Рішення

від 17.09.2018 по справі 926/1311/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17 вересня 2018 року Справа № 926/1311/18

Суддя Т.І. Ковальчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1311/18

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці,

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КазокИ» , с. Іспас Вижницького району Чернівецької області,

про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 26458,62 грн.

за участю: секретаря судового засідання - Гаврилюк І.С.,

представників сторін:

Позивача - ОСОБА_2, дов. № 10-001-04801 від 12.12.2017 р.

Відповідача - ОСОБА_3, в.о. керівника, ОСОБА_4, ордер серія ІФ № 056489 від 05.09.2018 р.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КазокИ» про стягнення боргу за договором № 602 від 01.12.2017 р. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, в сумі 26458,62 грн., у тому числі 22665,46 грн. орендної плати, 284,26 грн. інфляційних втрат, 1235,26 грн. пені, 146,82 грн. 3% річних та 2126,82 грн. штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на порушення умов договору № 602 від 01.12.2017 р. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідач не сплатив належну позивачеві як орендодавцю орендну плату (50% від щомісячного платежу, визначеного згідно договору оренди) по день фактичного користування орендованим майном після дострокового розірвання вказаного договору, у зв'язку з чим йому нараховано пеню, штраф та компенсаційні платежі за період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою від 17 липня 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09 серпня 2018 року за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати додаткові документи та провести звірку розрахунків з відповідачем, відповідача зобов'язано в 15-тиденний строк надати відзив на позовну заяву, докази на його підтвердження, заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні, а також прийняти участь у звірці розрахунків з позивачем.

До початку судового засідання 09.08.2018 р. позивач через канцелярію суду подав витребувані ухвалою від 17.07.2018 р. документи.

Ухвалою від 09.08.2018 р. розгляд справи відкладено на 06.09.2018 р. для реалізації відповідачем можливості належним чином підготуватися до участі у судовому засіданні та забезпечити представництво своїх прав та інтересів у господарському суді.

До початку судового засідання 06.09.2018 р. відповідач подав для долучення до матеріалів справи докази у підтвердження повноважень керівника ТОВ «КазокИ» ОСОБА_3, диск з фотографіями приміщень коледжу прикладного мистецтва та відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач проти позову заперечив, зазначив, що всупереч статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» позивач не надавав відповідачеві акти виконаних робіт (послуг), які є підставою для проведення розрахунків зі сплати орендної плати, як це зазначено в листі Мінфіну від 30.05.2016 р. № 31-11410-09-10/15182, і без яких неможливо здійснити перерахування коштів за оренду. Окрім того, вказано у відзиві, відповідач використовував лише приміщення площею 170,80 м 2 , решта були непридатні для використання і потребували капітального ремонту, у зв'язку з чим відповідач звертався до позивача про внесення змін до договору оренди в частині зменшення орендованої площі, однак позивач йому відмовив, натомість примусив розірвати договір. Таким чином, доводить відповідач у відзиві, він не користувався приміщеннями через обставини, за які не відповідає, тому звільняється від плати за весь час починаючи від дати підписання акту про передання об'єкту до дня повернення об'єкту. Також у відзиві відповідач просить у разі задоволення позову судом розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців з огляду на те, що сім'я засновників та учасників ТОВ «КазокИ» є багатодітною, на її утриманні перебувають непрацездатні батьки, а діяльність ТОВ «КазокИ» є єдиним місцем роботи (а.с. 64-67).

За результатами розгляду справи в судовому засіданні 06.09.2018 р. оголошувалася перерва до 16-00 год. 17.09.2018 р.

17.09.2018 р. від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема, зазначив, що:

- лист Мінфіну, на який посилається відповідач у відзиві, носить інформаційний характер і не є нормативно-правовим актом, натомість, відповідно до ст. 795 ЦК України з моменту підписання акту приймання-передавання від 01.12.2017 р. орендованого майна ТОВ «КазокИ» в останнього виникає обов'язок сплачувати орендну плату;

- договором оренди визначено умови щодо розміру, порядку і строків сплати орендної плати, а складення такого документа як «акт виконаних робіт на оренду» договором не передбачено;

- усе майно, яке є предметом договору оренди, передане відповідачеві в стані, яке не виключає можливість його використання у зв'язку з непридатним станом, що підтверджено у висновку щодо стану об'єкта оренди, підписаного в тому числі відповідачем;

- позивачем була відхилена пропозиція відповідача щодо зменшення орендованих площ з огляду на те, що останній неналежним чином виконував зобов'язання зі сплати орендної плати;

- відповідачем прийнято орендоване майно без претензій до його стану і жодних фактів щодо неможливості його використання сторонами встановлено не було, повідомлення від відповідача і балансоутримувача щодо непридатності майна для використання до позивача не надходили (а.с. 93-99).

У судовому засіданні 17.09.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на викладені у відзиві аргументи і доводи, у випадку задоволення позову просили розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців у зв'язку з важким фінансовим станом сім'ї ОСОБА_3, які є засновниками та учасниками ТОВ «КазокИ» .

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне

01 грудня 2017 року між ОСОБА_5 відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КазокИ» (Орендар) було укладено договір оренди № 602 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди, а.с. 12-14).

На підставі цього Договору оренди по акту приймання-передачі від 01.12.2017 р. відповідачеві передано в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу будівлі гуртожитку (літ. А) (реєстровий номер 02973111.1КАШТФП001) загальною площею 84,80 кв.м та приміщення І-го поверху будівлі столової (літ. Б) (реєстровий номер 02973111.1КАШТФП003) загальною площею 337,00 кв.м, розміщені за адресою Чернівецька область, м. Вижниця, вул. Д. Загула, 1а, що перебувають на балансі Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка (Балансоутримувач), для розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи (а.с. 16).

За умовами Договору оренди, зокрема:

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2017 року - 12981,16 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2017 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень, листопад, грудень місяці 2017 року (п. 3.1);

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством (п. 3.2);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.п. 3.3, 3.4);

- орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з Орендаря до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7);

- у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8);

- у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи штрафні санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п. 3.12).

Договором оренди також передбачено, що Орендар протягом місяця з дня підписання договору вносить завдаток у розмірі не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць оренди, у співвідношенні 50% до 50% до державного бюджету та Балансоутримувачу. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного Орендарем завдатку (пункти 3.11, 5.2).

Пунктами 5.3 та 5.14 Договору оренди передбачено зобов'язання відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, а в разі закінчення терміну дії Договору оренди (його розірвання) сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені за весь період оренди по день фактичного повернення майна Балансоутримувачу по акту приймання-передачі.

Згідно з пунктом 10.1 Договір укладено на 2 роки 364 дні з 01 грудня 2017 р. по 28 листопада 2020 р. включно.

Як видно з матеріалів справи і це не заперечує відповідач, останній допустив виникнення заборгованості з орендної плати за отримане в користування державне нерухоме майно, у результаті чого 31 травня 2018 року сторони уклали договір про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.12.2017 р. № 602 та достроково розірвали договір оренди (а.с. 18-23).

Пунктом 3 договору від 31.05.2018 р. сторони передбачили, що Орендар сплачує орендну плату по день фактичного повернення майна за актом приймання-передачі включно. Розірвання договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

06 червня 2018 року по акту приймання-передавання відповідач повернув Балансоутримувачу - Вижницькому коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка, нежитлові приміщення підвалу будівлі гуртожитку (літ. А) (реєстровий номер 02973111.1КАШТФП001) загальною площею 84,80 кв.м та приміщення І-го поверху будівлі столової (літ. Б) (реєстровий номер 02973111.1КАШТФП003) загальною площею 337,00 кв.м, розміщені за адресою Чернівецька область, м. Вижниця, вул. Д. Загула, 1а (а.с. 24).

Предметом позову у справі є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, що утворилася в період дії Договору оренди та після його дострокового розірвання до дати повернення майна з оренди, а також нарахованих на цю заборгованість пені, штрафу і компенсаційних виплат - 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Дослідивши наявні у справі докази, зокрема Договір оренди, договір про його дострокове розірвання, акт повернення майна з оренди і дані казначейської виписки про проведені відповідачем платежі за Договором оренди, суд встановив, що заборгованість відповідача з орендної плати, яка підлягала внесенню до державного бюджету (50% місячного платежу) за період з лютого по 06.06.2018 р. (день повернення майна з оренди) складає 22665,46 грн., як це визначено позивачем у розрахунку заборгованості на а.с. 29-33.

Зокрема, з цього розрахунку видно, що нараховану за грудень 2017 року і січень 2018 року орендну плату до державного бюджету в сумі 13488,13 грн. (6693,86 грн. + 6794,27 грн.) відповідач сплатив наступними платежами:

26.01.2018 р. - 4200,00 грн.,

27.02.2018 р. - 2493,86 грн.,

02.03.2018 р. - 6794,27 грн.

Нарахована відповідачеві орендна плата за лютий, березень, квітень, травень і 6 днів червня 2018 року (по день повернення майна по акту приймання-передачі від 06.06.2018 р.) загалом складає 29156,04 грн. і ним не сплачена.

За мінусом внесеного відповідачем 15.12.2017 р. завдатку в сумі 6490,58 грн. (а.с. 43), який у відповідності до пунктів 3.11, 5.2 Договору оренди враховується в рахунок орендної плати за останній місяць, заборгованість ТОВ «Казок» з орендної плати станом на 06.06.2018 р. склала 22665,46 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України)

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, що частина приміщень перебувала в непридатному стані, тому відповідач не міг їх використовувати з незалежних від нього обставин.

Так, при укладенні Договору оренди Балансоутримувачем майна і Орендарем - ТОВ «КазокИ» , було підписано Узгоджений висновок щодо стану майна - об'єкта оренди від 01.12.2017 р., відповідно до якого нежитлові приміщення підвалу будівлі гуртожитку (літ. А) площею 84,80 кв.м знаходяться в задовільному стані (в подальшому можуть потребувати поточного ремонту), а приміщення 1-го поверху будівлі столової (літ. Б) загальною площею 337,00 кв.м знаходяться в доброму стані (а.с. 100).

Передаючи майно в оренду в натурі, сторони, в тому числі відповідач, також підтвердили задовільний і добрий стан приміщень, що зафіксовано в акті приймання-передачі від 01.12.2017 р. (а.с. 16).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предмет доказування у справі 926/1311/18 полягає у доведенні позивачем розміру заявлених до стягнення сум та обгрунтованості підстав їх стягнення. Предметом доказування відповідачем у даній справі є, навпаки, спростування розміру боргу та підстав для його стягнення у разі, якщо відповідач не визнає позов.

Фотографії орендованих приміщень виготовлені відповідачем одноосібно, без участі представника позивача, за наявності складених за участі представника відповідача акта приймання передавання і акта про оцінку в яких вказано, що приміщення перебувають в задовільному і доброму стані

Більше того, відповідно до пункту 5.7 Договору оренди орендар зобов'язаний здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Умови ж про зменшення розміру орендної плати або про звільнення орендаря від сплати орендної плати у разі проведення ним ремонту орендованих приміщень Договір оренди не містить.

З урахуванням викладеного суд відхиляє диск з фотографіями як доказ у справі.

Таким чином, підстав для зменшення належної до стягнення з відповідача орендної плати у зв'язку з істотним зменшенням можливості користуватися майном через обставини, за які ТОВ «КазокИ» не відповідає, або для звільнення його від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає, перед судом не доведено (ч.ч. 4, 6 ст. 762 ЦК України).

Суд не погоджується також з доводами відповідача, що сплата орендної плати за Договором оренди може відбуватися виключно на підставі складеного сторонами акту надання послуг з оренди.

