами статті 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог частини 1 статті 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 388 цього ж Кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, серед іншого, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Практика Європейського суду з прав людини, яка була застосована під час розгляду справи

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Проаналізувавши практику Європейського суду, судом взято до уваги, рішення від 19 лютого 2009 року (справа Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судом обставин справи, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи

1. Суд приймає аргументи прокурора, що ДП Бориспільске лісове господарство є користувачем спірної земельної ділянки.

Відповідно до наявного у матеріалах справи державного акту на право постійного користування землею II-КВ №003003 від 04.06.2004 Бориспільському державному лісовому господарству Київського лісогосподарського об'єднання Київліс (Вишеньківське лісництво) надано у постійне користування для лісогосподарського виробництва земельну ділянку кадастровий номер 3220883200:03:001:0002, загальною площею 326,8037 га, з цільовим призначенням для лісогосподарського виробництва в межах території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області. Відповідний акт зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №449.

Спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, що підтверджується листами ДП Бориспільське лісове господарство № 120 від 07.04.2015 та № 89 від 08.02.2018 та розміщена в кварталі № 8 на території Гірської сільської ради Бориспільського району.

Твердження відповідача - 2 та третіх осіб про наявність розбіжностей у графічних зображеннях та їх характеристиках на спірному державному акті та плані зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0002 судом не беруться до уваги, оскільки вказані обставини неможливо встановити простим оглядом особами, у яких відсутні спеціальні знання, судом пропонувалось учасникам справи проведення судової експертизи, відповідних клопотань суду не заявлялось, відтак, в порядку статей 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, судом взято до уваги в якості належного та достатнього доказу висновок уповноваженої на надання таких відомостей установи та докази, що наявні у матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що ДП Бориспільське лісове господарство є належним користувачем загальної земельної ділянки, в яку, відповідно до чинного державного акту цього підприємства, входить спірна у справі земельна ділянка.

2. Суд приймає аргументи прокурора про визнання недійсним державного акту на право власності серія ЯИ № 621593, з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Холдингова фірма ЕКСПОТРЕЙД на підставі договору купівлі - продажу № 36 від 12.04.2009 оформила право власності на спірну земельну ділянку, що підтверджується актом серія ЯЖ № 263031, виданим управлінням земельних ресурсів у Бориспільскому районі, засвідченим приватним нотаріусом Бориспільсого нотаріального округу Мургою С.Г.

Відповідно до листа № 89/01-16 від 07.07.2015 - Мурга С.Г. зазначає, що не посвідчувала договір купівлі - продажу № 36.

Згідно з інформацією Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру від 23.07.2015 № ДС-10-28-0.13-6685/23-15 бланк державного акту серії ЯЖ № 263031 переданий Державному агентству земельних ресурсів у Вінницькій області згідно з накладною від 19.02.2008 № 127.

За інформацією Головного управління Дергеокадастру у Вінницькій області від 10.09.2015 № ДС-10-2-0.21-4481/19-15, бланк державного акту серії ЯЖ № 26031 переданий до відділу земельних ресурсів у Літинському районі, що підтверджується накладною № 37 від 04.04.2008, який, у свою чергу, передав його до ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою згідно з накладною № 232 від 04.04.2008.

Відповідно до листа ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 19.08.2015 № 4267 встановлено, що інформація щодо заповнення та видачі бланку державного акту серії ЯЖ № 26031 відсутня.

Доказів надання ДП Борипільський лісгосп погоджень на вилучення земельної ділянки, рішення про її передачу у приватну власність органу державної влади чи місцевого самоврядування, зміну цільового призначення або вказаного договору купівлі-продажу, суду не надано.

Судом враховані аргументи сторін, що державний акт серії ЯЖ № 263031 від 21.12.2009, на момент розгляду справи, дійсний та у матеріалах справи відсутній висновок експерта про підробку вказаного документу.

