ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/3969/17
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Аюпова Р.М.
судді: Новікова Н.А. , Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Аероплан" (109147, м. Москва, вул. Марксистська, 20, будова 5). до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книголенд" (61103, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, 47), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "ОСОБА_2" (61071, АДРЕСА_1) про стягнення коштів в розмірі 32000,00 грн за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3, дов. від 14.11.2017;
відповідача - ОСОБА_4, дов. від 18.11.2015;
третьої особи - ОСОБА_1, дов. від 01.08.2018.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Аероплан" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книголенд" (відповідач) про стягнення 32000,00грн.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач незаконно використав об'єкти авторського права, виключні майнові права на які належать позивачу, у зв'язку з чим повинен сплатити компенсацію та штраф, передбачені Законом України "Про авторське право і суміжні права".
Ухвалою господарського суду від 15.12.2017 (суддя Калантай М.В.) призначено справу №922/3969/17 до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду від 18.05.2018 заяву судді Калантай М.В. про самовідвід задоволено.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду від 18.05.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, підставою призначення якого став самовідвід судді Калантай М.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.05.2018, для розгляду справи № 922/3969/18 визначено суддю Аюпову Р.М.
Ухвалою господарського суду від 22.05.2018 визначено здійснювати розгляд справи № 922/3969/17 у порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено у справі підготовче засідання 18.06.2018 о 10:30.
Ухвалою господарського суду від 18.06.2018 для розгляду справи № 922/3969/17 призначено колегію суддів.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.06.2018 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Аюпова Р.М., судді: Бринцев О.В., Новікова Н.А.
Ухвалою господарського суду від 19.06.2018 призначено підготовче засідання на 04 липня 2018 року об 11:30 год.
Ухвалою господарського суду від 04.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3969/17 до судового розгляду по суті на 06.08.2018 об 11:30 год.
У судовому засіданні 12.09.2018 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні, просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Книголенд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Право та захист» в інтересах Закритого акціонерного товариства «Аероплан» суму компенсації за порушення авторських прав в розмірі в розмірі 37230,00 грн. та штраф у розмірі 3723,00. до Державного бюджету України, відповідно до поданої 19.01.2018 заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 1508).
Натомість, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів прийняття господарським судом відповідної заяви позивача до розгляду. Таким чином, колегія суддів розглядає позовні вимоги позивача в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві.
Враховуючи викладене, позивач підтримує позовні вимоги у редакції, викладеній у позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача суму компенсації за порушення авторських прав в розмірі 32 000,00 грн. та штраф розмірі 3200,00 грн. до Державного бюджету України, що становить 10% суми, що підлягає стягненню на користь ЗАТ Аероплан .
Представник відповідача у судовому засіданні 12.09.2018 проти позову заперечував. Просив суд відмовити в його задоволенні. В наданому до господарського суду відзиві на позов (вх. № 2081 від 25.01.2018), відповідач вказує, що контрафактну продукцію із зображенням персонажів анімаційного Фіксики , яка розповсюджувалась у мережі магазинів Книголенд , була придбана ним у ТОВ Видавництво ОСОБА_2 , на підтвердження чого надає копію відповідного Договору поставки № 01-08/17 від 07.08.2017 та Видаткової накладної № 7889 від 27.09.2017. Крім того, відповідачем надається копія Ліцензійного договору № НЛ-РАНОК022016 від 01.02.2016 між ЗАТ Аероплан та ТОВ Видавництво ОСОБА_2 , на підставі якого він намагається стверджувати, що реалізована ним продукція нібито є ліцензійною. Таким чином, відповідач наголосив на недоведеності позивачем належними доказами факту протиправної поведінки відповідача.
Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що при поданні позовної заяви сторона позивача долучила до неї електронний доказ у вигляді диску DVD-R з копією відеозапису процесу закупки контрафактних товарів із зображень персонажів анімаційного фільму Фіксики у магазині Книголенд 23.10.2017. На вищезазначеному відеозаписі зафіксовано процес закупки контрафактного товару, отримання відповідного чеку, відповідність купленого товару артикулу у чеку, наявність на товарі зображень персонажів анімаційного фільму Фіксики , а також інші фактичні дані, які мають значення для дослідження обставин справи. У зв'язку з чим, електронний доказ у вигляді відеозапису в сукупності з іншими доказами (фіскальний чеком та актом закупки) є допустимим, а подекуди і єдиним можливим засобом доказування порушення авторських прав позивача відповідачем.
Представник третьої особи у судовому засіданні 12.09.2018 проти позову заперечував та підтримав правову позицію відповідача у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, колегією суддів встановлено наступне:
Закрите акціонерне товариство Аероплан (далі - Позивач) є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Російської Федерації, якій належать виключні майнові авторські права на твори образотворчого мистецтва - малюнки персонажів Папус , Мася , Сімка , Нолік , ДімДімич , Кусачка , Дедус , Файєр , Ігрек , Шпуля та Верта (далі - Твори), які використовуються для створення аудіовізуального твору - анімаційного фільму Фіксики (далі - Фільм).
Твори Папус , Мася , Сімка , Нолік , ДімДімич та Кусачка були створені одноособово творчою працею ОСОБА_5 (далі - Автор) у період з 01.09.2009 по 20.11.2009 на замовлення Позивача в порядку і на умовах, передбачених Авторським договором № А0906 від 01.09.2009 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору Позивач доручає, а Автор зобов'язується виконати роботи щодо розробки Творів, створенню ескізів та фонів для Фільму, і передати результати робіт Позивачу за ОСОБА_3 приймання - передачі (далі - ОСОБА_3). Одночасно з переданням результатів роботи Автор зобов'язується передати Позивачу виключні майнові авторські права на Твори, у тому числі для створення Фільму.
Згідно з п. 1.2. Договору Автор відчужує Позивачеві виключні майнові авторські права на Твори, що означає право Позивача на власний розсуд протягом всього строку дії авторських прав на території всього світу на власний розсуд використовувати, дозволяти або забороняти будь-яке використання третім особам Творів, зокрема шляхом відтворення у будь-якій матеріальній формі та їх розповсюдження (продажу або іншого відчуження).
25.11.2009 між Позивачем та Автором відповідно до вимог Договору було складено ОСОБА_3, яким засвідчується, що робота Автора по створенню Творів, ескізів та фонів для Фільму виконана у повному обсязі та виключні майнові авторські права передані Позивачу. Зображення Творів містяться у Додатку № 1 до ОСОБА_3.
Твори Дедус , Файєр , Ігрек , Шпуля та Верта були створені одноособово творчою працею Автора у період з 26.03.2012 по 10.10.2012 на замовлення Позивача в порядку і на умовах, передбачених Авторським договором № А1203 від 26.03.2012.
Відповідно до п. 2.1. Авторського договору № А1203 від 26.03.2012 Позивач доручає, а Автор зобов'язується виконати роботи щодо розробки детальних ескізів персонажів Фільму і передати результати робіт Позивачу. Одночасно з переданням результатів роботи Автор зобов'язується передати Позивачу виключні майнові авторські права на них, що передбачені у п. 1.3 вказаного Договору.
Згідно з п. 1.3 Авторського договору № А1203 від 26.03.2012 Автор відчужує Позивачеві виключні майнові авторські права на Твори, що означає право Позивача на власний розсуд протягом всього строку дії авторських прав на території всього світу на власний розсуд використовувати, дозволяти або забороняти будь-яке використання третім особам Творів, їх частин і елементів самостійно, зокрема шляхом відтворення у будь-якій матеріальній формі та їх опублікування.
Пунктом 2.3 Авторського договору № А1203 від 26.03.2012 встановлено, що строком закінчення робіт вважається дата підписання ОСОБА_3 приймання - передачі результатів робіт. Строк відчуження виключних майнових авторських прав складає весь час строку дії авторського права, починаючи з дати підписання ОСОБА_3 приймання - передачі результатів робіт.
25.04.2012, 25.05.2012, 24.09.2012 та 10.10.2012 між Позивачем та Автором відповідно до вимог Авторського договору № А1203 від 26.03.2012 було складено ОСОБА_3 приймання - передачі результатів робіт № 1, 2, 3 та 4 відповідно, якими засвідчується, що робота Автора по створенню Творів виконана у повному обсязі та виключні майнові авторські права передані Позивачу. Зображення Творів Дедус , Файєр , Ігрек , Шпуля та Верта містяться у Додатку № 1 до ОСОБА_3.
Таким чином, Позивачу належать виключні майнові авторські права на малюнки персонажів персонажів Папус , Мася , Сімка , Нолік , ДімДімич , Кусачка , Дедус , Файєр , Ігрек , Шпуля та Верта , які є складовою частиною аудіовізуального твору Фіксіки та відповідно до ст. 9 Закону України Про авторське право і суміжні права можуть використовуватися самостійно, розглядаються як окремий твір і охороняються Законом незалежно від інших об'єктів авторського права.
23.10.2017 представником Позивача у приміщенні магазину Книголенд , що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Л. Свободи, буд. 33А (далі - магазин), де здійснює свою господарську діяльність ТОВ Книголенд , було придбано дитячу настільну гру Лабораторія. Фіксики (далі - товар), на якій містилися зображення персонажів анімаційного серіалу Фіксики .
Факт розповсюдження (продажу) Відповідачем зазначеного товару підтверджується фіскальним чеком № 37429 від 23.10.2017.
З метою фіксації факту розповсюдження після придбання товару та отримання чеку представником Позивача був складений акт закупки № 01/10/17 від 23.10.2017.
Процес закупки товарів, отримання чеку, відповідність куплених товарів артикулам у чеку та наявність на товарах зображень персонажів анімаційного фільму Фіксики зафіксовано за допомогою відео зйомки, яка здійснювалась за допомогою мобільного телефону SamsungGalaxyJ3 - SM-J330F, IMEI3358870084711823/01, 3358871084711821/01та карти пам'яті KingstonMicroSD 16 GB 31488-003.A00LF, копія відеозапису на диску DVD-R міститься в матеріалах справи.
24.10.2017 з метою досудового врегулювання спору на адресу Відповідача було направлено претензію.
У строк, передбачений чинним законодавством, на адресу позивача від Відповідача не надійшло жодних листів у відповідь, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 435 ЦК України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Стаття 8 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлює, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.
Об'єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені законом, ознаки: а) творчий характер; б) вираження в будь-якій об'єктивній формі. Об'єктом авторського права може бути лише твір, що є результатом творчої праці.
Згідно до статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Авторами аудіовізуальних творів можуть бути митці різних жанрів, оскільки ці твори є поєднанням багатьох інших творів - сценарію, пісні, музики, декорацій, ескізів, малюнків тощо. У створенні аудіовізуального твору беруть участь сценаристи, художники, постановники, оператори, режисери, артисти, композитори, диригенти та інші митці. Аудіовізуальний твір може складатися як із уже готових творів, так і з замовлених творів, які ще мають бути створені спеціально для фільму. Автор кожної частини аудіовізуального твору зберігає авторське право на свою частину і може її використовувати на свій розсуд незалежно від фільму.
Об'єктом правової охорони є також ескізи, окремі малюнки чи інші вираження підготовчої роботи митця.
Статтею 440 ЦК України та частиною третьою статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
За приписами частини першої статті 31 Закону України Про авторське право і суміжні права автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
На підставі сукупності наявних у справі доказів колегією суддів встановлено, що 25.04.2012, 25.05.2012, 24.09.2012 та 10.10.2012 між позивачем та Автором відповідно до вимог Авторського договору № А1203 від 26.03.2012 було складено ОСОБА_3 приймання - передачі результатів робіт № 1, 2, 3 та 4 відповідно, якими засвідчується, що робота Автора по створенню Творів виконана у повному обсязі та виключні майнові авторські права передані Позивачу. Зображення Творів Дедус , Файєр , Ігрек , Шпуля та Верта містяться у Додатку № 1 до ОСОБА_3.
Таким чином, Позивачу належать виключні майнові авторські права на малюнки персонажів персонажів Папус , Мася , Сімка , Нолік , ДімДімич , Кусачка , Дедус , Файєр , Ігрек , Шпуля та Верта , які є складовою частиною аудіовізуального твору Фіксіки та відповідно до ст. 9 Закону України Про авторське право і суміжні права можуть використовуватися самостійно, розглядаються як окремий твір і охороняються Законом незалежно від інших об'єктів авторського права.
Аудіовізуальний твір - анімаційний фільм Фіксики є об'єктом авторського права.
Твір складається із багатьох елементів, як юридично байдужих (які не охороняються авторським правом), так і юридично значущих (на які поширюється авторсько-правова охорона).
Персонажі твору - анімаційного телесеріалу Фіксики , а саме Папус , Мася , Сімка , Нолік , ДімДімич , Кусачка , Дедус , Файєр , Ігрек , Шпуля та Верта , є частиною аудіовізуального твору, можуть бути використані самостійно, є найбільш впізнаними елементами твору для широкої публіки, тому є юридично значущими і розглядаються судом, як твір та отримують таку ж правову охорону.
Відтак, судом встановлено, що ЗАТ Аероплан є власником виключних прав у повному обсязі також і на персонажі аудіовізуального твору - анімаційного фільму Фіксики , які в силу статті 9 Закону України Про авторське право і суміжні права охороняється як твір відповідно до цього Закону.
За Цивільним Кодексом України (стаття 441) використанням твору є, зокрема, відтворення будь-яким способом та в будь-якій формі.
У відповідності до статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Частиною другою статті 32 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Передбачені статтею 16 ЦК України загальні способи захисту цивільних прав та інтересів поширюються на захист авторського права і (або) суміжних прав, зазначений перелік не є вичерпним. Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені статтею 432 ЦК України та статтею 52 Закону України, зокрема, стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.
Як вбачається з матеріалів справи позивач - ЗАТ Аероплан , м. Москва, Російська Федерація є нерезидентом України та, посилаючись на те, що він є власником виключних майнових прав на твір, права якого порушені, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 32000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, 3200,00 грн. штрафу в дохід державного бюджету за порушення майнових авторських прав.
Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України Про кінематографію , Про телебачення і радіомовлення , Про видавничу справу , Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.
Згідно зі ст. 6 Закону України Про авторське право і суміжні права , іноземці та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.
Відповідно до положення п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про міжнародне приватне право іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
- об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про міжнародне приватне право - право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно із колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Згідно з положеннями ст. 37 Закону України Про міжнародне приватне право до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.
Так, Україна є учасницею Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року з 25.10.1995, а Російська Федерація є учасницею цієї ж Конвенції з 13.03.1995.
Відповідно до ст. 1 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року країни, до яких застосовується Конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні та художні твори.
Стаття 5 вказаної Конвенції встановлює, що відносно творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо наданими цією Конвенцією. Користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; таке користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже, крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно як і засоби захисту, що забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ній.
15.12.2017 набули чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 20 ГПК України справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами розглядає Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
Пунктом 15 частини 1 розділу ХІ Перехідні положення визначено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті Голос України повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Станом на час подання цієї позовної заяви - таке повідомлення відсутнє.
Згідно із пунктом 16 частини 1 розділу ХІ Перехідні положення до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, є чинними правила виключної підсудності у справах щодо прав інтелектуальної власності, визначені нормами ч. 4 ст. 16 ГПК України та які діяли до набрання чинності редакції Кодексу від 15.12.2017.
Відповідно до зазначеної ч. 4 ст. 16 ГПК України справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.
Оскільки порушення авторських прав Позивача відбувалось в межах території Харківської області, дана позовна заява має розглядатися саме Господарським судом Харківської області.
При цьому, позивач повинен довести як факт порушення його прав саме відповідачем, так і наявність авторських прав, застосовуючи норми матеріального і процесуального права України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 28, п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності особа, що розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами
У процесі розгляду даної справи, колегією суддів встановлено, що 23.10.2017 у приміщенні магазину Книголенд , що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Л. Свободи, буд. 33А, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ Книголенд було здійснено продаж ліцензійного товару (виробник ТОВ Видавництво ОСОБА_2 ), на якому містилися зображення персонажів анімаційного серіалу Фіксики , що підтверджується договор поставки № 01-08/17 від 07.08.2018 зТОВ Видавництво ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача), видатковою накладною № 7889 від 27.09.2018, Ліцензійним договор № НЛ-РАНОК02216 від 01.02.2016, прибутковою накладною № 13252/СКЛ від 27.09.2017 та чеком №13-Чк004361 від 23.10.2017.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .
Здійснивши у судовому засіданні безпосередній огляд, дослідження та оцінку як окремо, так і сукупності фіскального чеку № 37429 від 23.10.2017, ОСОБА_3 закупки № 01/10/17 від 23.10.2017 та електронного доказу у вигляді відеозапису процесу закупки товару під назвою Лабораторія. Фіксики , колегія судів дійшла висновку про відповідність купленого товару артикулам у чеку, наявність на товарах зображень персонажів анімаційного фільму Фіксики та наявності факту продажу контрафактного товару саме відповідачем та встановлено, що факт порушення використання зображень образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу Фіксіки , а саме Папус , Мася , Сімка , Нолік , ДімДімич , Кусачка , Дедус , Файєр , Ігрек , Шпуля та Верта , виключні майнові права на які належать позивачу, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи представника відповідача, що контрафактна продукція Лабораторія. Фіксики була отримана ним у ТОВ Видавництво ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача), яке є ліцензіатом ЗАТ Аероплан на підставі Ліцензійного договору № НЛ-РАНОК02216 від 01.02.2016 повністю спростовується матеріалами справи.
Відповідно до п 3.2.11 Ліцензійного договору № НЛ-РАНОК02216 від 01.02.2016 продукція випущена ТОВ Видавництво ОСОБА_2 має містити інформацію про ЗАТ Аероплан , як власника виключних майнових авторських прав: Вироблено за ліцензією ЗАТ Аероплан . Усі права захищені .
Контрафактна продукція Лабораторія. Фіксики не містить такого позначення. Представник ТОВ Видавництво ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача)повністю заперечив факт виробництва оглянутого у судовому засіданні речового доказу та заперечив факт його передання відповідачу.
Більш того, факт передачі між ТОВ Видавництво ОСОБА_2 та відповідачем продукції під назвою Лабораторія. Фіксики жодним чином не підтверджується договором поставки № 01-08/17 від 07.08.2018 та видатковою накладною № 7889 від 27.09.2018, оскільки відповідний артикул з назвою Лабораторія. Фіксики та ціною 78 грн. 75 коп. у ньому відсутній.
Аргументи відповідача про реалізацію ліцензійної продукції з посиланням прибуткову накладну № 13252/СКЛ від 27.09.2017 та чек №13-Чк004361 від 23.10.2017 суд оцінює критично, оскільки вказані документи маються односторонній характер та є внутрішньогосподарський документами відповідача, а відтак жодним чином не доводять факт отримання контрафактної продукції Лабораторія. Фіксики від ТОВ Видавництво ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача), її можливий ліцензійний характер.
Позивачем заявлено до стягнення суму компенсації в розмірі 320000,00 грн.
Згідно із положенням ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Стаття 1 Закону України Про авторське право і суміжні права визначає, що контрафактний примірник твору - це примірник твору, відтворений і/або розповсюджуваний з порушенням авторського права.
Згідно з положенням п. 8 ч. 3 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права розповсюдження творів є одними із способів використання творів.
Статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено:
розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - це будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці.
Таким чином, відповідач під час провадження своєї господарської діяльності здійснив розповсюдження товарів із зображенням персонажів анімаційного фільму Фіксики чим порушив вимоги ст. 426 ЦК України, ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права та виключні майнові авторські права Позивача, оскільки він ніколи не отримував жодних дозволів від Позивача, тобто не уклав відповідно до вимог статей 31, 32 Закону України Про авторське право і суміжні права та Розділу 75 ЦК України авторський або ліцензійний договір на право розповсюдження товарів із використанням об'єктів авторського права, що належать Позивачу.
Відповідно до п. 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав розповсюдження контрафактних примірників творів є порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності (далі - Постанова № 12 від 17.10.2012) визначено юридичні факти, які кожна із сторін має доводити при розгляді справ про захист авторського права.
Відповідно до п. 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав (далі - Постанова № №5 від 04.06.2010) розповсюдження контрафактних примірників творів є порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.
Так, для стягнення з відповідача компенсації, позивач повинен довести належність йому авторського права, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем. Відповідач, у свою чергу, має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України Про авторське право і суміжні права при використанні ним твору, в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови № 12 від 17.10.2012 компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права, а розмір збитків та причинно-наслідковий зв'язок суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний.
Аналогічна правова позиція викладена у п.п. 12, 42 Постанови №5 від 04.06.2010: при вирішенні спорів судам слід мати на увазі, що компенсація, передбачена п. г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права. При цьому розмір компенсації не може бути меншим від 10 мінімальних заробітних плат за кожне порушене майнове авторське право.
Згідно пунктів а , б ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права , порушеннями авторського права є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права , а також піратство у сфері авторського права.
Саме тому, вищевказані дії Відповідача дають підстави для судового захисту порушених авторських прав в порядку передбаченому ст. 51 та п. г ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , а саме подання позову про стягнення компенсації.
Пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що розмір компенсації визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік розмір мінімальної заробітної плати станом на 28.11.2017 (дату подання позову) становив 3200,00 грн.
Таким чином, оскільки представником ЗАТ Аероплан зафіксовано 1 факт порушень виключних майнових авторських прав Відповідачем, а саме 1 факт розповсюдження (продажу) товару із зображення контрафактного примірнику Твору, колегія суддів вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за неправомірне використання самостійних частин твору - образів персонажів аудіовізуальний твору анімаційного телесеріалу Фіксіки , які отримують правову охорону нарівні з твором у розмірі 320000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Оскільки при розгляді даної справи підтвердився факт порушення відповідачем виключних майнових прав позивача, наявні правові підстави для накладення на відповідача штрафу в сумі 32000,00 грн. (10% від суми компенсації, присудженої до стягнення), який підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що представництво ТОВ "Право та захист" в інтересах ЗАТ "Аероплан" при розгляді даного спору, є правомірним, з огляду на наступне.
Представництвом - є правовідносини, в яких одна сторона "представник" зобов'язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє.
- виникає на підставі договору, закону, довіреності, акту органів юридичної особи, а також інших підстав, встановлених законом;
- представник може бути уповноважений на вчинення тих правочинів, право на вчинення яких має та особа, яку він представляє;
- представник не може вчиняти правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений особою, яку він представляє;
- представник не може вчиняти правочину від імені особи, яку він представляє, в особистих інтересах або в інтересах інших осіб, крім випадків, передбачених законом.
Представник зобов'язаний вчиняти правочин особисто. Він може передати свої повноваження частково або повністю інший особі, якщо це спеціально встановлено законом, договором тощо, або якщо представник був змушений до передачі повноважень з метою охорони інтересів довірителя.
Представництво, яке ґрунтується на договор іабо на акті юридичної особи, можез дійснюватися за довіреністю.
Довіреність - це письмовий документ, який видається однією особою іншій для представництва її інтересів перед третіми особами (ст. 244 ЦК України).
За своєю юридичною природою є одностороннім правочином, видача довіреності не вимагає згоди представника, але він має право відмовитися від виконання дій, на які його уповноважує довіритель.
У довіреності має бути вказана особа, на яку видана довіреність (представник), особа, яка її видала (довіритель), має бути чітко відображена воля останньої на вчинення від її імені представником правочину, вказані місце та дата підписання довіреності, оскільки без неї довіреність є нікчемною, прізвище, ім'я та по батькові (повне найменування юридичної особи) і місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника та особи, які представляють, а в необхідних випадках і посада, яку він займає, строк дії довіреності. Завжди має письмову форму.
Так, 14.12.2017 (а.с. 73) ЗАТ Аероплан уповноважило ТОВ Право та захист представляти інтереси ЗАТ Аероплан в усіх без виключення підприємствах, установах, організаціях, судових органах України, представляти інтереси довірителя, зокрема по всіх питаннях, пов'язаних з захистом права інтелектуальної власності та надало йому, зокрема, право вимагати припинення порушень, виплати компенсації, відшкодування збитків, отримувати на власний розрахунковий рахунок грошові кошти від осіб, що порушили права довірителя, тощо. Даною довіреністю довіритель надав право представнику права представлення виконавчого документу до стягнення без права отримання присудженого майна та/або грошових коштів, а також пред'явлених судових витрат.
Дана довіреність видана із правом передоручення строком до 31.12.2018.
Отже, правомірність стягнення пред'явленої до ТОВ "Книголенд" заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Право та захист в інтересах Закритого акціонерного товариства Аероплан підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та в процесі розгляду даного спору, учасниками судового процесу не заперечувалась.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 ГГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Аероплан" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі № 922/2464/17.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено 1600,00 грн. за подання позовної заяви та 1762,00 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2018 про призначення судової відеотехнічної експертизи та зупинення провадження у справі. Дані судові витрати позивача покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Книголенд (код ЄДРПОУ 38278653; вул. Двадцять третього серпня, буд. 47, м. Харків, 61103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Право та захист (ЄДРПОУ 36515644; АДРЕСА_2, 03134; р/р № 26006179524 в ПАТ ОСОБА_6 ОСОБА_3 , МФО 380805) в інтересах Закритого акціонерного товариства Аероплан (вул. Марксистська, будинок 20, будова 5, м. Москва, 109147, ОДРН 1057746600559, ІПН/КПП 7709602495 /770901001 в МІФПС № 46 у м. Москві) суму компенсації за порушення авторських прав в розмірі 32000,00 грн., судові витрати у розмірі 1600,00 грн. за подання позовної заяви та 1762,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.02.2018.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Книголенд (код ЄДРПОУ 38278653; вул. Двадцять третього серпня, буд. 47, м. Харків, 61103) штраф у розмірі 3200,00 грн. до Державного бюджету України, що становить 10% суми, що підлягає стягненню на користь ЗАТ Аероплан .
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 20.09.2018.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_2 ОСОБА_7 ОСОБА_8
справа № 922/3969/17
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2018 |
Оприлюднено | 25.09.2018 |
Номер документу | 76651513 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні