Рішення

від 17.09.2018 по справі 819/1215/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1215/18

17 вересня 2018 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Риндюк В.Т.

представника позивача фермерського господарства "М-Вадим" ОСОБА_1, довіреність №02/07 від 17.07.2018

представника відповідача Державної фіскальної служби України ОСОБА_2, довіреність від 30.05.2018 №99-99-11-17/19/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства "М-Вадим" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фермерського господарства "М-Вадим" до Державної фіскальної служби України, у якій просить суд скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 №521085/39610347, №521086/39610347, №521088/39610347, №521089/39610347, №521091/39610347 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20.10.2017 №4, від 24.10.2017 №5, від 21.10.2017 №7, від 21.10.2017 №8, від 23.10.2017 №10, подані на реєстрацію позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

ФГ "М-Вадим" було складено податкові накладні №4 від 20.10.2017, №7 від 21.10.2017, №8 від 21.10.2017, №10 від 23.10.2017 контрагенту ТОВ "Скіфія", №5 від 24.10.2017 контрагенту ТОВ "Тріумф" та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, згідно з отриманими квитанціями №9225199218 від 30.10.2017, №9228574817 від 02.11.2017, №9228832505 від 03.11.2017, №9231222872 від 06.11.2017, №9234728260 від 09.11.2017 реєстрацію податкових накладних було зупинено.

Позивач направив на адресу відповідача повідомлення №9, №10, №12, №13, №15 від 24.12.2017 з підтверджуючими документами та поясненнями. Проте рішенням комісії ДФС №521085/39610347, №521086/39610347, №521088/39610347, №521089/39610347, №521091/39610347 від 02.01.2018 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних №4 від 20.10.2017, №7 від 21.10.2017, №8 від 21.10.2017, №10 від 23.10.2017, №5 від 24.10.2017 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач не погоджується із спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 дану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 20.07.2018. Позивач виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, подавши через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду документ про сплату судового збору - оригінал квитанції №0.0.1081800439.1 від 13.07.2018 на суму 5286,00 грн.

16.07.2018 ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 21.08.2018 о 11:00 год. 21.08.2018 розгляд справи відкладено до 12.09.2018 о 10:00 год., а 12.09.2018 - до 17.09.2018 о 15:30 год.

В судовому засіданні 17.09.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та у відповіді на відзив від 12.09.2018 (арк.спр.112-113), просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2018 проти позову заперечив, свою позицію виклав у відзиві на адміністративний позов від 31.08.2018 (арк.спр.105-109), запереченнях (арк.спр.129), долучених до матеріалів справи. Зокрема, зазначив, щодо реєстрації оспорюваних податкових накладних відомо, що фермерським господарством "М-Вадим" надано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних видаткові накладні від 24.10.2017 №5, виписану на TOB "Тріумф", від 20.10.2017 №4, від 21.10.2017 №7, №8, 23.10.2017 №10 виписані на TOB "Скіфія" щодо операцій з постачання ТМЦ із номенклатурою "соя". Вказані податкові накладні були прийняті податковим органом, проте їх реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) внаслідок виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання товару згідно з УКТ ЗЕД: 1201 та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В повідомленнях щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій ПН/РК, реєстрація яких зупинено від 24.12.2017 №9, №10, №12, №13, №15 ФГ "М-ВАДИМ" пояснює, що "підприємство орендує земельні ділянки в розмірі 193.37 га. Основний вид діяльності вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. В 2017 році посіяно сої 53.37 га. Середня врожайність сої 38.0 ц\га. Як стверджується ФГ "М-Вадим" в адміністративному позові, в 2017 році зібрано 255,85 т, що підтверджується звітом "Про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" за 2017 рік, також на підприємстві були наявні залишки сої у кількості 86,8 т. (Всього 342,6 т сої).

А відповідно до виданих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, з вересня по жовтень 2017 року продано 305,5 т сої. Тобто, ФГ "М-ВАДИМ" виходячи з врожаю 2017 року та залишків мало би продати ще 37,15 т, а по заблокованих податкових накладних кількість сої склала 150,3 т (всього продано згідно з ЄРПН 455,86 т).

Також, відповідно до інформаційних баз даних контролюючого органу ФГ "М-ВАДИМ" не здійснювало імпорту сої та відповідно до отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, сою не купувало.

З урахуванням недостатності наданих Комісії документів, прийнято рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 № 521085/39610347 (ПН - № 4), від 02.01.2018 № 521086/39610347 Н - № 5) від 02.01.2018 № 521088/39610347 (ПН - № 7) від 02.01.2018 № 521089/39610347 (ПН - № 8) від 02.01.2018 № 521091/39610347 (ПН - № 10) про відмову в реєстрації податкових накладних від 24.10.2017 №5, 20.10.2017 №4, від 21.10.2017 №7, №8, від 23.10.2017 №10.

ФГ "М-Вадим" не надано належних та достатніх документів, що підтверджують господарську діяльність з вирощування сої в обсязі продажу (455,86 т).

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення є законним, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог ФГ "М-Вадим" відсутні, відтак, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив від 12.09.2018 позивач зазначив, що станом на 01.01.2017 на залишках фермерського господарства "М-Вадим" знаходилось 200 т сої вирощеної у 2016 році, а вказана у позові кількість сої 86 т не є залишками за 2016 рік, а стосується залишків непоставленої контрагентам продукції на момент останньої поставки товару 24.10.2017 та блокування податкової накладної №5. Ця продукція поставлена контрагенту ПАТ "Тернопільська птахофабрика" у вересні 2017 року, за наслідками цих операцій складені податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН (арк.спр.112-113).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2017 року між Продавцем фермерським господарством "М-Вадим" та Покупцем товариством з обмеженою відповідальністю "Скіфія" укладено Договір поставки №С.0064 предметом якого є поставка зерна (згідно специфікацій) (арк.спр.62-63).

Сторонами Договору 18 жовтня 2017 року складена та підписана Специфікація №1 на поставку товару (Соя (боби)) у кількості 200 т на загальну суму 2 299 999,20 грн.(арк.спр.64)

Для транспортування продукції на орендований у TOB "Збаразький комбінат хлібопродуктів" склад, фермерським господарством "М-Вадим" укладено договір про надання транспортних послуг від 17.10.2017 №66 (арк.спр.65).

На виконання умов договору перевізником здійснено транспортування товару (соя), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 19.10.2017 № 31, № 32, № 33, № 35 та № 36 (арк.спр.66-71).

20 жовтня 2017 року на орендованому складі Продавця відбулась передача товару (соя) покупцю TOB "Скіфія" у кількості 61570 кг. на загальну суму 708055.00 гри. (ПДВ 118009.17грн). Вказаний факт підтверджується видатковою накладною від 20.10.2017 №7 (арк.спр.72), актом приймання-передачі від 20.10.2017 (арк.спр.73), складською квитанцією на зерно від 20.10.2017 №2233 (арк.спр.74). За наслідком поставки товару та на виконання вимог статті 187 ПК України (перша подія - відвантаження товару), фермерським господарством "М-Вадим" складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 20.10.2017 № 1, № 2, № 3, №4. З них № 1, № 2, № 3 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать квитанції від 24.10.2017 (арк.спр.37-39), а податкова накладна № 4 від 20.10.2017 була зупинена і не зареєстрована.

21 жовтня 2017 року на орендованому складі Продавця відбулась передача товару (соя) покупцю TOB "Скіфія" у кількості 61570 кг. на загальну суму 708055.00 грн. (ПДВ 118009,17грн). Вказаний факт підтверджується видатковою накладною від 21.10.2017 №8 (арк.спр.75), актом приймання-передачі від 21.10.2017 (арк.спр.76), складською квитанцією на зерно від 21.10.2017 №2237 (арк.спр.77).

За наслідком поставки товару та на виконання вимог статті 187 ПК України (перша подія - відвантаження товару), фермерським господарством "М-Вадим" складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 21.10.2017 № 7 та № 8, які були зупинені, а потім відмовлено у їх реєстрації.

23 жовтня 2017 року на орендованому складі Продавця відбулась передача товару (соя) Покупцю ТОВ "Скіфія" у кількості 61570 кг. на загальну суму 708055.00 гри. (ПДВ 118009,17 грн.). Вказаний факт підтверджується видатковою накладною від 23.10.2017 № 9 (арк.спр.78), актом приймання-передачі від 23.10.2017 (арк.спр.79), складською квитанцією на зерно від 23.10.2017 № 2250 (арк.спр.80).

За наслідком поставки товару та на виконання вимог статті 187 ПК України (перша подія - відвантаження товару), фермерським господарством "М-Вадим" складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 23.10.2017 № 9 та № 10. Податкова накладна № 9 зареєстрована, про що свідчить квитанція від 12.04.2018 (арк.спр.40), а реєстрацію податкової накладної № 10 зупинено і в подальшому відмовлено в реєстрації.

18 жовтня 2017 року між Продавцем фермерським господарством "М-Вадим" та Покупцем товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф" укладено Договір поставки № Т.0036, предметом якого є поставка зерна (згідно специфікацій) (арк.спр.81-82).

Сторонами Договору 18 жовтня 2017 року складена та підписана специфікація №1 на поставку товару (Соя (боби)) у кількості 71150 т на загальну суму 818224,72 грн. (арк.спр.83)

Для транспортування продукції на орендований у ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" склад, фермерським господарством "М-Вадим" укладено договір про надання транспортних послуг від 17.10.2017 № 66 (арк.спр.65).

На виконання умов договору перевізником здійснено транспортування товару (соя), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.10.2017 № 37, № 38, № 39 (арк.спр.84-86).

24 жовтня 2017 року на орендованому складі Продавця відбулась передача товару (соя) Покупцю TOB "Тріумф" у кількості 71150 кг. па загальну суму 818224.72 грн. (ПДВ 136370,79грн). Вказаний факт підтверджується видатковою накладною від 24.10.2017 № 6 (арк.спр.87), актом приймання-передачі від 24.10.2017 (арк.спр88), складською квитанцією на зерно від 24.10.2017 № 2276 (арк.спр.89).

За наслідком поставки товару та на виконання вимог статті 187 ПК України (перша подія - відвантаження товару), фермерським господарством "М-Вадим" складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 24.10.2017 № 5 та № 6.

ДФС України податкову накладну № 6 зареєстровало в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить квитанція від 12.04.2018 (арк.спр.40). В свою чергу, реєстрацію податкової накладної № 5 зупинено, а потім відмовлено в реєстрації.

Позивач, не погодившись з рішеннями відповідача №521085/39610347, №521086/39610347, №521088/39610347, №521089/39610347, №521091/39610347 від 02.01.2018 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно з статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку№1246 (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 (далі Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/інвойси, акти приймання передавання товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати:

договори у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, відвантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання передавання товарів (робіт, послуг) за урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені в Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України)

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації" №566 від 13.06.2017 (надалі - Порядок №566), цей порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку №566, комісія є постійним діючим колегіальним органом ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України №190 від 29.03.2017 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, тобто або ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Так, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних відповідачем було зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в оскаржених рішеннях не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає, тобто спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не містить чіткого визначення підстав для відмови.

При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України було направлено на адресу комісії ДФС пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржені рішення контролюючого органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на неможливість реалізації свого права або обов'язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, беручи до уваги те, що податкові накладні видані в межах операцій, які є об'єктом оподаткування; зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних; продавець та покупець є платниками ПДВ; податкові накладні подані для реєстрації у встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України строк, а також враховуючи системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтування позивачем належними та допустимими доказами в розумінні статей 73, 74 КАС України протиправності рішень комісії ДФС №521085/39610347, №521086/39610347, №521088/39610347, №521089/39610347, №521091/39610347 від 02.01.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 20.10.2017, №7 від 21.10.2017, №8 від 21.10.2017, №10 від 23.10.2017, №5 від 24.10.2017.

Відтак, позовна вимога щодо скасування рішень комісії ДФС України №521085/39610347, №521086/39610347, №521088/39610347, №521089/39610347, №521091/39610347 від 02.01.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 20.10.2017, №7 від 21.10.2017, №8 від 21.10.2017, №10 від 23.10.2017, №5 від 24.10.2017 є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати податкові накладні №4 від 20.10.2017, №7 від 21.10.2017, №8 від 21.10.2017, №10 від 23.10.2017, №5 від 24.10.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Позивачем в ході розгляду справи належним чином підтверджено здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовано спірні податкові накладні №4 від 20.10.2017, №7 від 21.10.2017, №8 від 21.10.2017, №10 від 23.10.2017, №5 від 24.10.2017. шляхом надання первинних документів, що були досліджені судом.

При цьому, ПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

а) прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкові накладні №4 від 20.10.2017, №7 від 21.10.2017, №8 від 21.10.2017, №10 від 23.10.2017, №5 від 24.10.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції №0.0.1074154113.1 від 02.07.2018 за подання до суду адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 3524,00 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України сплаченого судового збору у розмірі 3524,00 грн. і 5286,00 грн., всього на загальну суму 8810,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 №521085/39610347, №521086/39610347, №521088/39610347, №521089/39610347, №521091/39610347.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20.10.2017 №4, від 24.10.2017 №5, від 21.10.2017 №7, від 21.10.2017 №8, від 23.10.2017 №10, подані фермерським господарством "М-Вадим".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: Львівська площа, 8 місто Київ-53, 04053) на користь фермерського господарства "М-Вадим" (місцезнаходження: вул. Л. Українки, 36А, м. Теребовля, Тернопільська область, 48101, код ЄДРПОУ 39610347) сплачений судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 (нуль) коп. згідно квитанції №0.0.1074154113.1 від 02.07.2018 і 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 (нуль) коп. згідно квитанції №0.0.1081800439.1 від 12.07.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.