Ухвала

від 26.09.2018 по справі 172/582/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1268/18 Справа № 172/582/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

26 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представників СФГ Алтей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

слідчого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника СФГАлтей ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017041560000036,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Васильківського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від30серпня 2018рокузадоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Васильківського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , та накладено арешт на посіви сільськогосподарської культури соняшника на земельній ділянці площею 42,9 га, що знаходиться на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1220783300010060084.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що в провадженні слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42017041560000036від 25.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Під час розгляду клопотання встановлено, що постановою старшого слідчого Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 28.08.2018 року земельну ділянку площею 42,9 га, яка знаходиться на території Григорівської сільської ради в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1220783300010060084 з посівами сільськогосподарської культури соняшника визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що посіви сільськогосподарської культури соняшника підлягають арешту, оскільки це майно є доказом злочину, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та існує ризик його пошкодження, приховування або знищення, передбачений ч. 1 ст. 170 КПК України.

Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник СФГАлтей ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для оскарження вищевказаної ухвали, визнавши причини пропуску строку її оскарження поважними, оскільки судовий розгляд проводився без участі представника СФГ Алтей та про наявність цієї ухвали господарство дізналося лише 11.09.2018 року, та скасувати ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на посіви сільськогосподарської культурисоняшника наземельній ділянціплощею 42,9га,що знаходитьсяна територіїГригорівської сільськоїради Васильківськогорайону Дніпропетровськоїобласті врайоні земельноїділянки зкадастровим номером1220783300010060084.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що слідчий суддя, приймаючи ухвалу від 30.08.2018 року, не перевірив та не встановив наявність будь-яких підстав для арешту майна, а тому наклавши арешт на майно, фактично паралізував роботу СФГ Алтей, що є неприпустимим.

Вказує на те, що в матеріалах провадження відсутні відомості щодо захоплення земельної ділянки у 2018 році, оскільки ці відомості не внесено в ЄРДР, а тому арешт посівів соняшника на цій ділянці є незаконним.

Посилається на те, що рішенням № 11 від 04.11.1992 року сесії Григорівської сільської Ради народних депутатів ХХІ скликання Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_10 надано в постійне користування земельну ділянку площею 42,9 га, розташовану на території Григорівської сільської Ради для ведення селянського (фермерського) господарства, про що 25.12.1992 року видано Державний акт на право постійного користування землею серії ДН № 0000350. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 44.

Враховуючи, що земельна ділянка була надана для ведення селянського (фермерського) господарства, 14.01.1993 року було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство Алтей, при цьому на момент виникнення права користування земельною ділянкою діяли норми Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ.

За таких обставин, правовий статус землі в постійному користуванні полягав у тому, що земельна ділянка надавалася для створення фермерського господарства без обмеження строку.

Землекористувачем СФГ Алтей в особі його Голови ОСОБА_10 в 2007 році було замовлено розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в постійному користуванні ОСОБА_10 для ведення селянського (фермерського) господарства Алтей на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, а тому землекористувачем вказаної земельної ділянки з описом її меж є саме СФГ Алтей.

Після смерті ОСОБА_10 діяльність фермерського господарства не припинилася, оскільки є спадкоємець, а саме донька ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , яка була призначена головою СФГ Алтей, у зв`язку з чим в 2011 році відбулися зміни в статуті СФГ Алтей, та пізніше, у 2014 році було знову змінено статут СФГ Алтей, у зв`язку із зміною прізвища його Голови з ОСОБА_11 на ОСОБА_12 ..

Враховуючи зазначене, СФГ Алтей правомірно набуло прав користувача земельною ділянкою площею 42,9 га.

Вказує на те, що в матеріалах провадження знаходиться протокол огляду місця події без зазначення понятих та учасника огляду прокурора ОСОБА_6 ..

Також зазначає, що ані клопотання, ані матеріали провадження не містять факту нанесення шкоди інтересам держави, оскільки цивільні позови відсутні.

Крім того, СФГ Алтей в період своєї діяльності понесло витрати, які складають 281 314 грн., тому застосування оскаржуваної ухвали перешкоджає СФГ Алтей в розпорядженні власним майном.

Вказує, що старший слідчий, обгрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст.94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх законності, відповідності нормам КПК України, достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Зазначає, що відсутні докази того, що посіви сільськогосподарської культури соняшнику є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників СФГ Алтей, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора та слідчого, які заперечували проти задоволення цієї апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, згідно із наданими до клопотання слідчого матеріалами Васильківським ВП СВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під № 42017041560000036 від 25.05.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, за фактом того, що невстановленими особами на території Васильківського району Дніпропетровської області самовільно зайняті, оброблені та засіяні сільськогосподарськими культурами земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що слідчий, подавши клопотання про арешт майна, не дотримався вимог ч.2 ст.171, ч.3 ст. 132 КПК України щодо надання документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, так як за диспозицією ч. 1 ст. 197-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Проте, ні з витягу ЄРДР, ні з наданих до клопотання слідчого матеріалів не має можливості встановити вартість майна, яке належить арештувати, його кількість, не надано належних доказів розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та хто є в цьому кримінальному провадженні законним володільцем або власником земельної ділянки, а тому не зрозуміло, кому саме завдано шкоду.

Наданий прокурором до суду апеляційної інстанції лист заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування ОСОБА_13 , про розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 42,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складає 156431,59 грн., колегія суддів не може взяти до уваги відповідно до ч.3 ст.404 КПК України, оскільки вказаний лист із зазначенням розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення, до суду першої інстанції наданий не був, клопотання щодо його дослідження до суду також не було подане, доказування розміру заподіяної шкоди за ч. 1 ст. 197-1 КК України мало бути ще на час звернення із клопотанням до суду першої інстанції для підтвердження ознак кримінального правопорушення.

Крім того, номер акту перевірки, зазначений у листі, не відповідає номеру акту перевірки, який перебуває в матеріалах кримінального провадження, у зв`язку з чим, не зрозуміло щодо якої земельної ділянки сільськогосподарського призначення видано вказаний лист.

Суд першої інстанції залишив поза увагою встановлення всіх обставин для накладення арешту.

Надані прокурором до суду апеляційної інстанції заперечення з додатками не усувають зазначені вище недоліки.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, а також меж апеляційного розгляду, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу представника СФГАлтей ОСОБА_7 - задовольнити, ухвалу слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу на підставі ст. 407 КПК України.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання представника СФГАлтей ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Васильківського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від30серпня 2018року- задовольнити.

Апеляційну скаргу представника СФГАлтей ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017041560000036 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Васильківського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017041560000036.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4