Рішення

від 18.09.2018 по справі 923/565/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року Справа № 923/565/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод", ідентифікаційний код 05808988, просп. Ушакова, 57, м. Херсон,

до відповідача-1: Скадовської міської ради, ідентифікаційний код 26285017, вул. Гагаріна, 63, м. Скадовськ Херсонської області,

відповідача-2: Приватного підприємства "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск", ідентифікаційний код 35414831, вул. 9-го Січня, 60, кв. 2, м. Херсон,

про визнання недійсним рішення та договору оренди землі,

за участю представників сторін:

від позивача: Долгополов О.В., довіреність № 50/56 від 03.07.2018, адвокат Кириченко К.І., ордер серія ХС № 75553 виданий 06.09.2018;

від відповідача-1: Мурадли Галіб Ідріс огли, довіреність № 03-10-5 від 03.01.2018;

від відповідача-2: Смельська В.В., довіреність 4156 від 13.09.2017;

в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви позивач просить суд визнати недійсним рішення Скадовської міської ради від 28.12.2007 року № 407, зі змінами рішеннями Скадовської міської ради від 30.04.2008 № 486, від 29.05.2009 року № 769, та визнати недійсним договір оренди від 21.12.2009 року земельної ділянки загальною площею 0.9137 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу між вул. Люксембург та вул. Чкалова в м. Скадовськ Херсонської області.

Позивач стверджував, що між відповідачем-1 Скадовською міською радою та відповідачем-2 ПП "Фірма "ЮСА Спартанец-Скадовск" без передбачених законом правових підстав укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності, що є частиною центрального пляжу міста Скадовська, на якій розміщені належні позивачеві на праві власності споруди "солярії" в кількості 5 штук (№1,2,3,4,5) та роздягальні. У травні 2018 року відповідач-2 вчинив дії на знищення (демонтаж) одного із соляріїв , належного позивачеві, чим порушив його майнові інтереси як власника майна, що стало підставою для звернення до господарського суду із позовом про захист прав та інтересів позивача.

І) Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Стислий виклад позиції позивача.

Відповідно до позовної заяви та пояснень представників сторін позивач стверджує, що Пансіонат Лазурне є відокремленим структурним підрозділом позивача ПАТ Херсонський електромашинобудівний завод , що з 1965 року працює як заклад оздоровлення та відпочинку для дітей і дорослих у місті-курорті Скадовськ.

Пансіонат Лазурне розташований за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Р.Люксембург, належить позивачеві на правах власності на підставі укладеного між ПАТ Херсонський електромашинобудівний завод та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області договору купівлі-продажу об'єкта групи Ж - Пансіонат Лазурне від 23.01.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Вербовським В.М., та зареєстрованого в реєстрі за №171. Об'єкт переданий від продавця Фонду державного майна України покупцеві 24.01.20103 року.

Згідно акту приймання-передачі майна №3 від 24.01.2003 позивачеві було передано наступне майно об'єкту групи Ж - Пансіонату Лазурне : спальний корпус (літ. А, Е); спальний корпус з навісом (літ. Б, В); їдальня (літ. Г); більярдна-склад (літ. Ж); склад (літ. И); гараж (літ. Й); туалет (літ. Н1); душова (літ. О); трансформаторна (літ. Ф); водонапірна башта №3; танцювальний майданчик №4; мощення № І-ІХ; ігровий майданчик № Х; огорожа металева; електроосвітлення; солярій №1,2,3,4,5.

Позивач стверджує, що будівлі та споруди Пансіонату Лазурне , а саме: спальний корпус (літ. А, Е); спальний корпус з навісом (літ. Б, В); їдальня (літ. Г); більярдна-склад (літ. Ж); склад (літ. И); гараж (літ. Й); туалет (літ. Н1); душова (літ. О); трансформаторна (літ. Ф); водонапірна башта №3; мощення № І-ІХ; ігровий майданчик № Х знаходяться на території земельної ділянки, що належить позивачеві на праві постійного користування землею, серії ХС - ХУІ - 1-15, виданого на підставі рішення Скадовської міської ради від 15.12.1993 року №280, площею 1,98га по вул. Р.Люксембург, 1 у м. Скадовську.

Інші об'єкти, право власності на які перейшло до позивача на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2003 року від продавця Фонду державного майна України, зокрема танцювальний майданчик №4 та солярії №№ 1,2,3,4,5 знаходяться на прилеглій до основної території пляжній зоні, яка використовується позивачем для організації відпочинку громадян.

Позивач стверджує, що за увесь час користування позивачем пляжною зоною та розміщеними на ній соляріями орган місцевого самоврядування приймав рішення про закріплення за позивачем пляжної зони до 150 погонних метрів як прилеглої території для її обслуговування та забезпечення умов для відпочиваючих громадян, як тих що знаходяться у Пансіонаті Лазурне , та і інших громадян, доступ для яких до пляжної зони не обмежується позивачем. Однак, виконавчим комітетом Скадовської міської ради закріплена за позивачем зона була зменшена з 100 погонних метрів у 2013-2016 роках до 70 погонних метрів у 2017-2018 роках. Як встановлено позивачем, підставою для зменшення розміру закріпленої території пляжу став договір оренди земельної ділянки між відповідачами.

Позивач стверджує, що відповідачем-1 передано в оренду земельну ділянку, яка сформована з порушенням його законних прав та інтересів, без урахування факту знаходження на цій земельній ділянці об'єкту права власності позивача - солярію . Про порушення свого права передачею земельної ділянки в оренду позивачеві стало відомо у 2017 році, після чого він прийняв спробу захисту свого права в суді подавши позовну заяву до господарського суду Херсонської області, яка судом залишена без розгляду через неподання позивачем доказів, витребуваних судом. У зв'язку зі спробою відповідача-2 знищити майно позивача у травні 2018 року, що мотивується наявністю договору оренди земельної ділянки, вважає, що право на судовий захист совїх прав та законних інтересів не втратив, строків позовної давності, про застосування яких заявив відповідач-2, не пропустив.

Позивач вважає, що при наданні земельної ділянки відповідачеві-2 відповідач-1 мав затвердити проект землеустрою та на пленарному засіданні ради прийняти рішення про надання в оренду земельної ділянки. При цьому розмір земельної ділянки мав відповідати рішенням сесії Скадовської міської ради від 28.12.2007 №407 та від 30.04.2008 № 486 - орієнтовною площею 0,6840 га та знаходитися в районі центрального пляжу, обмеженому вулицями Чкалова та Р. Люксембург у м.Скадовську.

Позивач стверджує, що земельна ділянка, що перевищує вказані 0,6840 га, тобто 0,2297 га, могла бути передана в оренду лише на конкурентних засадах, або особі, об'єкти права власності якої знаходяться на цій земельній ділянці. При цьому позивач зазначив, що він також міг би взяти участь у оформленні права оренди на земельну ділянку, на якій знаходяться його об'єкти права власності солярії та яка використовується ним упродовж багатьох років для обслуговування осіб, відпочиваючих у Пансіонаті Лазурне , а також інших громадян, доступ для яких на пляжну зону не обмежується.

1.2. Стислий виклад заперечень відповідача-1 Скадовської міської ради .

Відповідач-1 Скадовська міська рада проти позову заперечує. Відповідно до письмового відзиву та пояснень представника Скадовської міської ради, відповідач-1 вважає, що право власності на розміщені на спірній земельній ділянці споруди позивача - солярії в кількості 5 штук (№ 1, 2, 3, 4, 5) та роздягальні, позивачем не підтверджено належними доказами. Вважає, що позивачем не обґрунтовано, яке саме право позивача на Земельну ділянку порушено у зв'язку з прийняттям Міською радою кожного Рішення та укладенням Договору оренди від 21.12.2009 року. Позивачем не надано правовстановлюючих документів (державних актів або договору оренди земельної ділянки) про право Позивача на користування Земельною ділянкою. Також, Позивачем не надано доказів вчинення перешкод Міською радою або третіми особами або неможливості користування соляріями в кількості 5 штук та роздягальнями. Зауважив, що відповідно до чинного земельного законодавства право розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. Зокрема, частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Вважає, що права та інтереси позивача не порушені, отже він не має права на позов.

Відповідач-1 зазначає, що рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 27.11.2009 у справі №2-1319/09 задоволено позов ПП "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск" до відділу Держкомзему у Скадовському районі, Скадовської міської ради, Скадовського міського голови Гавриша О.В., Скадовського районного відділу регіональної філії ДП "Центр ДЗК" про визнання рішення протиправним і вчинення дій для надання земельної ділянки в оренду. Зокрема, зобов'язано міського голову Гавриша О.В. підписати договір оренди земельної ділянки з ПП "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск", для облаштування пляжу з об'єктами обслуговування площею 0,9137 га.

Відповідач-1 обґрунтовуючи розмір земельної ділянки, що передано в оренду відповідачеві-2 пояснив, що у межах повноважень Розпорядженням голови Скадовської районної державної адміністрації від 19.12.2007 №581 ПП "Фирма "ЮСА Спартанец- Скадовск" надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення Земельної ділянки площею 0,2260 га в оренду строком на 5 років для обслуговування пляжу, яка розташована в районі санаторію для дітей з батьками "Скадовськ" на території Скадовської міської ради.

Також зазначає, що рішеннями сесії Скадовської міської ради від 28.12.2007 №407 та від 30.04.2008 № 486 ПП "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск" затверджені матеріали попереднього погодження та надана згода на розробку проекту із землеустрою щодо відведення Земельної ділянки в оренду для облаштування пляжу з об'єктами обслуговування орієнтовною площею 0,6840 га в районі центрального пляжу, обмеженому вулицями Чкалова та Р. Люксембург в м. Скадовськ строком на 5 років.

Представник відповідача-1 припустив, що площа земельної ділянки, що зазначена у договорі оренди, становить суму площ земельних ділянок, дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження ( 0,2260 га) та згода на розробку проекту землеустрою (0,6840 га) надані вказаними вище органами - 0.2260 + 0.6840 = 0.91.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав заявлені заперечення, підкресливши, що договір оренди земельної ділянки було укладено на підставі судового рішення, яким зобов'язано міського голову підписати договір оренди земельної ділянки. Підтвердив, що рішення Скадовської міської ради про затвердження проекту землеустрою та про надання в оренду спірної земельної ділянки радою не приймалося. Втім, звернув увагу суду, що Скадовською міською радою було прийнято рішення від 25.09.2012 року, яким внесено зміни до спірного договору, а саме встановлено строк дії договору у 10 років та встановлено розмір орендної плати, підписана додаткова угода до договору оренди землі від 27.01.2010 року, вважає, що договір схвалений місцевою радою, підстав для визнання договору недійсним не вбачає.

Представник відповідача-1, визнаючи, що спірний договір оренди підписано міським головою на виконання судового рішення, а не рішення місцевої ради про надання в оренду земельної ділянки, однак заперечує, що збільшення площі земельної ділянки з 6840 кв.м. до 9137 кв.м. та передача її відповідачеві-2 ПП "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск" в оренду площею 9137 кв.м. здійснено з порушенням вимог ст. ст. 123, 124 ЗК України і ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

1.3. Стислий виклад заперечень відповідача-2 ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск .

Відповідач-2 проти позовних вимог заперечує, надавши свої пояснення щодо наведених Позивачем обставин та правових підстав позову.

Вважає, що з доводами Позивача погодитись не можна. Згідно наданого договору купівлі-продажу право власності на об'єкт групи Ж - Пансіонат Лазурне у Відкритого акціонерного товариства Херсонський електромашинобудівний завод , правонаступником якого є позивач, виникло 23.01.2003 в період чинності Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963, тому посилання позивача на приписи ст. 377 ЦК України, яка чинна з 01.01.2004, є безпідставним. Продавцем за зазначеним договором купівлі-продажу було Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області і предметом договору було майно державної власності, яке розташоване за адресою: м. Скадовськ, вул. Р. Люксембург, 1, а діючим законодавством не передбачався автоматичний перехід до набувача майна права користування земельною ділянкою на підставі договору придбання нерухомості.

Питання переходу права (власності або користування) на земельну ділянку регулювались на січень 2003 статтею 120 ЗК України, яка передбачала при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди (ч. 1 ст. 120 ЗК України).

Позивачем не надано доказів на підтвердження підстав виникнення у нього права користування земельною ділянкою, на який знаходяться його об'єкти нерухомого майна (ст. ст. 125, 126 ЗК України).

Посилання Позивача в позовній заяві на акт приймання-передачі №3 від 24.01.2003, яким начебто визначена територія пляжної зони площею 1,0 га з розташованими на ній соляріями та роздягальнями, як на підставу користування землею та порушення його прав, є взагалі необґрунтованими та безпідставними. Оскільки, акт приймання-передачі стосується нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Скадовськ, вул. Р. Люксембург, 1, і є додатком до договору купівлі-продажу цього майна та не містить інформації щодо земельної ділянки і не може бути документом на підтвердження прав на земельну ділянку (в акті приймання-передачі роздягальні взагалі відсутні).

Відповідно до роз'яснень наданих у п. 18 п.п. В постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004, вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що з 1 січня 2002 відповідно до ст. 125 ЗК України (2768-14) право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З приводу набуття права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкти нерухомості Президією Вищого господарського суду України надані наступні рекомендації Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства від 02.02.2010 №04- 06\15 у пункті 3.4.2. - у вирішенні спорів про право власника об'єкта нерухомості на земельну ділянку, на якій він розташований, судам слід враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладання (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень статті 377 ЦК України і статті 120 ЗК України. При цьому, реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження. Таким чином, у вирішенні відповідної категорії спорів судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості та наявність у особи - продавця визначених законом правовстановлюючих документів на землю.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу позивач набув право власності на об'єкт нерухомості розташований за адресою: м. Скадовськ, вул. Р. Люксембург, 1, вартістю: 230 783 грн.. Отже, в договорі розмір земельної ділянки, на який знаходиться це майно, взагалі не визначався, що передбачало для покупця нерухомого майна подальше оформлення в установленому законом на 2003 рік порядку права користування землею.

Відповідно до договору оренди від 21.12.2009р. ПП Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск надана в строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 0,9137 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу між вул. Р. Люксембург та вул. Чкалова в м. Скадовськ Херсонської області. Межі орендної земельної ділянки визначені в установленому законом порядку та зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

В судовому засіданні від 05.07.2018 р. позивач надав до суду копії рішень виконавчого комітету Скадовської міської ради від 18.03.2015р. N938, від 16.03.2016р. №52, від 08.05.2018р. №81 про закріплення території пляжної зони м. Скадовська з метою забезпечення санітарного стану, утримання, упорядкування та благоустрою м. Скадовська. Згідно зазначених рішень виконком закріпив за базами відпочинку пляжні зони, в тому числі базою відпочинку Лазурне у 2015р. і 2016р. закріплено по 100 м\п, у 2018р. - 70 п\м та зобов'язав здійснювати необхідні заходи для безпечного відпочинку людей, виконати роботи по благоустрою території пляжів, регулярне планове очищення від твердих відходів.

Разом з тим, позивачем не надані схеми закріплення пляжної зони м. Скадовська за оздоровчими закладами, які є додатками до рішень виконкому Скадовської міської ради, що робить неможливим повести будь-яку ідентифікацію земельних ділянок.

Крім того, якщо позивач надав копії цих рішень виконкому як доказ на підтвердження свого права користування земельною ділянкою центрального пляжу м. Скадовська, на якій розташовані його об'єкти права власності, то необхідно зазначити, що ці докази не є належними, допустимими та достовірними в розумінні вимог, передбачених ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України.

Зазначені рішення виконком Скадовської міської ради прийняв на підставі п.п. 7 п. а ч. 1 ст. 30, ст. 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яким визначені повноваження виконавчих комітетів в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, що не має жодного відношення до питань регулювання земельних відносин.

Статтями 12, 122 ЗК України та статтею 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що розпорядження землями територіальних громад здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (виключна компетенція).

Тому рішення виконкому про закріплення пляжної зони м. Скадовська за оздоровчими закладами не може бути доказом про врегулювання земельних відносин між Позивачем та територіальною громадою м. Скадовська.

Доводи Позивача про безпідставне збільшення площі орендованої земельної ділянки з 6840,00 кв.м. до 9137,00 кв.м. при передачі Відповідачу-2 в оренду є надуманими та необґрунтованими.

Звертаючись до господарського суду Херсонської області у 2017р. (справа №923\788\17) з позовом до Скадовської міськради, ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск , Скадовської районної райдержадміністрації, треті особи: ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, виконком Скадовської міськради, позивач ПАТ Херсонський електромашинобудівний завод просив наряду з визнанням недійсними рішень Скадовської міськради від 28.12.2007р. №407, від 30.04.2008р. №486, від 29.05.2009р. №769, визнати недійсним і розпорядження Скадовської райдержадміністрації від 19.12.2007р. №581 про надання дозволу ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки площею 0,2260 га в оренду на 5 років для обслуговування пляжу, яка розташована в районі санаторію для дітей з батьками Скадовськ на території Скадовської міськради.

Таким чином, Позивачу на час звернення з позовом у 2018 році було достовірно відомо, що органом виконавчої влади в межах своїх повноважень на 2007р., до прийняття рішення про розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, було прийнято рішення№581 від 19.12.2007р. щодо відведення в оренду Відповідачу-2 земельної ділянки площею 0,2260 га.

На підставі рішень Скадовської міської ради та Скадовської райдержадміністрації ПП Землевпорядник виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП Фирма ЮСА Спартанец- Скадовск для облаштування пляжу з об'єктами обслуговування площею 0,9137 га, розташованої в місті Скадовськ із земель рекреаційного призначення м. Скадовськ Скадовського району.

Всі узгодження у відповідному порядку були отриманні на підставі зазначених рішень органів виконавчої влади та Скадовської міськради.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 27.11.2009р. по справі №2-1319\09 задоволено позов ПП Фирма ЮСА Спартанец- Скадовск , визнані протиправними дії відділу Держкомзему у Скадовському районі щодо відмови у оформленні реєстраційної справи для подальшого надання земельної ділянки загальною площею 0,9137 в оренду, зобов'язати Скадовського міського голову Гавриша О.В. підписати договір оренди земельної ділянки площею 0,9137 га з ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск , зобов'язати відділ Держкомзему у Скадовському районі сформувати реєстраційну справу, зобов'язати Скадовський райвідділ Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,9137га строком на 5 років ПП Фирма ЮСА Спартанец- Скадовск . Рішення суду набрало чинності і було виконане в повному обсязі. Зовнішні межі землекористування узгоджені та встановлені в натурі.

Згідно п. З Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованому у Скадовському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 27.01.2010р. на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури відсутні.

Умови Договору оренди земельної ділянки орендар виконує в повному обсязі.

На орендній земельній ділянці є безхозний металевий навіс, який знаходиться у аварійному стані і подальша експлуатація навісу небезпечна.

У зв'язку з чим Відповідач - 2 звернувся з листом до орендодавця Відповідача - 1 про демонтаж металевого навісу, але без будь-яких правових підстав останній відмовив.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено право юридичної особи на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звертаючись до суду з позовом про визнання рішень міської ради та договору оренди земельної ділянки, не будучи стороною по договору, недійсними, Позивач вважає, що має на це право як заінтересована особа, права якої та охоронювані законом інтереси порушені.

Разом з тим, відповідач-2 вважає, що суду не надані належні та допустимі докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

На думку відповідача-2, оскільки предметом доказування у цій справі є обставини набуття права власності позивача на зазначені споруди та їх місцезнаходження на території пляжної зони, зокрема на орендованій земельній ділянці за кадастровим номером: 6524710100:061:0003 та наявність порушень законних прав чи інтересів позивача, позивач мав довести, що належні йому солярії , один із них, зареєстровані саме на вказаній земельній ділянці.

Однак, згідно договору купівлі-продажу від 23.01.2003 продавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області передав у власність покупця - ВАТ Херсонський електромашинобудівний завод , об'єкт групи Ж державної власності - Пансіонат Лазурне , розташований за адресою: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Р. Люксембург, 1 (один).

У пункті 1.1. договору купівлі-продажу зазначено, що характеристика об'єкта наводиться в довідці-характеристиці №766\03 від 22.01.2003, яка видана ХДБТІ, Пансіонат Лазурне належить продавцю на підставі Реєстраційного посвідчення, виданого ХДБТІ 22.01.2003 року.

Таким чином, згідно правовстановлюючим документом Позивач придбав об'єкт групи Ж, що знаходиться в м. Скадовськ по вул. Р. Люксембург, 1 (один).

В договорі відсутні відомості про складові частини придбаного об'єкту нерухомого майна, а є посилання на довідку-характеристику та Реєстраційне посвідчення.

Позивачем не надані належні докази, що на момент укладання договору купівлі-продажу в складові частини об'єкта нерухомого майна входили і солярії, що розташовані на території пляжної зони м. Скадовська.

Позивачем не надана довідка-характеристика № 766\03 від 22.01.2003 та Реєстраційне посвідчення від 22.01.2003, на підставі яких була укладена угода, не наданий технічний паспорт на будівлі та споруди Пансіонату Лазурне .

Суд відмовив представнику Відповідача - 2 у витребуванні матеріалів інвентарної справи та документів, на підставі яких був посвідчений договір купівлі-продажу.

Надана Позивачем довідка КЗ Херсонське бюро технічної інвентаризації ХОР від 31.08.2018 № 9560 про складові частини об'єкта нерухомого майна не може бути прийнята судом до уваги, оскільки не є першоджерелом, на підставі якого був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, вважає, що Позивачем не доведено, належність соляріїв №№ 1, 2, 3, 4, 5, розташованих у пляжній зоні, саме йому на праві власності і як наслідок відсутність порушеного права власності на споруди.

Крім того, вважає встановленим та підтвердженим, наданою представником Відповідача - 2 інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером: 135668357 від 28.08.2018, що належні Позивачу об'єкти нерухомого майна, зокрема солярії №№ 1, 2, 3, 4, 5 знаходяться на земельній ділянці площею 1,9776 га за кадастровим номером: 6524710100:01:001:0289, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Р. Люксембург, 1.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №114177185 від 15.02.2018 земельна ділянка площею 0,9137 га, яка надана Відповідачу - 2 в оренду має кадастровий номер: 6524710100:01:061:0003 та має зареєстровану адресу: Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ.

Таким чином, на підставі офіційних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можна дійти до висновку, що належне Позивачу майно не може знаходитись на земельній ділянці, наданій в оренду Відповідачу - 2.

Відповідач-2 вважає, що зазначені позивачем та надані на вимогу суду рішення Виконавчого комітету Скадовської міської ради про закріплення прилеглої території пляжної зони за позивачем не стосуються предмету даного спору і не можуть бути прийняті як доказ на підтвердження належності Позивачу спірних споруд або виникнення у Позивача права користування земельною ділянкою.

На думку відповідача-2 рішення виконавчого комітету про закріплення за оздоровчими закладами пляжної зони міста Скадовська виконком Скадовської міської Ради приймав на підставі п.п. 7 п. а ч. 1 ст. ЗО, ст. 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яким визначені повноваження виконавчих комітетів в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, що не має жодного відношення до питань регулювання земельних відносин та права власності на будівлі та споруди.

Статтею 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , статтями 12, 122 ЗК України визначено, що розпорядження землями територіальних громад здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (виключна компетенція).

Наявність у Позивача рішень про закріплення пляжної зони та його обізнаність щодо юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за якими закріплювались земельні ділянки пляжної зони є безперечним доказом пропуску Позивачем строку для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Оскільки в зазначених рішеннях є відомості, що земельна ділянка пляжної зони закріплена за ПП Спартанец- Скадовск на правах оренди, про наявність такого права позивач дізнався із цих рішень. Відповідачем-2 зроблено заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності щодо позовних вимог, зокреме щодо визнання недійсним договору оренди.

Відповідач-2 зауважує, що до кожного рішення надається схема закріплення пляжної зони м. Скадовська за оздоровчими закладами, юридичними та фізичними особами, згідно якої графічно відображені межі закріплення пляжної зони та з яких вбачається, що спірні споруди - солярії №№1, 2, 3, 4, 5 в різні роки знаходились на земельних ділянках закріплених за ФОП Єгоров , ФОП Пасечних , БВ Лазурне , ПП Спартанец-Скадовск , КП Водне господарство .

Разом з тим, в червні 2018 Позивач звернувся до суду з позовом до ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск зазначаючи, що його права порушені, укладеним у 2009 році договором оренди земельної ділянки.

Щодо акту приймання-передачі майна №93 від 24.01.2003, на який посилається Позивач, відповідач-2 звертає увагу суду, що цей документ дійсно включав в склад переданого Позивачу майна споруди - солярії №№1,2,3,4,5, але ці споруди розташовані за адресою: м. Скадовськ, вул. Р. Люксембург, 1. В акті відсутні будь-які посилання на місцезнаходження цих споруд на території пляжної зони площею 1,0 га.

Крім того, на час звернення Позивача до суду з позовом він не був власником цілісного майнового комплексу на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2003, договір втратив силу. Оскільки, згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.08.2018р. №135668357 Позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 10224709, виданого Реєстраційною службою Скадовського РУЮ Херсонської області 03.10.2013 належить: сторожка К ; бухгалтерія Л ; трансформаторна Ф ; водопровід 1 ; водонапірна башня 2,3 ; танцмайданчик 4 ; солярії 1,2,3,4,5 об'єкта групи Ж Пансіонату Лазурне в м. Скадовську по вул. Р. Люксембург, 1, що розташовані на земельній ділянці з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, площею 1,9776га, з кадастровим номером: 6524710100:001:0289.

Таким чином, з аналізу зазначених документів можна дійти однозначного висновку, що ні у 2003, ні у 2013 споруд належних Позивачу на території міського пляжу не зареєстровано, що свідчить про відсутність порушень прав Позивача на майно та безпідставність його звернення до суду з зазначеним позовом.

Крім того, як вважає відповідач-2, якщо припустити належність Позивачу спірних споруд, то і в даному випадку відсутні докази порушень прав Позивача щодо їх використання.

Територія пляжної зони, зокрема і оренда, має вільний доступ для всіх категорій відпочиваючих.

Відповідач-1 територіальна громада є власником землі в межах м. Скадовська і має законне право щодо розпорядження землями міста.

Позивач, вважаючи себе власником цих споруд, з 2003 не звертався до міської ради з питань надання йому в оренду земельних ділянок під спорудами (див. Відзив на позов).

Відповідно до ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Однак при цьому слід пам'ятати, що позов особи, яка не була учасником правочину може бути задоволений лише в тому разі, якщо таким правочином порушено право цієї особи - не учасника правочину, і воно може бути відновлено шляхом повернення сторін цього правочину до первісного стану.

Позивач не довів наявність порушення своїх прав в результаті укладання договору оренди земельної ділянки площею 0,9137га, яка обмежена вул. Лазурна (вул. Р. Люксембург) та вул. Чкалова в м. Скадовськ і не обґрунтував яким чином порушене право буде відновлено.

ІІ) Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

2.1. Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 20.06.2018, якою суд витребував від позивача додаткові відомості (докази), встановлено строк відповідачам для надання відзиву та доказів.

2.2 Ухвалою від 20.06.2018 суд задовольнив заяву позивача ПАТ "Херсонський електромашинобудівний завод" про забезпечення позову, заборонив відповідачеві-2 ПП "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск" вчиняти будь-які дії щодо демонтажу майна або перешкоджанню у його користуванні, яке є власністю Приватного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод", розташованого в районі центрального пляжу між вул. Р. Люксембург та вул. Чкалова у м. Скадовську Херсонської області.

2.3. Ухвалою від 05.07.2018 господарський суд відклав підготовче засідання для подачі до суду учасниками справи заяв по суті справи (відзиву, відповіді на відзив, заперечень), які не подано до дня судового засідання, та заяв з процесуальних питань, встановив новий строк для їх подачі.

2.3. Ухвалою від 02.08.2018 суд, у зв'язку з ненаданням учасниками справи до справи відомостей про обставини, що мають бути встановлені під час розгляду цієї справи, суд у відповідності до п. 5 ст. 182 ГПК України роз'яснив сторонам які докази входять в предмет доказування, та про обставини, які входять до предмету доказування, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Поставивши під сумнів добросовісність здійснення сторонами процесуальних прав та обов'язків щодо доказів, суд зазначив, що відповідно до позовної заяви та пояснень представників сторін в судовому засіданні, позивач посилається на неприйняття відповаідачем-1 в установленому порядку рішення ради про надання в оренду земельної ділянки площею 0,9137 га, кадастровий номер 6524710100:01:061:0003, відсутність документації із землеустрою та непогодження питань відведення земельної ділянки відповідачеві-2 в установленому порядку, зокрема з ним (позивачем), як суміжним землекористувачем та власником споруд "соляріїв" на цій земельній ділянці, що порушує його законні інтереси.

Суд зобов'язав сторони надати до справи відповідні пояснення та докази про наявність та про обставини прийняття рішень Скадовської міської ради, на підставі яких земельна ділянка передана відповідачем-1 відповідачеві-2 в оренду шляхом укладання спірного договору оренди земельної ділянки.

Суд, окрім того, зобов'язав відповідача-1 та відповідача-2 надати до суду належним чином посвідчену копію рішення Скадовської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та про надання в оренду земельної ділянки площею 0,9137 га, кадастровий номер 6524710100:01:061:0003 Приватному підприємству "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск"; витяг із Правил благоустрою населеного пункту, що затверджені у встановленому порядку для міста Скадовська, що стосується об'єкту благоустрою міста - "центрального пляжу", умов і порядку закріплення прилеглої території за власниками капітальних та тимчасових споруд, що розташовані на об'єкті благоустрою "центральний пляж", витребував пояснення про підстави зміни розміру (зменшення) прилеглої території, що закріплювалася за позивачем з 100 погонних метрів у 2013-2016 роках до 70 погонних метрів у 2017-2018 роках та щодо передачі в оренду земельної ділянки кадастровий номер 6524710100:01:061:0003 з розміщеними на ній "соляріями" позивача.

2.4. Судом витребувано від Виконавчого комітету Скадовької міської ради схеми закріплення пляжної зони м. Скадовська за кожен рік починаючи з 2009 року по 2018 ріку за пансіонатом (базою відпочинку) "Лазурне", належного позивачеві ПАТ "Херсонський електромашинобудівний завод", та прилеглої території центрального пляжу у межах вулиць Чкалова та Р.Люксембург та письмові пояснення про підстави зміни розміру (зменшення) прилеглої території пляжної зони, що закріплювалася за позивачем з 100 погонних метрів у 2013-2016 роках до 70 погонних метрів у 2017-2018 роках та розміщення соляріїв позивача на земельній ділянці кадастровий номер 6524710100:01:061:0003.

2.5. Позивачем, відповідачами та Виконавчим комітетом Скадовької міської ради надано до суду та залучено судом до справи відповідні докази.

2.6. Протокольною ухвалою від 22.08.2018 суд, на вимогу представників відповідачів, продовжив строк підготовчого провадження до розумних строків, необхідних для вчинення відповідачами процесуальних дій у справі, зокрема для ознайомлення з поданими сторонами додатковими матеріалами та відклав підготовче засідання на 06.09.2018 року.

2.7. Протокольною ухвалою від 06.09.2018 суд залишив без задоволення клопотання відповідача-2, що підтримане представником відповідача-1, про витребування від Скадовської БТІ інвентарної справи Пансіонату Лазурне , постановив закрити підготовче провадження, призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

2.8. Ухвалою суду від 11.09.2018 провадження у справі зупинено у зв'язку з подачею представником відповідача-2 ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск заяви про відвід судді Пригузи П.Д.

Ухвалою від 12.09.2018 заяву ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск про відвід судді відхилено як безпідставну.

Провадження у справі поновлене ухвалою суду від 14.09.2018 року.

2.9. Справу за участю представників сторін розглянуто по суті в судовому засіданні 17.09.2018, суд видалився до нарадчої кімнати, оголосивши орієнтовний час оголошення рішення.

Вступна і резолютивна частини рішення були проголошені 18.09.2018 року .

Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд констатує наступне.

ІІІ. Мотивувальна частина рішення.

3.1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач Приватне акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод", ідентифікаційний код 05808988, просп. Ушакова, 57, м. Херсон, є власником Пансіонату Лазурне , що розташований у м. Скадовську Херсонської області за адресою по вул. Р.Люксембург, 1. Пансіонат Лазурне використовується позивачем з 1965 року як заклад оздоровлення та відпочинку для дітей і дорослих у місті-курорті Скадовськ.

В процесі приватизації державного майна між ПАТ Херсонський електромашинобудівний завод та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області укладено договір купівлі-продажу об'єкта групи Ж - Пансіонат Лазурне від 23.01.2003 року посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Вербовським В.М., та зареєстрований в реєстрі за №171 (том 1 а.с. 30-31).

Об'єкт переданий від продавця Фонду державного майна України покупцеві згідно акту приймання-передачі майна №3 від 24.01.2003, згідно якого позивачеві було передано наступне майно Пансіонату Лазурне : спальний корпус (літ. А, Е); спальний корпус з навісом (літ. Б, В); їдальня (літ. Г); більярдна-склад (літ. Ж); склад (літ. И); гараж (літ. Й); туалет (літ. Н1); душова (літ. О); трансформаторна (літ. Ф); водонапірна башта №3; танцювальний майданчик №4; мощення № І-ІХ; ігровий майданчик № Х; огорожа металева; електроосвітлення; солярій №1,2,3,4,5. (том 1 а.с. 32).

Право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Пансіонат Лазурне у м. Скадовську Херсонської області за адресою вул. Р.Люксембург, 1, належить позивачеві на праві постійного користування землею, серії ХС - ХУІ - 1-15, виданого на підставі рішення Скадовської міської ради від 15.12.1993 року №280, площею 1,98га (том 1 а.с. 51-55).

Відповідно до розпорядження Скадовського міського голови від 19.02.2016 Про перейменування топонімів міста Скадовська , № 19-р, вул. Рози Люксембург перейменовано на вул. Лазурна. Отже, Пансіонат Лазурне знаходиться за адресою м. Скадовськ, вул. Лазурна, 1 (том 2 а.с. 236-237).

Судом встановлено, що земельна ділянка за адресою м. Скадовськ, вул. Лазурна, 1, на якій знаходиться Пансіонат Лазурне , відповідно до опису меж стороною від літери А до літери Б виходить на вул. Набережна, на якій знаходиться Центральний пляж міста Скадовська. Сторона земельної ділянки, що визначена літерами Б , Ж , Е , Д - виходить на вул. Лазурну (колишня Р.Люксембург). Зазначені факти підтверджуються Державним Актом на право постійного користування землею (том 1 а.с. 51-55), наданими відповідачем-2 матеріалами Проекту землеустрою (том 2 а.с. 2-83) та Звіту про проведення технічного обстеження металевого навісу, розташованого на набережній між вул. Чкалова та вул. Р.Люксембург м. Скадовська (том 1 а.с. 142-165), наданими Виконавчим комітетом Скадовської міської ради документами (том 2 а.с. 173-241), наданими позивачем документами Висновку №115-085 будівельно-технічного дослідження від 20.08.2018 (том 2 а.с. 88-141, том 3 а.с. 1-57), наданими Скадовською міською радою документами (том 2 а.с. 142-171), зокрема Актом №4 обстеження земельної ділянки з кадастровим № 6524710100:01:061:0003, площею 0,9137 га, що знаходиться за адресою: м. Скадовськ, між вул. Лазурна та вул. Чкалова від 20.08.2018 року (том 2 а.с. 160-161).

Місцезнаходження Пансіонату Лазурне уздовж пляжної зони зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації, що досліджені судом.

Зазначені вище обставини визнаються сторонами, отже доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, що на пляжній зоні уздовж Пансіонату Лазурне знаходяться об'єкти права власності позивача, зокрема, спірні солярії №1,2,3,4,5. Місцезнаходження вказаних об'єктів на пляжній зоні підтверджено усіма наведеними вище доказами, що надані до справи сторонами та Виконавчим комітетом Скадовської міської ради, у тому числі:

- наданими відповідачем-2 матеріалами Проекту землеустрою (том 2 а.с. 2-83), що за твердженням відповідача-2 виготовлений у 2008 році , - на викопіюванні земельної ділянки, що підбиралася для відведення (том 2 а.с. 8), зазначено знаходження об'єкту з назвою навес , що розміщений на обраній земельній ділянці, знаходиться за межами вул. Р.Люксембург на пляжній зоні, прилеглій до Пансіонату Лазурне ;

- наданим відповідачем-2 Звітом про проведення технічного обстеження металевого навісу, розташованого на набережній м. Скадовська між вул. Чкалова та вул. Р.Люксембург (том 1 а.с. 142-165), який за твердженням відповідача-2 виготовлено на його замовлення за договором про технічне обстеження №01/06О від 01.06.2018, що підтверджено копією договору (том 3 а.с. 73);

- наданими Виконавчим комітетом Скадовської міської ради документами (том 2 а.с. 173-241), зокрема рішеннями Виконавчого комітету Скадовської міської ради на виконання Правил благоустрою від 19.05.2010 № 105 (том 2 а.с. 184), від 16.03.2011 № 48 (том 2 а.с. 187), від 21.03.2012 № 61 та додатком до нього Схема закріплення пляжної зони м. Скадовська відповідно до яких з метою належної підготовки та утримання пляжної зони Пансіонату Лазурне (на схемі вказано б/в Лазурний ) закріплено 100 метрів погонних (м/п.). Схема також містить зображення наявних на пляжній зоні навісів уздовж (том 2 а.с. 196, 199), Пансіонату Лазурне , один з яких частково знаходиться за умовною лінією розмежування пляжної зони, на території у 120м/п., що закріплена цим же рішенням за відповідачем-2 ПП Спартанець Скадовськ .

Відповідно до рішень Виконавчого комітету від 20.03.2013 № 45, від 22.05.2013 №79, від 16.04.2014, від 18.03.2015 № 38, від 16.03.2016 № 52 зазначено, що 120 м/п. пляжної зони закріплених за відповідачем-2, є орендованими (том 2 а.с. 201-217).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Скадовської міської ради від 15.03.2017 року №39 (том 2 а.с. 218) та рішення від 08.05.2018 № 81 (том 2 а.с. 232-233) зменшено земельну ділянку пляжної зони, що закріплена відповідно до Правил благоустрою за позивачем, із 100 м/п. до 70 м/п., а за відповідачем-2 ПП Спартанець Скадовськ закріплено більшу земельну ділянку, ніж у попередні роки, а саме - 144,0м/п. На Схемі закріплення пляжної зони міста Скадовська (том 2 а.с. 219, 233) внесено відомості про площу пляжної зони відповідача-2 у розмірі 0,9137га, та 144 м/п. пляжної зони. На цих же схемах пляжна зона, належна позивачеві - зменшена до 49,0м/п., що не відповідає змісту вказаних рішень, додатком до яких вони є. В той же час, цими Схемами підтверджується наявність у пляжній зоні об'єктів навісів (соляріїв), належних позивачеві, два з яких знаходяться на закріпленій за відповідачем-2 території пляжу. При цьому один з них повністю, а інший - частково знаходиться за умовною лінією розмежування пляжної зони, на території у 144,0м/п., що закріплена відповідачем-2 ПП Спартанець Скадовськ .

- наданими Скадовською міською радою документами (том 2 а.с. 142-171), зокрема Актом №4 від 20.08.2018 обстеження земельної ділянки з кадастровим № 6524710100:01:061:0003, площею 0,9137 га, складеного комісією, утвореною розпорядженням міського голови від 14.05.2018 у складі заступника голови Скадовської міської ради, працівників виконавчого комітету ради та депутатів ради. Відповідно до вказаного Акту обстеження встановлено факт наявності, що в межах орендованої земельної ділянки розташований тіньовий навіс загальною площею 96кв.м та частина тіньового навісу площею 48 кв.м, який знаходиться на розмежуванні території пляжної зони, закріпленої за базою відпочинку Лазурне .

- Наданим позивачем висновком №115-085 будівельно-технічного дослідження від 20.08.2018 (том 2 а.с. 88-141, том 3 а.с. 1-57), відповідно до якого підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим № 6524710100:01:061:0003, площею 0,9137 га, виходить за межі вулиці Лазурної у м. Скадовську, а належний позивачеві тіньовий навіс ( солярій ), що позначений під №1, площею забудови 138,48кв.м, знаходиться на території вказаної земельної ділянки, що відведена відповідачеві-2 за спірним договором оренди.

- Належність "соляріїв" позивачеві підтверджується балансовою довідкою та Актом інвентаризації необортних активів від 13.08.2018 року (том 2 а.с. 119-121) та іншими доказами (том 2 а.с.122-141).

- Листом відповідача-2 на адресу Скадовської міської ради від 03.05.2018 за вих. № 05-01, згідно якого заявник вказав на наявніст на земельній ділянці, що ним орендується соляріїв , які він не будував. Цим листом повідомлено міську раду, що відповідачем-2 ПП Фірма ЮСА Спартанец Скадовск в період з 10. По 15 травня 2018 року буде здійснюватися демонтаж солярія (том 1 а.с. 40).

- Листом Скадовської міської ради від 10.05.2018 за № 03-02-851, яким повідомлено заявника ПП Фірма ЮСА Спартанець Скадовськ , про заперечення щодо демонтажу тіньових навісів, вказано про їх належність до майнового комплексу бази відпочинку Лазурне (том 2 а.с. 39).

За таких обставин (фактів), що наведені вище, у суду немає сумнівів, що дії відповідача-2, що вчинені ним у 2018 році стосовно знищення належного позивачу майна солярію , направлені на завдання шкоди правам та інтересам позивача. При цьому зазначені дії обґрунтовуються наявним у відповідача-2 чинним договором оренди земельної ділянки з кадастровим № 6524710100:01:061:0003, площею 0,9137 га, а також відповідними рішеннями відповідача-1, законність та правомірність яких позивачем поставлено під сумнів та оскаржено відповідно до позовних вимог.

Відповідно до частин ст. 13 ЦК України (Межі здійснення цивільних прав) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту права, який передбачений законом та є ефективним, таким, що відновлює законність і справедливість щодо свого права та законного права інших осіб.

Суд зазначає, що позивач обґрунтовує свій позов до суду порушенням його права власності на належні йому солярії і охоронюваного законом інтересу з набуття земельної ділянки в оренду, як особі, об'єкти права власності (споруди) якого знаходяться на земельній ділянці. Порушення позивач вбачає у втручанні у здійснення права власності та у невідповідності вимогам закону набуття відповідачем-2 земельної ділянки комунальної власності, на якій знаходяться об'єкти його права, в оренду, порушенням порядку надання земельних ділянок в користування.

Суд вважає, що інтерес позивача стосовно захисту права власності та оскарження набуття земельної ділянки в оренду відповідачем-2 є законними.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

Відповідно до приписів ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до вимог ст. 116 Земельного кодексу України (Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Отже, відповідно до приписів зазначеної ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України відповідач міг отримати земельну ділянку лише за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки мала бути сформована нова земельна ділянка.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Згідно ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів, відповідач-2 отримав згоду Скадовської міської ради на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель житлової та громадської забудови площею 684,0 кв.м. відповідно до рішення Скадовської міськради від 28.12.2007 № 407, до якого внесено зміни щодо розміру земельної ділянки рішенням ради від 30.04.2008 №486 до розмірів 6840,00кв.м. у зв'язку з помилкою.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Суд зазначає, що згідно ч. 10 ст. 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Як встановлено судом проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6840,0кв.м в оренду відповідачеві-2, згоду на який надано рішеннями Скадовської міської ради, до Скадовської міської ради не надавався, не затверджувався, рішення про надання земельної ділянки в оренду цієї земельної ділянки не приймалося.

Також, судом встановлено, що проект землеустрою щодо відведення відповідачеві-2 земельної ділянки площею 0,2260, дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки якої надано розпорядженням Скадовської райдержадміністрації від 19.12.2007 №581, відповідачем ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск не реалізоване, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо цієї земельної ділянки не отримано, проекту землеустрою щодо її відведення компетентним органом, зокрема Скадовською міською радою, не затверджувалося, рішення про надання в оренду Скадовською міською радою цієї земельної ділянки - не приймалося.

Як встановлено судом, та підтверджено учасниками справи, відповідного рішення про об'єднання вказаних двох земельних ділянок у одну, та надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,9137 га, а також про затвердження такого проекту і надання її в оренду відповідачеві-2 - не існує.

Судом встановлено, і цей факт є безспірним, що спірний договір оренди підписано Скадовським міським головою на виконання судового рішення, прийнятого Скадовським районним судом Херсонської області від 27.11.2009 у справі №2-1319/09, яким задоволено позов ПП "Фирма "ЮСА Спартанец- Скадовск" до відділу Держкомзему у Скадовському районі, Скадовської міської ради, Скадовського міського голови Гавриша О.В., Скадовського районного відділу регіональної філії ДП "Центр ДЗК" про визнання рішення протиправним і вчинення дій для надання земельної ділянки в оренду. Зокрема, зобов'язано міського голову Гавриша О.В. підписати договір оренди земельної ділянки з ПП "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск", для облаштування пляжу з об'єктами обслуговування площею 0,9137 га.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, як встановлено судом, розмір земельної ділянки (0,9137 га), що є об'єктом оренди, Скадовською міською радою, як уповноваженим законом органом орендодавцем земель комунальної власності - не затверджувався та не визначалися умови спірного договору оренди землі.

За таких обставин спірний договір оренди має бути визнаним недійсним, оскільки при його укладанні порушено встановлений законом порядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

При цьому виходячи із положень ч. 2 ст. 236 ЦК України та роз'яснень, що їх надано у пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", договір оренди землі, укладений між відповідачами, припиняється на майбутнє.

Отже, позивач має право на захист своїх прав та законних інтересів, що обумовлюється встановленими судом обставинами та нормами права, що порушені сторонами при встановленні відносин оренди землі.

Суд зазначає, що ч. 1 статі 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є: визнання права; визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення, а згідно із пунктом 10 частини 2 цієї ж статті визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 377 ЦК України визначає, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно із пунктами "б", "д" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд зазначає, що згідно приписів ст. 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування - пляжі.

Згідно з приписами ст. 15 Закону України Про благоустрій населених пунктів органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України Про благоустрій населених пунктів власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Отже, Закон Про благоустрій населених пунктів передбачає правові можливості розміщення на території пляжу об'єктів права приватної власності, у тому числі й тіньових навісів (соляріїв) та встановлює обов'язки їх власників.

Вирішуючи цю справу, суд бере до уваги те, що як встановлено судом, спірні об'єкти солярії були придбані у 2003 році на виконання державної програми приватизації у складі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу позивача Пансіонату Лазурне , що експлуатується з 1965 року, власником якого була держава.

Наявність на пляжній зоні тіньових навісів позивача, що призначені для створення належних умов та обслуговування відпочиваючих, не оспорюются сторонами, зокрема власником земельної ділянки - Скадовською міською радою, не відносяться до об'єктів самовільного будівництва, їх розміщення у пляжній зоні відповідає будівельним нормам та вимогам до утримання пляжних зон відповідно до законодавства. Об'єкти тіньові навіси не порушують режим земельної ділянки.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Стретч проти Сполученого Королівства від 24 червня 2003 року зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на її майно лише з тих підстав, що порушення були вчиненні з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно відбулось порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Приймаючи рішення про визнання недійсним договору оренди, суд зазначає, що оспорені позивачем рішення Скадовської міської ради від 28.12.2007 №407 та від 30.04.2008 № 486 - якими відповідачеві-2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки орієнтовною площею 0,6840 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу, обмеженому вулицями Чкалова та Р. Люксембург у м. Скадовську, не порушує прав та інтересів позивача. Також, вказані рішення відповідача-2 на даний час не є виконаними, проект землеустрою відсутній. Договір оренди земельної ділянки, яка була об'єктом розробки проекту землеустрою на 0,6840 га, Скадовською міською радою не укладався. Отже, суд не вбачає підстав для визнання вказаних рішень недійсними.

Те ж саме суд зазначає щодо розпорядження Скадовської районної державної адміністрації від 19.12.2007 №581 про надання дозволу ПП Фирма ЮСА Спартанец-Скадовск на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки площею 0,2260 га в оренду на 5 років для обслуговування пляжу, яка розташована в районі санаторію для дітей з батьками Скадовськ на території Скадовської міськради, оскільки це розпорядження також є не виконаним, юридичного значення для вирішення цієї справи не мають. Дозвіл на розробку проекту землеустрою на вказану земельну ділянку відповідач-2 не отримував.

Суд відхиляє доводи відповідачів стосовно відсутності у позивача права на позов, оскільки ця теза відповідачів спростована дослідженими судом матеріалами та висновками, що зроблені судом.

Суд відхиляє посилання відповідача-2 на договір оренди та матеріали, що підготовлені ним при погодженні документів проекту землеустрою, що на спірній земельній ділянці відсутні будівлі чи споруди. Факт знаходження на спірній земельній ділянці соляріїв позивача встановлений судом, отже, зазначення у п. 3 договору оренди землі від 21.12.2009 року (том 1 а.с. 36) відомостей, що на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури відсутні - не відповідають дійсності, є неправдивими. Відповідно до законодавства про благоустрій зазначені об'єкти тіньові навіси на пляжних зонах не підлягають державній реєстрації.

Суд відхиляє твердження відповідача-2 про те, що про порушення свого права позивач мав дізнатися з часу укладання договору оренди - 2009 року. Суд зазначає, що з часу укладання договору оренди відповідач-2 як землекористувач не вчиняв будь-яких дій, що вказували би на його претензії до чужого майна або території пляжу, на якій знаходиться споруда соляріїв . Такі активні дії ним було вчинено лише після спливу часу, який відповідач-2 вважав достатнім для реалізації правових можливостей, що ним отримані за недійсним договором.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до приписів ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки зазіхання відповідача-2 на право та інтереси позивача відбулися у травні-червні 2018 року, строки позовної давності не є пропущеними, заява відповідача-2 про застосування наслідків спливу строків позовної давності відхиляється судом.

Суд відхиляє твердження відповідача-2, що спірна земельна ділянка з кадастровим № 6524710100:01:061:0003, площею 0,9137 га, знаходиться у межах вулиць Чкалова та Р. Люксембург у м. Скадовську. Як вбачається з досліджених судом матеріалів, ця земельна ділянка вийшла за межі вулиці Лазурної (Р. Люксембург), оскільки сформована з перевищенням дозволеного розміру земельної ділянки, дозвіл на формування якої було надано рішеннями сесії Скадовської міської ради від 28.12.2007 №407 та від 30.04.2008 № 486 - орієнтовною площею 0,6840 га, а не 0,9137 га, як це визначено судовим рішенням.

Суд відхиляє аргументи відповідачів, що обґрунтовують схвалення Скадовською міською радою питання про надання спірної земельної ділянки в оренду, а саме рішенням від 25.09.2012 року, яким внесено зміни до спірного договору: - встановлено новий строк дії договору у 10 років та встановлено розмір орендної плати, про що сторонами підписана додаткова угода до договору оренди землі від 27.01.2010 року. Суд зазначає, що вказаний факт не може легалізувати право оренди, яке отримане відповідачем-2 у незаконний спосіб.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені ст.. 11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Право оренди землі комунальної власності відповідно до актів цивільного законодавства України може виникати лише і виключно на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а не суду.

За таких обставин та правових підстав суд задовольняє позовні вимог частково.

Згідно ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, зокрема із сплати судового збору, покладається на сторони пропорційно.

Заходи забезпечення позову, що встановлені судом у справі, - зберігаються.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір оренди від 21.12.2009 року, зареєстрований у Скадовському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 27.01.2010 за № 4АА002214-041072800004, земельної ділянки загальною площею 0.9137 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу між вул. Люксембург (Лазурна) та вул. Чкалова в м. Скадовську Херсонської області.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

5. Стягнути з Скадовської міської ради, ідентифікаційний код 26285017, вул. Гагаріна, 63, м. Скадовськ Херсонської області, на користь Приватного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод", ідентифікаційний код 05808988, просп. Ушакова, 57, м. Херсон, в рахунок відшкодування судового збору в сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривень 00 копійок).

6. Стягнути з Приватного підприємства "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск", ідентифікаційний код 35414831, вул. 9-го Січня, 60, кв. 2, м. Херсон, на користь Приватного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод", ідентифікаційний код 05808988, просп. Ушакова, 57, м. Херсон, в рахунок відшкодування судового збору в сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривень 00 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2018

Суддя П.Д. Пригуза