Постанова
від 26.06.2019 по справі 222/1402/16-а
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року справа №222/1402/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Блохіна А.А., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участі прокурора Сущенка В.А., представника відповідача Юзвінкевича М.В., представника третьої особи Кінько О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (повне судове рішення складено 23 жовтня 2017 року у м. Слов`янську) у справі № 222/1402/16-а (суддя в I інстанції Кочанова П.В.) за позовом заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури до Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року заступник керівника Волноваської місцевої прокуратури звернувся до Володарського районного суду Донецької області з адміністративним позовом до Зеленоярської сільської ради, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішень сільської ради.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 30.09.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 222/1402/16-а.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 31.05.2017 справу № 222/1402/16-а направлено за предметною підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури до Зеленоярської сільської ради, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення Зеленоярської сільської ради, а саме:

- від 10.03.2016 №7/6-51 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ;

- від 10.03.2016 №7/6-52 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ;

- від 09.06.2016 №7/9-76 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ;

- від 09.06.2016 №7/9-75 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Зеленоярською сільською радою рішеннями від 10 березня 2016 року № 7/6-51 та № 7/6-52 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 надано дозволи на виготовлення землевпорядної документації на відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 64,7003 га та 42,3005 га, із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності в довгострокову оренду строком на 49 років. Рішеннями від 09 червня 2016 року № 7/9-75 та № 7/9-76 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 затверджено проекти землеустрою та передано в оренду земельні ділянки загальною площею 64,7003 га та 42,3005 га із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності в довгострокову оренду строком на 49 років, без проведення відповідних земельних торгів, у зв`язку з цим, рішення прийняті з порушенням норм Закону України Про фермерське господарство та Земельного Кодексу України (далі - ЗК України).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що передбачених ЗК України підстав (станом на час подання заяви третьою особою від 19.02.2016) для відмови у наданні третій особі дозволу на розробку проекту землеустрою у відповідача не було. Також наголосив на тому, що прокурор не може виступати в даній справі як позивач, у зв`язку з тим, що контроль за належним здійсненням Держгеокадастром у Донецькій області своїх функцій, насамперед покладається на вищестоящі органи та їх керівництво, а не на прокуратуру. Діяльність прокурора по реалізації функцій представництва інтересів держави в суді повинна мати не контрольний, а субсидіарний характер, тобто якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, натомість матеріали справи не містять таких відомостей.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Волноваської місцевої прокуратури висловив згоду з рішенням місцевого суду та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги третьої особи.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, з чим погодився представник відповідача та проти чого заперечував прокурор. Також представник третьої особи зауважував, що оскаржувані рішення ради є ненормативними, вичерпали свою дію в зв`язку з їх реалізацією - укладенням з фермерським господарством відповідних договорів оренди, тому цей спір не є адміністративним, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Зеленоярської сільської ради з заявами про надання дозволу на розробку землеустрою щодо передачі в оренду строком на 49 років земельних ділянок площею 64,7003 га та 42,3005 га із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Федорівка, Володарського району, Донецької області, Зеленоярської сільської ради для створення фермерського господарства (а.с.16,19).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону до виключної компетенції сільських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рішенням Зеленоярської сільської ради Володарського району від 10 березня 2016 року № 7/6-51 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років загальною площею 64,7003 га з них: 57,6002 га рілля (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та 7,1001 га рілля (кадастровий номер НОМЕР_2 ) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебуває у запасі для ведення фермерського господарства в межах населеного пункту с. Федорівка, Зеленоярської сільської ради, Володарського району, Донецької області (а.с.15).

Рішенням Зеленоярської сільської ради Володарського району від 10 березня 2016 року № 7/6-52 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років загальною площею 42,3005 га з них: 42,3005 га пасовищ поліпшених (кадастровий номер НОМЕР_3 ) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебуває у запасі для ведення фермерського господарства в межах населеного пункту с. Федорівка, Зеленоярської сільської ради, Володарського району, Донецької області (а.с.18).

06 червня 2016 року апелянт звернувся до Зеленоярської сільської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 64,7003 га з них: 57,6002 га рілля (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та 7,1001 га рілля (кадастровий номер НОМЕР_2 ) та надати в довгострокову оренду строком на 49 років із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебуває у запасі для ведення фермерського господарства в межах населеного пункту с. Федорівка, Зеленоярської сільської ради, Володарського району, Донецької області (а.с.25).

Заява про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку загальною площею 42,3005 га з них: 42,3005 га пасовищ поліпшених (кадастровий номер НОМЕР_3 ) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебуває у запасі для ведення фермерського господарства в межах населеного пункту с. Федорівка, Зеленоярської сільської ради, Володарського району, Донецької області в матеріалах справи відсутня.

Рішенням Зеленоярської сільської ради Володарського району від 09 червня 2016 року № 7/9-75 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 вирішено:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастровий номер НОМЕР_3 ) в довгострокову оренду гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в межах населеного пункту с. Федорівка, Зеленоярської сільської ради, Володарського району, Донецької області.

2. Надати ОСОБА_1 земельні ділянки в довгострокову оренду на 49 років загальною площею 42,3005 га з них: 42,3005 га пасовищ поліпшених за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Зеленоярської сільської ради (а.с.24).

Рішенням Зеленоярської сільської ради Володарського району від 09 червня 2016 року № 7/9-76 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 вирішено:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастровий номер НОМЕР_1 ), (кадастровий номер НОМЕР_2 ) в довгострокову оренду гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, в межах населеного пункту с. Федорівка, Зеленоярської сільської ради, Володарського району, Донецької області.

2. Надати ОСОБА_1 земельні ділянки в довгострокову оренду на 49 років загальною площею 64,7003 га з них: 57,6002 га рілля та 7,1001 га рілля за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Зеленоярської сільської ради (а.с.17).

Після чого, 15 грудня 2016 року між Зеленоярською сільською радою та гр. ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі на земельну ділянку загальною площею 64,7003 га строком на 49 років (а.с.109-114) та складено акт приймання передачі земельної ділянки від 15 грудня 2016 року (а.с.115).

15 грудня 2016 року, був укладений ще один договір оренди землі між Зеленоярською сільською радою та гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 42,3005 га строком на 49 років (а.с.117-120) та складено акт приймання передачі земельної ділянки від 15 грудня 2016 року (а.с.121).

Фермерське господарство Зелений мис створено лише 29 грудня 2016 року, після отримання всіх рішень, щодо отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відведення та затвердження проекту землеустрою, укладення договорів оренди землі, про що зазначено в виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.116).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Законодавство передбачає, що набуттю права на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності передує проведення торгів, за результатами яких приймається рішення органом державної влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи укладається договір купівлі-продажу права оренди з наступним укладенням договору оренди земельної ділянки. Виключенням з цього правила, є випадки встановлені ч. 2 ст. 134 ЗК України. Недотримання зазначеної процедури є порушенням органом державної влади або місцевого самоврядування чинного законодавства під час укладення договору оренди землі, натомість оскаржуваними рішеннями відповідач надав дозвіл третій особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та затвердив відповідні проекти землеустрою для ведення фермерського господарства, без проведення земельних торгів.

Разом з тим, місцевий суд, встановивши фактичні справи та надавши правову оцінку спірним правовідносинам, допустив порушення правил юрисдикції адміністративних судів.

Стаття 2 КАС України (далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та винесення місцевим судом рішення) визначає, що завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставою виникнення/припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на земельну ділянку), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено незгодою позивача з рішенням відповідача щодо передачі третій особі земельні ділянки в довгострокову оренду. Отже, у цій справі існує спір про право (довгостроковий договір оренди) на земельну ділянку, що унеможливлює його розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, оскільки цей спір стосується приватноправових відносин, адже існує речове право ОСОБА_1 на земельну ділянку, що виникло в результаті та після реалізації оскаржуваних рішень відповідача, то вирішення питання правомірності набуття фермерським господарством такого права, як і питання щодо порушення прав позивача внаслідок неправомірного надання в оренду земельної ділянки, має здійснюватися в порядку господарського судочинства.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 квітня 2018 у справі № 802/950/17-а та від 22 квітня 2019 року у справі 2а-7853/11/1111.

Отже, предмет спірних правовідносин носить приватно-правовий характер, а тому цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що в повній мірі узгоджуються з діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.

Ураховуючи характер спору, суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавством та наявною судовою практикою розгляд цієї справи віднесено до справ господарського, а не адміністративної юрисдикції.

При цьому колегія суддів не бере до уваги заперечення прокурора про те, що на час пред`явлення позову договори оренди ще не були укладені, тому немає підстав стверджувати про неправильність розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Навіть за вказаних прокурором фактичних обставин, ще при розгляді справи в суді першої інстанції були наявними дані про укладення відповідних договорів оренди, тому на час ухвалення оскаржуваного судового рішення були відсутніми підстави розглядати цей спір за правилами адміністративного судочинства, відповідно, місцевий суд, дотримуючись вимог процесуального законодавства, повинен був закрити провадження у справі.

Стосовно зауважень прокурора щодо пропуску Юзвінкевичем ОСОБА_2 М. строків на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає таке.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року в справі № 222/1402/16-а було відмовлено.

Проте, постановою Верховного Суду від 20 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року було задоволено, внаслідок чого, ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження - скасовано, а справу № 222/1402/16-а - направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Верховний Суд встановив порушення судом апеляційної інстанції норми процесуального права, що призвело до позбавлення третьої особи права на апеляційне оскарження рішення, яке безпосередньо стосується її прав, зазначивши про наявність поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно із частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки місцевий суд помилково розглянув справу у порядку адміністративного судочинства, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 238, частини першої статті 319 КАС України, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Прокурором за подання позову сплачено судовий збір у сумі 1378,00 грн. (т.1 а.с.4), яка підлягає поверненню з Державного бюджету України.

ОСОБА_3 за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у сумі 2669,43 грн. (т.2 а.с.67), яка підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, п. 3 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 319 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі № 222/1402/16 - скасувати, а провадження у справі - закрити.

Повернути прокуратурі Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, р/р НОМЕР_4 , банк ДКС України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002) сплачений судовий збір в сумі 1378 (однієї тисячі триста сімдесяти восьми гривень) з Державного бюджету України через відповідний орган Державної казначейської служби.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в сумі 2669 (двох тисяч шістсот шістдесяти дев`яти гривень) 43 копійок з Державного бюджету України через відповідний орган Державної казначейської служби.

Повне судове рішення - 26 червня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Е. Г. Казначеєв

СудПерший апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.06.2019
Оприлюднено27.06.2019
Номер документу82651591
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —222/1402/16-а

Постанова від 26.06.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Постанова від 26.06.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 27.05.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 27.05.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 19.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Постанова від 20.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 30.01.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 26.12.2018

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 16.11.2018

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Постанова від 19.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Анцупова Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні