Рішення

від 27.08.2018 по справі 910/2489/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2018Справа № 910/2489/17

За позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Тес-Авто , 2) Приватного підприємства Фірма ТЕС , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю Тес-Термінал до 1) Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Євросвєт , 3) Компанії Integrity Logistic LTD/ Інтегріті Логістик ЛТД третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Побединська Вікторія Олександрівна про визнання недійсними договорів

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачів Горбатенко Н.П., Костюк А.А. від відповідача-1Лобачевський А.В. від відповідача-2не з'явилися від відповідача-3Шульженко І.В. від третьої особине з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тес-Авто , Приватне підприємство Фірма ТЕС , Товариство з обмеженою відповідальністю Тес-Термінал звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Євросвєт та Компанії Integrity Logistic LTD/Інтегріті Логістик ЛТД про: визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015, укладеного між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Євросвєт ; визнання недійсними договору від 23.09.2015 про передачу прав на заставлене майно, укладеного між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Євросвєт (зареєстрованого в реєстрі № 291, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною); визнання недійсними укладених між ТОВ Євросвєт та Компанією Інтегріті Логістик ЛТД договору цесії №1 від 14.09.2015 та договору про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015 (зареєстрованого в реєстрі №303, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015 за своїм змістом є договором факторингу, при вчиненні якого не було дотримано вимоги законодавства відносно суб'єктного складу, оскільки ТОВ Євросвєт не є фінансовою установою, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними і похідні від нього оспорювані договори.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 у справі №910/2489/17 позовні вимоги задоволено; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015, укладений між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Євросвєт ; визнано недійсними похідні договори: від 23.09.2015 про передачу прав на заставлене майно, укладений між ПАТ ОТП БАНК та ТОВ Євросвєт (зареєстрований в реєстрі № 291, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною); договір цесії № 1 від 14.09.2015; договір про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015, укладеними між ТОВ Євросвєт та Компанією Інтегріті Логістик ЛТД (зареєстрований в реєстрі №303, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 у справі №910/2489/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.03.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 у справі №910/2489/17 скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2018 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу до провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 06.06.2018.

01.06.2018 від Публічного акціонерного товариства ОТП Банк через канцелярію суду надійшли пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.03.2018, в яких відповідач-1 проти позову заперечує, стверджуючи про відсутність підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними.

04.08.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.03.2018, в яких позивач позов підтримує в повному обсязі та наполягає та тому, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015 за своїм змістом є договором факторингу. При цьому, позивач також зазначає, що умовами іпотечних договорів (права за якими були передані за договорами від 23.09.2015 про передачу прав на заставлене майно, а потім за договором про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015) передбачено обов'язок банку письмово попереджувати іпотекодавця (тобто позивача) про передачу (відступлення) банком прав та/або обов'язків за договорами іпотеки третім особам щонайменше за 10 календарних днів до дати такої передачі. Проте, за твердженням позивача, такого обов'язку банком виконано не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 підготовче засідання у справі відкладено на 18.06.2018.

У підготовчому засіданні 18.06.2018 оголошувалась перерва до 04.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-3 про призначення почеркознавчої експертизи, виключення документів з числа доказів по справі, а також клопотання про залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні 04.07.2018 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі №910/2489/17 на 30 днів. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви позивача-1 про вжиття заходів до забезпечення позову, відмовлено у задоволенні клопотань відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Євросвєт про усунення представника позивачів Горбатенко Наталії Павлівни від участі у справі, про відкладення підготовчого засідання, встановлення строку до 30.09.2018 для подачі Товариством з обмеженою відповідальністю Євросвєт доказів та письмових заперечень (відзиву) на позов, продовження строку підготовчого провадження, а також відмовлено у задоволенні клопотання відповідача Компанії Integrity Logistic LTD про забезпечення доказів по справі шляхом призначення почеркознавчої експертизи, витребування документів та про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/2489/17 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.08.2018.

14.08.2018 до початку судового засідання через канцелярію суду від Приватного підприємства Фірма ТЕС надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 задоволено заяву Приватного підприємства Фірма ТЕС про забезпечення позову та заборонено відповідачу-3 Integrity Logistic LTD/ Інтегріті Логістик ЛТД вчиняти дії, а саме: вчиняти будь-які правочини, що стосуються майна та прав вимог за договором про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015 та похідних від нього договорів (про передачу прав на заставлене майно від 23.09.2015 №291, договору цесії №1 від 14.09.2015, договору про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015 №303) й направлені на передачу прав за вказаними договорами іншій особі.

У судовому засіданні 14.08.2018 оголошувалась перерва до 27.08.2018.

27.08.2018 до початку судового засідання через канцелярію суду від відповідача-2 надійшло клопотання про усунення представника від участі у справі, в якому відповідач-2 просить суд усунути Горбатенко Наталію Павлівну від участі у справі в якості представника позивачів ТОВ ТЕС-Авто , ПП Фірма ТЕС та ТОВ ТЕС-Термінал , про що постановити відповідну ухвалу.

Клопотання мотивовано тим, що у даній справі у якості представника позивачів ТОВ ТЕС-Авто , ПП Фірма ТЕС та ТОВ ТЕС-Термінал бере участь адвокат Горбатенко Наталія Павлівна, яка діє на підставі угоди про надання правової допомоги. Вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Одним із відповідачів у справі є ТОВ Євросвєт , який вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Разом з тим, Горбатенко Н.П. представляла інтереси ТОВ Євросвєт у справі №910/9601/17 за позовом ТОВ Євросвєт до компанії Integrity Logistic LTD про розірвання договору цесії №1 від 14.09.2015 та додатку №2 до цього договору (у якій мали місце ті ж самі правовідносини, що і у даній справі). Відповідач-2 зазначає, що в ході розгляду справи №910/9601/17 адвокату надавалися ТОВ Євросвєт конфіденційні відомості, що становлять адвокатську таємницю, адвокат приймала участь у судових засіданнях, ознайомлювалася із матеріалами справи тощо. У зв'язку з цим відповідач-2 з посиланням на ч. 5 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України стверджує, що Горбатенко Н.П. не може бути представником позивачів у даній справі, а тому її належить усунути від участі у справі.

Водночас, суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Частиною 5 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Отже, у положеннях ст.ст. 29, 61 Господарського процесуального кодексу України мова йде про неможливість особи за певних умов бути представником особи саме в рамках однієї справи.

Щодо посилань відповідача-2 на наявність в даному випадку конфлікту інтересів, то належними та допустимими доказами існування конфлікту інтересів (суперечністю між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності) відповідачем-2 не доведено.

За таких обставин, клопотання відповідача-2 про усунення представника від участі у справі задоволенню не підлягає.

27.08.2018 до початку судового засідання через канцелярію суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю Євросвєт проти позову заперечує та зазначає, зокрема, про те, що умовами основного договору про надання банківських послуг №CR 11-158/Goo-2 від 23.06.2011 не передбачено отримання згоди боржників при передачі прав вимоги за таким основним договором новому кредитору та не передбачено письмового попередження боржників при передачі прав вимоги за таким основним договором новому кредитору. Також відповідач-2 звертає увагу, що ТОВ ТЕС-Авто , ПП Фірма ТЕС та ТОВ ТЕС-Термінал не було стороною частини із переданих на підставі договору про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015 забезпечувальних договорів, а тому позивачі не є і не можуть бути заінтересованими у розумінні ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України особами, що мають право висувати вимоги стосовно цих договорів. Що ж до правової природи договору про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015, то відповідач-2 вважає, що даний договір не є договором факторингу.

Відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Оскільки провадження у даній справі було порушено за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017, а в ході нового розгляду справи строку для подання відзиву на позов судом встановлено не було, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю Євросвєт відзив на позовну заяву приймається судом до розгляду.

