Постанова

від 19.09.2018 по справі 222/1402/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 222/1402/16-а

адміністративне провадження № К/9901/58829/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 222/1402/16-а

за позовом заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури до Зеленоярської сільської ради, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішень сільської ради;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Арабей Т. Г., Гаврищук Т. Г., Шишова О. О.) від 05 липня 2018 року, встановив :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У вересні 2016 року заступник керівника Волноваської місцевої прокуратури звернувся до Володарського районного суду Донецької області з адміністративним позовом до Зеленоярської сільської ради, третя особа - ОСОБА_2, в якому просив скасування рішення Зеленоярської сільської ради, а саме:

- від 10 березня 2016 року № 7/6-51 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 ;

- від 10 березня 2016 року № 7/6-52 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 ;

- від 09 червня 2016 року № 7/9-75 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 ;

- 09 червня 2016 року № 7/9-76 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 .

2. Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 30 вересня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 222/1402/16-а.

3. Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 31 травня 2017 року справу № 222/1402/16-а (провадження № 2-а/222/22/2016) за позовом заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури до Зеленоярської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішень сільської ради направлено за предметною підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

4. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.

5. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року позов задоволено.

6. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Зеленоярської сільської ради, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - без змін.

7. 20 червня 2018 року, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа - ОСОБА_2 направив апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

8. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

9. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

11. Заступник керівника Волноваської місцевої прокуратури у відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду 10 вересня 2018 року, просить ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року залишити без змін, касаційну скаргу третьої особи - ОСОБА_2 - без задоволення.

12. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

13. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та керуючись ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску цього строку є неповажними.

13.1. Зокрема, апеляційним судом зазначено, що копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року направлена сторонам по справі та отримана особисто ОСОБА_2 02 листопада 2017 року, що вбачається з розписки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення /а. с. 12 т. 2/.

13.2. ОСОБА_2 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не спростовано наявність в матеріалах справи доказу отримання ним спірного рішення ще в листопаді 2017 року, хоча він ознайомився з матеріалами справи 17 квітня 2018 року. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції повідомлення про вручення поштового відправлення визнав належним доказом отримання третьою особою спірного рішення.

13.3. Крім того, суд апеляційної інстанції не прийняв посилання третьої особи:

- на ухвалу слідчого судді Володарського районного суду Донецької області від 13 лютого 2018 року, якою встановлено його відсутність в Україні у період з 20 січня 2016 року по 12 грудня 2016 року, оскільки спірне рішення приймалось у жовтні 2017 року, а його отримання відбулось у листопаді 2017 року;

- на те, що він фактично мешкає за іншою адресою, де його не було повідомлено, ані про час слухання справи, ані про результати його розгляду, оскільки згідно паспортних даних ОСОБА_2 зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 /а. с. 75/, на яку і направлялась поштова кореспонденція судом першої інстанції, зокрема, спірне рішення, і за якою ним отримано рішення суду першої інстанції; клопотання третьої особи про направлення йому поштової кореспонденції за іншим, ніж зареєстроване, місцем проживання в матеріалах справи відсутні.

13.4. Митні декларації про виїзд на територію Російської Федерації суд апеляційної інстанції також визнав недостатніми доказами для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на наявність доказів отримання спірної постанови.

13.5. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що постанова, яку оскаржує третя особа вже була переглянута судом першої інстанції та залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, копію якої ОСОБА_2 отримав особисто 27 грудня 2017 року, що встановлено з роздруківки з офіційного сайту Укрпошти.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження зазначені поважні причини пропуску цього строку, а саме: несвоєчасне отримання рішення Донецького окружного адміністративного суду, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду через його відсутність на території України, оскільки перебував на території Російської Федерації;

- супровідний лист апеляційного суду про направлення копії ухвали до відома сторонам у справі не підтверджує факт отримання ними копії судового рішення;

- навіть після листа, направленого в березні 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду з проханням вислати поштою повний текст рішення від 18 жовтня 2017 року, з оплатою судового збору за ознайомлення та за видачу повного тексту рішення, йому не було надіслано повного тексту рішення і не визначено дату для ознайомлення з матеріалами справи; тільки після того, як особисто приїхав до Донецького окружного адміністративного суду, 17 квітня 2018 року зміг отримати повний текст судового рішення;

- не міг заявити клопотання про направлення поштової кореспонденції за місцем фактичного мешкання тому, що під час подачі позову позивачем, під час розгляду справи та під час оголошення рішення і направлення йому повного тексту, він не перебував на території України.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з наступного.

16. Відповідно до п. 12, п.13 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень нової редакції КАС України, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

17. Частиною 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, відповідно до якої апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

18. Згідно абз. 1, 2 ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

19. Аналогічні положення передбачені і в ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), відповідно до якої, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

20. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

21. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у зв'язку з визнанням наведених третьою особою причин пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції мав залишити апеляційну скаргу без руху з наданням заявнику апеляційної скарги можливість вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

22. Прийняття судом апеляційної інстанції рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження без виконання вимог абз.1 ч. 4 ст.189 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) або ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року) є неправильним.

23. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

24. У зв'язку з викладеним Суд вважає, що допущені судом апеляційної інстанції вищенаведені порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 222/1402/16-а скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя Н. В. Коваленко