Ухвала

від 17.09.2018 по справі 911/2854/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.uа

УХВАЛА

"17" вересня 2018 р. Справа № 911/2854/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А ., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"

простягнення 2 229 859,59 гривень

представники учасників справи не з'явились

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2017 у справі №911/2854/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" про стягнення 2 229 859,59 гривень, позовні вимоги задоволено частково, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" з 1 998 204, 54 грн основного боргу, 100 987, 49 грн інфляційних втрат, 21 783, 71 грн 3% річних та 31 814, 63 грн судового збору, за результатами чого винесено відповідну постанову.

06.12.2017 на примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 06.11.2017 у справі №911/2854/17 видано наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 рішення господарського суду Київської області від 06.11.2017 у справі №911/2854/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 рішення господарського суду Київської області від 06.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 у справі №911/2854/17 залишено без змін.

Поряд з тим, 27.03.2018, під час перебування відповідної справи за межами господарського суду Київської області, через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, що виявились у прийнятті ним 16.03.2018 постанови про відкриття виконавчого провадження №56000538, постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та постанов про арешт майна, коштів боржника ВП №56000399.

В обгрунтування неправомірності дій приватного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №56000538 боржник зазначив, що наказ господарського суду Київської області №911/2854/17 від 06.12.2017 станом на 05.12.2017 не набрав чинності у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення суду, на підставі якого видано відповідний наказ, а тому, на думку скаржника, зазначення приватним виконавцем у постанові від 16.03.2018 про відкриття виконавчого провадження №56000538 про те, що наказ набрав законної сили 05.12.2017, не відповідає дійсності.

До того ж, скаржник зауважив на тому, що станом на момент подання ним відповідної скарги на дії приватного виконавця до суду матеріали справи перебувають у суді апеляційної інстанції, а постанова за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду у даній справі не підписана колегією суддів.

Таким чином, боржник вважає, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі без доказів набрання ним законної сили.

Водночас, скаржник вважає, що постанова про об'єднання виконавчих провадження, винесена на підставі неправомірної постанови про відкриття виконавчого провадження, також підлягає скасуванню.

Крім того, боржник вказав на те, що постанови про арешт коштів боржника та арешт майна боржника від 16.03.2018 ВП №56000399 підлягають скасуванню з огляду на те, що були винесені стосовно наказів у справі №911/2854/17 та №911/1557/17 із зазначенням стягувача - ТОВ Фарконт Транспорт Солюшн та в межах виконавчого провадження №56000399, відкритого на виконання наказу №911/1557/17.

З огляду на вказане скаржник вважає, що відповідні постанови мали бути винесені в межах зведеного виконавчого провадження №56001026, а не в межах ВП №56000399, що стосується іншого стягувача.

До того ж, скаржник вказав, що постанова про арешт майна боржника від 16.03.2018 ВП №56000399 мала бути винесена за наявності доказів відсутності коштів на рахунках боржника, як це передбачено ст. ст. 48, 52 Закону України Про виконавче провадження , а не одночасно разом з постановою про арешт коштів боржника.

Таким чином, скаржник просить суд визнати вказані вище дії з винесення відповідних постанов незаконними та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича скасувати означені постанови.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2018 вищевказану скаргу прийнято та призначено до розгляду на 17.09.2018.

14.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від приватного виконавця Ніколаєва Сергія Вікторовича надійшов відзив на скаргу ТОВ Біогазенерго , відповідно до якого приватний виконавець зазначив про необґрунтованість доводів скаржника та просив відмовити у задоволенні скарги.

Так, приватний виконавець зауважив, що рішення у даній справі, з метою примусового виконання якого ним було відкрито виконавче провадження, набрало законної сили згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018, а виконавчі дії з накладення арешту на кошти та майно боржника вчиненні на підставі поданої стягувачем заяви, за результатами проведеної перевірки електронних баз даних та відповідних реєстрів.

До того ж, приватний виконавець вказав, що постанови про арешт майна та коштів боржника виносились в зведеному виконавчому провадженні під номером першого відкритого виконавчого провадження, що входить до вказаного зведеного виконавчого провадження, а рішення у даній справі повністю виконано за рахунок коштів, стягнутих з рахунків боржника, у той час як звернення стягнення на майно боржника виконавцем не проводилось.

В підтвердження викладених заперечень приватний виконавець надав копії заяв стягувача про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно (кошти) боржника, а також відповідь на запит до Державної фіскальної служби України.

У судове засідання 17.09.2018 представники стягувача, боржника та приватний виконавець не прибули.

Дослідивши та перевіривши скаргу боржника та заперечення приватного виконавця разом з доданими до них доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. ст. 339 та 343 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За приписами ст. ст. 5, 18, 26 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

З наданих скаржником та приватним виконавцем документів слідує, що 16.03.2018 ТОВ "Фарконт Проджект" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі. Відповідно до вказаної заяви стягувач просив накласти арешт на грошові кошти та майно боржника.

16.03.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєвим Сергієм Вікторовичем відкрито виконавче провадження №56000538 з виконання наказу господарського суду Київської області від 06.12.2017 у справі №911/2854/17 щодо стягнення з ТОВ "Біогазенерго" на користь ТОВ "Фарконт Проджект" 1 998 204, 54 грн основного боргу, 100 987, 49 грн інфляційних втрат, 21 783, 71 грн 3% річних та 31 814, 63 грн судового збору, за результатами чого винесено відповідну постанову.

Одночасно, 16.03.2018 приватним виконавцем винесено постанову ВП №56000399 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Відповідно до вказаної постанови виконавчі провадження №№56000399, 56000538, 56000682 щодо стягнення коштів з одного боржника об'єднано у зведене виконавче провадження №56001026.

В обгрунтування недійсності вказаних постанов скаржник, посилаючись на ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , зазначив, що станом на момент їх винесення у виконавця були відсутні докази набрання законної сили рішенням суду у даній справі, на підставі якого було видано наказ.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьохробочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Відповідно до пункту 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, відповідно до ст. 85, 93 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84цього Кодексу.

Так, рішення господарського суду Київської області від 06.11.2017 у справі №911/2854/17 підписано 24.11.2017, а тому останнім днем на подання апеляційної скарги на вказане рішення є 04.12.2017.

Таким чином, оскільки апеляційну скаргу на рішення суду у вказаний вище строк подано не було, 05.12.2017 рішення господарського суду Київської області від 06.11.2017 у справі №911/2854/17 набрало законної сили, а тому 06.12.2017 судом видано наказ на примусове виконання вказаного рішення.

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 рішення господарського суду Київської області від 06.11.2017 у справі №911/2854/17 залишено без змін.

Відповідно до ст. 284 ГПК України в редакції від 07.01.2018 постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, оскільки рішення суду у даній справі залишено судом апеляційної інстанції без змін 15.02.2018, суд дійшов висновку, що станом на момент винесення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження №56000538 рішення суду у даній справі, на підставі якого було видано наказ, набрало законної сили, а тому доводи скаржника стосовно зворотного і, як наслідок, неправомірності винесеної приватним виконавцем постанови та необхідності її скасування є необгрунтованими.

Посилання скаржника на невідповідність відомостей стосовно набрання наказом законної сили 05.12.2018 визнаються неспроможними, адже нормами процесуального законодавства в редакціях як до, так і після 15.12.2017, не унормовано обов'язку суду видавати новий наказ у разі залишення апеляційною інстанцією без змін судового рішення, яке набрало законної сили і на виконання якого вже видано наказ у передбаченому законом порядку до моменту подання апеляційної скарги з порушенням передбачених для оскарження строків.

Отже, скарга боржника в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №56000538 від 16.03.2018 та зобов'язання виконавця скасувати вказану постанову задоволенню не підлягає.

Водночас, враховуючи необгрунтованість доводів скаржника стосовно неправомірності постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги боржника в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця стосовно винесення постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (56001026) від 16.03.2018 та зобов'язання виконавця скасувати вказану постанову.

Що ж до скарги боржника стосовно неправомірності дій приватного виконавця по винесенню постанов про арешт майна та коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №56000399, що стосується іншого стягувача та не стосується виконання рішення суду у даній справі, слід зазначити таке.

Відповідно до приписів ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до пп. 14 та 15 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

Поряд з тим, відповідно до пп. 6, 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити:

- номер виконавчого провадження;

- вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

- за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене;

- мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;

- резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою.

Як слідує зі змісту постанов приватного виконавця про арешт коштів, майна боржника від 16.03.2018, відповідні постанови місять усі передбачені законом реквізити, підписані виконавцем та скріплені печаткою.

До того ж, відповідні постанови винесені за виконавчими документами №№911/1557/17 та 911/2854/17 в межах зведеного виконавчого провадження за номером виконавчого провадження, у якому було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у відповідне зведене виконавче провадження, у той час як ані нормами Закону України "Про виконавче провадження", ані відповідними підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку виконавця виносити постанови виключно під номером зведеного виконавчого провадження, а не під номером виконавчого провадження, що увійшло до вказаного зведеного виконавчого провадження.

Крім того, судом оцінюються критично посилання скаржника на неможливість, з огляду на ст. ст. 48, 52 Закону України Про виконавче провадження , винесення одночасно з відкриттям виконавчого провадження постанов про арешт як коштів, так і майна боржника, позаяк право виконавця арештувати майно та кошти боржника під час відкриття виконавчого провадження за відповідно поданою стягувачем заявою унормовано ч. 7 ст. 26 та ч. 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , що приватним виконавцем було дотримано. Водночас, приписи ст. ст. 48, 52 Закону України Про виконавче провадження стосуються лише певних особливостей та порядку звернення стягнення на майно, у тому числі грошові кошти, боржника, які не містять заборони та/або виключної послідовності стосовно накладення виконавцем арешту на майно (кошти) боржника під час відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до приписів ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, скаржник в порушення законодавчих вимог нормативно та доказово не обґрунтував обставин незаконності дій приватного виконавця щодо винесення 16.03.2018 постанови про відкриття виконавчого провадження №56000538, постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та, надалі, в межах зведеного виконавчого провадження - постанов про арешт майна, коштів боржника, як наслідок невідповідність вимогам законодавства вказаних постанов.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість викладених у скарзі доводів боржника та недоведеності обставин порушення його прав, а тому відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 246, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 5, 8, 26, 30 Закону України "Про виконавче провадження", суд

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича.

Ухвала підписана 26.09.2018, набирає законної сили з моменту її підписання у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарськогопроцесуального кодексу України та може бути оскаржена у апеляційному порядку у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя В.А. Ярема