Постанова

від 06.09.2018 по справі 802/565/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/565/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

06 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: Кучирки Ю.В.,

представника відповідача: Борисевича Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина", Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (рішення у повному обсязі складено 01.06.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій -,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Зелена долина (ТОВ Агрокомплекс Зелена долина ) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 118 від 29.01.2018 року про проведения документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агрокомплекс Зелена долина (код СДРПОУ 32721857) з питань дотримання вимог податкового законодавства Укра'ши по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ ЗФ Юзовська (код СДРПОУ 40110922) за період з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року та ТОВ ВУГІЛЛЯІНВЕСТ (код СДРПОУ 37438550) за періоди з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року, з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року та 01.08.2015 року по 31.08.2015 року; визнання протиправним дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агрокомплекс Зелена долина (код СДРПОУ 32721857) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ ЗФ Юзовська (код СДРПОУ 40110922) за період з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року та ТОВ ВУГІЛЛЯІНВЕСТ (код СДРПОУ 37438550) за періоди з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року, з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року та 01.08.2015 року по 31.08.2015 року, відповідно наказу №118 від 29.01.2018 року.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 16 травня 2018 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 118 від 29.01.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Зелена долина . Судове рішення мотивоване тим, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення документальної позапланової перевірки. Позивачем не наведено будь - яких процедурних порушень з боку посадових осіб ДФС, допущених в ході проведення перевірки, які, на думку позивача, є протиправними.

Не погоджуючись з рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволення вимог щодо визнання протиправними дій відповідача та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повній мірі.

Аргументами на підтвердження вимог скарги позивач зазначає, що була заявлена друга позовна вимога по визнанню неправомірними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно наказу № 118 від 29.01.2018, яка є похідною від вимоги щодо визнання протиправним та скасуванню наказу, при цьому друга позовна вимога повністю залежить від задоволення першої позовної вимоги. Зазначене підтверджується пунктом 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, яким визначено, що похідна позовна вимога це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що позивачем не наведено будь - яких процедурних порушень з боку посадових осіб ДФС, допущених в ході проведення перевірки, які, на думку позивача, є протиправними.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач зазначає, що копію наказу Офісу великих платників податків ДФС від 29.01.2018 року №118 та направлення від 29.01.2018 № 63, № 64, пред'явлено 29.01.2018, фінансовому директору - головному бухгалтеру ТОВ Агрокомплекс Зелена долина Вишні Оксані Володимирівні. Перевірку проведено з відома генерального директора ТОВ Агрокомплекс Зелена долина Мороза Юрія Анатолійовича та в присутності фінансового директора - головного бухгалтера ТОВ Агрокомплекс Зелена долина - Вишні Оксани Володимирівни. У журналі реєстрації перевірок ТОВ Агрокомплекс Зелена долина вчинено записи 29.01.2018 під №102 та №103. Водночас під час розгляду справи у суді першої інстанції Офісом неодноразово було звернено увагу суду на той факт, що Позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, а тому нібито спірний по справі наказ був реалізований відповідачем та вичерпав свою дію. Факт допуску посадових осіб Офісу Позивачем не заперечується. Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 № 21-25а10, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відзиві на апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС позивачем зазначено, що у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішення про проведення перевірки, яке оформлене наказом №118 від 29 січня 2018 року, оскільки на отримані товариством запити позивачем у визначений законодавством строк надано вичерпну інформацію з документальним підтвердженням. Посилання на судову практику надану в апеляційній скарзі є недоречним та безпідставним, оскільки вказані судові рішення діяли в іншому періоді і при інших нормах ПК.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року - скасувати в частині незадоволення вимог щодо визнання протиправними дій відповідача.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.10.2017 позивачем від Офісу великих платників податків ДФС отримано письмовий запит за вих. №53358/10/28-10-41-10 від 13.10.2017 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ВУГІЛЛЯІНВЕСТ за лютий, березень, квітень, червень 2015 року.

07.11.2017, позивачем листом від 23.10.2017 №4744, надано письмові пояснення на всі пункти запиту та копії документів щодо проведення господарських операцій з ТОВ ВУГІЛЛЯІНВЕСТ в запитувані періоди.

11.12.2017, позивачем від Офісу великих платників податків ДФС отримано письмовий запит за вих. № 63672/10/28-10-41-10 від 07.12.2017 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ЗФ Юзівське за січень 2017 року.

21.12.2017, листом від 19.12.2017 №5449, позивачем надано письмові пояснення на всі пункти запиту та копії документів щодо проведення господарських операцій з ТОВ ЗФ Юзівське в запитуваний період, які отримано відповідачем 26.12.2017.

29.01.2018, позивачем отримано наказ Офісу великих платників податків ДФС № 118 від 29.01.2018 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки , в якому підставами для проведення перевірки зазначено підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, термін проведення перевірки 15 робочих днів з 29 січня 2017 року. Перевірці підлягало дотримання ТОВ Агрокомплекс Зелена долина вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ ЗФ Юзовська за період з 01.01.2017 по 31.01.2017, ТОВ ВУГІЛЛЯІНВЕСТ за періоди з 01.02.2015 по 30.04.2015, 01.06.2015 по 30.06.2015, з 01.08.2015 по 31.08.2015.

Позивачем наказ Офісу великих платників податків ДФС № 118 від 29.01.2018 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки в адміністративному порядку не оскаржувався.

29.01.2018, на підставі оскаржуваного наказу та направлень на перевірку № 63 та №64 від 29.01.2018, товариством допущено перевіряючих до проведення вказаної перевірки, однак позивач не погоджується з вказаним наказом, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу; далі-ПК України) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач на всі запити ДФС надав вичерпні письмові пояснення та необхідні документи згідно з наведеним з запитах переліком. Зокрема, позивач 07.11.2017 року, листом від 23.10.2017 №4744, надав письмові пояснення на всі пункти запиту № 53358/10/28-10-41-10 від 13.10.2017 та копії документів щодо проведення господарських операцій з ТОВ ВУГІЛЛЯІНВЕСТ в запитувані періоди. Також 21.12.2017 року позивачем, листом від 19.12.2017 №5449, надано письмові пояснення на всі пункти запиту № 63672/10/28-10-41-10 від 07.12.2017 та копії документів щодо проведення господарських операцій з ТОВ ЗФ Юзівське в запитуваний період.

Надання позивачем зазначених відповідей та копій відповідних документів згідно переліку (договір поставки між позивачем та ТОВ ВУГІЛЛЯІНВЕСТ №280115 від 28.01.2015, специфікації, картки балансового рахунку 63 по ТОВ ВУГІЛЛЯІНВЕСТ , податкові накладні, накладні, акти прийому-передачі вугільної продукції, акти коригування кількості вугільної продукції, рахунки - фактури, посвідчення про якість, платіжні доручення, оборотно - сальдові відомості по рахунку 311 та 631, вимоги, акти списання, накладні ж/д, комерційні акти, товарно - транспортні накладні, книги складського обліку, тендерні листи; договір поставки між позивачем та ТОВ ЗФ Юзівська №21548 від 20.04.2016 та додаткова угода №1 від 09.06.2016, картки балансового рахунку 63 по ТОВ ЗФ Юзівська , податкові накладні, платіжні доручення, оборотно - сальдові відомості по рахунку 311 та 631 за січень 2017 року) не заперечувалось представниками відповідача в ході судового розгляду справи.

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивачем наказ Офісу великих платників податків ДФС № 118 від 29.01.2018 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки в адміністративному порядку не оскаржувався. 29.01.2018, на підставі оскаржуваного наказу та направлень на перевірку № 63 та №64 від 29.01.2018, товариством допущено перевіряючих до проведення вказаної перевірки.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 статті 78 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Так, пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 81.1 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абз. 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України).

Тобто, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Слід зазначити, що допуск до перевірки фактично нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та задоволення позову не призводить до відновлення порушених прав платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі №21-25а10, постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/12612/17, від 10.05.2018 у справі № 806/2127/16

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим рішення суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення документальної позапланової перевірки, оскільки, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Вказаний висновок також підтверджує доводи апеляційної скарги відповідача.

Висновок суду першої інстанції щодо не визнання протиправними дій Офісу великих платників податків ДФС в частині проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Агрокомплекс Зелена долина , колегія суддів вважає правомірним, оскільки в ході розгляду справи та в апеляційній скарзі позивача не наведено будь-яких процедурних порушень з боку посадових осіб ДФС, допущених в ході проведення перевірки, які, на думку позивача, є протиправними. Зазначений висновок також спростовує доводи апеляційної скарги позивача.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги відповідача спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - скасувати в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 118 від 29.01.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Зелена долина .

В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 вересня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.