Так, Договором оренди чітко визначено розмір орендної плати за базовий місяць та порядок її коригування на індекс інфляції на наступні місяці, порядок і строк оплати, реквізити рахунку для перерахування доведено до відповідача листом позивача від 05.12.2017 р № 11-03-04704 (а.с. 102). Умови щодо складання акту надання послуг з оренди Договором оренди не передбачено.

ОСОБА_6 фінансів від 30.05.2016 р. № 31-11410-09-10/15182, в якому серед іншого зазначено, що для підтвердження надання послуг оренди складається акт виконаних робіт (наданих послуг), носить інформаційний характер, не є нормативно-правовим актом, і в обставинах, що склалися між сторонами за визначеного в Договорі оренди порядку його виконання, не застосовується судом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у листі Державної фіскальної служби від 19.01.2016 № 919/6/99-99-19-03-02-15 роз'яснено, що первинними документами, які підтверджують факт здійснення платником податку операції з постачання послуг із оренди майна за договором оренди, можуть бути як акт приймання-передачі послуг із оренди майна за відповідним договором оренди, який підтверджує факт надання таких послуг, так і платіжний документ, що підтверджує оплату за послуги із оренди майна.

Не спростовують позовних вимог також посилання відповідача на те, що позивач не прийняв його пропозицій щодо зменшення площі орендованих приміщень.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК).

За приписами ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно з ч. 1 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 статті 651 Цивільного кодексу унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання (ч. 1 ст. 652 ЦК).

Такими чином, підстави і процедура внесення змін у договір передбачена цивільним законодавством, однак в укладений сторонами Договір оренди зміни в установленому порядку не вносилися.

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а згідно статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Пунктом 3.7 Договору оренди передбачено нарахування пені у разі несвоєчасної сплати орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Згідно з розрахунком на а.с. 29-33 позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 1644,57 грн. за прострочення сплати орендної плати за грудень 2017 р., січень, лютий, березень, квітень і травень 2018 р. та за мінусом частково сплачених відповідачем сум пені просить стягнути її у розмірі 1235,26 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що вона обчислена позивачем у більшому аніж належить розмірі.

За змістом пункту 3.6 Договору оренди орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Тобто, згідно вказаного пункту договору платіж зі сплати орендної плати за поточний місяць здійснюється в цьому ж місяці до 15 числа включно, відповідно першим днем прострочення виконання грошового зобов'язання буде перше число наступного місяця.

Позивач початком періоду нарахування пені щодо кожного розрахункового місяця позивач визначив 16-те число наступного місяця, що є його правом і не збільшує обсягу відповідальності відповідача.

Однак, позивач здійснив нарахування пені на заборгованість за грудень 2017 року та за січень 2018 року й на ті дні, коли відповідач провів оплату, без зменшення розміру заборгованості на суму платежу. Такий порядок нарахування пені передбачено пунктом 3.7 Договору оренди, в якому застережено, що пеня нараховується від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Проте, у пункті 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Також відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.

Однак пеня як договірна неустойка, не може застосовуватися за прострочення грошового зобов'язання протягом періоду, коли дія договору між сторонами припинена.

У даному випадку після припинення дії договору оренди права та інтереси орендодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Даного висновку суд дійшов також з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові ОСОБА_7 Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження №14-10 цс 18).

Тому суд здійснив перерахунок належної до сплати пені і визначив її у розмірі 1099,34 грн. за період з 16.01.2018 р. по 31.05.2018 р. - день дострокового розірвання Договору оренди (розрахунок суду, а.с. 109-111).

Враховуючи, що відповідач 27.02.2018 р. сплатив 138,17 грн. пені та 08.05.2018 р. сплатив 271,14 грн. пені (а.с. 45, 47), належна до стягнення з нього пеня складає 690,03 грн. (1099,34 грн. - 139,17 грн. - 271,14 грн.).

Стосовно вимог про стягнення передбаченого п. 3.8 Договору оренди 10% штрафу в розмірі 2126,82 грн. за наявність на дату сплати орендної плати заборгованості за нею загалом не менше ніж за три місяці, суд зазначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2-13 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08, від 06.11.2013 № 6-116цс13.

З матеріалів справи слідує, що з урахуванням внесеного відповідачем завдатку на дату розірвання Договору оренди - 31.05.2018 р., заборгованість ТОВ «КазокИ» з орендної плати існувала вже більше трьох місяців поспіль і складала 21268,46 грн. (за мінусом завдатку в розмірі 6490,58 грн.). З наведеного випливає, що позивач має правове підґрунтя вимагати від відповідача сплати штрафу в розмірі 10% від вказаної заборгованості, що становить 2126,82 грн., тому в цій частині вимог позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічно суд здійснив перерахунок 3% річних, виключивши з підрахунку суми процентів, нарахованих на заборгованість у день сплати відповідачем орендної плати без відповідного зменшення суми боргу. Разом з тим, нарахована позивачем сума 3% річних не перевищує визначену судом, тому вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у заявленому розмірі 146,82 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, нарахованих позивачем на прострочену заборгованість грудня 2017 р. та січня-квітня 2018 року на індекс інфляції за період з січня 2018 р. по травень 2018 р., суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленій сумі 284,87 грн. (розрахунок суду, а.с. 109-111).

Підсумовуючи, за результатами розгляду справи суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині вимог про стягнення з відповідача 22665,46 грн. боргу з орендної плати за період з 01.02.2018 р. по 06.06.2018 р., 690,03 грн. пені за період з 16.01.2018 р. по 31.05.2018 р., 146,82 грн. 3% річних за період з 16.01.2018 р. по 30.06.2018 р., 284,26 грн. інфляційних втрат за січень-квітень 2018 р. та штрафу в сумі 2126,82 грн., а всього підлягає до стягнення 25913,39 грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 545,23 грн. у позові належить відмовити.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає наступне.

За змістом 2 частини 6 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд у разі необхідності може вирішити питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Клопочучи про розстрочення виконання рішення, представники відповідача посилаються на складний майновий стан сім'ї ОСОБА_3, сімейним бізнесом яких є ТОВ «КазокИ» .

Разом з тим, відповідачем у справі є юридична особа - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КазокИ» , а не фізичні особи - члени сім'ї ОСОБА_3.

Однак, відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження обставин, які свідчать про важкий фінансовий стан саме товариства, або про існування інших обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим саме відповідачем - ТОВ «КазокИ» .

Відтак, суд доходить висновку, що підстав для розстрочення відповідач не довів, тому клопотання про розстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

У зв'язку з частковим задоволенням позову суд розподіляє судовий збір на сторони пропорційно задоволеним вимогам і стягує на користь позивача з відповідача його частку судового збору у розмірі 1725,70 грн. (розрахунок суду, а.с. 109-111).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, ч. 1 ст. 129, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КазокИ» (59222, 1-й пров. Луговий, 11, с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, ідентифікаційний код 41466898) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (58001, м. Чернівці, вул. Л. Кобилиці, 21-А, ідентифікаційний код 21432643):

- 22665,46 грн. боргу з орендної плати, 690,03 грн. пені, 146,82 грн. 3% річних, 284,26 грн. інфляційних втрат та 2126,82 грн. штрафу за договором оренди державного майна № 602 від 01.12.2017 р. у дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: Вижницьке УК /Вижницький район/ 22080200; код отримувача 37984590, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31113093024007;

- 1725,70 грн. судового збору за наступними реквізитами: одержувач ОСОБА_5 відділення ФДМУ по Чернівецькій області, код 21432643, р/р 35214055008539, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ,

3. В частині вимог про стягнення пені в сумі 545,23 грн. у задоволенні позову відмовити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Порядок апеляційного оскарження рішення

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 17.09.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 18 вересня 2018 року.

Суддя Т.І. Ковальчук