На підставі викладеного та матеріалів справи у сукупності, суд дійшов висновку, що державний акт серії ЯЖ № 263031 як документ суворої звітності, взагалі не був виданий у встановленому законом порядку: не передавався до Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, не видавався та не реєструвався.

Право, що посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи користування, а тому, з огляду на приписи частини першої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватись лише шляхом визнання відповідного державного акта недійним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому законом порядку.

Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсним не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте, в цьому випадку, немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого незаконного володіння не потребує визнання недійсним правочину за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

Враховуючи, що жодних рішень про вилучення спірної земельної ділянки із лісового фонду не приймалось, до матеріалів справи не надано ані рішення Кабінету Міністрів України, ані рішення іншого органу державної влади або місцевого самоврядування, ні про виділення спірної земельної ділянки із земель лісгоспу, ні про надання її у власність будь-кому, ні про зміну цільового призначення з земель лісового фонду, ТОВ Холдингова фірма Експотрейд не набуло необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим, не могло відчужувати її третім особам.

3. Відносно тверджень відповідача - 2, що Державний акт серія ЯИ № 621593, виданий 08.07.2010 управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, зареєстрований 08.07.2010 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011093800057 є правовстановлюючим документом, що видавався на підставі рішення відповідного органу (правочину), тому вимога про визнання недійсним державного акту є похідною і залежить від доведення недійсності договору купівлі-продажу, на підставі якого такий акт був виданий, суд відхиляє їх з огляду на таке.

Як зазначено у пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як встановлено судом, жодних рішень про вилучення спірної земельної ділянки із лісового фонду та у постійного землекористувача не приймалось, ТОВ Холдингова фірма Експотрейд не набуло необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим, не могло відчужувати її третім особам.

Відповідач - 1 не був власником спірної земельної ділянки, оскільки вона не вилучалась з власності держави, відповідно він не мав повноважень розпорядження вказаною земельною ділянкою, не мав права укладати щодо неї будь-яких правочинів, зокрема, передавати спірну земельну ділянку в іпотеку банку.

Відтак, оспорюваний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним.

4. Відносно строків позовної давності, що заявлені третіми особами, суд зазначає таке.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною 5 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу, у той час, як стаття 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Аналогічну позицію вказано у постанові Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів .

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє аргументи третіх осіб про застосування строків позовної давності.

Висновки суду за результатами розгляду справи

Надаючи правову оцінку доказам, що надані суду, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 263031 від 21.12.2009, Товариство з обмеженою відповідальністю Холдингова фірма Експотрейд зазначено власником земельної ділянки площею 41 га (кадастровий номер 3220883200:02:001:0416) для ведення підсобного сільського господарства в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2009 № 36.

У подальшому, спірну земельну ділянку відчужено на користь Дочірнього підприємства Молочні продукти на підставі договору купівлі-продажу № 639 від 30.03.2010.

31.03.2010 Дочірнє підприємство Молочні продукти відчужило спірну земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика на підставі договору купівлі-продажу № 768.

27.04.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика відчужило спірну земельну ділянку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест на підставі договору купівлі - продажу № 2208.

08.07.2010 Товариству з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест видано державний акт на право власності серія ЯИ № 621593.

25.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест та Публічним акціонерним товариством Український професійний банк укладено договір іпотеки № 1415 на спірну земельну ділянку.

Спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, що підтверджується листами ДП Бориспільське лісове господарство № 120 від 07.04.2015 та № 89 від 08.02.2018, оскільки вона розміщена в кварталі № 8 на території Гірської сільської ради Бориспільського району у межах земельної ділянки лісгоспу.

Докази видачі в установленому законом порядку державного акту серії ЯЖ № 263031 як документу суворої звітності відсутні: він не передавався до Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, не видавався та не реєструвався.

Враховуючи, що жодних рішень про вилучення спірної земельної ділянки із лісового фонду не приймалось, ТОВ Холдингова фірма Експотрейд не набуло необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим, не могло відчужувати її третім особам.

Відповідач -1 не був власником спірної земельної ділянки, оскільки вона не виходила з власності держави, тобто, відповідно він не мав повноважень розпорядження вказаною земельною ділянкою, не мав права укладати щодо неї будь-яких правочинів, зокрема, передати спірну земельну ділянку в іпотеку банку.

Відтак, оспорюваний договір іпотеки підлягає визнанню недійсними.

Відносно витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння, суд зазначає таке.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-0.222-9332/2-18 від 12.06.2018 за інформацією відділу у Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:02:001:0416 відсутня у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 1 статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Частиною 2 статті 184 Цивільного кодексу України визначено, що річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною. Індивідуально визначена річ є єдиною у своєму роді, відрізняється серед інших неповторними ознаками, виділена із загальної маси речей даного роду.

Статтею 179 Цивільного кодексу України визначено, що через свою матеріальну природу річ зумовлює характер суб'єктивного цивільного права, яке встановлюється на неї.

Ознака матеріальності речі як об'єкта цивільного права передбачає можливість фактичного володіння річчю, а у випадку певного порушення суб'єктивного цивільного права на річ - можливість захисту шляхом витребування речі в натурі із чужого незаконного володіння (такий спосіб захисту неможливо застосувати до таких нематеріальних благ, як результати інтелектуальної діяльності, особисті немайнові блага, інформація, послуги, а також майнові права). Річ відокремлюється від інших речей за рахунок матеріальної форми існування (зайняття певного обсягу фізичного простору, який одночасно не може бути зайнятий іншою річчю).

Крім того, індивідуально визначені речі відрізняються конкретними, тільки їм притаманними характеристиками.

Поняття родових ознак зазвичай використовується тільки по відношенню до рухомих речей, бо нерухомі речі є індивідуально визначеними в силу їх державної реєстрації.

Разом з тим, тільки індивідуально визначені речі можливо витребувати від зобов'язаної особи в натурі.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність спірної земельної ділянки як окремого об'єкта речового права, відсутні докази того, що цю частину земельної ділянки Державного підприємства Бориспільське лісове господарство за кадастровим номером 3220883200:03:001:0002 загальною площею 326,8037 га з цільовим призначенням для лісогосподарського виробництва, взагалі виділяли як окремий об'єкт права, оскільки відомості про наявність у неї кадастрового номеру не підтвердились, рішення будь-яких органів держави чи місцевого самоврядування щодо такого виділення відсутні.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги при витребування земельної ділянки.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. № 628/18 від 26.03.2018) Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віслабудінвест" та Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" про визнання недійсним державного акту на право власності, договору іпотеки, визнання права відсутнім та витребування земельної ділянки задовольнити частково.

2. Визнати недійсним державний акт серія ЯИ № 621593 на право власності на земельну ділянку площею 41 га з кадастровим номером 3220883200:02:001:0416, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району для ведення підсобного сільського господарства, який виданий ТОВ Віслабудінвест .

3. Визнати недійсним договір іпотеки від 25.02.2011 № 1415, укладений між ПАТ Український професійний банк та ТОВ Віслабудінвест щодо передачі в іпотеку земельної ділянки площею 41 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:0416, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району для ведення підсобного сільського господарства.

4. Визнати відсутнім право Товариства з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест на земельну ділянку площею 41 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:0416, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району для ведення підсобного сільського господарства.

5. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Віслабудінвест земельної ділянки площею 41 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:0416, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району для ведення підсобного сільського господарства.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віслабудінвест" ( 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, код ЄДРПОУ 37035945), на користь прокуратури Київської області ( 01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 4405,00 грн. (чотири тисячі чотириста п'ять гривень) судового збору.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" ( 01001, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 15, код ЄДРПОУ 19019775) на користь прокуратури Київської області ( 01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня) судового збору.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.09.2018.

Суддя С.О. Саванчук