Рішення

від 07.09.2018 по справі 817/1452/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2018 року м. Рівне №817/1452/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро Зерно" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро Зерно" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001021403 від 19.02.2018, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 4026 грн.

В основу податкового повідомлення-рішення покладено висновки акта перевірки від 30.01.2018 № 217/17-00-14-03/38809507 про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту ТОВ "ФГ "Арунал" у складі ціни за придбаний товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарська операція з контрагентом ТОВ "ФГ "Арунал" щодо поставки макухи соняшникової належним чином підтверджена первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які відповідають необхідним вимогам та повністю розкривають зміст господарської операції з контрагентом, відтак висновки податкового органу є безпідставними. Стверджує, що операція з поставки макухи соняшникової, за наслідком якої позивачем сформовано спірну суму податкового кредиту, мала реальний характер - товар поставлений контрагентом у повному обсязі й оплачений, що підтверджується документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

При цьому позивач зазначив, що ПК України не ставить в залежність право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку контрагента і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Крім того, невиконання контрагентом свого обов'язку щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для такої особи та не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності у вигляді позбавлення права відшкодування податку на додану вартість добросовісного платника у разі дотримання таким визначених законом умов для отримання відшкодування та належного документального підтвердження реальності господарської операції.

Тому позивач стверджував, що податковий кредит ним за січень 2015 року сформовано відповідно до вимог податкового законодавства, відтак підстав для коригування податкового кредиту наразі немає, тому просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

Ухвалою від 30.05.2018 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач позову не визнав. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.62-63 т.1) зазначивши, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні. Пояснив, що по операції з поставки макухи соняшникової лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операції та правомірності формування суми податкового кредиту, позаяк контрагент позивача ТОВ "ФГ "Арунал" фактично не могло і не здійснювало постачання, наслідком чого є отримання позивачем необгрунтованої податкової вигоди у вигляді суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Додатково зазначив, що листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.09.2017 № 6205/7/08-01-21-03 до ГУ ДФС у Рівненській області надіслано вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у справі № 335/13457/16-к відносно громадянина ОСОБА_4 у якості доказової бази фіктивності підприємств (в т.ч. ТОВ "ФГ "Арунал") та подальшого відпрацювання "вигодонабувачів", що знаходяться на обліку в ГУ на користь того, що ТОВ "ФГ "Арунал" не здійснювало постачання товару фактично, а документальне відображення в бухгалтерському обліку операції з позивачем слугувало прикриттям незаконної діяльності щодо мінімізації податкових зобов'язань.

З таких підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав суду відповідь на відзив (а.с.8-90 т.1), у якій зазначив, що покликання відповідача до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 є безпідставним з огляду на те, що: вирок був винесений щодо фізичної особи; у вказаному вироку не застосовувались заходи кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб; під час розгляду справи № 335/13457/16-к Ікп/335/152/2017 у ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" не відбирались ні документи, ні пояснення, ні покази; ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" не приймало участь у розгляді справи № 335/13457/16-к Ікп/335/152/2017; під час розгляду справи № 335/13457/16-к Ікп/335/152/2017 не досліджувались операції між ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" та ФГ "Арунал"; під час розгляду справи № 335/13457/16-к Ікп/335/152/2017 не досліджувались первині бухгалтерські документи, що супроводжують господарські операції між ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" та ФГ "Арунал"; ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" не здійснювало господарську діяльність із гр. ОСОБА_4 У зв'язку з чим зазначив, що вказаний вирок не містить відомостей щодо визнання господарської діяльності ТОВ "ФГ Арунал" фіктивною та присвоєння йому статусу фіктивного підприємства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх зібраними у справі доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро Зерно" є юридичною особою, що зареєстрована 15.08.2013 Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області, з 16.08.2013 як платник податків перебуває на обліку в Рівненській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (а.с.108-114 т.1). Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (Код КВЕД 01.11).

У січні 2018 року на підставі наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 15.01.2018 № 62 та направлення від 15.01.2018 № 72/17-00-14-03 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань та позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Рівненській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "ФГ Арунал" за січень 2015 року, за результатом якої складено акт від 30.01.2018 № 217//17-00-14-03/38809507 (а.с.36-48).

Внаслідок перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

пп."а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 4026 грн.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001021403 від 19.02.2018, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 4026 грн.

Зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4026 грн. здійснено відповідачем згідно з висновками щодо завищення позивачем податкового кредиту по операції з ТОВ "ФГ Арунал" за січень 2015 року на суму податку на додану вартість 4025,50 грн., що, в свою чергу, призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму податку на додану вартість 4026 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд враховав наступне.

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ Арунал" (Постачальник) уклало договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро Зерно" (на момент укладання угоди позивач мав назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Ім.Шевченка") (Покупець) за № 7 від 26.01.2015, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість якого вказується у накладних відповідно до поданого Покупцем замовлення (специфікацією) (а.с.14-15 т.1).

Згідно зі Специфікацією № 1 до Договору постачання № 7 від 26.01.2015 Постачальник і Покупець дійшли згоди про продаж партії товару, а саме: макуха соняшникова 5 т +/-10 % за ціною з урахуванням доставки 4150 грн./тонна; сума постачання: 20750 грн.; порядок оплати: згідно з п.4.3. даного договору; умови постачання: на адресу Покупця на умовах СРТ (Інкотермс 2000): Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Копиткове, вул. Шкільна, 9 (а.с.16 т.1).

По вказаній операції сторонами оформлено: видаткову накладну від 27.01.2015 за № 2702, згідно з якою на підставі договору поставки № 7 від 26.01.2015 Постачальником ТОВ "ФГ Арунал" (від імені якого накладну підписано ОСОБА_5) відвантажено для ТОВ "Ім.Шевченка" (позивач) товар макуху соняшникову у кількості 5,82 т на суму 24153,00 грн., в т.ч. ПДВ 4025,50 грн. (а.с.17 т.1); податкову накладну від 27.01.2015 за № 2702 на макуху соняшникову у кількості 5,82 т на суму 24153,00 грн., в т.ч. ПДВ 4025,50 грн., виписану від імені ТОВ "ФГ Арунал" ОСОБА_5 (а.с.22 т.1), яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2015 (а.с.23 т.1).

Згідно з товарно-транспортною накладною від 27.01.2015 серії 10ААА № 054783 транспортування товару макухи соняшникової у кількості 5,820 т здійснювалось автоперевізником ПП "Малишко", автомобілем НОМЕР_1 причіп/напівпричіп АВ1939ХО, замовник: ТОВ "ФГ Арунал", вантажовідправник: ТОВ "ФГ Арунал", вантажоодержувач: ТОВ "Ім.Шевченка", пункт навантаження: Одеська обл., р-н Ананьївський, пункт розвантаження: Рівненська обл., Здолбунівський р-н (а.с.18).

Сума податку на додану вартість за податковою накладною від 27.01.2015 за № 2702 включена до податкового кредиту січня 2015 року та відповідає даним додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) та даним Єдиного реєстру податкових накладних.?

Згідно з рахунком на оплату від 26.01.2015 № 26/01-1 (а.с.19 т.1) та банківської виписки (а.с.20-21 т.1) ТОВ "ЮТ-Агро Зерно" перераховано для ТОВ "ФГ Арунал" на рахунок № 26007455005622 в АТ "ОПТ Банк" 24153 грн. в оплату макухи соняшникової.

На підтвердження використання макухи соняшникової у виробництво як корм для ВРХ позивачем надано відомості витрати кормів від 30.01.2015 за № ТІШ00000044 та від 28.02.2015 за № ТІШ00000086 (а.с.24-25 т.1).

Відповідно до договору оренди поголів'я великої рогатої худоби (довгострокових біологічних активів) від 29.11.2013 № 29/11 Фермерське господарство "Ім.Шевченка" передає ТОВ "Ім.Шевченка" за плату у тимчасове користування велику рогату худобу, а саме корови, у кількості 10 одиниць (а.с.28-30 т.1). Згідно з пунктом 3.1 даного договору орендар розпочинає користування орендованими об'єктами одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі.

До вказаного договору оренди ВРХ № 29/11 від 29.11.2013 позивачем додано специфікації № 7 від 01.01.2015 щодо сплати орендної плати та продовження дії умов специфікації (а.с.31 т.1) та № 8 від 01.02.2015 про повернення однієї корови орендодавцеві, сплати орендної плати та продовження дії умов специфікації (а.с.32 т.1).

За договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.10.2014 Фермерське господарство "Ім.Шевченка" передає ТОВ "Ім.Шевченка" в строкове платне користування частину нежитлового приміщення по вул. Шевченка, 3, с. Копиткове, Здолбунівського р-ну, Рівненської області загальною площею 2123 кв. м, а орендар зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані (а.с.33-34 т.1). За умовами даного договору приміщення надається для використання орендарем у господарській діяльності, який самостійно визначає напрями його використання. Згідно з актом передачі нежитлового приміщення від 01.10.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв дане приміщення (а.с.35 т.1).

Згідно з актом перевірки позивача від 30.01.2018 № 217//17-00-14-03/38809507 (а.с.36-48), висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарської операції позивача з придбання макухи соняшникової на підставі договору за № 7 від 26.01.2015 з контрагентом ТОВ "ФГ Арунал". На думку відповідача товар вказаним контрагентом фактично не поставлявся, позивач не переслідував ділової мети; фінансово-господарські документи складено сторонами без фактичного здійснення господарської операції з метою незаконного одержання податкової вигоди, тому формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість, здійснено позивачем незаконно.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вже зазначалось, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок суми податку на додану вартість, сплаченої контрагенту у складі ціни придбаного товару, здійснено податковим органом на підставі висновків щодо безтоварності господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "ФГ Арунал".

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту безтоварності (фіктивності) господарської операції, який покладено в основу оскарженого прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд при вирішенні даної справи враховує, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у справі № 335/13457/16-к, який набрав законної сили 23.03.2017, громадянин ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України (а.с.2-34 т.2).

Як встановлено судом у даній справі у порядку кримінального провадження, 03.11.2014 ОСОБА_4 з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств, підшукав у м. Харкові ОСОБА_5, який погодився стати засновником та директором підприємства ТОВ "ФГ "Арунал" (код за ЄДРПОУ 39435216).

Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ "ФГ "Арунал" на нового власника та директора ОСОБА_5, ОСОБА_4, заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2014 по 01.04.2015, серед яких у тому числі й операція з ТОВ Ют-Агро Зерно за січень 2015 року у сумі 4025,5 грн. (а.с.13, зворот, т.2).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Арунал" та особою, уповноваженою представляти юридичну особу у відносинах з третіми особами та вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є ОСОБА_5 (а.с.91-95 т.1).

Крім того, судом у кримінальній справі № 335/13457/16-к було встановлено, що, отримавши печатку та реєстраційні документи придбаного підприємства ТОВ "ФГ "Арунал" та виконуючи злочинні наміри, ОСОБА_4 19.11.2014 відкрив, зокрема, поточний рахунок № 26007455005622 у РВ АТ "ОТП Банк" у м. Запоріжжя МФО 300528, на який, у тому числі, у продовж листопада 2014 року - червня 2015 року надходили кошти від інших підконтрольних ОСОБА_4 суб'єктів господарювання та реально діючих суб'єктів господарської діяльності від безтоварних операцій в якості оплати товарів, робіт, послуг, які в подальшому частково були переведені у готівку, а решту перераховано на рахунки фіктивних підприємств підконтрольних ОСОБА_4

У судовому засіданні у даній справі судом з'ясовано, що кошти за товар макуху соняшникову згідно рахунку № 26/01-1 від 26.01.2015 позивач перерахував 28.01.2015 саме на рахунок ТОВ "ФГ "Арунал" № 26007455005622 в АТ "ОТП Банк" МФО 300528, дані про який містяться у вироку суду у справі № 335/13457/16-к (а.с.20 т.1).

Крім цього, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у справі № 335/13457/16-к встановлено, що у період з 03.11.2014 по 01.07.2015, що також охоплює період здійснення спірної операції даного контрагента з позивачем, а саме січень 2015 року, ОСОБА_4 придбано ТОВ "ФГ "Арунал", та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам-контрагентам.

Крім того зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4В вину у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо часу та місця скоєння інкримінованих ним злочинів. Зокрема, зазначив, що дійсно у період з 2013-2015 роки включно ним особисто, а також за допомогою підшуканих ним осіб, було зареєстровано та придбано суб'єкти підприємницької діяльності з метою зайняття фіктивною підприємницькою діяльністю. За даний період ним було зареєстровано 52 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, назви яких зазначено в обвинувальному акті і ним не оспорюються. Данні підприємства створювалися ним для створення видимості законної діяльності та прикриття незаконної діяльності у формуванні податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки (а.с.31 т.2).

Окрім цього суд враховує доводи відповідача про відсутність у ТОВ "ФГ "Арунал" відповідно до "Балансу" ф.1 за 2014 рік основних засобів, відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів, необхідних для зберігання придбаних товарів враховуючи їх номенклатуру, які передбачають особливі умови їх зберігання без втрати якісних характеристик (а.с.41 т.1).

Отже, судом встановлено, що в дійсності поставка товару від ТОВ "ФГ "Арунал" на користь позивача не відбувалась, але при цьому фіктивна поставка оформлювались документально.

На підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності суд встановив, що ТОВ "ФГ "Арунал" неспроможне виконати операцію згідно з наданими позивачем первинними фінансово-господарськими документами, адже в нього відсутні транспортні засоби та відповідні адміністративно-господарські можливості, а вироком суду, що набрав законної сили, встановлено, що ТОВ "ФГ "Арунал" здійснювало діяльність щодо складання первинних бухгалтерських документів по безтоварним операціям щодо, у тому числі, незаконного формування податкового кредиту по безтоварній операції з позивачем у січні 2015 року на суму 4025,5 грн.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому, твердження позивача про те, що він не повинен нести відповідальність за діяльність свого контрагента в даному випадку суд не бере до уваги, оскільки в порядку кримінального провадження у справі № 335/13457/16-к встановлено незаконне формування податкового кредиту по безтоварних операціях, серед іншого, й по операції ТОВ "ФГ "Арунал" з позивачем у січні 2015 року у сумі 4025,5 грн. (а.с.13 т.2).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

В даній справі судом встановлено, що фінансово-господарські документи, представлені позивачем суду, в дійсності не доказують факту поставки товару від контрагента ТОВ "ФГ "Арунал" до позивача та мають на меті утворити формальні підстави для одержання певних податкових вигод. Таким чином, ці документи не відтворюють реальної господарської операції, відображають обставини, які в дійсності не відбувались, відтак вони не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні закону, а тому не можуть бути визнані належними й допустимими доказами на підтвердження правомірності формування позивачем спірного податкового кредиту з ПДВ.

З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд вважає обґрунтованним висновок податкового органу про порушення позивачем пп."а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 розділу ІІІ ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 4026 грн., оскільки вказаний висновок ґрунтується на законі та відповідає обставинам справи.

Доводи позивача не спростовують правомірності податкового повідомлення-рішення №0001021403 від 19.02.2018 та не дають підстав для його скасування, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро Зерно" (35720 Рівненська область, Здолбунівський район, село Копиткове, вул. Шкільна,10а, код ЄДРПОУ 38809507) в позові до Головного управління ДФС у Рівненській області (33023 м. Рівне, вул. Відінська,12, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.