Постанова

від 04.07.2019 по справі 648/2262/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 648/2262/18-ц Головуючий в І інстанції Кусік І.В.

Номер провадження 22ц - 819/877/2019 Доповідач: Бугрик В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Бугрика В.В.,

Суддів: Базіль Л.В.,

Приходько Л.А.,

секретаря Давиденко І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді Кусік І.В. від 04 березня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Криниця , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Криниця , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки. Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_4 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 . 13 червня 2018 року державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори Алпєєвою Т. В. було видано свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частці вищевказаної земельної ділянки. Таким чином, вказана земельна ділянка належить позивачу та третім особам на праві спільної часткової власності.

В червні 2018 року позивачу стало відомо, що 2010 року між його матір`ю ОСОБА_4 та ПП Криниця було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , який зареєстрований Білозерським відділом земельних ресурсів 05.07.2010 року за № 4АА002117041071400245, згідно з яким ОСОБА_4 передала відповідачу в оренду належну їй земельну ділянку площею 4,0200 га строком на 15 років.

15.06.2018 року позивач та треті особи, як співвласники земельної ділянки, звернулися до ПП Криниця з заявою-повідомленням про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав зміни власника та невиконання відповідачем умов договору, запропонували укласти за взаємною згодою сторін угоду про дострокове розірвання договору оренди. 11.07.2018 року на ім`я позивача надійшла відповідь від відповідача з відмовою у розірванні договору оренди земельної ділянки. Підставою для відмови став той факт, що договір, укладений з ОСОБА_4 є діючим на теперішній час. Цим листом відповідач підтвердив договірні зобов`язання між ним та ОСОБА_4 та не спростовує їх. При цьому, відповідач відмовився надати сам договір оренди земельної ділянки, що свідчить про його бажання уникнути від виконання договірних зобов`язань. Позивач вважає відмову відповідача у розірванні договору оренди незаконною та такою, що порушує вимоги чинного законодавства з наведених нижче підстав:

На виконання вимог ст. ст. 1, 13, 21 Закону України Про оренду землі , ст. 81 ч.1 п.г та ст. 48 ЗК України, всіма співвласниками земельної ділянки було повідомлено відповідача про зміну власника земельної ділянки, а також поставлено вимогу про сплату орендної плати за користування земельною ділянкою починаючи з дати смерті попереднього власника. В порушення вимог чинного законодавства, ПП Криниця відмовився сплачувати орендні платежі за минулі періоди, не надавши жодних обґрунтувань та пояснень. При цьому, відповідач для належного виконання договірних зобов`язань мав би внести грошову суму в депозит нотаріусу для передачі спадкоємцям, але всупереч вказаному, він не виявив бажання виконувати свої обов`язки, чим порушив права позивача та співвласників земельної ділянки.

Як вбачається зі свідоцтва про спадщину за законом, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті та переходу права власності на орендовану земельну ділянку до позивача та інших її співвласників, орендна плата протягом 7 років відповідачем не сплачувалась, що носить систематичний характер і є істотним порушенням договору оренди.

Позивач вказав, що відповідно до другого речення ч. 2 ст. 33 Закону, у разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. Позивач, як спадкоємець, повідомив відповідача про смерть орендодавця своєю заявою від 15.06.2018 року, але останній в свою чергу проігнорував вказану інформацію та не вчинив жодних дій до виконання вимог чинного законодавства.

Починаючи з 2011 року відповідач уникав обов`язку сплати грошових сум за оренду земельної ділянки, при цьому не вчинив жодних дій щодо нарахування вказаних сум на депозитний або інший рахунок в якості оплати по договору оренди. Вказані дії відповідача мали систематичний характер та завдали значної шкоди позивачу, як співвласнику земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_4 та ПП Криниця та зобов`язати ПП Криниця повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку не в гіршому стані у порівнянні з тим, у якому вона була передана в оренду.

Рішенням суду у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності рішення суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що договір оренди земельної ділянки може бути розірваний судом на вимогу нового власника земельної ділянки, якщо таке право передбачено договором.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки, від 28.05.2009 року, орендодавець ОСОБА_4 передала, а ПП Криниця , як орендар, прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,02 га, розташовану на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області строком на 15 років. Договір зареєстрований у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЕК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.07.2010 року за № 041071400245-ЧАА002117.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.06.2018 року, позивач отримав у спадок після матері ОСОБА_4 1/3 частку земельної ділянки, площею 4,0200 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області строком на 15 років.

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 127399555 від 13.06.2018 року, № 127399018 від 13.06.2018 року та № 127399290 від 13.06.2018 року вбачається, що земельна ділянка, площею 4,02 га., надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , перебуває у спільній частковій власності позивача та третіх осіб по 1/3 частці.

Керуючись п. 38 договору оренди, яким визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірванням договору, ОСОБА_1 як новий власник земельної ділянки, звернувся до ПП Криниця з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі.

Листом від 11.07.2018 року ПП Криниця відмовило ОСОБА_1 у розірванні договору оренди з посиланням на п.37 та п. 38 договору, яким передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, та є діючим і на теперішній час. (а.с.11).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність підстав для одностороннього розірвання договору, відсутність доказів порушення відповідачем істотних умов договору оренди землі, як і відсутність інших доказів щодо наявності підстав для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частиною четвертою статті 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до цільового призначення. У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другої статті 652 ЦК України передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини з оренди земельних ділянок, є Закон України Про оренду землі . Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Положеннями статей 30, 31 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку, на який його було укладено; договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до змісту статті 32 Закону України Про оренду землі , яка регулює питання щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 38 договору оренди землі від 28 травня 2009 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку для другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Спір виник у зв`язку із різним тлумаченням сторонами змісту вказаного пункту договору.

Пунктом 40 типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, передбачено: Перехід права власності на орендовану земельну ділянку (орендовані земельні ділянки) до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є (не є) (непотрібне закреслити) підставою для зміни умов або розірвання договору . Сторони договору оренди землі від 28 травня 2009 року, визначаючи підстави для розірвання договору оренди, обираючи між застосованими у тексті типового договору дієсловами є та не є , використали дієслово є , тобто дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану ділянку є підставою для розірвання договору. Слово другої , яке використано в тексті пункту 40 договору оренди землі, немає підстав вважати числівником. Це слово а синонімом слова іншої .

Приймаючи до уваги зазначені положення діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції про те, що умовами договору оренди землі від 28 травня 2009 року не передбачено такої умови його розірвання, як перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, з постановленням нового про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України при ухваленні судом апеляційної інстанції судового рішення підлягають розподілу понесені судові витрати, у зв`язку із чим з Приватного підприємства Криниця на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1770 грн., понесені та документально підтверджені апелянтом у зв`язку із сплатою судового збору при подачі ним позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 04 березня 2019 року по даній справі скасувати.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 28 травня 2009 року між ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_1 та ПП Криниця щодо земельної ділянки, розташованої на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,02 га, кадастровий номер НОМЕР_1 .

Стягнути з Приватного підприємства Криниця на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1770 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.А. Приходько

Повний текст постанови складений 08 липня 2019 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик