Рішення

від 19.09.2018 по справі 1440/1746/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р. № 1440/1746/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бізнес-логіка", вул. Мала Морська, 108, оф. 803, м. Миколаїв, 54002

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2018 № 00021431402, № 00021441402,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2018 № 00021431402, № 00021441402.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що угода, укладена з його контрагентом ТОВ ТК Інтергал мала реальний характер та підтверджена первинними документами, тому податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки підприємством фактично здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій, реальність здійснення яких перевіркою не встановлена, тому податкові повідомлення-рішення є законними й обґрунтованими.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Актом Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 від 06.03.2018 встановлено порушення ТОВ ТД Бізнес-логіка п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 73 264 грн. за 2015рік, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся за червень 2015 в сумі 81405 грн.

За наслідками перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.03.2018 № 00021431402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 73265 грн., № 00021441402, яким збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 81405 грн. та 20351 грн. штрафні санкції.

Позивачем до перевірки надано договір поставки нафопродуктів від 01.10.2014 № 01/10/3-14, укладений з ТОВ Торгова компанія Інтергал , за умовами якого постачальник ТОВ ТК Інтергал бере на себе обов'язок протягом строку дії договору передати у власність покупця ТОВ ТД Бізнес-логіка нафтопродукти. Також були надані копії сертифікатів відповідності, товарно-транспортні накладні від 26.06.2015, видаткові та податкові накладні від 26.06.2015, акти прийому-передачі за договором поставки нафтопродуктів, додаткову угоду від 26.06.2015 № 16, в якій зазначено, що поставка товару здійснюється зі складу ТОВ Нафтотранссервіс , м. Херсон, ст. Текстильна.

У додатковій угоді указана одна адреса: зі складу ТОВ Нафтотранссервіс , м. Херсон, ст. Текстильна, а у товарно- транспортних накладних зазначені інша адреса у графі пункт навантаження товарів, а саме: м.Херсон,вул.Робоча,82/4, с. Костянтинівка, нафтобаза Альянс Ойл , м. Херсон, вул.Нафтовиків,52.

В акті також зазначено, що у позивача складські приміщення для зберігання дизпалива відсутні та специфіка роботи заключається в тому, що фактично дизпаливо поставляється одним і тим же перевізником від постачальника ТОВ ТД Бізнес-логіка до його покупців, та дійшов висновку, що неможливо ідентифікувати пункт навантаження товарів або склад ТОВ Нафтотранссервіс , м. Херсон, ст. Текстильна, або м. Херсон, вул. Робоча, 82/4, або с. Костянтинівка, або нафтобаза Альянс Ойл , м.Херсон,вул.Нафтовиків,52 при постійних автоперевізниках ФОП ОСОБА_1 та ТОВ О.С.А.-ТРАНС , що свідчить про відсутність фактичного руху активів, відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відсутність придбання дизпалива, суперечність оформлених документів на отримання дизпалива по видатковій накладній від 26.06.2015 № 25/06-000014, що свідчить про документально оформлену операцію з поставки дизпалива, що в реальності не відбулось.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України

Відповідно до п.198.1, 198.3,п.198.6 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Аналіз норм Податкового кодексу свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивач надав суду видаткову накладну, податкову накладну від 26.06.2015, ТТН, акт прийому-передачі від 26.06.2015, договір перевезення, укладений з ТОВ О.С.А.-Транс від 05.01.2015 та ФОП ОСОБА_1 від 24.11.2014, докази оплати товару, що підтверджується банківськими виписками.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.09.2018 представник позивача суду пояснив, що зазначення в ТТН різних пунктів навантаження, яке не збігається з адресою зазначеною у додатковій угоді могло бути викликане помилкою, допущеною менеджером при заповненні ТТН, так і зміною адреси отримання пального вже під час руху транспортного засобу до складу навантаження, оскільки у ТОВ ТК Інтергал декілька складських приміщень.

В подальшому придбане дизельне пальне було використано позивачем в господарській діяльності та поставлено ТОВ Юкрейніан Шугар Компані , ТОВ Лотас-ТК , ПрАТ Березанський , ТОВ Миколаївській тепловозоремонтний завод , що підтверджується актом здачі-прийняття робіт, договорами, ТТН, банківськими виписками, податковими та видатковими накладними.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що угода, яка була укладена між позивачем та ТОВ ТК Інтергал спрямована на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар , який придбавав позивач притаманний його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту та витрат за результатами господарської діяльності з цим контрагентом є правомірним.

Посилання відповідача, на розбіжності в пункті навантаження нафтопродуктів у додатковій угоді та товарно- транспортних накладних, не свідчать про нереальність господарської операції, оскільки її здійснення підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Додаткова угода не є первинними документом, а товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги. Податковим органом не встановлено порушення формування позивачем податкового кредиту та витрат по факту придбання транспортних послуг. Помилки в оформленні окремих документів не є підставою для висновків про відсутність здійснення господарської операції, якщо з інших документів вбачається фактичний рух активів, зміни у власному капіталі , у зв'язку з його господарською діяльністю. В подальшому придбане дизпаливо було реалізовано контрагентам позивача та ніяких зауважень контролюючого органу по цих операцій в акті перевірки не зазначено, податкове повідомлення-рішення по зменшенню податкових зобов'язань відповідачем не приймалось.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що позивач допустив порушення норм Податкового Кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 № 00021431402, № 00021441402 належить скасувати, а позов задовольнити.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бізнес-логіка" (вул. Мала Морська, 108, оф. 803, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 39384324) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.03.2018 № 00021431402, № 00021441402.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бізнес-логіка" (вул. Мала Морська, 108, оф. 803, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 39384324) судовий збір у сумі 2625,32 грн. (дві тисячі шістсот двадцять п'ять гривень 32 коп.), сплачений платіжним дорученням № 1572 від 23.07.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко