Постанова

від 18.09.2018 по справі 911/3181/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. Справа№ 911/3181/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури не прибув;

від позивача не прибув;

від відповідача 1 не прибув;

від відповідача 2 Волкодав І.Ю. довіреність № КВ5689 від 12.01.2016 року;

від третьої особи не прибув;

від апелянта КНДІСЕ ОСОБА_4 довіреність № 1418 від 09.03.2017 року;

від апелянта КНДІСЕ Кваша М.М. довіреність № 1361/10 від 26.03.1998 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Київського науково-дослідного інституту судових експертиз

на окрему ухвалу Господарського суду Київської області від 01.08.2018 року

у справі №911/3181/16 (головуючий суддя О.В. Конюх, судді - В.М. Бабкіна, О.О. Рябцева )

за позовом Заступника прокурора Київської області, м. Київ, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфінітум"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "НІК"

про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право

власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок

ВСТАНОВИВ

Заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфінітум" (далі - відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "НІК" (далі - третя особа) про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2016 року позовна заява була прийнята до розгляду.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 31.01.2017 року у справі №911/3181/16 призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено. Також ухвалою від 31.01.2017 від Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі витребувано витяги з Державного земельного кадастру відносно ста спірних земельних ділянок.

Київським науково-дослідним інститутом судом експертиз вищевказана експертиза проведена не була.

Окремою ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2018 року у справі № 911/3181/16, з метою усунення порушень законності та недоліків в організації роботи, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та судового експерта ОСОБА_4 повідомлено керівника Київського НДІ судових експертиз Рувіну О.Г. та Міністерство юстиції України про необхідність вжиття відповідних організаційно-правових заходів, спрямованих на належне забезпечення обов'язковості виконання ухвал та рішень господарського суду, які набрали законної сили та недопущення випадків безпідставної відмови від надання висновку. Про вжиття вказаних заходів повідомити господарський суд Київської області протягом двадцяти одного дня одержання окремої ухвали. Окрему ухвалу направлено керівнику Київського НДІ судових експертиз Рувіну О.Г. та до Міністерства юстиції України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 01.08.2018 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права за відсутності підстав для постановлення окремої ухвали.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення досліджень було формально задоволено, проте, в матеріалах справи відповідна інформація, яка необхідна експерту для проведення дослідження, відсутня.

Щодо підготовки експертом по тих же самих питаннях, клопотання про надання різних документів апелянт зазначає, що відповідні документи не були запитувані при проведенні експертизи за ухвалою від 20.09.2017 року, оскільки в 2017 році експерту не було відомо про судові рішення, згідно із якими розміри прибережної захисної смуги для водосховищ визначаються не від урізу води в меженний період, а від екваторіального рубежу межі мілководної зони того чи іншого водосховища.

Також, скаржник зазначив, що у експерта не було можливостей провести технічні дослідження (шляхом візуального огляду) по питанню 2 (які саме земельні ділянки, накладаються повністю чи частково на землі прибережних захисних смуг та/або водну поверхню Канівського водосховища?), у зв'язку з чим експертом було складено повідомлення про неможливість надання висновку на два питання експерта, оскільки надати обґрунтований та об'єктивний висновок на питання № 1 можливо виключно із урахуванням результатів досліджень по питанню №2.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 року розгляд справи призначено на 18.09.2018 року.

17.09.2018 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від третьої особи до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій представник третьої особи просить задовольнити апеляційну скаргу.

Крім того, третя особа у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що спірна територія не є природним утворенням, а виникло штучно при створенні Канівського водосховища.

Представники прокуратури, позивача, відповідача 1 та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується поштовими поверненнями №№ 23089690, 23089657, 23089681 та надсиланням ухвали від 05.09.2018 року на відповідні адреси.

Заслухавши думку присутніх представників відповідача 2 та скаржника, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників прокуратури, позивача, відповідача 1 та третьої особи.

У судовому засіданні 18.09.2018 року апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

18.09.2018 року представник відповідача 2 в судовому засіданні не заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що прокурором було п'ять разів не виконано вимог ухвал Господарського суду Київської області. При цьому останній не надав суду належного обґрунтування та не пояснив підстав невиконання вищенаведених ухвал суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача 2 та скаржника, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 01.08.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як було зазначено вище, ухвалами Господарського суду Київської області від 31.01.2017 року у справі №911/3181/16 призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено. Також ухвалою від 31.01.2017 року від Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі витребувано витяги з Державного земельного кадастру відносно ста спірних земельних ділянок.

03.04.2017 року від Головного управління Держгеокадастру у Київській області до суду надійшов лист від 27.03.2017 року №9-10-0.62-6596/2-17 про неможливість надання витягів з ДЗК щодо спірних земельних ділянок, у якому зазначено, що відомості про зазначені земельні ділянки містяться у НКС ДЗК в форматі обмінного файлу IN4, що унеможливлює відкриття поземельних книг та надання витягів з НКС ДЗК. Тож матеріали господарської справи №911/3181/16 було направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якому доручено проведення судової експертизи.

11.05.2017 року до господарського суду від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи (оригіналів або належним чином засвідчених копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:001:2772, 3220881300:04:001:2752, 3220881300:04:001:2750, 3220881300:04:001:2753, 3220881300:04:001:2835, 3220881300:04:001:2834, 3220881300:04:001:2832, 3220881300:04:001:2831, 3220881300:04:001:2830, 3220881300:04:001:2829, 3220881300:04:001:2828, 3220881300:04:001:2791, 3220881300:04:001:2792, 3220881300:04:001:2793, 3220881300:04:001:2794, 3220881300:04:001:2795, 3220881300:04:001:2796, 3220881300:04:001:2827, 3220881300:04:001:2826, 3220881300:04:001:2785, 3220881300:04:001:2775, 3220881300:04:001:2812, 3220881300:04:001:2806, координат поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок Державної геодезичної мережі 1963 року (SC63) в повному об'ємі із семизначних цифр до коми (в електронному вигляді формату ІN4 або XML) та забезпечення прибуття експерта із експертної установи на місцевість для обстеження об'єктів дослідження. Також, судовий експерт ОСОБА_4 просив погодити залучення інженерів-геодезистів ОСОБА_8В та ОСОБА_9, для проведення топографо-геодезичних робіт.

Крім того, від заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 05.05.2017 року № 7721/17-42, в якому заступник директора інституту просив протягом 45 календарних днів забезпечити виконання попередньої оплати експертизи, яка судом покладена на Київську обласну державну адміністрацію, а також повідомлено про неможливість виконати призначену у справі експертизу в строк, встановлений пунктом 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мін'юсту України від 08.10.1998 № 53/5, та заявлено клопотання про надання згоди судом на проведення експертизи в строк понад три місяці.

Ухвалою суду від 30.05.2017 року клопотання директора Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку виконання експертизи та оплати вартості експертизи задоволено; клопотання судового експерта ОСОБА_4 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження та забезпечення обстеження об'єктів дослідження задоволено; погоджено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України строк для проведення експертизи понад 90 днів; зобов'язано позивача Київську обласну державну адміністрацію забезпечити прибуття експерта із експертної установи на місцевість для обстеження об'єктів дослідження (об'єкт дослідження визначений в п.2 ухвали суду про призначення експертизи від 31.01.2017) та Канівського водосховища в місці розташування вказаних земельних ділянок 21 липня 2017 року у погоджений з експертами час; зобов'язано Бориспільську районну державну адміністрацію та товариство з обмеженою відповідальністю "Інфінітум" та товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Нік" забезпечити експертам та залученим спеціалістам безперешкодний доступ до об'єктів дослідження, належні умови праці; погоджено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України залучення інженерів - геодезистів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, з якими Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України укладені відповідні трудові угоди, для проведення топографо-геодезичних робіт; зобов'язано прокуратуру Київської області надати суду для подальшого направлення експерту низку документів; провадження у справі зупинено.

Крім того, враховуючи зміст листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 27.03.2017 року №9-10-0.62-6596/2-17 ухвалою від 30.05.2017 року за клопотанням прокуратури Київської області від ГУ Держгеокадастру у Київській області було витребувано запитувані експертом оригінали або належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки а також координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок Державної геодезичної мережі 1963 року (SC63) в повному об'ємі із семизначних цифр до коми (в електронному вигляді формату ІN4 або XML), на отримання зазначених доказів суд уповноважив прокуратуру Київської області.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання вказаної ухвали ГУ Держгеокадастру у Київській області із супровідним листом від 10.07.2017 року № 9-10-0.62-11377/2-17 надало запитувані координати поворотних точок меж земельних ділянок (обмінні файли формату ІN4), відтак, матеріали справи разом із наданими матеріалами були направлені до Київського НДІ судових експертиз. У відповідь від КНДІ судових експертиз до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку від 24.07.2017 року №7721/17-41, обґрунтоване незадоволенням судом клопотання експерта в повному обсязі на протязі 45 днів.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, 20.09.2017 прокуратурою Київської області із супровідним листом від 19.09.2017 року було надано запитувані експертом копії державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:001:2772, 3220881300:04:001:2752, 3220881300:04:001:2750, 3220881300:04:001:2753, 3220881300:04:001:2835, 3220881300:04:001:2834, 3220881300:04:001:2832, 3220881300:04:001:2831, 3220881300:04:001:2830, 3220881300:04:001:2829, 3220881300:04:001:2828, 3220881300:04:001:2791, 3220881300:04:001:2792, 3220881300:04:001:2793, 3220881300:04:001:2794, 3220881300:04:001:2795, 3220881300:04:001:2796, 3220881300:04:001:2827, 3220881300:04:001:2826, 3220881300:04:001:2785, 3220881300:04:001:2775, 3220881300:04:001:2812, 3220881300:04:001:2806, відтак, матеріали справи містять всі необхідні документи (включно з тими, що додатково запрошував судовий експерт) для належного проведення у справі призначеної судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2017 року у справі № 911/3181/16 залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2018 року, ухвалено повторно направити матеріали справи №911/3181/16 для проведення у справі судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 31.01.2017, до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України. На вирішення експертів поставлено ті самі питання, що були винесені на експертизу ухвалою від 31.01.2017 року, а саме:

1) до якої категорії земель належать перелічені у пункті 2 ухвали земельні ділянки? Чи належать земельні ділянки, перелічені в п.2 резолютивної частини даної ухвали повністю чи частково до земель водного фонду?

2) які саме земельні ділянки, з перелічених в п.2 резолютивної частини даної ухвали накладаються повністю чи частково на землі прибережних захисних смуг та/або водну поверхню Канівського водосховища?

Як вбачається з матеріалів оскаржуваної ухвали, до Господарського суду Київської області від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, а саме викопіювання графічних матеріалів із документації Канівського водосховища в місці розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:001:2746 - 3220881300:04:001:2845 у відповідному масштабі, з читабельним текстом та відповідними текстовими позначеннями в електронному вигляді (файли формату .dwg, .tif, .gif, .png або .jpg) та погодження залучення інженерів-геодезистів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для проведення топографо-геодезичних робіт.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, судовий експерт заявив про вже інші документи, які, на його думку, стали необхідними для надання відповідей на ті самі питання, що були поставлені перед експертом ухвалою від 31.01.2017 року, і які раніше ним не заявлялися як необхідні.

Крім того, експертною установою заявлено клопотання про забезпечення протягом 45 календарних днів виконання попередньої оплати експертизи, яка судом покладена на прокуратуру Київської області, а також повідомлено про неможливість виконати призначену у справі експертизу в строк, встановлений пунктом 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мін'юсту України від 08.10.1998 року № 53/5, та заявлено клопотання про надання згоди судом на проведення експертизи в строк понад 90 днів.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року клопотання Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку виконання експертизи задоволено; погоджено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України строк для проведення експертизи понад 90 днів; погоджено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України залучення інженерів - геодезистів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, для проведення камеральних топографо-геодезичних робіт; клопотання судового експерта ОСОБА_4 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження та забезпечення обстеження об'єктів дослідження задоволено; надано в розпорядження експерта додаткові матеріали в обсязі, поданому прокуратурою Київської області; провадження у справі № 911/3181/16 зупинено. Матеріали справи №911/3181/16 направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання експертизи.

05.07.2018 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист з повідомленням про неможливість надання висновку від 03.07.2018 року №8236/18-41.

Так, зазначене повідомлення про неможливість надання висновку мотивоване тим, що відповідно до п.1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі зокрема якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Разом з тим, судовий експерт ОСОБА_4 дійшов висновку, що надання відповіді на питання №2 виключно на підставі відомостей листа КДП "Київгеоінформатика" від 22.06.2016 року №01-01/829 та схем, наданих вказаним підприємством, не потребує застосування спеціальних знань.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова експерта надавати відповідь на питання №1 взагалі жодним чином не мотивована.

При цьому, судовий експерт ОСОБА_4 зазначає, що клопотання експерта про надання координат поворотних точок екваторіального рубежу мілководної зони Канівського водосховища на річці Дніпро, в місці розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:001:2746 - 3220881300:04:001:2845, та надання викопіювання графічних матеріалів із документації Канівського водосховища в місці розташування вказаних земельних ділянок, у відповідному масштабі, з читабельним текстом та відповідними текстовими позначеннями, в електронному вигляді, не задоволено, у зв'язку з чим судовий експерт повідомляє про неможливість надання висновку.

Відповідно до ст. 62 Господарського процесуального кодексу України учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України експерт зобов'язаний надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Як вбачається з матеріалів оскарження, судові експерти ОСОБА_4 та ОСОБА_10 зазначають, що клопотання судових експертів про надання оригіналів або копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які зазначені в клопотанні експерта, не задоволено. Також не задоволено клопотання експерта про забезпечення прибуття 21.07.2017 року експерта із експертної установи на місцевість для обстеження об'єктів дослідження і у зв'язку з незадоволенням клопотань експерта, судові експерти повідомили про неможливість надання висновку.

При цьому, колегія суддів відзначає, що вищевказані клопотання експертів були задоволені ухвалою суду від 30.05.2017 року, а остання набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на всій території України в силу норми прямої дії статті 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 20.09.2017 року постановлено повторно направити матеріали справи №911/3181/16 (які в свою чергу містили всі документи, які визначив експерт у клопотанні від 05.05.2017 року, яке надійшло до суду 11.05.2017 року) для проведення у справі судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 31.01.2017 року, до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

Повторне повідомлення про неможливість надання висновку від 03.07.2018 року №8236/18-41, як правильно встановлено судом першої інстанції, обґрунтоване тим, що надання відповіді на питання №2 виключно на підставі відомостей листа КДП "Київгеоінформатика" від 22.06.2016 року №01-01/829 та схем, наданих вказаним підприємством, не потребує застосування спеціальних знань.

Крім того, судовий експерт ОСОБА_4 зазначає, що клопотання експерта про надання координат поворотних точок екваторіального рубежу мілководної зони Канівського водосховища на річці Дніпро, в місці розташуванні земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:001:2746 - 3220881300:04:001:2845, та надання викопіювання графічних матеріалів із документації Канівського водосховища в місці розташування вказаних земельних ділянок, у відповідному масштабі, з читабельним текстом та відповідними текстовими позначеннями, в електронному вигляді, не задоволено, у зв'язку з чим судовий експерт повідомляє про неможливість надання висновку.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до компетенції експерта не належить визначати необхідність спеціальних знань для надання відповіді на питання, поставлені судом, а висновки судового експерта про відсутність необхідності у спеціальних знаннях не є підставою для відмови у наданні висновку.

Крім того, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що у експерта не було можливостей провести технічні дослідження (шляхом візуального огляду) по питанню 2, у зв'язку з чим експертом було складено повідомлення про неможливість надання висновку на два питання експерта, оскільки, як встановлено вище експертом неправомірно було зазначено, що відповідь на питання 2 на підставі наданих підприємством документів, не потребує застосування спеціальних знань, що в свою чергу нівелює твердження експерта про неможливість надання висновку на перше питання.

При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення досліджень було формально задоволено, проте, в матеріалах справи відповідна інформація, яка необхідна експерту для проведення дослідження, відсутня, оскільки, як вбачається з матеріалів оскарження та було встановлено вище всі документи та матеріали, які вимагав експерт при першому направленні справи до експертної установи, містяться в матеріалах справи з огляду на положення Закону України "Про топографо-геодезичну діяльність" та Порядку загальнодержавного топографічного і тематичного картографування, затвердженого постановою КМУ від 04.09.2013 року №661.

Щодо твердження скаржника про неможливість проведення експертизи у зв'язку з не оплатою вартості проведення експертизи, колегія суддів відзначає, що повідомлення про неможливість надання висновку не містить посилання на дану не оплату.

Також, колегія суддів не приймає як належне твердження позивача, що прокурором було п'ять разів не виконано вимог ухвал Господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2017 року у справі № 911/3181/16 залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2018 року, ухвалено повторно направити матеріали справи №911/3181/16 для проведення у справі судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 31.01.2017 року, до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

При цьому, колегія суддів приймає як наладжене висновки Верховного Суду викладені у постанові у даній справі у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2018 року, зокрема, що повторно призначивши експертизу у справі, місцевий суд правильно врахував, що питання встановлення належності спірних земельних ділянок (всіх або частини) до земель водного фонду, наявності/відсутності накладення спірних земельних ділянок на землі прибережних захисних смуг та поверхню водних об'єктів має вирішальне значення для правильного вирішення спору, належить до предмету доказування у даній справі та потребує спеціальних знань.

Вказаною постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у справі №911/3181/16 скасовано, а ухвалу господарського суду Київської області від 20.09.2017 залишено в силі.

Так, ухвала суду від 20.09.2017 року набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на всій території України в силу норми прямої дії ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Ухилення від проведення призначеної судом експертизи шляхом фактичної відмови експерта без поважних причин від виконання покладеного на нього обов'язку, призводить до затримання процесу судового провадження.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, наведені приписи були розглянуті Конституційним Судом України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012, в якому вказано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 року зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справах "Горнсбі проти Греції", "Бурдов проти Росії", "Ясіун'єне проти Литви", "Руйану проти Румунії", "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Шмалько проти України").

У рішенні у справі "Ромашов проти України" Європейський суд вказував, що важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судовим експерт безпідставно не були виконані вимоги ухвал суду першої інстанції від 31.01.2017, 20.09.2017, 04.06.2018 року які набрали законної сили та є обов'язковими для виконання на всій території України.

Щодо твердження скаржника як на підставу для скасування оскаржуваного рішення щодо підготовки експертом по тих же самих питаннях, клопотання про надання різних документів, а саме, що відповідні документи не були запитувані при проведенні експертизи за ухвалою від 20.09.2017 року, оскільки в 2017 році експерту не було відомо про судові рішення, згідно із якими розміри прибережної захисної смуги для водосховищ визначаються не від урізу води в меженний період, а від екваторіального рубежу межі мілководної зони того чи іншого водосховища, колегія суддів приймає як належне, проте таке, що не спростовує висновків суду першої інстанції викладені у оскаржуваній ухвалі.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Крім того, відповідно до ч.1, 4 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо направлення окремої ухвали керівнику Київського НДІ судових експертиз Рувіну О.Г. та Міністерству юстиції України для прийняття відповідних заходів реагування.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах докази містять ознаки безпідставної відмови судового експерта від виконання експертизи та про повернення справи №911/3181/16 до Київського НДІ судових експертиз для належного виконання судової експертизи, призначеної ухвалою від 20.09.2017, яка залишена в силі постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 26.03.2018 року.

Згідно зі статтею 1856 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачена адміністративна відповідальність за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду, а так само за несвоєчасну відповідь.

Крім того, колегія суддів не приймає як належне твердження третьої особи, викладене в відзиві на апеляційну скаргу, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, що спірна територія не є природним утворенням, а виникло штучно при створенні Канівського водосховища, оскілки, суд апеляційної інстанції переглядає окрему ухвалу у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, тобто, виключно в межах висновків суду першої інстанції щодо винесення окремої ухвали.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 246, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз -залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.08.2018 року у справі № 911/3181/16 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження № 911/3181/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги з дотриманням положень ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 21.09.2018 року.