Постанова

від 10.09.2018 по справі 914/3303/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р. Справа № 914/3303/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А. (доповідач)

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

секретар судового засідання - Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився ;

від третьої особи - ОСОБА_2- представник

від ДВС - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» , м.Київ б/н від 07.03.2018

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2018 (суддя Мороз Н.В., м.Львів)

за скаргою Публічного акціонерного товариства „Сбербанк» , м. Київ на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі №914/3303/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестпласт» , м.Івано-Франківськ

до відповідача: Приватного підприємства «Інсталпласт-ХВ» , м. Городок Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» , м.Київ

про стягнення 900 000, 00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 23 724 000, 00грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестпласт» , м. Івано-Франківськ подано позовну заяву до Приватного підприємства «Інсталпласт-ХВ» , м.Городок Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» , м.Київ про стягнення 900 000, 00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 23 724 000, 00грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції ПАТ „Сбербанк» , м. Київ звернулось до суду в порядку ст. 121-2 ГПК України зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій органу ДВС з неповернення органу що його видав, виконавчого документу - наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/3303/16, що передбачено ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2018 у справі №914/3303/16 (суддя Мороз Н.В.) у задоволенні скарги ПАТ „Сбербанк» , м.Київ від 12.07.2017р. (17.07.2017 вх. №3098/17) - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що скаржник не є стороною виконавчого провадження, оскільки він не виступає ні боржником, ні стягувачем у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Львівської області №914/3303/16 від 03.03.2017р., відтак рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №53563820 його права порушені не були.

ПАТ «Сбербанк» , м.Київ подано апеляційну скаргу б/н від 07.03.2018 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2018, в якій скаржник просить скасувати ухвалу суду, визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з неповернення органу, що його видав, виконавчого документу - наказу Господарського суду Львівської області у даній справі, також визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/3303/16 про стягнення з ПП «Інсталпласт-ХВ» коштів, посилаючись на те, що ухвала суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що банк, будучи у даній справі третьою особою (учасником процесу), реалізував своє право на захист єдиним можливим і ефективним способом-шляхом подання скарги на дії (бездіяльність) ДВС.

Скаржник просить врахувати, що ДВС при доведеності до цього органу підстав для припинення примусового виконання судового рішення, діючи добросовісно, зобов язаний був припинити продовження незаконних виконавчих дій у спосіб, передбачений Законом-закінчення виконавчого провадження.

ТОВ «Укрінвестпласт» , м.Івано-Франківськ та ПП «Інсталпласт-ХВ» , м. Городок Львівської області у відзивах на апеляційну скаргу просять ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2018 у справі № 914/3303/16 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Сбербанк» без задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи та постановлено законну та обгрунтовану ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Представники позивача, відповідача та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник скаржник в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Згідно ч.2. ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2017р. у справі №914/3303/16 (суддя Щигельська О.І.) позов задоволено повністю та стягнуто з ПП «Інстапласт-ХВ» на користь ТзОВ «Укрінвестпласт» 9 000 00,00 доларів США основного боргу, що станом на 28.12.2016 згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 23 985 603,00 грн. та 206 700,00 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2017 видано наказ від 03.03.2017 про примусове виконання рішення.

13.03.2017 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №53563820 з виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/3303/16 від 03.03.2017.

05.04.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Львівської області від 15.02.2017 у справі №914/3303/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого Господарського суду України від 11.07.2017 постанову Львівського апеляційного Господарського суду від 05.04.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2017 у справі №914/3303/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

17.07.2017 третьою особою у справі №914/3303/16 - ПАТ «Сбербанк» було подано до суду скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Підставою звернення зі скаргою є неповернення державним виконавцем виконавчого документа до суду, у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення, на підставі якого було видано виконавчий документ, що передбачено ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» . Відповідно до вимог скарги скаржник просить визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з неповернення органу, що його видав виконавчого документу - наказу господарського суду Львівської області по справі №914/3303/16 та визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області у справі №914/3303/16.

01.12.2017 на адресу Господарського суду Львівської області супровідним листом №20-1/53563820/25 від 17.11.2017 надійшла постанова головного державного виконавця Руденко В.В. про закінчення виконавчого провадження ВП №53563820 разом з оригіналом наказу Господарського суду Львівської області №914/3303/16 від 03.03.2017.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернулося ПАТ «Сбербанк» , яке є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі №914/3303/16.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції суд зобов'язав скаржника надати письмове обґрунтування правових підстав звернення ПАТ «Сбербанк» як третьої особи зі скаргою на дії ДВС. Проте, скаржник вимогу ухвали суду не виконав, письмового обгрунтування не надав.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що, як вбачається з матеріалів справи, скаржник не є стороною виконавчого провадження, оскільки він не виступає ні боржником, ні стягувачем у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/3303/16 від 03.03.2017, відтак рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №53563820 його права порушені не були.

Згідно відзивів наданих позивачем та відповідачем та органом ДВС, останні вважають ПАТ «Сбербанк» неналежним скаржником, а також стверджують, що на даний час відсутній спір за скаргою, оскільки постановою від 17.11.2017 закінчено виконавче провадження.

Суд звертає увагу ПАТ «Сбербанк» на норми ст. 339 ГПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» , згідно яких зі скаргою на дії чи бездіяльність ДВС може звертатись лише сторона виконавчого провадження, якою ПАТ «Сбербанк» , як третя особа у справі №914/3303/16, не виступає.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене вище, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи наведені в апеляційній скарзі, оскільки скаржником не спростовано фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали, а відтак, скаржником не доведено фактів, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст.ст. 269 , 270 , 271 , 276 , 282 , 284 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» , м.Київ б/н від 07.03.2018 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2018 за скаргою Публічного акціонерного товариства „Сбербанк» , м. Київ на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №914/3303/16 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2018 у справі №914/3303/16 залишити без змін.

3.Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 26.02.2018 у справі №914/3303/16 повернути до місцевого господарського суду.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст.ст. 286 - 291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано - 17.09.2018.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Данко Л.С.