Ухвала

від 19.09.2018 по справі 520/3541/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3541/18

Провадження № 2/520/4211/18

УХВ А Л А

про поновлення розгляду справи та витребування доказів

19.09.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі :

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 204 114 (двісті чотири тисячі сто чотирнадцять) дол. США 72 (сімдесят два) центів за офіційним курсом національної валюти на день ухвалення судового рішення: тіло позики - 110 ООО дол. США, відсотки за користування позикою - 93 500 дол. США, відповідальність за порушення грошового зобов'язання - 614,72 дол. США. Стягнути з ОСОБА_3 суми судового збору та інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, які були сплачені ОСОБА_2.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що 24.10.2016 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складено розписку, відповідно до якої позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмір еквівалентному 110 000 дол. США, що на момент передачі за домовленістю сторін складало 2 822 600 (два мільйони вісімсот двадцять дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів до 24.04.2017 року.

Також відповідно до вказаної розписки, позичальник зобов'язався сплатити позикодавцеві 33 000 (тридцять три тисячі) доларів США 00 центів, що становить 5 % від фактичної суми позики за увесь строк користування сумою позики із розрахунку 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) доларів США за кожний із шести місяців користування грошима.

12.04.2017 р. було продовжено строк повернення позики до 17.01.2018 р. із умовою щомісячної оплати відсотків за користування позикою у попередньому розмірі (тобто 5 500 дол. щомісячно).

Позивач стверджує, що свої зобов'язання Відповідач не виконав. На даний момент борг не повернуто, нараховані відсотки не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Одночасно з подачею позову позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нежитлове приміщення, загальною площею 76 кв.м., розташовану за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 101 А/58, приміщення 101; котедж № 7, загальною площею 240.4, розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 101-А; будівля № 1 пансіонату сімейного типу, розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського будинок 101-а; нежитлове приміщення-апартаменти № 2, загальною площею 59.1, розташований за адресою: Одеська обл.. м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 101-А/1; нежитлове приміщення-апартаменти № 3. загальною площею 52.8, розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 101-А/1; нежитлове приміщення-апартаменти № 4, загальною площею 64,7, розташований за адресою:Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 101-А/1 нежитлове приміщення-апартаменти № 1, загальною площею 56,1, розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 101-А/1; частку у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОРПОРАЦІЯ "ЧИСТЕ МІСТО", ідентифікаційний код юридичної особи: 40979161, пропорційну частці його засновника - ОСОБА_3 (100 %) та встановити заборону реєстраторам (особам уповноваженим на здійснення реєстраційних дій) проводити будь-які реєстраційні дії щодо перереєстрації часток у Статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПОРАЦІЯ "ЧИСТЕ МІСТО", ідентифікаційний код юридичної особи: 40979161. Також просив не застосовувати зустрічне забезпечення.

Ухвалою судді від 05.07.2017 року провадження по справі було відкрито та одночасно було частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову. Накладено арешт на: нежитлове приміщення, загальною площею 76 кв.м., розташовану за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 101 А/58, приміщення 101; нежитлове приміщення-апартаменти №2 загальною площею 51,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 101-А/1; нежитлове приміщення-апартаменти №3 загальною площею 51,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 101-А/1. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

19 червня 2018 року до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення апартаменти №3 загальною площею 52,8 кв.м., розташоване за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 101-А/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 41797051101). Посилаючись на те, що вказане вище нерухоме майно належить йому на праві власності, відношень до сторін він не має, а від так, вважає, що суд безпідставно наклав арешт на майно особи, яка не є стороною у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року клопотання ОСОБА_4 було задоволено. Частково скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2018 року. Знято арешт з нежитлового приміщення апартаментів №3 загальною площею 52,8 кв.м., розташованого за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 101-А/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 41797051101). В решті ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2018 року залишено без змін.

В подальшому ухвалою суду від 25 липня 2018 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовну заяву підтримала частково, а саме просила стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 110 000 дол. США та відсотки за користування коштами за шість місяців по 5500 дол. США, вказуючи на те, що зі слів її довірителя їй стало відомо про часткове погашення відповідачем боргу по відсотках. Тобто наполягала на стягненні з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 143 000 дол. США. + 3 % річних, відповідно до ст.. 625 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, його представник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив розглядати справу за відсутності Відповідача та його представника. Позов не визнав у повному обсязі, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Так, як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач підтверджує факт укладання договору позики від 24 жовтня 2016 року. Разом з тим, зазначає, що борг ним погашений в повному обсязі, оскільки 24 числа кожного місяця в період з 24 листопада 2016 року по 24 жовтня 2017 року грошову суму у розмірі 5500 дол. США в якості 5 відсотків за користування грошовими коштами він вчасно сплачував позивачу. Окрім того, зазначає, що 24 жовтня 2017 року разом із отриманням 5 відсотків за користування грошовими коштами Позивачу було повернуто усю суму грошових коштів, яка надавалась останнім у позику Відповідачу, а саме 110 000 дол. США.

Таким чином, вказує на те, що Відповідач свої зобов'язання за договором позики виконав належним чином та враховуючи приписи статті 599 ЦК України, у Позивача відсутні будь-які підстави для стягнення зазначених у позовній заяві сум грошових коштів.

З вищевказаних підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Отже у судовому засіданні, яке відбулось 19.09.2018 року, судом було закінчено з'ясування обставин, а також перевірка їх доказів та після судових дебатів суд видалився до нарадчої кімнати.

Проте, під час ухвалення рішення суду у справі виникла потреба з'ясувати додаткові обставини, у зв'язку з чим суд вважає, що судовий розгляд справи слід поновити, виходячи з наступного.

Так згідно вимог ст.244 ЦПК України , після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, оголошує перерву.

Вислухавши промову представника позивача у судових дебатах, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, про необхідність додаткової перевірки встановлених судом обставин в частині з'ясування достовірності наданої представником відповідача до відзиву на позов розписки, з тексту якої вбачається, що Позивач нібито отримував від Відповідача в період з 24 листопада 2016 року по 24 жовтня 2017 року грошову суму у розмірі 5500 дол. США в якості 5 відсотків за користування грошовими коштами, а 24 жовтня 2017 року Позивачу було повернено 115 500 дол. США.

Представник позивача у судовому засіданні повідомила про те, що її довіритель даної розписки не підписував, більш того остання сума зазначена в розписці (115 500 дол. США) у неї викликає сумнів щодо в її достовірності, оскільки на її думку цифри - 11 дописані до 5 500 , разом з тим у судовому засіданні уточнила свої вимоги та просила стягнути з відповідача лише відсотки за користування позикою за шість місяців, вказуючи на те, що зі слів її довірителя стало відомо про часткове погашення відповідачем боргу по відсоткам, що склало 60 500 дол. США.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А частиною 6 даної статті зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, у відповідності до частин 1 та 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом з тим частина 6 вказаної статті передбачає, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже для з`ясування усіх обставин справи, повного, об'єктивного та неупередженого її розгляду, суд вважає за необхідним витребувати від відповідача ОСОБА_3 оригінал розписки, яка була надана ним до відзиву на позовну заяву, з тексту якої вбачається, що він погасив борг за розпискою від 24.10.2016 року, а тому судовий розгляд підлягає поновленню для з'ясування обставини, що має значення для прийняття рішення по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини 11 ст. 119 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень

Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України . Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду

Також згідно ст. 11 Про судоустрій України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 244, 258 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Витребувати від ОСОБА_3 оригінал розписки, яка була надана ним до відзиву на позовну заяву, з тексту якої вбачається, що позивач, ОСОБА_6, нібито отримував від нього в період з 24 листопада 2016 року по 24 жовтня 2017 року грошову суму у розмірі 5500 дол. США в якості 5 відсотків за користування грошовими коштами, а 24 жовтня 2017 року Позивачу було повернено 115 500 дол. США.

Зобов'язати відповідача, ОСОБА_3, надати оригінал вказаної розписки у наступному судовому засіданні попередивши, що в разі не надання оригіналу даного письмового доказу, такий доказ не буде братися судом до уваги.

Повідомити сторін, що судове засідання було відкладено на 24.09.2018 року о 11 год. 00хв.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, однак, зауваження на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Куриленко О. М.