Ухвала

від 17.09.2018 по справі 805/2740/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 вересня 2018 року справа №805/2740/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі № 805/2740/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОСТ КОАЛ ТРЕЙД до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року, в якій скаржник заявляє клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження. Разом з тим, апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення.

Суд зазначені клопотання відхиляє у зв'язку з необґрунтованістю з наступних підстав.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Тобто зазначена стаття визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат.

Апелянт не надав належних доказів щодо відсутності фінансування.

Крім того, суддя-доповідач має зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстав для задоволення клопотання щодо відстрочення сплати судового збору відсутні.

Крім того, стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити Головному управлінню ДФС у Донецькій області у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем заявлені вимоги майнового характеру (визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень на загальну суму 36 607 469 грн.).

Згідно пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції, яка діє з 15.12.2017) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 1 статті 4 цього ж Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

З матеріалів справи встановлено, що розмір судового збору за подання позовної заяви за вимогами майнового характеру складає 549112 грн. 00 коп.

Відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачений.

Таким чином, відповідач повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 823668 грн. 05 коп. (36 607 469 *1,5%*150%).

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 823668 грн. 05 коп. за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37944338, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банка (МФО) 899998, рахунок 34314206081008, призначення платежу Судовий збір.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова судовий збір , код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 13 ч.1 Перехідних положень КАС України, у редакції, що діє з 15.12.2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно ч.2 ст.186 КАС України, у редакції, що діяла до 15.12.2017 року на час ухвалення рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ч.3 статті 298 КАС України, що діє з 15.12.2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції вперше 02 жовтня 2017 року (том 6, а.с. 1-5). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху.

31 жовтня 2017 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від апеляційна скарга повернута апелянту, у зв'язку несплатою судового збору.

06 вересня 2018 року апелянтом вдруге подана апеляційна скарга до суду першої інстанції (том 6 а.с.30-34), тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено.

Разом з тим, в обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначає, що Головне управління ДФС у Донецькій області утримується виключно за рахунок державного бюджету, несплата судового збору під час подання первісної апеляційної скарги є об'єктивною причиною. Також, апелянт зазначає, що неодноразово звертався до ДФС України з листами щодо вирішення питання про збільшення фінансування по сплаті судового збору.

Суддя-доповідач вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16, від 23 травня 2018 року у справі №806/1177/15 та інших.

Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволені клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі №805/4173/18-а залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами в їх підтвердження.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Сіваченко