Постанова

від 24.09.2018 по справі 805/168/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2018 року

Київ

справа №805/168/18-а

касаційне провадження №К/9901/57194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Управління) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 (суддя - Арсірій Р.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Літвінова Н.М., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю МАРАВТОСЕРВІС (далі - Товариство) про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Управління звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства про стягнення з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство, в погашення податкового боргу суми коштів у розмірі 180538,52 грн.

Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 09.01.2018 відкрив провадження у даній справі, а ухвалою від 14.02.2018 передав справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 16.04.2018 залишив позовну заяву без руху з підстав її невідповідності вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору за місцем розгляду справи у відповідності до положень частини першої статті 9 Закону України Про судовий збір . Також вказаною ухвалою позивачу був наданий п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання цієї ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105100829190 ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 була вручена Управлінню 27.04.2018.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 Управлінням оскаржена не була.

В межах встановленого строку Управління надіслало до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання, у якому просило відкрити провадження у даній справі з підстав того, що ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані Закон України Про судовий збір не передбачають обов'язку повторної сплати судового збору у випадку переданні справи за підсудністю з одного адміністративного суду до іншого адміністративного суду. Документа про сплату судового збору за місцем розгляду спарви до клопотання додано не було.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 14.05.2018 позовну заяву Управління повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодекс адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 03.07.2018 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 залишив без змін.

Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні підстави для відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви, а саме - не сплачений судовий збір за місцем розгляду справи, що виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва. Також, суди виходили з того, що позивач не позбавлений можливості повернути помилково сплачений судовий збір у зав'язку з порушенням правил підсудності на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахований до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Управління оскаржило ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який ухвалою від 03.08.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанції нормам матеріального та процесуального права, Управління посилається на те, що ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані Закон України Про судовий збір не передбачають обов'язку повторної сплати судового збору у випадку переданні справи за підсудністю з одного адміністративного суду до іншого адміністративного суду. Також скаржник посилається на те, що стаття 7 Закону України Про судовий збір має вичерпний перелік підстав для повернення судового збору, серед яких відсутня така підстава як передача справи з одного суду до іншого.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31.08.2018 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 04.09.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Управління в установлений судом строк не усунуло недоліки позовної заяви, документа про сплату судового збору, сплаченого за місцем розгляду справи, не надало.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк. При цьому, суд касаційної інстанції відхиляє як безпідставні посилання скаржника на статтю 7 Закону України Про судовий збір , оскільки повернення помилково зарахованого судового збору здійснюється відповідно до абзацу 2 пункту 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахований до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, доводи Управління викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018, тому у її задоволенні слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна