Постанова

від 24.09.2018 по справі 924/468/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/468/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Єлисейські поля"

відповідач - приватно-орендне підприємство "Горинь"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу приватно-орендного підприємство "Горинь"

на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду у складі Філіпової Т.Л. - головуючого, Гудак А.В., Бучинської Г.Б. від 11 червня 2018 року

Історія справи

1. Справа розглядалася судами неодноразово.

2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29 вересня 2014 року в позові відмовлено.

3. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року рішення місцевого господарського суду від 29 вересня 2014 року скасовано.

3.1. Позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 267 538, 67 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок.

4. За наслідками перегляду справи у касаційному порядку, постановою Верховного Суду від 19 березня 2018 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року залишено без змін.

5. У квітні 2018 року, приватно-орендне підприємство "Горинь" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами.

6. Такими обставинами заявник вважає факт встановлення Верховним Судом у постанові від 19 березня 2018 року виду збитків, що завдані позивачу у даній справі, саме у формі упущеної вигоди.

6.1. На думку заявника, на момент прийняття апеляційним судом постанови від 18 вересня 2018 року ані відповідач, ані суд не знали і не могли знати та встановити факт завдання товариству з обмеженою відповідальністю "Єлисейські поля" збитків, саме у формі упущеної вигоди і відповідно дослідити розмір заявлених до стягнення позовних вимог з урахуванням їх правової природи.

6.2. Крім цього, заявник зазначив, що з урахуванням нововиявленої обставини, а саме визначення Верховним Судом виду збитків, до спірних правовідносин апеляційний господарський суд мав би застосувати Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, в той час, як при винесені постанови апеляційного суду було застосовано Методику визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Короткий зміст оскаржуваного рішення апеляційного господарського суду

7. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року у задоволенні заяви приватно-орендного підприємства "Горинь" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року відмовлено.

8. Ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що суд касаційної інстанції, переглядаючи постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року у даній справі залишив її без змін. Отже, Верховний Суд погодився із встановленими апеляційним судом обставинами справи, оцінкою доказів, правовою кваліфікацією подій та їх юридичних наслідків, зокрема і з прийнятим рішенням по суті позовних вимог в цілому, тобто визнав постанову апеляційного господарського суду такою, що прийнята відповідно до норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

8.1. Разом з цим, апеляційний господарський суд зазначив, що упущена вигода, про яку вказав Верховний Суд у постанові від 19 березня 2018 року є складовим елементом, заподіяної самовільним зайняттям землі шкоди, розмір якої визначено відповідним державним органом за затвердженою Методикою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом ухвалою, відповідачем до Суду подано касаційну скаргу у якій він просить ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року скасувати, заяву про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

10. При прийнятті ухвали від 11 червня 2018 року апеляційним господарським судом порушено приписи статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки факт встановлення Верховним Судом виду збитків у даній справі саме у формі упущеної вигоди є нововиявленою обставиною у розумінні зазначеної статті.

10.1. Такі дані існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи і крім цього, вони є істотними для розгляду спору, адже в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

10.2. У разі врахування апеляційним господарським судом цієї обставини під час розгляду справи, до спірних правовідносин було би застосовано відповідні норми матеріального права, а саме Порядок № 284, а не Методику № 963, що мало би вирішальне значення при розрахунку розміру належних до стягнення збитків.

Позивач та третя особа, своїм правом на подання відзиву та пояснень, відповідно, не скористались.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Згідно з частиною 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

11.1. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

12. На підставі вказаної норми відповідач звернувся із заявою про перегляд судового рішення апеляційного господарського суду у справі за нововиявленими обставинами.

13. Щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, зазначених в пункті 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

13.1. Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

13.2. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

13.3. За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

14. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 910/6052/16 та у постанові від 07 серпня 2018 року у справі № 915/1708/14.

15. Так переглядаючи постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року, Верховний Суд своєю постановою від 19 березня 2018 року, залишив її без змін.

15.1. Таким чином касаційний суд визнав оскаржувану постанову апеляційного господарського суду такою, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, і в частині стягнення шкоди, що спричинена позивачеві, внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок та виду такої шкоди.

15.2. Крім цього, залишаючи постанову апеляційного господарського суду без змін, Верховний Суд тим самим погодився з висновками господарського суду апеляційної інстанції і в частині правильності застосування до даних правовідносин саме Методики № 963, а не Порядку № 284.

16. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність в тих обставинах, про які зазначає скаржник, ознак нововиявлених, і вважає такі доводи останнього довільним тлумаченням норм процесуального права.

17. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17.2. З огляду на наведені положення більшість доводів скаржника взагалі не можуть розглядатися касаційним судом, оскільки у тексті касаційної скарги скаржник здебільшого намагається переконати Суд втрутитися у фактичну складову постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року, що вже переглянута Верховним Судом.

17.3. В іншому ж подана скарга зводиться до висловлення незгоди з прийнятою ухвалою апеляційного суду і є проханням про повторний перегляд матеріалів заяви, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

18. Крім цього, Суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).

19. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

19.1. Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, а тому і підстав для зміни чи відміни оскаржуваної ухвали, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

21. Судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу приватно-орендного підприємство "Горинь" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року у справі № 924/468/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.