Ухвала

від 18.09.2018 по справі 8/71-нм

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 8/71-НМ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Селянського фермерського господарства "Ставрів"

на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб"

до 1. Фізичної особи-підприємця Головащука Сергія Євгеновича

2. Комунального підприємства "Житомирське бюро технічної інвентаризації"

за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро"

про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2018 касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Ставрів" залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження.

09.08.2018 Селянським фермерським господарством "Ставрів" направлено до Касаційного господарського суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, котре обґрунтовано тим, що заявник, звернувшись з касаційною скаргою 12.07.2017, пропустив строк на касаційне оскарження через те, що ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 отримав 16.06.2018, а відповідно до довідки від 09.08.2018 керівник Селянського фермерського господарства "Ставрів" Ганько В.П. в зв'язку з аномальною спекою в червні-липні 2018 року з 12.06.2018 по 12.07.2018 постійно здійснював керівництво та нагляд за польовими роботами та забезпечував пожежну безпеку, що і є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.

У своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, яких у даній справі не встановлено.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено двадцяти денний строк на касаційне оскарження судового рішення.

За вказаних обставин слід дійти висновку, що не може бути виправданим звернення із касаційною скаргою через 26 днів з моменту отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції без відповідного обґрунтування неможливості звернутися із касаційної скаргою протягом розумного строку, позаяк не вбачається, що у зв'язку з вказаними обставинами Селянське фермерське господарство "Ставрів" не вчиняло будь-яких інших юридично значущих дій, окрім здійснення керівництва та нагляду за польовими роботами та забезпечення пожежної безпеки.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за наявності відповідних підстав, не дають правових підстав для задоволення заявленого клопотання.

Отже, доводи Селянського фермерського господарства "Ставрів" викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Суд визнає неповажними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №8/71-НМ за касаційною скаргою Селянського фермерського господарства "Ставрів".

Керуючись статтями 174, 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Селянському фермерському господарству "Ставрів" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №8/71-НМ за касаційної скаргою Селянського фермерського господарства "Ставрів".

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал квитанції №131 від 12.07.2018 на суму 3524,00 грн., оригінал квитанції №131/КЗ від 12.07.2018 на суму 35,24 грн.) повернути заявнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов