Постанова

від 17.09.2018 по справі 0340/1401/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6397/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Сапіга В.П.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська нафтогазова компанія на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року з питань забезпечення позову у справі №0340/1401/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська нафтогазова компанія до Сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська нафтогазова компанія звернулося з адміністративним позовом до Сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило: визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку в с. Струмівка № 144 від 10.10.2016 року; визнати протиправними та скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку в с. Струмівка від 28.12.2016 року № ВЛ №083163630855.

Водночас ТзОВ Волинська нафтогазова компанія подало заяву про забезпечення позову, у якій просило зупинити дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №144 від 10.10.2016 року до ухвалення рішення у даній адміністративній справі та набрання постановою суду законної сили.

В обгрунтування заяви позивач зазначав, що він є власником мережі автомобільних заправних станцій Аветра , одна з яких знаходиться поруч з майданчиком, де здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку. Товариство вважає, що будівництво ведеться з порушенням норм законодавства, оскільки будинок відповідно до генерального плану с. Струмівка Луцького району будується в санітарно-захисній зоні. Попри заборону, визначену законодавством, згідно містобудівних умов та декларації про початок будівельних робіт на майданчику активно ведуться будівельні роботи.

Необхідність негайного забезпечення адміністративного позову позивач обумовлював тим, що у разі спорудження чотириповерхового багатоквартирного житлового будинку та здачі його в експлуатацію, при подальшому задоволенні судом позовних вимог, буде утруднено та унеможливлено виконання такого рішення суду, зокрема, ТзОВ Волинська нафтогазова компанія не зможе отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин, без якого автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (далі-АГНКС) не зможе працювати, а ТзОВ Волинська нафтогазова компанія будуть завдані значні матеріальні збитки.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для забезпечення позову, передбачених статтею 150 КАС України немає.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, покликаючись на помилковість висновків суду першої інстанції, зумовлених неповним дослідженням обставин справи, а самі доводи апеляційної скарги, в основному, відповідають викладеним заяві про вжиття заходів забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області надало суду відзив до апеляційної скарги, в якому просить відхилити апеляційну скаргу, та зазначає, що спосіб забезпечення позову, про який просить позивач не відповідає підставам зазначеним у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України та по суті передбачає передчасне вирішення позову по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступні підстави.

Судом з'ясовано що ТзОВ Волинська нафтогазова компанія є власником мережі автомобільних заправних станцій Аветра . Одна з автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій Аветра знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Об'їзна, 1, поруч з якою ведеться будівництво багатоквартирного житлового будинку.

З паспорта об'єкту будівництва ТзОВ Волинська нафтогазова компанія відомо, що замовником будівництва є ОСОБА_1, проектувальником та особою, яка здійснює авторський нагляд, є ОСОБА_3, технічний нагляд здійснює ОСОБА_4, генпідрядник ТзОВ Маневичіагробуд , відповідальний за будівництво ОСОБА_5

10.10.2016 року Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації, за заявою ОСОБА_2 від 05.10.2016 року, видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,2833 га № 144 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що позивач просить визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку в с. Струмівка № 144 від 10.10.2016 року, видані Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації. Поряд з цим, позивач також просить визнати протиправним та скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку в с. Струмівка від 28.12.2016 року № ВЛ №083163630855.

Вимоги позивача грунтуються на тому, що будівництво здійснюється з порушенням норм законодавства. Зокрема, відповідно до п.п. 5.6 п. 5 Вимоги до розташування та організації виробничої території наказу Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996 року Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів , основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об'єктів, що наведена у додатку № 4. Згідно додатку № 4 встановлено 100 (сто) метрова охоронна зона навколо АГНКС. Згідно генерального плану с. Струмівка Луцького району земельна ділянка площею 0,2833 га знаходиться в санітарно-захисній зоні, у той час як відповідно до частини другої статті 114 Земельного кодексу України у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей. Попри заборону, визначену законодавством, згідно містобудівних умов та декларації про початок будівельних робіт на вищевказаному будівництві активно ведуться будівельні роботи.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150,151 КАС України, які закріплюють підстави забезпечення позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.

Можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням адміністративної справи може завдати непоправної шкоди позивачеві. У зв'язку з цим у адміністративному процесуальному законодавстві існує інститут забезпечення позову, що дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, зокрема, якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ . Згідно ч. 2 п. 17 цієї Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, а також запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Позивач покликається на те, що у разі спорудження багатоквартирного житлового будинку та здачі його в експлуатацію, при подальшому задоволенні судом позовних вимог, буде утруднено та унеможливлено виконання такого рішення суду, зокрема, ТзОВ Волинська нафтогазова компанія не зможе отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин. Без цього дозволу АГНКС не зможе працювати, таким чином ТзОВ Волинська нафтогазова компанія будуть завдані значні матеріальні збитки, розмір яких слід визначати експертним шляхом.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який він просить, для відновлення прав позивача буде необхідно докласти значних зусиль, витрат, а також часу.

Крім того, суд враховує особливість об'єкту, яким володіє позивач, та поруч з яким ведеться будівництво. АГНКС є складним технологічним об'єктом на території якого перебувають легкозаймисті речовини. Експлуатація такого об'єкта передбачає суворе дотримання встановлених законодавством вимог пожежної та екологічної безпеки, що також передбачає і наявність санітарно-захисних зон. Ведення будівельних робіт в безпосередній близькості до таких об'єктів може становити загрозу життю і здоров'ю виконавців будівельних робіт.

Суд відхиляє доводи управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області щодо передчасного вирішення позовних вимог у випадку вжиття забезпечення позову з огляду на те, що зупинити дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не є їх скасуванням, а лише тимчасових заходом щодо обмеження їх дії на час вирішення судового спору та встановлення об'єктивної істини щодо обставин та фактів у справі. На переконання суду такий спосіб забезпечення позову сприяє дотриманню балансу щодо прав та інтересів усіх учасників справи, зокрема позивач є убезпечений від можливості настання негативних для нього наслідків у випадку виконання судового рішення, а відповідач - відновленням дії містобудівних умов у випадку відхилення судом вимог позивача.

З огляду на вкладене, колегія суддів приходить висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, що призвело до невірного вирішення вимог заяви позивача, а відтак про скасування ухвали про відмову у забезпечення позову та необхідності прийняття нового судового рішення щодо цього.

Керуючись статтями 139, 150, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська нафтогазова компанія задоволити, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року з питань забезпечення позову у справі № 0340/1401/18 скасувати

Заяву скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська нафтогазова компанія про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №144 від 10 жовтня 2016 року, виданих сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації, до ухвалення рішення у адміністративній справі №0340/1401/18 та набрання постановою суду законної сили.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року.