Ухвала

від 20.09.2018 по справі 648/2262/18

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/2262/18

Провадження № 2/648/961/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді: Кусік І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Криниця , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про розірвання договору оренди земельної ділянки ,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства Криниця , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про розірвання договору оренди земельної ділянки .

18 вересня 2018 ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, якою просив суд винести ухвалу, якою заборонити Приватному підприємству Криниця до набрання чинності рішення по цивільній справі № 648/226218 вчиняти дії на земельній ділянці (кадастровий номер 6520382000:05:013:0026), що знаходиться на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області та належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, а саме: здійснювати сільськогосподарські роботи із засівання земельної ділянки. Свою заяву обґрунтував тим, що предметом спору є договір оренди земельної ділянки. Восени необхідно розпочинати сільськогосподарські роботи у вигляді її обробітку та засівання. Проте, у разі, коли відповідачем будуть вчинені вказані дії з обробки земельної ділянки та затрачені значні кошти вчинення цих дій, то у випадку вирішення справи на користь позивача у ПП Криниця виникне реальна загроза понести значні матеріальні збитки та неможливість повернути земельну ділянку в первісному вигляді, а у позивача виникне обов'язок відшкодування понесених відповідачем витрат. Тож, щоб уникнути неможливості виконання рішення суду, позивач вважає за доцільне заборонити ПП Криниця вчиняти дії щодо засівання спірної земельної ділянки. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що відповідач вже 7 років не виконує умови договору оренди земельної ділянки і в разі проведення ним сільськогосподарських робіт у вигляді засівання вказаної земельної ділянки, виникне загроза у невиконанні рішення суду, а також матеріальних збитків, завданих позивачу.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), тож зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в справі доказами без виклику сторін.

Судом встановлено наступне:

13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства Криниця , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про розірвання договору оренди земельної ділянки, якою просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520382000:05:013:0026, укладений між ОСОБА_4 та ПП Криниця та зобов'язати ПП Криниця повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку не в гіршому стані у порівнянні з тим, у якому вона була передана в оренду.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2018 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

18 вересня 2018 ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, якою просив суд винести ухвалу, якою заборонити Приватному підприємству Криниця до набрання чинності рішення по цивільній справі № 648/226218 вчиняти дії на земельній ділянці (кадастровий номер 6520382000:05:013:0026), що знаходиться на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області та належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, а саме: здійснювати сільськогосподарські роботи із засівання земельної ділянки.

Згідно договору оренди земельної ділянки, від 28.05.2009 року, орендодавець ОСОБА_4 передала, а ПП Криниця , як орендар, прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,02 га, розташовану на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області строком на 15 років. Договір зареєстрований у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЕК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.07.2010 року за № 041071400245-ЧАА002117.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.06.2018 року, позивач отримав у спадок після матері ОСОБА_4 1/3 частку земельної ділянки, площею 4,0200 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області строком на 15 років.

З довідки АА № 677982 з ЄДРПОУ, діяльністю ПП Криниця вбачається, що видами його діяльності за КВЕД-2010 є в тому числі: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; вирощування інших однорічних і дворічних культур; допоміжна діяльність у рослинництві.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову . Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2, 3, 10 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується в тому числі: забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ст. 150 ч. 3 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно ст.ст. 80, 81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали справи, з урахуванням доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заявленого виду забезпечення позову, з урахуванням розумності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, їх співрозмірності, в тому числі ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Представником позивача не обґрунтовано, а судом не встановлено, ймовірності утруднення чи потенційної загрози виконання рішення суду в разі невжиття заявленого заходу. При цьому, вимога одного із співвласників спірної земельної ділянки, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, щодо заборони її засівання може перешкоджати господарській діяльності ПП Криниця , як зареєстрованій юридичній особі, діяльністю якої є вирощування сільськогосподарських культур, та може спричинити ПП Криниця збитки, як господарюючому суб'єкту.

Керуючись ст.ст. 80-81, 149-150, 153, 154 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 (вул. Гагаріна, 84, с. Інгулець, Білозерського району, Херсонської області, 75031) в задоволенні його заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Криниця , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про розірвання договору оренди земельної ділянки. .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Кусік І.В.