Ухвала

від 11.10.2018 по справі 805/2740/17-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 жовтня 2018 року справа №805/2740/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Арабей Т. Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі № 805/2740/17-а (головуючий суддя І інстанції Голошивець І.О.), складене у повному обсязі 07 вересня 2017 року у м. Слов'янськ Донецької області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОСТ КОАЛ ТРЕЙД до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 липня 2017 року № 0002091406 на загальну суму 16 970 584,00 грн., від 13 липня 2017 року № 0002071406 на загальну суму 19 636 885,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року, в якій податковим органом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ознайомившись із заявленим клопотанням Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про судовий збір (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Як вбачається з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , суд враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вивчивши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, враховуючи відсутність доказів на підтвердження неспроможності його сплати, суд вважає за необхідне відмовити управлінню у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1 762,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги майнового характеру, а саме: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 липня 2017 року № 0002091406 на загальну суму 16 970 584,00 грн., від 13 липня 2017 року № 0002071406 на загальну суму 19 636 885,00 грн. від 15 травня 2018 року № 0020724908 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 782,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1.1).

Оскільки при поданні адміністративного позову майнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно сплатити - 823 668,06 грн. (36 607 469,00*1,5%*150%) та належним чином це підтвердити.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 34314206081008, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету - 22030101.

Частиною 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 13 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно ч.2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року на час ухвалення рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ч.3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, що діє з 15 грудня 2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції вперше 02 жовтня 2017 року (том 6, а.с. 1-5). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху.

31 жовтня 2017 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від апеляційна скарга повернута апелянту, у зв'язку несплатою судового збору.

06 вересня 2018 року апелянтом вдруге подана апеляційна скарга до суду першої інстанції (том 6 а.с.30-34), тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено.

Разом з тим, в обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначає, що Головне управління ДФС у Донецькій області утримується виключно за рахунок державного бюджету, несплата судового збору під час подання первісної апеляційної скарги є об'єктивною причиною. Також, апелянт зазначає, що неодноразово звертався до ДФС України з листами щодо вирішення питання про збільшення фінансування по сплаті судового збору.

Суддя-доповідач вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16, від 23 травня 2018 року у справі №806/1177/15 та інших.

Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі № 805/2740/17-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами в їх підтвердження.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Арабей Т. Г.