Ухвала

від 05.02.2019 по справі 819/1215/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/1448/19

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Ніколін В. В., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №819/1215/18 за адміністративним позовом фермерського господарства "М-Вадим" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року задоволено повністю адміністративний позов фермерського господарства "М-Вадим" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як слідує з матеріалів справи оскаржуване судове рішення ухвалене судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні 17 вересня 2018 року, повний текст якого складений судом 21 вересня 2018 року. Первинна апеляційна скарга Державною фіскальною службою України була подана у строки, визначені частиною 1 статті 295 КАС України, однак у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам, встановлених статтею 296 КАС України, апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №819/1215/18 ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року була залишена без руху.

На виконання вказаної ухвали скаржником було заявлено клопотання про продовження строків усунення недоліку апеляційної скарги, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у задоволенні заявленого клопотання відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Повторно з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №819/1215/18 Державна фіскальна служби України звернулась 16 січня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. Водночас, покликаючись на неможливість вчасно сплатити судовий збір через зупинення Державною казначейською службою операцій на рахунках, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу Res judicata (юридичної визначеності). Відхід від цього принципу можливий лише у разі, якщо він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, із долученого до апеляційної скарги платіжного доручення №3384 слідує, що 13 грудня 2018 року Державною фіскальною службою України за подання до апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №819/1215/18 сплачено судовий збір в розмірі, встановленому законом.

Однак із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення податковий орган звернувся лише 16 січня 2019 року, відтак покликання скаржника на те, що порушення строків звернення до суду з апеляційною скаргою зумовлене неможливістю вчасно оплатити судовий збір у розмірі, встановленому законом, колегя суддів вважає необґрунтованими.

Відтак, суддя вважає причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, зазначені особою, яка подала апеляційну скаргу, непереконливими та неповажними.

Вказані підстави скаржника не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі №819/1215/18 за адміністративним позовом фермерського господарства "М-Вадим" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити Державній фіскальній службі України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяВ. В. Ніколін