Постанова

від 12.09.2018 по справі 917/1257/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/1257/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар"

представник позивача - не з'явився

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат"

представник відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду у складі Слободіна М.М. від 15 травня 2018 року

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті від 16 червня 2017 року у справі № 1/2017/07-11

Історія справи

Короткий зміст вимог заяви

1 . У липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар" (далі - ТОВ "Аватар", позивач) звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті від 16.06.2017 у справі № 1/2017/07-11 за позовом ТОВ "Аватар" до товариства з обмеженою відповідальністю " Виробнича компанія "Біопрепарат" (далі - ТОВ "Біопрепарат", відповідач) про стягнення 2 970 852,84 грн. (далі - рішення третейського суду)

2. Заява обґрунтована тим, що відповідач добровільно не виконує рішення третейського суду, а тому наявні підстави для його примусового виконання згідно зі статтею 57 Закону України "Про третейські суди".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 травня 2018 року заяву позивача задоволено, видано наказ на примусове виконання рішення третейського суду. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 970 852,84 грн. боргу за договором № 30/03-2014 від 30.03.2014, а також витрати за розгляд справи в третейському суді та судові витрати.

4. Суд встановив чинність рішення третейського суду та відсутність передбачених статтею 355 ГПК України і Законом України "Про третейські суди" підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

5. Не погоджуючись із указаною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу (узагальнено)

6 . Суд розглянув справу за відсутності відповідача, якого не було належним чином повідомлено про час, дату та місце судового засідання.

7. Суд мав зупинити провадження у даній справі на підставі частини 4 статті 354 ГПК України до прийняття судом касаційної інстанції остаточного рішення у справі №917/1196/17 про оскарження відповідачем рішення третейського суду.

Позиція позивача у запереченнях на апеляційну скаргу

8 . У справі не встановлено жодних з передбаченого процесуальним законодавством вичерпного переліку підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду. При цьому чинність самого рішення третейського суду підтверджена рішеннями всіх судових інстанції у справі № 917/1196/17.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанцій

9. Верховний Суд вважає обґрунтованим довід апеляційної скарги у пункті 6 Постанови у зв'язку з таким.

10 . Відповідно до частини 1 статті 354 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

11 . Отже, ГПК України передбачає порядок розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням сторін, а розгляд такої заяви без участі сторони можливий лише за умови її належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

12. Частиною 3 статті 120 ГПК України врегульовано, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Такий порядок передбачений статтею 242 ГПК України, частина 11 якої встановлює надсилання судового рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

13 . Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала винесена в судовому засіданні 15.05.2018 без участі представника відповідача, що підтверджується її змістом та протоколом судового засідання від 15.05.2018. При цьому в тексті ухвали міститься вказівка про те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви.

14 . При зверненні у лютому 2018 року з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду відповідач повідомив суд про свою адресу у м. Кременчук на вул. Софіївській, 36-Б з долученням до апеляційної скарги копії відповідної виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 31.01.2018 (а.с. 160, том 1).

15. Однак, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 про прийняття до розгляду заяви позивача та призначення судового засідання на 15.05.2018 о 12 год. 30 хв. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду була надіслана судом на іншу, попередню адресу відповідача, а саме: м. Глобине, туп. Автопарківський, 5, що мало наслідком повернення оператором зв'язку адресованого відповідачу поштового відправлення з відміткою про невірно вказану адресу одержувача (а.с. 10-11, том.2).

16. Таким чином, ухвала суду від 02.05.2018 про призначення судового засідання не була надіслана відповідачу у встановленому статтею 242 ГПК України порядку внаслідок зазначення судом невірної поштової адреси останнього.

17. Зазначене свідчить про те, що справу розглянуто судом за відсутності відповідача, якого не повідомлено належним чином про дату, час і місце засідання суду і таке порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення в силу пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України.

18. Відповідно до частини 4 статті 269 ГПК України у зв'язку із встановленням порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, Верховний Суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та здійснює повторний розгляд справи в повному обсязі.

19. Верховним Судом встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті від 16.06.2017 у справі № 1/2017/07-11 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Біопрепарат" на користь ТОВ "Аватар" заборгованість за договором № 30/03-2014 від 30.03.2014 у сумі 2 970 852,84 грн., у тому числі: 1 663 889,30 грн. основного боргу, 115 936,45 грн. 3% річних, 1 191 027,09 грн. інфляційних втрат, а також суму витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом в розмірі 35 550,28 грн. та додаткових витрат у сумі 3 308,16 грн.

20 . Статтею 57 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

21. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

22. Згідно з частиною 3 статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

23 . Так, стаття 355 ГПК України встановлює вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: (1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; (2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; (3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; (4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; (5) третейська угода визнана недійсною; (6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; (7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; (8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; (9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні підстави наведені у статті 56 Закону України "Про третейські суди".

24. За змістом зазначених норм законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.

25 . У пункті 9.2 договору № 30/03-2014 від 30.03.2014 міститься третейське застереження, відповідно до якого всі спори та суперечки між сторонами підлягають передачі на розгляд та вирішення у третейський суд при Полтавській торгово-промисловій палаті у складі одного судді із застосуванням Регламенту третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті.

26. Як вбачається з наявних у справі документів, рішення постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті від 16.06.2017 у справі № 1/2017/07-11 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, яка не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

27. Отже, за відсутності визначених законодавством обставин, які можуть бути підставою для відмови у видачі наказу на примусове виконання третейського суду та враховуючи ухилення відповідача від добровільного виконання рішення третейського суду, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ "Аватар" та видачі відповідного наказу.

28 . Оцінюючи твердження відповідача в пункті 7 Постанови Верховний Суд встановив, що за результатами розгляду справи № 917/1196/17 Господарським судом Харківської області 18.10.2017 винесено ухвалу, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2017, про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Біопрепарат" про скасування рішення третейського суду.

29 . Отже, ухвала господарського суду про відмову у скасуванні рішення третейського суду набрала законної сили, а тому передбачені частиною 4 статті 354 ГПК України підстави для зупинення провадження у справі відсутні. Більше того, постановою Верховного Суду від 25.06.2018 касаційна скарга ТОВ "Біопрепарат" залишена без задоволення, а вищевказані судові рішення у справі № 917/1196/17 залишені без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

30 . Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню на підставі пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України з прийняттям нового, тотожного зі скасованим, рішення про задоволення заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Керуючись статтями 253, 269, 270,275,277,281,282,284 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" задовольнити частково.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15 травня 2018 року у справі № 917/1257/17 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "АВАТАР" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті у справі №1/2017/07-11 від 16 червня 2017 року задовольнити.

3.1. Видати наказ на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті по справі №1/2017/07-11 від 16 червня 2017 року.

3.2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (39623, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Софіївська, 36-Б; ідентифікаційний код 34815758) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "АВАТАР" (03680, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, 84, ідентифікаційний код 37033728) заборгованість за договором № 30/03-2014 від 30.03.2014 у сумі 2 970 852,84 грн., у тому числі: 1 663 889,30 грн. основного боргу; 115 936,45 грн. 3% річних, 1 191 027,09 грн. інфляційних втрат, а також 35 550,28 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору постійно діючим третейським судом при Полтавській торгово-промисловій палаті та додаткових витрат у сумі вартості проїзду та добових для виконання повноважень третейського судді в розмірі 3 308,16 грн.

3.3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (39623, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Софіївська, 36-Б; ідентифікаційний код 34815758) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "АВАТАР" (03680, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, 84, ідентифікаційний код 37033728) 800 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

4. Третейську справу № 1/2017/07-11 повернути до постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті.

5. Видачу наказів доручити Харківському апеляційному господарському суду.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.