Також від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 стверджує, що лише ввечері 26.08.2018 представник відповідача ТОВ Євросвєт несподівано дізнався, що на 27.08.2018 призначено судове засідання у даній справі, проте, будь-яких судових повідомлень про дату, день і місце цього засідання відповідач-2 не отримував.

Проте, суд відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Євросвєт було обізнано про перебування даної справи на новому розгляді у суді першої інстанції щонайменше з червня 2018 року. Так, 18.06.2018 відповідач-2 звертався до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника ТОВ Євросвєт , а також просив суд відкласти підготовче засідання у справі на іншу дату. У підготовчому засіданні 18.06.2018 та 04.07.2018 оголошувалась перерва до 04.07.2018 та 30.07.2018 відповідно. У судовому засіданні для розгляду справи по суті, призначеному на 14.08.2018, також оголошувалась перерва. При цьому, майже перед кожним судовим засіданням через канцелярію суду від відповідача-2 надходили різного роду заяви та клопотання. Наведені обставини свідчать про обізнаність відповідача-2 про існування справи на розгляді суду та про володіння ним інформацією стосовно дат, часу та місця призначених у справі судових засідань. При цьому, обґрунтованих документально підтверджених відомостей щодо неможливості направлення представника для участі у судових засіданнях відповідачем-2 жодного разу надано не було.

Відтак, оскільки фактичні обставини свідчать про обізнаність відповідача-2 про дату, час та місце судових засідань у даній справі, враховуючи, що відповідач-2 мав достатньо часу для підготовки власної правової позицій по справі, поданий відповідачем-2 відзив на позовну заяву прийнято судом до розгляду, а нез'явлення представника відповідача-2, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору, клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи є безпідставним та задоволенню не підлягає.

При цьому, судом враховується, що з огляду на положення ст. 166 Господарського процесуального кодексу України право подати відповідь на відзив належить саме позивачеві (а не іншим учасникам справи, як про те зазначає відповідач-2 у своєму клопотанні). В свою чергу, ознайомившись у судовому засіданні із поданим ТОВ Євросвєт відзивом на позовну заяву, представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечила.

Відповідач - 3 Integrity Logistic LTD/ Інтегріті Логістик ЛТД наполягає на необхідності залишення позову без розгляду з підстав, наведених у раніше поданих суду клопотаннях про залишення позову без розгляду та про забезпечення доказів, а саме: подані від імені позивачів до Господарського суду міста Києва документи (у тому числі і сама позовна заява) є підробленими, оскільки їх підписано невідомими особами, які не мали права їх підписувати. У задоволенні вказаних клопотань було відмовлено, про що судом постановлено відповідні ухвали.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції 18.08.2017 Integrity Logistic LTD були подані письмові пояснення, в яких відповідач-3 зазначав, що в позовній заяві не вказано, які права або охоронювані законом інтереси позивачів були порушені при укладенні договору про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015, що спричинило звернення до суду. Також відповідач-3 зазначав про відсутність правових підстав для визнання договору відступлення права вимоги №2 договором факторингу.

В ході нового розгляду справи відповідачем-3 пояснень по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.03.2018 надано не було.

Представники позивачів в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив.

Представник відповідча-3 в судове засідання з'явився, проти позову заперечив.

Третя особа представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалася.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Тес-Авто , Приватним підприємством Фірма ТЕС , Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕС-Термінал з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством ОТП Банк був укладений договір про надання банківських послуг №CR 11-158/Goo-2 (надалі - Договір про надання банківських послуг), відповідно до умов якого позивачам було надано кредит у формі поновлюваної кредитної лінії.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором позивачами було передано в іпотеку нерухоме майно відповідно до договорів забезпечення.

В ході виконання зазначеного договору у Товариства з обмеженою відповідальністю Тес-Авто , Приватного підприємства Фірма ТЕС , Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕС-Термінал виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством ОТП Банк .

26.06.2015 між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Євросвєт був укладений Договір про відступлення прав вимоги №2 (надалі - Договір №2) та 23.09.2015 договір про передачу прав на заставлене майно (зареєстровано в реєстрі №291, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

14.09.2015 між ТОВ Євросвєт та Компанією Інтегріті Логістик ЛТД укладено договір цесії №1, відповідно до якого ТОВ Євросвєт передав Компанії Інтегріті Логістик ЛТД право вимоги, зокрема, за договором про надання банківських послуг.

25.09.2015 між ТОВ Євросвєт та Компанією Інтегріті Логістик ЛТД укладено договір про уступку права вимоги за договорами забезпечення (зареєстрований в реєстрі №303, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

За твердженнями позивачів, 25.09.2015 з листа ПАТ ОТП Банк їм стало відомо, що права кредитора за укладеними між позивачами та ПАТ ОТП Банк договорами, в тому числі за договорами забезпечення, були відступлені на користь ТОВ Євросвєт .

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що договір про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015 містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), оскільки за умовами спірного правочину відбулось фінансування однією особою іншої особи, шляхом купівлі права вимоги цієї особи до третьої особи (боржника) тоді як ТОВ Євросвєт не є фінансовою установою у розумінні діючого законодавства, яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу, а відтак не може бути кредитором у вказаних зобов'язаннях.

За таких обставин, позивачі вказують на наявність підстав для визнання договору про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015 недійсним, і як наслідок, для визнання недійсними вищевказаних похідних від нього договорів від 23.09.2015, від 14.09.2018 та від 25.09.2015.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги (цесія) за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, та і оплатним.

У останньому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, оскільки ст. 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, адже ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов'язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

В свою чергу, відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Отже, за приписами ст. 1079 Цивільного кодексу України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом п. 1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №352 від 06.02.2014 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року N 231 , до фінансової послуги факторингу відноситься сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення;

отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Сам же договір факторингу у нормі ст.1077 Цивільного кодексу України визначений як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов'язання під фінансування.

Однією із відмінних ознак факторингу від інших правочинів, які передбачають відступлення прав вимоги, є передача грошових коштів у розпорядження клієнта за плату, тобто взамін права вимоги, клієнт отримує від фактора послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження клієнта, з обов'язком клієнта оплатити користування ними.

При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 10.07.2015 у справі 6-301цс15.

У разі ж якщо договором передбачено відступлення первісним кредитором права вимоги до боржника новому кредитору з обов'язком нового кредитора сплатити за це первісному кредитору відповідні грошові кошти, та не передбачено зворотного обов'язку первісного кредитора з оплати новому кредитору відповідної плати за надання грошових коштів взамін відступленої вимоги, то такий договір не може бути визнаний договором факторингу, а є за правовою природою оплатним договором відступлення права вимоги (цесії).

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у даній справі, Верховний Суд вказав, що суди належним чином не дослідили умови договору та жодним чином не мотивували свої висновки про те, що оспорюваний договір між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Євросвєт про відступлення прав вимоги від 26.06.2015 № 2 за своєю правовою природою є саме договором факторингу, а не оплатним договором відступлення права вимоги. Зокрема, суди не встановили, чи передбачає вказаний оспорюваний договір від 26.06.2015 № 2 обов'язок ТОВ Євросвєт здійснювати плату ПАТ ОТП Банк як наслідок отримання від ПАТ ОТП Банк відповідних грошових коштів за вказаним договором.

Врахувавши в ході нового розгляду справи вказівки Верховного Суду, дослідивши зміст укладеного між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Євросвєт Договору про відступлення прав вимоги №2 від 23.06.2011 (у тексті договору - Договір цесії), суд відзначає таке.

За умовами п. 3 Договору №2, Банк відступає новому кредитору права вимоги, а новий кредитор приймає права вимоги та зобов'язується належним чином виконувати усі зобов'язання, що встановлені в Договорі цесії, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати сплату вартості прав вимоги. Детальний опис прав вимоги міститься у Договорі та Документах забезпечення.

Під правами вимоги, згідно з п. 1 Договору №2, розуміється належні Банку права вимоги до клієнта та/або третьої(іх) особи(іб), із якими укладені документи забезпечення, щодо виконання боргових зобов'язань за Договором та/або документами забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення договору цесії.

Борговими зобов'язаннями, відповідно до п. 1 Договору №2, є всі та/або кожне з платіжних (грошових) та/або неплатіжних зобов'язань клієнта та/або третьої(іх) особи(іб), із якою(ими) укладено документи забезпечення, перед Банком згідно з умовами договору про надання Банком банківської послуги клієнту зі всіма змінами, додатками та доповненнями до нього, реквізити якого вказані в п. 18 договору цесії, та/або документів забезпечення та/або у зв'язку з ними. До яких, зокрема, належать, зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, та/або сплати процентів, та/або сплати комісій, та/або сплати комісійних винагород, та/або сплати пені, та/або сплати штрафів, та/або компенсації (відшкодування) витрат (збитків), здійснених (понесених) Банком у зв'язку з Договором, та/або пов'язаних з пред'явленням вимоги за Договором та/або Документами забезпечення, зверненням стягнення на предмет застави, та/або витрат на утримання і збереження предмета застави, та/або витрат на страхування предмета застави, та/або збитків, завданих порушенням умов Договору та/або умов документів забезпечення, та/або інших зобов'язань клієнта та/або третьої(іх) особи(іб), із якими укладені документи забезпечення, за договором та/або документів забезпечення.

Відповідно до п. 4 Договору №2 ціна (сума) Договору цесії дорівнює вартості прав вимоги.

Згідно з п. 1 Договору, вартістю прав вимоги є узгоджена сторонами сума, що відповідно до договору цесії підлягає до сплати новим кредитором Банку у зв'язку із відступленням Банком на користь нового кредитора прав вимоги.

Відповідно до п. 11 Договору всі платежі, що здійснюються новим кредитором для виконання зобов'язань, вважаються належно виконаними в дату зарахування грошових коштів на рахунок(и) Банку за обставин, що такі грошові кошти були отримані Банком протягом операційного часу Банку такої дати зарахування. Платіжні зобов'язання нового кредитора за Договором цесії повинні виконуватись таким чином, щоб відповідні платежі повністю та належним чином здійснювались в строки, визначені Договором цесії.

У п. 18 Договору сторони погодили, що під Договором розуміється Договір про надання банківських послуг №CR 11-158/Goo-2 від 23.06.2011 між Банком та Клієнтом 1 (Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕС-Авто ), Клієнтом 2 (Фірмою ТЕС ), Клієнтом 3 (Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕС-Термінал ).

Також у п. 18 Договору №2 сторони визначили перелік документів забезпечення (за визначенням, наведеним у п. 1 Договору, документи забезпечення - будь-які документи, що складені клієнтом та/або третіми особами з метою/в якості забезпечення належного виконання клієнтом боргових зобов'язань, зокрема, правочини щодо застави, іпотеки, гарантії, завдатку, поруки, інше, реквізити яких вказані в пункті 18 Договору цесії).

Відповідно до п. 5 Договору №2 Договір цесії набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками та скріплення відбитками печаток сторін. Строк дії Договору цесії дорівнює генеральному терміну за умови, що відсутні порушення (невиконання) та/або неналежного виконання новим кредитором зобов'язань. За обставини наявності умови (обставини) порушення (невиконання) та/або неналежного виконання новим кредитором зобов'язань, Договір цесії залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання нового кредитора перед Банком не будуть виконані в повному обсязі. Значення генерального терміну наведено у п. 18 Договору цесії.

Отже, з умов Договору №2 слідує, що грошова вимога до боржників уступається Банком в обмін на грошові кошти, які новий кредитор (ТОВ Євросвєт ) зобов'язалося сплатити останньому, тобто за умовами Договору №2 фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останньому грошової вимоги цієї особи до третіх осіб (боржників), що в свою чергу, є ознакою, притаманною договору факторингу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 №3-238гс16.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Євросвєт Договір про відступлення прав вимоги №2 від 23.06.2011 є саме договором факторингу.

В свою чергу, як зазначалось вище, за приписами ст. 1079 Цивільного кодексу України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг факторинг вважається фінансовою послугою.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Статтею 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг визначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, належних та допустимих доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Євросвєт станом на момент укладення Договору №2 у встановленому законодавством порядку отримало право надавати фінансові послуги (і, як наслідок, право здійснювати факторингові операції) матеріали справи не містять. Більш того, вказані обставини відповідачами не заперечуються.

Відтак, при укладенні Договору про відступлення прав вимоги №2 від 23.06.2011 сторонами не дотримано вимог законодавства стосовно суб'єктного складу такого виду договорів, а тому даний договір не відповідає вимогам ст.ст. 1077, 1079 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд відзначає, що умовами іпотечних договорів (укладених на забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання банківських послуг №CR 11-158/Goo-2 та які в розумінні положень Договору №2 є документами забезпечення) передбачено, що банк має право передавати (відступати, здійснювати заміну сторони) будь-які права та/або зобов'язання за Договором іпотеки будь-якій(им) третій(м) особі(м) за умови (обставини) письмового попередження іпотекодавця щонайменше за 10 календарних днів до дати такої передачі (п. 11 договорів іпотеки).

Пунктами 12 договорів іпотеки встановлений обов'язок банку письмово попереджувати іпотекодавця про передачу (відступлення) Банком прав та/або обов'язків за Договором іпотеки третій особі щонайменше за 10 календарних днів до такої передачі.

Водночас, доказів повідомлення про відступлення прав вимоги із дотриманням встановленого іпотечними договорами порядку (строків) матеріали справи не місять. У справі наявна лише копія листа Публічного акціонерного товариства ОТП Банк №73-66/3939, адресованого Фірмі ТЕС , з якого вбачається, що про передачу відповідних прав вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю Євросвєт Банк повідомив клієнта лише 25.09.2015.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги №2, укладеного 23.06.2011 між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Євросвєт , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак, оскільки суд дійшов висновку про недійсність Договору про відступлення прав вимоги №2 від 23.06.2011, то в силу ст. 216 Цивільного кодексу України такий правочин не створив правових наслідків у вигляді переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю Євросвєт прав вимоги за Договором про надання банківських послуг №CR 11-158/Goo-2 і, відповідно, наслідків у вигляді заміни кредитора у основному зобов'язанні.

За таких обставин, підлягають визнанню недійсними також і похідні від Договору №2 договори, а саме: договір від 23.09.2015 про передачу прав на заставлене майно, укладений між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Євросвєт ; договір цесії № 1 від 14.09.2015; договір про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015 року укладений між ТОВ Євросвєт та INTEGRITY LOGISTIC LTD.

При цьому, суд також звертає увагу, що призначенням способів забезпечення виконання зобов'язання є захист саме інтересів кредитора за основним зобов'язанням від порушень боржником взятих на себе зобов'язань. Правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основних зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором.

В свою чергу, Договір про передачу прав на заставлене майно між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Євросвєт був укладений 23.09.2015, проте на цей час права вимоги за основним зобов'язанням вже були передані Товариством з обмеженою відповідальністю Євросвєт Компанії Integrity Logistic LTD за Договором цесії № 1 від 14.09.2015.

