Рішення

від 18.01.2019 по справі 266/3035/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/3035/18

Провадження № 2/263/359/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю: секретаря Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, до Комунального комерційного підприємства Керуюча компанія Приморська , ОСОБА_3 районної адміністрації ОСОБА_4 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей ОСОБА_4 міської ради по Приморському району, про визнання права користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області 30 травня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, до Комунального комерційного підприємства Керуюча компанія Приморська (далі - ККП Керуюча компанія Приморська ) про визнання права користування житловим приміщенням.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 21 лютого 2018 року за місцем свого постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ОСОБА_5, який протягом 17 років перебував у зареєстрованому шлюбі з матір'ю позивача ОСОБА_6 Квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка складається із двох житлових кімнат, площею 28,49 кв. м, на підставі обмінного ордеру від 10 січня 1974 року № 7049 надана ОСОБА_7, яка є матір'ю ОСОБА_5 07 лютого 1986 року особистий рахунок на вказану квартиру переоформлений на ОСОБА_8 На теперішній час квартира не приватизована. 01 листопада 1986 року ОСОБА_7 померла, та у квартирі залишився проживати ОСОБА_5 З 2001 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживали у квартирі останнього та у квартирі матері позивача. У червні 2015 року позивач вселилася у квартиру свого вітчима ОСОБА_5 з неповнолітнім сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки на той час припинила сімейні відносини із своїм чоловіком ОСОБА_10 05 червня 2015 року із дозволу ОСОБА_5 у вказаній квартирі був зареєстрований син позивача. З того часу та до дня смерті ОСОБА_5 позивач проживала разом із ним однією сім'єю, вони мали спільний бюджет. У 2016-2017 роках вони відремонтували системи електро- та водопостачання, що підтверджується відповідними товарними чеками. Для оплати комунальних платежів їх родині надавалася субсидія. У рішенні про надання субсидії від 20 січня 2017 року зазначено, що позивач є членом сім'ї основного квартиронаймача ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 позивач продовжувала проживати у квартирі, здійснювати її утримання та звернулася до відповідача щодо визнання її квартиронаймачем. 15 травня 2018 року позивач отримав відповідь № 1862/5 про те, що їй необхідно звернутися до суду для підтвердження того, що вона є членом сім'ї ОСОБА_5 У зв'язку з чим, керуючись ст. 15 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 64, 65, 106 ЖК України, позивач просить суд визнати за нею та за її неповнолітнім сином право користування житловим приміщенням у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, як за членами сім'ї попереднього наймача.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 червня 2018 року відкрито загальне позовне провадження.

10 вересня 2018 року від позивача надійшло клопотання про залучення у якості співвідповідача ОСОБА_3 районну адміністрацію ОСОБА_4 міської ради та залучення у якості третьої особи для захисту прав неповнолітнього - орган опіки та піклування ОСОБА_4 міської ради.

Ухвалами Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2018 року, 13 вересня 2018 року, 17 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року, 21 вересня 2018 року суддями Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області заявлені самовідводи від розгляду даної цивільної справи.

Розпорядженням голови Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2018 року цивільну справу направлено за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, у зв'язку із недостатньою кількістю суддів для розподілу справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 жовтня 2018 року прийнято до провадження указану цивільну справу, її розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначені дати судових засідань, задоволене клопотання позивача та до участі у справі в якості співвідповідача залучена ОСОБА_3 районна адміністрація ОСОБА_4 міської ради та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог , - Службу у справах дітей ОСОБА_4 міської ради по Приморському району. Роз'яснено відповідачам право на подачу відзиву на позов, письмових заперечень, позивачу відповідь на відзив, третій особі право на письмові пояснення та відповідно визначено учасникам справи строки для їх подачі.

Від ККП Керуюча компанія Приморська надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на те, що у позовній заяві позивач вказала, що квартира АДРЕСА_2 не приватизована та є власністю територіальної громади міста Маріуполя Донецької області. В якості представника власника на цей час виступає ОСОБА_4 міська рада, у якої є всі необхідні повноваження щодо володіння, розпорядження та користування власністю територіальної громади. ОСОБА_4 міська рада може надавати у користування житлові приміщення, про що видавати необхідні документи. Вирішення цього позову може вплинути на права ОСОБА_4 міської ради щодо розпорядження комунальним майном. Відповідно до Житлового кодексу Української РСР ККП Керуюча компанія Приморська як житлово-експлуатаційна організація на підставі ордеру або рішення іншого уповноваженого органу може укласти з фізичною особою договір найму житлового приміщення та контролювати його належне виконання. Повноваження щодо розпорядження комунальним майно у підприємства відсутні. У зв'язка з викладеним підприємство вважає, що відповідачем за цим позовом повинна виступати ОСОБА_4 міська рада як представник власника комунального майна. Щодо вирішення спору відповідач просив ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

ОСОБА_3 районна адміністрація ОСОБА_4 міської ради 21 грудня 2018 року на адресу суду надіслала відзив на позов, в якому посилається на те, що відповідно до пункту 4.4.31 Положення про Приморську району адміністрацію ОСОБА_4 міської ради, затвердженого рішенням ОСОБА_4 міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/35-3106, районна адміністрація приймає рішення про зміну умов договорів найму житлових приміщень за заявами громадян. Для ініціювання розгляду вказаного питання громадяни звертаються до Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_4 міської ради (далі - ЦНАП) з відповідною заявою та встановленим пакетом документів, а саме: подання житлово-експлуатаційної організації; заяви наймачів та всіх зареєстрованих повнолітніх осіб; копія ордеру на житлове приміщення; копія особового рахунку на квартиру; документи, які підтверджуть родинні стосунки; копія паспорту; копії свідоцтва про народження неповнолітніх дітей (при наявності таких); згода на обробку персональних даних. Після отримання від ЦНАП зазначеного пакету документів районна адміністрація розглядає та приймає відповідне рішення на засіданні колегії районної адміністрації. На даний час документів щодо зміни договору найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, на прізвище ОСОБА_10, до районної адміністрації не надходило. У разі надходження таких документів вони будуть розглянуті згідно з вимогами діючого законодавства України з додержанням строків такого розгляду. В інших питаннях, насамперед щодо визнання права користування житловими приміщеннями, районна адміністрація, відповідно до своїх функціональних обов'язків не наділена відповідними повноваженнями.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_11 до судового засідання не з'явилися, попередньо подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких наполягали на задоволенні позовних вимог, своїм правом на подачу відповіді на відзив не скористалися.

Представник ККП Керуюча компанія Приморська до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відповідач своїм правом на подачу відзиву скористався .

Представник ОСОБА_3 районної адміністрації ОСОБА_4 міської ради до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відповідач своїм правом на подачу відзиву скористався .

Служба у справах дітей ОСОБА_4 міської ради по Приморському району свого представника до судового засідання не направила, правом на подачу письмових пояснень не скористалася, причини неявки до суду не повідомила.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася кожна із сторін, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи та відповідно до них правовідносини.

Відповідно до контрольного талону до ордеру від 10 січня 1974 року № 7049, виданого Виконавчим комітетом Жданівської міської Ради депутатів трудящих, ОСОБА_7 та члену її сім'ї - ОСОБА_5 за чергою проведений обмін квартири з м. Донецьк на окрему квартиру АДРЕСА_4, площею 28,49 кв. м.

Цього ж дня ОСОБА_7 виданий ордер № 7049 на склад сім'ї з двох осіб, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_5, на квартиру № 64 площею 28,49 кв. м у будинку № 36 по проспекту Будівельників у м. Маріуполі.

15 лютого 1986 року на підставі заяви квартиронаймача ОСОБА_7 переоформлений особовий рахунок на указану квартиру на ОСОБА_5

Відповідно до особового рахунку від 19 березня 2018 року № 1064, наймачем квартири АДРЕСА_5 з 07 лютого 1986 року є ОСОБА_5, у квартирі зареєстровані: родичка - ОСОБА_1 з 05 червня 2015 року, син родички - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 05 червня 2015 року.

Згідно з інформацією Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг ОСОБА_4 міської ради від 16 березня 2018 року № 05-126-0385/01 про останнє місце реєстрації померлого, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 21 лютого 2018 року, був зареєстрований з 07 лютого 1986 року у м. Маріуполі за адресою: АДРЕСА_3 та знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю з 16 березня 2018 року

Відповідно до інформації Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг ОСОБА_4 міської ради від 16 березня 2018 року № 05-126-0386 про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні, наданій ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_6, зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована з 05 червня 2015 року; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований з 05 червня 2015року.

Позивачем до матеріалів справи долучені товарні чеки від 03 травня 2016 року № 11699, від 22 серпня 2017 року № 24566 ФОП ОСОБА_12 на придбання будівельних матеріалів на суми: 3 431 грн. 10 коп., 4 576 грн. 79 коп.

Відповідно до рішення про призначення субсидії з грудня 2016 року по квітень 2017 року квартиронаймачу ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_6 призначено житлову субсидію.

Повідомленням про призначення субсидії від 20 березня 2018 року ОСОБА_5 призначено житлову субсидію з жовтня 2017 року по квітень 2018 року за указаною адресою.

Повідомленням про призначення субсидії від 05 квітня 2018 року за указаною адресою ОСОБА_1 призначена житлова субсидія з березня 2018 року по квітень 2018 року.

До матеріалів справи долучено свідоцтво про народження ОСОБА_2 від 22 січня 2009 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 23 лютого 2018 року серії ІІ-НО № 026721, ОСОБА_5 помер 23 лютого 2018 року.

Позивачем долучені документи, які вказують на те, що саме ОСОБА_1 займалася організацією та проведенням поховання ОСОБА_5

Згідно із свідоцтвом про смерть від 03 листопада 1986 року серії IV-Но № 403591, ОСОБА_7 померла 01 листопада 1986 року.

Листом від 14 травня 2018 року № 1862/5 ККП Керуюча компанія Приморська повідомила ОСОБА_1 про те, що повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача вимагати визнання його наймачем житлового приміщення за раніше укладеним договором найму замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача є у будь-якого члена сім'ї наймача. До звернення ОСОБА_1 не надано копії документу, відповідно до якого її офіційно було визнано донькою померлого ОСОБА_5, тому ККП не має можливості визначити її статус у відношенні до померлого наймача квартири. У разі, якщо такий документ відсутній, то ОСОБА_1 необхідно звертатися до суду з цивільним позовом щодо визнання її членом сім'ї наймача та тільки після отримання рішення суду вона зможе звернутися до відповідних інстанцій щодо внесення змін до договору найму житлового приміщення.

ОСОБА_1 до матеріалів справи долучені квитанції на оплату житлово-комунальних послуг за різний період за адресою: АДРЕСА_6.

На час розгляду справи особовий рахунок не переоформлено, наймачем квартири зазначено ОСОБА_5, квартиру не приватизовано.

У суду відсутні мотиви для відхилення представлених доказів.

Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 - 80 ЦП України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є визнання права на користування житловим приміщенням.

Щодо порушення прав позивача та ким вони порушені, то суд виходить з наступного.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором.

Частиною першою статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України).

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 зазначено, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору не обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 686/15695/15-ц, яка відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України застосується судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою захисту власних житлових прав ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання її та сина наймачами житлового приміщення.

З огляду на викладене, суд відхиляє аргументи відповідача ОСОБА_3 районної адміністрації ОСОБА_4 міської ради щодо передчасності звернення з даним позовом до суду замість вирішення питання про укладення договору найму жилого приміщення виконавчим органом місцевого самоврядування, тобто обов'язкового досудового врегулювання заявленого спору.

Відсутність вмотивованої відмови виконавчого органу місцевого самоврядування, в контексті положень статті 106 ЖК Української РСР, не позбавляє права особи звернутися за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права до суду, та не є підставою для залишення позову без задоволення.

Крім того, з огляду на висловлені заперечення відповідачів, дійсно не визнається право позивача на користування спірним житловим приміщенням.

Відповідно до статті 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Статтею 65 ЖК Української РСР передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до статті 106 ЖК Української РСР повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі № 6-60цс12, а також у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 182/8114/15-ц, які відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України враховані судом при застосуванні норм права.

За таких обставин, суд, з'ясувавши наведені обставини у справі та дослідивши всі надані сторонами докази, виходить із того, що оскільки ОСОБА_1 та її малолітній син - ОСОБА_2 вселилися у спірну квартиру на законних підставах як члени сім'ї наймача ще з 05 червня 2015 року, та проживають у ній до цих пір, сплачують комунальні послуги, у судовому порядку не визнавалися таким, що втратили право користування квартирою, зареєстровані у ній до теперішнього часу, за цією адресою отримували субсидію, тому наявні правові підстави для задоволення позову про визнання за позивачами права користування спірною квартирою та визнання їх наймачами вказаної квартири.

При цьому, оскільки відповідно до пункту 4.4.31 Положення про Приморську району адміністрацію ОСОБА_4 міської ради, затвердженого рішенням ОСОБА_4 міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/35-3106, саме районна адміністрація приймає рішення про зміну умов договорів найму житлових приміщень за заявами громадян, тому і задоволенню підлягають вимоги до ОСОБА_3 районної адміністрації ОСОБА_4 міської ради як належного відповідача у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв'язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., який пов'язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України Про судовий збір , зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому, з урахуванням висновку суду про задоволення позову до ОСОБА_3 районної адміністрації ОСОБА_4 міської ради, він підлягає стягненню з цього відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. ст. 55, 124 Конституції України ст. ст. 64, 65, 106 ЖК Української РСР, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76- 81, 84, 89, 141, 263- 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, до Комунального комерційного підприємства Керуюча компанія Приморська , ОСОБА_3 районної адміністрації ОСОБА_4 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей ОСОБА_4 міської ради по Приморському району, про визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати з ОСОБА_1 та її малолітнім сином - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право користування квартирою № 64 у будинку № 36 по проспекту Будівельників у м. Маріуполі Донецької області за раніше виданим ордером від 10 січня 1974 року № 7049.

У частині позовних вимог ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, до Комунального комерційного підприємства Керуюча компанія Приморська про визнання права користування житловим приміщенням - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 районної адміністрації ОСОБА_4 міської ради на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. у відшкодування витрат на сплату судового збору

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії ОК № 037809, ІПН НОМЕР_1, адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_7, 87525, засоби зв'язку - 097 918 43 98;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, законним представником якого є ОСОБА_1, адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_7, 87525;

Комунальне комерційне підприємство Керуюча компанія Приморська , код ЄДРПОУ 38349069, юридична адреса: проспект Будівельників, 27, м. Маріуполь, Донецька область, 87534, засоби зв'язку - 0629 37 00 09;

ОСОБА_3 районна адміністрація ОСОБА_4 міської ради, код ЄДРПОУ 04053246, юридична адреса: вул. Чорноморська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87517;

Суддя О.М. Музика