Ухвала

від 21.09.2018 по справі 198/629/18

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 198/629/18

1-кс/0198/125/18

21.09.2018

У Х В А Л А

іменем України

21.09.18 року слідчий суддя Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «ВАК - АГРО» Юр`ївського району - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Юр`ївка клопотання слідчого СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42018041880000074 від 10.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21.09.2018 року, на виконання ухвали слідчого судді від 18.09.2018 року про повернення клопотання слідчого щодо арешту майна прокурору для усунення недоліків (ас. 28-31), до суду надійшло клопотання слідчого СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про арешт майна (ас. 36-41).

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначав, що на території Юр`ївського району Дніпропетровської області, поблизу с. Сокільське невстановленими особами самовільно зайнято земельну ділянку з кадастровим № 1225980300:01:002:0649, площею 6, 9399 га, яка перебуває у державній власності, з цільовим призначенням «землі запасу» та включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права оренди на неї на земельних торгах.

За даним фактом 10.07.2018 року Павлоградською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області внесено відомості до ЄРДР за № 42018041880000074, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

22.07.2018 року, з метою встановлення факту використання зазначеної земельної ділянки, було проведено огляд вищевказаної земельної ділянки, в ході якого встановлено, що остання засіяна сільськогосподарською культурою «соняшник».

Разом з тим, будь які правовстановлюючі документи, які б вказували на правові підстави використання земельної ділянки з кадастровим № 1225980300:01:002:0649 відсутні. Окрім того, не містять таких даних і відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек.

Постановою слідчого від 22.07.2018 року земельну ділянку з кадастровим № 1225980300:01:002:0649, площею 6, 9399 га, що розташована поблизу с. Сокільське Юр`ївського району Дніпропетровської області та перебуває у державній власності, з цільовим призначенням «землі запасу», а також посіви соняшника, що проростають в межах даної земельної ділянки, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 42018041880000074.

14.09.2018 року на вищевказаній земельній ділянці було виявлено техніку, що здійснювала збір вирощуваної на земельній ділянці сільськогосподарської культури - насіння соняшника, а саме комбайн «John Deere», р/н НОМЕР_1 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_2 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_3 , що перебувають в правомірному користуванні ТОВ «ВАК - Агро» Юр`ївського району Дніпропетровської області. В цей же день в період часу з 18-00 год. по 20-00 год. було проведено огляд вищевказаної земельної ділянки та техніки, що здійснювала збір насіння соняшника, при цьому встановлено, що на момент огляду зібрано 1490 кг насіння соняшника.

Постановою слідчого від 14.09.2018 року комбайн «John Deere», р/н НОМЕР_1 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_2 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_3 та насіння соняшника вагою 1490 кг визнано речовими доказами, які передані під розписку на відповідальне зберігання інженеру ТОВ «ВАК - Агро» ОСОБА_6 та зберігаються на території ТОВ «ВАК - Агро» за адресою вул. Робоча, 1 с. Новочорноглазівське Юр`ївського району.

З огляду на дане, слідчий в клопотанні зазначав, що вилучені під час огляду 14.09.2018 року комбайн «John Deere», р/н НОМЕР_1 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_2 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_3 та насіння соняшника вагою 1490 кг є речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України, при цьому, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів.

Посилаючись на ст. ст. 40, 131, 132, 170 171 КПК України слідчий просив накласти арешт на майно, що перебуває у постійному користуванні ТОВ «ВАК - Агро» Юр`ївського району, а саме комбайн зернозбиральний «John Deere», 1996 р. випуску, д/н НОМЕР_1 , зареєстрований за ТОВ «ВАК - Агро»; автомобіль марки «ГАЗ - 3307», 1992 р. випуску, д/н НОМЕР_2 , зареєстрований за ФГ «Інтерком - Агро» Юр`ївського району; автомобіль марки «ГАЗ САЗ 3507», 1988 р. випуску, д/н НОМЕР_3 , зареєстрований за ПП «Авіста Р» м. Новомосковськ Дніпропетровської області; сільськогосподарську культуру - насіння соняшника вагою 1490 кг, що зберігаються на території ТОВ «ВАК - Агро» Юр`ївського району, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 заявлене ним клопотання підтримав у повному обсязі з тих підстав, що викладені ним у клопотанні.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання слідчого повністю підтримала, вважаючи останнє обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «ВАК - Агро» - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що накладення арешту на сільськогосподарську техніку призведе до порушення нормальної господарської діяльності підприємства, а окрім того, слідчим не встановлено розмір значної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що ним розслідується, що, в свою чергу, виключає кваліфікацію вказаних дій за ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, що є розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів в судове засідання для розгляду клопотання не з`явилися, надали суду телефонограму про розгляд такого в їх відсутності (ас. 57). Суд зауважує, що неявка останніх, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_3 , представника ТОВ «ВАК - Агро» - адвоката ОСОБА_5 , думку прокурора ОСОБА_4 , дослідивши письмові матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків:

- так, витягом з ЄРДР № 42018041880000074 стверджується, що слідчим за ознаками ч. 1 ст. 197-1 КК України проводиться розслідування в кримінальному провадженні за фактом того, що невстановлені особи протягом 2018 року здійснили самовільне захоплення земельної ділянки державної форми власності на території Юр`ївського району Дніпропетровської області, поблизу с. Сокільське та використовують зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ас. 6).

Про те, що вказана земельна ділянка засіяна сільськогосподарською культурою «соняшник» свідчить протокол огляду такої від 22.07.2018 року (ас. 7).

Згідно постанови слідчого від 22.07.2018 року про визнання речовим доказом земельну ділянку з кадастровим № 1225980300:01:002:0649, площею 6, 9399 га, що розташована на території Юр`ївського району Дніпропетровської області, поблизу с. Сокільське та перебуває у державній власності, а також посіви соняшника, що проростають в межах даної земельної ділянки, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 42018041880000074 (ас. 8).

Згідно протоколу огляду місця події від 14.09.2018 року на вищевказаній земельній ділянці було виявлено техніку, що здійснювала збір посіяної на ній сільськогосподарської культури - насіння соняшника, а саме комбайн «John Deere», р/н НОМЕР_1 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_2 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_3 та встановлено, що на момент огляду зібрано насіння соняшника вагою 1490 кг (ас. 11-12).

Постановою слідчого від 14.09.2018 року комбайн «John Deere», р/н НОМЕР_1 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_2 , вантажний автомобіль «ГАЗ - 53», р/н НОМЕР_3 та насіння соняшника вагою 1490 кг визнано речовими доказами, які передані під розписку на відповідальне зберігання інженеру ТОВ «ВАК - Агро» ОСОБА_6 та зберігаються на території ТОВ «ВАК - Агро» за адресою вул. Робоча, 1 с. Новочорноглазівське Юр`ївського району (ас. 20-21).

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь якої фізичної, або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу).

Окрім того, слідчий суддя зобов`язаний враховувати, крім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь - яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак, вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того, чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів в кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Самовільне зайняття земельної ділянки є злочином з матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди. Кількісний аспект цієї криміноутворюючої ознаки дозволяє відмежувати злочинне самовільне зайняття земельної ділянки без обтяжуючих обставин від відповідного адміністративного проступку за ст. 53-1 КУпАП.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, є право власності на землю (право володіння, користування та розпорядження землею).

З матеріалів клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що у кримінальному провадженні № 42018041880000074 від 10.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством не визначений розмір спричиненої правопорушенням шкоди, що є обов`язковим елементом складу даного кримінального правопорушення.

Зі змісту самого клопотання слідує, що наразі розмір будь якої шкоди, в тому числі достатній для утворення складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, не встановлений.

Згідно примітки до статті 197-1 КК України, шкода, передбачена частиною 1 цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або НМДГ - це грошова сума, яка регламентується Податковим кодексом України, а саме п.п. 5, підрозд. 1, розділу ХХ, а саме: якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грв., крім норм адміністративного та кримінального законодавства, в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1, п. 169.1, ст. 169, розд. ІV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» неоподатковуваний мінімум для кримінальних правопорушень у 2018 році дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а саме 881 грв..

Отже, враховуючи викладене, для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України розмір збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням має бути у розмірі 88100 грв. та більше.

Таким чином, на даний час не встановлено усіх ознак складу кримінального правопорушення, що унеможливлює застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно в даному кримінальному провадженні.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні не спростовував та підтвердив факт того, що дійсно на даний час розмір взагалі будь якої шкоди слідством не встановлений, при цьому, вказав на те, що якщо розмір такої шкоди буде недостатній для кваліфікації дій невстановлених осіб за ч. 1 ст. 197-1 КК України, він закриє кримінальне провадження та обмежиться притягненням винних до адміністративної відповідальності.

З огляду на дане, слідчий суддя вважає передчасним звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт майна.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 також вказав, що накладення судом арешту на сільськогосподарську техніку у вигляді комбайну та двох вантажних автомобілів не є для нього пріоритетним, а подання клопотання про арешт такої зумовлено перед усім тим, що вказана техніка була тимчасово вилучена в ході огляду, а відтак слідчий, відповідно до вимог КПК України, повинен звертатися до суду з клопотанням про арешт майна.

Окрім того, як в клопотанні так і в судовому засіданні не зазначені критерії, визначені в ст. 98 КПК України, під які підпадають комбайн та два вантажних автомобіля, що перебувають в користуванні ТОВ «ВАК - Агро» та не вказані відомості, які можна отримати за їх допомогою, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім тих, що вже були отримані в ході огляду такої техніки.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 вказав, що в подальшому сільськогосподарська техніка, на яку він просить накласти арешт, йому більш за все не знадобиться для проведення будь яких слідчих дій з останньою. Однак, не зміг пояснити чому в даному кримінальному провадженні не можливо обмежитися відомостями, встановленими в протоколі огляду, в тому числі, і вказаної техніки та яка є необхідність в її арешті.

Слідчий не зазначив необхідності огляду сільськогосподарської техніки в подальшому, призначення щодо цього майна експертиз, проведення з ним інших слідчих дій.

Не отримав суд і будь які переконливі пояснення слідчого, прокурора стосовно можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження сільськогосподарської техніки у разі незастосування арешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування нею.

З урахуванням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, недопущення зупинки підприємницької діяльності користувача майна, вимоги слідчого та прокурора щодо арешту сільськогосподарської техніки, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження такою, вважаю необґрунтованими, приймаючи до уваги загальні положення щодо мети та завдання застосування арешту майна, відсутність, як у клопотанні слідчого, так і в судовому засіданні з боку слідчого, прокурора належних обґрунтувань необхідності застосування заборони щодо відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, не доведення належними доказами можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення майна у разі незастосування заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном.

Щодо насіння соняшника вагою 1490 кг, слідчий суддя вважає, що останнє не відповідає критеріям, наведеним у ст. 98 КПК України, для речового доказу, так як не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, безпосереднім предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України, не зберегло на собі його сліди, не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ. При цьому, слідчий суддя зауважує, що факт самовільного захоплення земельної ділянки безумовно не свідчить про незаконність набуття права на врожай (на відміну від крадіжки до прикладу). Тому посилання слідчого щодо необхідності накладення арешту на таке майно, з метою збереження речових доказів слідчий суддя оцінює критично та вважає недоведеною мету такого арешту. Крім того, слідчим у клопотанні не зазначено та в судовому засіданні не доведено для встановлення яких саме обставин скоєння кримінального правопорушення має значення врожай сільськогосподарських культур на земельній ділянці.

Окрім цього, аналіз ст. 197-1 КК України свідчить про відсутність можливості конфіскації та спеціальної конфіскації за таким злочином, як самовільне зайняття земельної ділянки. Також, не встановлено, що в даному кримінальному провадженні заявлений будь який цивільний позов.

Слідчим у клопотанні не визначено вартість насіння соняшника, його індивідуальні ознаки (сорт, вид, клас), шляхи збереження врожаю, що, в свою чергу, не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України та позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна, не дивлячись на те, що усунути вказані недоліки пропонувалося прокурору відповідно до ухвали слідчого судді від 18.09.2018 року.

Окрім того, суду не надано належних доказів на підтвердження встановлення точної ваги насіння соняшника в розмірі 1490 кг, без урахування (врахування) вологості, засміченості, як то: акт зважування, протокол зважування, здійсненні за участю понятих, тощо, при цьому на необхідності надання таких доказів зверталася увага прокурора при поверненні йому клопотання для усунення недоліків останнього.

Подане до суду клопотання містить формальний перелік підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, в останньому, так само як і в судовому засіданні, не наведено переконливих доводів щодо настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню в разі незастосування арешту як на сільськогосподарську техніку, так і врожай насіння соняшника.

Вимоги ч. 1 ст. 173 КПК України зобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

За таких обставин, достатніх підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно судом не встановлено, а отже, у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 98, 170 - 175, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про арешт майна, внесеного у кримінальному провадженні № 42018041880000074 від 10.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено учасникам судового провадження 24 вересня 2018 року о 14-00 год. в залі засідань № 2 Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області.

Суддя: ОСОБА_1