Ухвала

від 25.09.2018 по справі 172/582/17

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/582/17

Провадження № 1-кс/172/325/18

У Х В А Л А

25.09.2018 року слідчий суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42017041560000036 від 25.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В

Старший слідчий СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 42017041560000036 від 25.05.2018 року за погодженням з начальником Васильківського відділу Синельниківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Васильківського району Дніпропетровської області невстановлені особи здійснили самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які з корисних мотивів засіяли сільськогосподарськими культурами. Згідно з вимогами ст. 211 ЗК України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

25.05.2017 року вказаний факт було внесено до ЄРДР за № 42017041560000036 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В ході проведення перевірки досудового розслідування виявлено факт самовільного використання земельних ділянок площею 25,4 га, яка має цільове призначення 01.02 «Для ведення фермерського господарства», відноситься до земель державної власності та знаходиться на території Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

Згідно з Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства

№ 428-ДК/509/АП/09/01/-18 земельна ділянка використовується СФГ «Дарина» за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

На даний час слідством не встановлено особу, яка здійснила самовільне зайняття вказаної земельної ділянки.

З метою захисту суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення знищення, заволодіння сільськогосподарськими культурами, забезпечення подальшого повернення державі збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на земельні ділянки площею 25,4 га, яка знаходяться на території Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області кадастрові номери 1220785500010030080, 1220785500010030111, 1220785500010030112 та 1220785500010030113 з посівами сільськогосподарської культури (у випадку їх наявності).

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою слідчого судді не здійснювалося, що відповідає вимогам ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, приходить до такого.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Судом встановлено, що за даним фактом 25.05.17 відкрито кримінальне провадження за

ч. 1 ст. 197-1 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження

№ 42017041560000036.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Однак до клопотання слідчим не додано протокол огляду місця події, що не дозволяє визначити наявність чи відсутність на земельній ділянці урожаю сільськогосподарських культур які можуть бути речовими доказами у провадженні.

Крім того, зі змісту клопотання видно, що слідчий просить суд накласти арешт не тільки на сільськогосподарські культури, а й на земельну ділянку площею 25,4 га при цьому стороною обвинувачення не враховано, що земельна ділянка як предмет злочину та об"єкт нерухомості не зможе бути знищена, пошкоджена чи прихована та не вибуде з власності держави, а тому законодавчо встановлені підстави для накладення арешту на таке майно (збереження речових доказів, з метою попередження його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження) відсутні.

Отже накладення арешту на земельну ділянку не спрямоване на досягнення цілей кримінального провадження, а зможе лише перешкодити власнику розпорядитись нею.

Таким чином суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання слідчого ОСОБА_2 про арешт майна.

Згідно з ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В

Відмовити старшому слідчому СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42017041560000036 від 25.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України про накладення арешту на земельні ділянки кадастрові номери 1220785500010030080, 1220785500010030111, 1220785500010030112 та 1220785500010030113 з посівами сільськогосподарської культури (у випадку їх наявності).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1