Посилання відповідача-2 на те, що позивачі не є сторонами всіх забезпечувальних договорів, права вимоги за якими передані на підставі спірних правочинів, до уваги судом не приймаються, оскільки, як зазначалось вище, такі договори є похідними від Договору про відступлення прав вимоги №2 та укладені з метою забезпечення виконання основного зобов'язання, стороною (боржником) за яким виступають позивачі.

При цьому, суд відзначає, що позивачі є боржниками за основним зобов'язанням - Договором про надання банківських послуг №CR 11-158/Goo-2. Як свідчить наявне у справі листування, між позивачами та Публічним акціонерним товариством ОТП Банк велися переговори стосовно узгодження нових графіків погашення заборгованості, що утворилася у позивачів у зв'язку із неналежним виконанням вказаного договору. Такі переговори продовжувалися між позивачами та відповідачем-1, в тому числі і після укладення Договору про відступлення права вимоги №2. З огляду на наведені обставини, факт незаконної заміни кредитора у відповідному зобов'язанні порушує права та інтереси позивачів як сторони Договору про надання банківських послуг №CR 11-158/Goo-2.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову, за подання апеляційної та касаційної скарг, а також витрати за подання заяви Приватного підприємства Фірма ТЕС про забезпечення позову покладаються на відповідачів в рівних частинах. Витрати по сплаті судового збору за подання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тес-Авто про забезпечення позову покладаються на позивача-1 у зв'язку із відмовою у задоволенні заяви. Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення доказів покладається на відповідача - Компанію Integrity Logistic LTD/ Інтегріті Логістик ЛТД у зв'язку із відмовою у задоволенні заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №2 від 26.06.2015, укладений між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ЄВРОСВЄТ .

3. Визнати недійсними похідні договори:

- від 23.09.2015 про передачу прав на заставлене майно укладений між ПАТ ОТП БАНК та ТОВ ЄВРОСВЄТ (зареєстровано в реєстрі №291, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною);

- договір цесії № 1 від 14.09.2015 року;

- договір про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015, укладеними між ТОВ ЄВРОСВЄТ та INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД (зареєстровано в реєстрі №303, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

4. Витрати по сплаті судового збору за подання позову, за подання апеляційної та касаційної скарг, а також витрати за подання заяви Приватного підприємства Фірма ТЕС про забезпечення позову покласти на відповідачів в рівних частинах, а саме:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; ідентифікаційний код 21685166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕС-Авто (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81А, офіс 311; ідентифікаційний код 31681159) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) грн 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; ідентифікаційний код 21685166) на користь Приватного підприємства Фірма ТЕС (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 81А, офіс 312; ідентифікаційний код 16512506) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 293 (двісті дев'яносто три) грн 66 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євросвєт (03035, м.Київ, вул. Сурікова, 3; ідентифікаційний код 39073144) на користь Приватного підприємства Фірма ТЕС (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 81А, офіс 312; ідентифікаційний код 16512506) витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 293 (двісті дев'яносто три) грн 66 коп.

Стягнути з Integrity Logistic LTD/ Інтегріті Логістик ЛТД (Приміщення № 102, перший поверх, Блейк Білдінг, ріг вулиць Ейр і Хатсон, місто Беліз, Беліз) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕС-Термінал (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81А, офіс 310; ідентифікаційний код 35002698) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) грн 00 коп.

Стягнути з Integrity Logistic LTD/ Інтегріті Логістик ЛТД (Приміщення № 102, перший поверх, Блейк Білдінг, ріг вулиць Ейр і Хатсон, місто Беліз, Беліз) на користь на користь Приватного підприємства Фірма ТЕС (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 81А, офіс 312; ідентифікаційний код 16512506) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 293 (двісті дев'яносто три) грн 66 коп.

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тес-Авто про забезпечення позову покласти на позивача-1 у зв'язку із відмовою у задоволенні заяви.

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення доказів покладаються на відповідача - Компанію Integrity Logistic LTD/ Інтегріті Логістик ЛТД у зв'язку із відмовою у задоволенні заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 17.09.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова