Постанова

від 20.09.2018 по справі 1/32

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. Справа№ 1/32

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

секретар судового засідання Шмиговська А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Чернігівнафтогазгеологія

на рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2008 р.

у справі №1/32 (суддя Шестак В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мульті-Мобіл

до Приватного підприємства Технологічні ресурси

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Чернігівнафтогазгеологія

про визнання договору дійсним

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Мульті-Мобіл звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства Технологічні ресурси про визнання дійсним договору купівлі-продажу №18 від 20.09.2008 р., укладеного між ПП Технологічні ресурси та ТОВ Мульті-Мобіл та визнання права власності за ТОВ Мульті-Мобіл на об'єкт нерухомості, а саме склад металевий, розташований в м. Чернігів по вул. Любецька, 179, загальною площею 333 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позову у нього виникла необхідність відчуження нерухомого майна, яке він придбав за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 18 від 20.09.2008 р. При цьому, сторони вказаного договору не мають змоги нотаріально посвідчити вказаний договір, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.11.2008 р. позов задоволено повністю. Визнано дійсним договір купівлі-продажу №18 від 20.09.2008 р., укладений між ПП Технологічні ресурси та ТОВ Мульті-Мобіл . Визнано право власності за ТОВ Мульті-Мобіл на об'єкт нерухомості, а саме склад металевий, розташований в м. Чернігів по вул. Любецька, 179, загальною площею 333 кв.м. Стягнуто з ПП Технологічні ресурси на користь ТОВ Мульті-Мобіл 42,50 грн. державного мита, 100 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення мотивовано тим, що відбулось повне виконання договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вважаючи, що суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов'язки, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2008 р. та прийняти нове, яким відмовити в позові ТОВ Мульті-Мобіл до ПП Технологічні ресурси про визнання договору укладеним.

Апеляційну скаргу ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія обґрунтовує тим, що рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2008 р. по даній справі порушує права та обов'язки скаржника, оскільки наслідком визнання договору купівлі-продажу №18 від 20.09.2008 р. дійсним та набуття ТОВ Мульті-Мобіл права власності на нерухоме майно - склад металевий, призвело до припинення користування скаржником частиною земельної ділянки, яка перебувала у його постійному користуванні на підставі Акта про право користування земельною ділянкою серії ЧН-21 від 29.07.1994 р., виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 р. залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія .

Представник ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити. ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія долучено до матеріалів справи письмові пояснення до апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представники сторін та третьої особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Судова кореспонденція була направлена сторонам у справі та третій особі на адреси, що містяться в матеріалах справи та в апеляційній скарзі.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 273 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника відповідача, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду по даній справі явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія , перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався тим, що згідно умов договору купівлі-продажу №18 від 20.09.2008 р. продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт нерухомості - склад металевий, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, загальною площею 333 кв. м., а покупець зобов'язався прийняти об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов договору.

На підставі видаткової накладної від 22.09.2008 р. № РН-0000023 ПП Технологічні ресурси відвантажило, а ТОВ Мульті-Мобіл отримало склад металевий загальною площею 333 кв. м, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179. Позивачем було пред'явлено вимогу відповідачу щодо нотаріального посвідчення договору, яка залишена останнім без задоволення.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія не погодилось з рішенням суду та обґрунтовує свою апеляційну скаргу наступним.

На підставі Державного акта на право постійного користування землею Серії ЧН-21 від 29.07.1994 р., виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів на підставі рішення від 20.07.1992 р. № 208, у постійному користуванні Управління виробничо-технічного забезпечення і комплектації державного геологічного підприємства Чернігівнафтогазгеологія , правонаступником якого є ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія , перебуває земельна ділянка площею 11,25 га для виробничих потреб, розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179.

Державна реєстрація права постійного користування вказаною земельною ділянкою за ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія була проведена 23.12.2014 р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

На вищевказаній земельній ділянці були розташовані належні на праві власності скаржнику об'єкти нерухомого майна, зокрема, будівля складу металевого літ. Л-1 , інвентарний № 10489, загальною площею 300,9 кв. м, розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, що підтверджується актом передавання-приймання від 26.04.2001 р. № 1 (а.с. 35), висновком експерта про вартість оцінюваного майна Державного геологічного підприємства Чернігівнафтогазгеологія від 08.05.2001 р. (а.с. 39) та довідкою ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія (а.с. 43).

Відповідно до Акта про списання основних засобів від 30.07.2007 р. № 199 підприємством була списана будівля складу металевого літ. Л-1 , інвентарний № 10489, загальною площею 300,9 кв. м, розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія у зв'язку з глибокою корозією, деформацією несучих балок.

31.01.2008 р. між ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія та ТОВ Метемтел було укладено договір купівлі-продажу № 31/2008-01, на підставі якого вищевказаний металевий склад підприємство відчужило ТОВ Метемтел як металобрухт (а.с. 32).

Відповідно до п. 2 (Умови поставки товару) вказаного договору постачання брухту здійснюється на склад, зазначений покупцем за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5. Продавець відвантажує брухт по мірі готовності партій.

12.05.2008 р. між ТОВ Метемтел та ТОВ ТМТМЕТ було укладено договір купівлі-продажу № 05/2008-Р, на підставі якого вищевказаний металевий склад було відчужено ТОВ ТМТМЕТ також як брухт (а.с. 29).

Відповідно до п. 2 (Умови поставки товару) вказаного договору, постачання брухту здійснюється на склад, зазначений покупцем за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5. Продавець відвантажує брухт по мірі готовності партій.

Умови договорів купівлі-продажу № 31/2008-01 та № 05/2008-Р в частині предмету та місця поставки товару є ідентичними.

Однак у порушення вищевказаних договорів купівлі-продажу металобрухту, ТОВ ТМТМЕТ на підставі накладної від 05.06.2008 р. № 05061 відчужило вже як склад металевий площею 333 кв. м. розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, ПП Технологічні Ресурси .

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу №18 від 20.09.2008 р. № 18 ПП Технологічні Ресурси відчужило ТОВ Мульті-Мобіл , вже об'єкт нерухомого майна - склад металевий, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, загальною площею 333 кв. м.

На підставі вищевказаних дій сторонами по справі самостійно було змінено правовий статус металевого складу з металобрухту на об'єкт нерухомого майна. Сторонами не було надано до матеріалів справи належних правовстановлюючих документів та будь-якої технічної документації або інших документів, які б засвідчували, що об'єкт, який є предметом спірного договору, є нерухомим майном.

Крім того зазначив, що ОСОБА_2 на момент укладення спірного договору та звернення до суду одночасно був керівником і засновником ПП Технологічні Ресурси (відповідача) та керівником і засновником ТОВ Мульті-Мобіл (позивача), що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, керівник позивача - ОСОБА_2, направляв вимогу про нотаріальне посвідчення спірного договору відповідачу, в якому сам являвся директором (ПП Технологічні Ресурси ).

ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія відчужувало вказане майно за договором купівлі-продажу № 31/2008-01 від 31.01.2008 р., як брухт сталевий вуглецевий та відходи металів, відповідно до ДСТУ 4121-2002 (п. 1 договору), а не нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу №18 від 20.09.2008 р.

Тому вважає, що відповідач (продавець за спірним договором) не мав належних правових підстав відчужувати позивачеві вказане майно, як об'єкт нерухомого майна - склад металевий, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька. 179, загальною площею 333 кв. м„ адже ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія не укладало будь-яких договорів, в тому числі купівлі-продажу, щодо реалізації саме складу металевого, як об'єкту нерухомого майна.

В ході розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, представником позивача було подано клопотання про закриття провадження у справі.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції по даній справі порушує права, інтереси та/або обов'язки ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія , оскільки наслідком визнання договору купівлі-продажу №18 від 20.09.2008 р. дійсним та набуття за ТОВ Мульті-Мобіл права власності на нерухоме майно - склад металевий, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, призвело до припинення користування підприємством частиною земельної ділянки, яка перебувала у його постійному користуванні на підставі Акта про право користування земельною ділянкою Серії ЧН-21 від 29.07.1994 р., виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів.

А відтак клопотання представника позивача про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення не порушує законних прав та охоронюваних законом інтересів скаржника, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2008 р. № 18 ПП Технологічні Ресурси відчужило ТОВ Мульті-Мобіл вже об'єкт нерухомого майна - склад металевий, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, загальною площею 333 кв. м.

На підставі видаткової накладної від 22.09.2008 № РН-0000023 ПП Технологічні Ресурси відвантажило, а ТОВ Мульті-Мобіл отримало склад металевий загальною площею 333 кв. м, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179.

Вищевказаними незаконними діями сторонами змінено правовий статус металевого складу з металобрухту на об'єкт нерухомого майна.

Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу металевого складу від 20.09.2008 р. № 18 є договором купівлі-продажу нерухомого майна, а також на те, що ПП Технологічні Ресурси у порушення вимог ст. 657 ЦК України відмовлялось здійснити його нотаріальне посвідчення, про що було направлено 23.09.2008 р. вимогу, ТОВ Мульті-Мобіл звернулось до суду з позовом до ПП Технологічні Ресурси про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 20.09.2008 р. №18 та визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - склад металевий, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, загальною площею 333 кв. м.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.11.2008 р. у справі № 1/32, позов ТОВ Мульті-Мобіл було задоволено та визнано дійсним договір купівлі-продажу від 20.09.2008 р. № 18, укладений між ПП Технологічні Ресурси та ТОВ Мульті-Мобіл . Визнано право власності за ТОВ Мульті- Мобіл на об'єкт нерухомості - склад металевий, розташований в м. Чернігові по вул. Любецька, 179, загальною площею 333 кв. м.

14.11.2013 р. ТОВ Мульті-Мобіл звернулось до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України з заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179.

Рішенням від 04.12.2013 р. № 8638554 державним реєстратором було відмовлено ТОВ Мульті-Мобіл у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, у зв'язку з невідповідністю площі предмета реєстрації зазначеною в рішенні суду та в технічній документації.

У зв'язку з відмовою державним реєстратором у здійсненні державної реєстрації права власності на спірний об'єкт, ТОВ Мульті-Мобіл звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до ПП Технологічні Ресурси про визнання права власності на нерухоме майно - склад металевий, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, загальною площею 209,4 кв. м.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014 р. у справі № 927/590/14 позов ТОВ Мульті-Мобіл задоволено та визнано за ТОВ Мульті-Мобіл право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, а саме на склад металевий (Л-1), загальною площею 209,4 кв. м.

На підставі вказаного рішення суду ТОВ Мульті-Мобіл зареєструвало право власності на вказаний об'єкт нерухомості.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (чинного на момент укладення договорів купівлі-продажу металевого складу), обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) речові права на чуже нерухоме майно: а) право володіння; б) право користування (сервітут); в) право постійного користування земельною ділянкою; г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); д) право користування нерухомим майном строком більш як рік.

Як зазначено вище, на підставі Акта про списання основних засобів від 30.07.2007 р. № 199 була списана будівля складу металевого літ. Л-1 , інвентарний № 10489, загальною площею 300,9 кв. м, розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька. 179, ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія , у зв'язку з чим вказаний склад станом на 2008 рік був відсутній у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та не міг бути відчужений як нерухоме майно.

Частина 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (чинного на момент укладення договорів купівлі-продажу металевого складу) для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого чайна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (чинного на момент укладення договорів купівлі-продажу металевого складу).

У зв'язку з відсутністю металевого складу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, а також відсутністю у відповідача правовстановлюючих документів на склад металевий саме як на об'єкт нерухомого майна - сторони не могли як укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу такого складу як об'єкта нерухомості, так і здійснити державну реєстрацію речових прав на склад як на об'єкт нерухомого майна.

Враховуючи той факт, що реалізований підприємством склад металевий, загальною площею 209,4 кв.м. був збірно-розбірною спорудою, а отже не був нерозривно пов'язаний з земельною ділянкою, то він не був об'єктом нерухомості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ст. 209 ЦК України)

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 220 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Отже, правила ст. 220 ЦК України не поширювались на правочини, які підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов'язувався з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

Таким чином, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов помилкового висновку про можливість застосування положень ст. 220 ЦК України та визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2008 р. дійсним, оскільки останній підлягав державній реєстрації і міг бути вчиненим з моменту її проведення.

Якщо правочин повністю або частково виконаний однією зі сторін, а інша ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд відповідно до п. 2 ст. 220 ЦК України за вимогою сторони, що виконала правочин (або її правонаступника), може визнати його дійсним. Це правило не застосовується, якщо є передбачене законодавчими актами обмеження (заборона) на здійснення такого правочину або сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних його умов. Також слід зазначити, що правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню дійсним, необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона відмовилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Отже суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення повинен був з'ясувати чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Проте, з рішення суду першої інстанції, а також з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не з'ясовував походження та правовий статус майна, яке є предметом спірного договору, наявність правовстановлюючих документів на таке майно, як на об'єкт нерухомості, враховуючи те, що такий об'єкт відчужувався підприємством як брухт металевий вуглецевий та відходи металів, відповідно до ДСТУ 4121-2002.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2008 р. у справі № 1/32 вищевказаним вимогам закону не відповідає, оскільки судом не було встановлено всі фактичні обставини, які мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 р. позивача було зобов'язано до дня слухання справи надати суду документ, підтверджуючий, що станом на 20.09.2008 р. об'єкт - склад металевий, який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 179, був зареєстрований як окремий індивідуально визначений з відповідним реєстраційним номером об'єкт нерухомого майна. Проте позивачем не було виконано вимог зазначеної ухвали суду та не надано відповідних документів.

Щодо поновлення ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

В заяві від 10.05.2018 р. про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду Чернігівської області від 27 листопада 2008 року зазначено про поважність причин для поновлення строків на апеляційне оскарження вказаного рішення, та вказано, що ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія не було учасником у справі № 1/32 в якій приймалось рішення господарського суду Чернігівської області від 27 листопада 2008 року.

Як вбачається із оскаржуваного рішення від 27.11.2008 року позов подано ТОВ Мульті-Мобіл до ПП Технологічні Ресурси . ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія ні стороною не будь-яким іншим учасником справи не було. Відповідно скаржник не знав та не міг знати про наявність вказаного спору, оскільки не повідомлявся про розгляд справи, не отримував копії матеріалів, викликів до суду та копії оскаржуваного рішення.

Частиною 2 ст. 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі Скорик проти України Суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі Зубак проти Хорватії ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Таким чином, ЄСПЛ роз'яснив, що положення ст. 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа Мушта проти України ); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи Рябих проти Росії , Устименко проти України ); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи Безруков проти Росії , Брумареску проти Румунії ).

При цьому у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду або на оскарження судового рішення, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справ Пономарьов проти України ), а також, чи є обмеження права особи на доступ до суду пропорційним (справа Мельник проти України ).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Що стосується забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо: 1) пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника, а тим більше, якщо пропуск строку стався з вини судів попередніх інстанцій, зокрема, у зв'язку з несвоєчасним врученням повного тексту судового рішення при одночасній добросовісній поведінці скаржника та вчиненні останнім усіх залежних від нього дій з метою отримання такого рішення; 2) оскарження судового рішення здійснюється не з метою перегляду остаточного рішення, а обумовлене метою виправлення судової помилки, яка має суттєве значення для захисту прав та інтересів особи або становить значний суспільний або у, виняткових випадках, державний інтерес.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Визнавши поважними причини пропуску ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи ДП НАК Надра України Чернігівнафтогазгеологія , викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст. 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Чернігівнафтогазгеологія задовольнити.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2018 р. у справі №1/32 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мульті-Мобіл (01042, м. Київ, Тверський тупік, 5-А, код ЄДРПОУ 31482908) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Чернігівнафтогазгеологія (14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 01431535) 605 (шістсот п'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Чернігівської області.

Справу №1/32 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, що передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови суду складено 24.09.2018 р.