Ухвала

від 14.09.2018 по справі 826/14473/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14473/16

Головуючий у І інстанції - Амельохін В.В.

УХВАЛА

14 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Діелектричні кабельні системи України до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Діелектричні кабельні системи України задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 продовжено Головному управлінню ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 відмовлено у продовжені Головному управлінню ДФС у м. Києві строку для усунення недоліків та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві повернуто апелянту.

01.08.2018 відповідач повторно звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою через суд першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 18866,82 грн та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення та доказів поважності його пропуску.

Копію даної ухвали апелянтом отримано 25.08.2018, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

31.08.2018 апелянтом до Київського апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відстрочення/продовження сплати судового збору, в якому відповідач просить задовольнити дане клопотання та поновити строк на оскарження рішення суду першої інстанції.

Підставами для поновлення строку апелянтом зазначається, що відповідач не мав можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги з об'єктивних причин в межах строку визначеним КАС України.

За змістом ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 3 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018 була подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані податковим органом в клопотанні причини пропуску цього строку є недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, суд вважає, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення/продовження сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що відповідач не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів.

Проте, суд наголошує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору відповідач не надав доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору та не наведено обґрунтованих обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір можуть бути підставами для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, питання про відстрочення сплати судового збору було вирішено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018, якою відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зупинення ж на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Крім того, апелянтом будь-яким доказів щодо відсутності відповідного бюджетного фінансування надано не було.

Вищенаведене не спростовується обставинами звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

В апеляційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі №814/1646/16 (№ К/9901/37786/18), ухвалі Верховного Суду по справі №820/4420/16 (№ К/9901/48158/18).

Колегія суддів зазначає, що при повторній подачі апеляційної скарги відповідачем знову не було виконано норми КАС України щодо сплати судового збору.

Крім того, з 16.03.2018 набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників. Вказана норма права визначає перелік платежів, які проводяться незалежно від зупинення операцій по рахунках. До таких платежів належить сплата судового збору.

Разом із тим, неодноразова подача апеляційної скарги з відповідними недоліками та поза межами встановленого законодавством строку, порушує принцип сталості судового рішення, ставить під загрозу відновлення порушених прав та інтересів іншої сторони по справі.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначати, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апелянтом у клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження не наведено обґрунтованих причин пропуску строку апеляційного оскарження чи доказів поважності його пропуску, а тому колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись ст.ст.299, 325, 328 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення/продовження сплати судового збору залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Діелектричні кабельні системи України до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.Ю. Кучма

Судді Н.В. Безименна

В.О. Аліменко