Ухвала

від 17.09.2018 по справі 266/3035/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №266/3035/18

Провадження№ 2/266/763/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 розглянувши позовну заяву ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Комунального комерційного підприємства Керуюча компанія Приморська про визнання права користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 д В. подала до суду позов до відповідача ККП КК Приморська про визнання права користування жилим приміщенням.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2018 року у вказаній цивільній справі визначено головуючим суддею Сараєва I.A.

Ухвалою від 11.09.2018 р. заявлено про самовідвід судді Сараєва I.A. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Комунального комерційного підприємства Керуюча компанія Приморська про визнання права користування жилим приміщенням.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від року у вказаній цивільній справі визначено головуючим суддею Курбанову Н.М.

Ухвалою від 13.09.2018 р. заявлено про самовідвід судді Курбановій Н.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Комунального комерційного підприємства Керуюча компанія Приморська про визнання права користування жилим приміщенням.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від року у вказаній цивільній справі визначено головуючим суддею Д'яченко Д.О.

Вивчивши надані матеріали, суддя приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи, оскільки з позовної заяви вбачається, що спір виникає з приводу квартири АДРЕСА_1, в якій на день своєї смерті проживав ОСОБА_4, який впродовж тривалого часу працював судовим розпорядником у Приморському району суді м. Маріуполя, якого я особисто знав та підтримував дружні стосунки.

Відповідно до п.5 ч.іст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36,37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути , безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З урахуванням наведеного, з метою гарантування неупередженості та об'єктивності здійснення правосуддя, уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід судді Д'яченко Д.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Комунального комерційного підприємства Керуюча компанія Приморська про визнання права користування жилим приміщенням.

Справу передати в канцелярію суду для повторного визначення судді автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Д`яченко Д. О.