Ухвала

від 16.11.2018 по справі 222/1402/16-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 листопада 2018 року справа № 222/1402/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року в справі № 222/1402/16-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В.) за позовом Заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури до Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішень сільської ради,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року в справі № 222/1402/16-а за позовом Заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури до Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішень сільської ради.

Частиною третьою статті третьої Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (повний текст складено 23 жовтня 2017 року) подано до відділення поштового зв'язку для відправлення 20 червня 2018 року. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано наступним:

- в період з 20.01.2016 по 12.12.2016, з 22.06.2017 по 28.08.2017, з 16.09.2017 по 13.12.2017 та з 20.12.2017 по 24.02.2018 ОСОБА_1 перебував за межами території України, тому не отримував повідомлення про місце, дату і час судових засідань, не міг брати участь у них як третя особа та отримувати процесуальні документи;

- фактично апелянт проживає за іншою адресою, ніж він зареєстрований, і на адресу фактичного місця проживання жодного листа від позивача чи суду першої інстанції не надходило;

- копія оскаржуваного судового рішення у встановлені процесуальним законодавством строки не була скерована ОСОБА_1, а отримана ним 17 квітня2018 року, тому саме з цієї дати починається перебіг строку звернення з апеляційною скаргою;

- вперше апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року подана засобами поштового зв'язку 16 травня 2018 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції та повернута скаржнику ухвалою від 22 травня 2018 року на підставі пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України;

- копія ухвали суду апеляційної інстанції від 22 травня 2018 року отримана ОСОБА_1 15 червня 2018 року, а на адресу суду першої інстанції скерована 20 червня 2018 року.

На підставі викладеного апелянт наголошує, що ним вжито всіх можливих заходів для звернення з апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законодавством строки, а їх порушення викликано обставинами, що не залежать від його волі.

Дослідивши матеріали справи в контексті доводів, викладених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд встановив наступне.

Що стосується не обізнаності ОСОБА_1 про те, що він є третьою особою в справі за позовом Заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури, не отримання листів від суду першої інстанції із повідомленням про дату, час та місце судового засідання через перебування за межами території України:

- 29 жовтня 2016 року отримано повідомлення, скероване на адресу реєстрації апелянта, про призначене о 14:30 годині 03 листопада 2016 року судове засідання, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 62);

- 25 січня 2017 року отримано повідомлення, скероване на адресу реєстрації апелянта, про призначене о 14:00 годині 07 лютого 2017 року судове засідання, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 101);

- 11 лютого 2017 року отримано повідомлення, скероване на адресу реєстрації апелянта, про призначене о 14:00 годині 22 лютого 2017 року судове засідання, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 144);

- 22 березня 2017 року отримано повідомлення, скероване на адресу реєстрації апелянта, про призначене о 15:00 годині 30 березня 2017 року судове засідання, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 159);

- 22 квітня 2017 року отримано скеровану на адресу реєстрації апелянта повістку в справі № 222/1402/16-а, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 190);

- 17 травня 2017 року отримано повідомлення, скероване на адресу реєстрації апелянта, про призначене о 14:00 годині 25 травня 2017 року судове засідання, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 196);

- 12 липня 2017 року отримано повідомлення, скероване на адресу реєстрації апелянта, про призначене о 13:00 годині 08 вересня 2017 року судове засідання, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 215);

- 18 вересня 2017 року отримано повідомлення, скероване на адресу реєстрації апелянта, про призначене о 16:00 годині 28 вересня 2017 року судове засідання, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 8);

- 12 жовтня 2017 року отримано повідомлення, скероване на адресу реєстрації апелянта, про призначене об 11:30 годині 18 жовтня 2017 року судове засідання, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 9);

- 02 листопада 2017 року отримано скеровану на адресу реєстрації апелянта копію постанови в справі № 222/1402/16-а, отримувач особисто ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 12);

- не засвідчена жодним чином копія ухвали слідчого судді Володарського районного суду Донецької області від 13 лютого 2018 року містить посилання на відсутність ОСОБА_1 в межах території України з 20.01.2016 по 12.12.2016 (т. 2 а.с. 81-83);

- наявні в матеріалах справи копії пасажирських митних декларацій (т. 2 а.с. 79-80) підтверджують ввезення-вивезення об'єкту декларування, а не в'їзд-виїзд декларанта.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Володарським районним судом донецької області та Донецьким окружним адміністративним судом повідомлось апелянта про дати судових засідань та направлялась копія постанови, прийнятої за результатами розгляду справи по суті. При цьому, необхідно звернути увагу, що ОСОБА_1 ознайомлений з матеріалами справи (т. 2 а.с. 55), проте в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не надав пояснень щодо цих доказів.

Враховуючи доведеність матеріалами справи, що апелянт неодноразово повідомлявся у передбачений процесуальним законодавством спосіб про дату, час і місце судового засідання, у тому числі призначеного на 18 жовтня 2017 року, що на його адресу направлялась копія постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та недоведеними викладені в клопотанні про поновлення пропущеного строку доводи щодо необізнаності ОСОБА_1 про розгляд справи, яка стосується його прав, свобод чи інтересів.

Посилання апеляційної скарги про те, що строк на оскарження рішення суду не пропущено, оскільки його оскарження відбулося впродовж місяця з моменту коли третя особа дізналася про його існування, правового значення для правильного вирішення справи не має, так як заявник є учасником справи, повідомленим про дату судового засідання, а відсутність у нього в період з 18 жовтня 2017 року по 17 квітня 2018 року інтересу щодо результату розгляду справи свідчить про байдуже ставлення до останнього. Тобто за викладених обставин, місячний строк з дати складення постанови від 18 жовтня 2017 року в повному обсязі є припиняючим, а його закінчення, за відсутності об'єктивних перешкод у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, є безумовною підставою для застосування процесуальних наслідків.

Така правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 жовтня 2018 року в справі № 774/61/18.

Що стосується доводів ОСОБА_1, що суд не направляв йому поштову кореспонденцію на адресу фактичного місця проживання, необхідно зазначити наступне.

За приписами частин 1-3 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, за відсутності в суду відомостей про місце фактичного проживання особи, направлення поштової кореспонденцію зареєстрованого місця проживання є належним її повідомленням, зокрема, про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши зауваження ОСОБА_1, що первинно він подав апеляційну скаргу в межах місячного строку після отримання постанови суду першої інстанції, проте така скарга була повернута, суд зазначає, що повернення апеляційної скарги через порушення апелянтом вимог чинного законодавства не є поважною підставою для поновлення процесуального строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не наведено поважних причин, які завадили йому звернутися з апеляційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у встановлені процесуальним законодавством строки.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.

Зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року в справі № 222/1402/16-а за позовом Заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури до Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішень сільської ради - залишити без руху для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.

Встановити десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії вказаної ухвали.

Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті провадження за апеляційною скаргою буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Сіваченко