Постанова

від 13.09.2018 по справі 910/19005/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. Справа№ 910/19005/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Михайлова В.В.

відповідача - Заброда М.Л.

третя особа - Черей О.В.

розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Плодоовоч." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон"

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2018 р. (повне рішення складено 19.06.2018 р.)

у справі № 910/19005/17 (суддя - Ковтун С.А.)

за позовом Корпорації "Співдружність КОМП"

до Приватного акціонерного товариства "Плодоовоч."

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон"

про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року Корпорація "Співдружність КОМП", в особі ліквідатора Мегері А.В., звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства "Плодоовоч" про визнання недійсними угоду № 1 від 23.01.2009 р. про заміну сторони у зобов`язанні та додаткову угоду від 23.01.2009 р., укладені між ВАТ "Плодоовоч", ПП "Імпульс В" та Корпорацією "АИС", правонаступником якої є позивач.

Вимоги позивача обґрунтовані відсутністю рішення загальних зборів учасників Корпорації "АИС" на укладення оспорюваних угод. Обов'язкова наявність такого рішення зборів обумовлена установчим договором Корпорації "АИС", а саме п. п. 4.2.6 та 5.4. Позивач вважає, що оспорювані угоди були укладені з перевищенням повноважень генеральним директором Корпорації "АИС".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2017 р. порушено провадження у справі № 910/19005/17.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2017 р. замінено відповідача його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Плодоовоч.".

До суду 11.12.2017 р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, що фактично є заявою про зміну предмета позову, відповідно до якої Корпорація "Співдружність КОМП" просила суд:

- визнати недійсною угоду № 1 від 23.01.2009 р. про заміну сторони у зобов`язанні;

- визнати недійсною додаткову угоду від 23.01.2009 р.;

- застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Плодоовоч." повернути Корпорації "Співдружність КОМП" наступне нерухоме майно:

1) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446496080000, нежитлові будівлі загальною площею 21980,10 кв. м., складові частини об'єкта нерухомого майна: адміністративно-офісна будівля площею 528,6 кв. м., А, будівля виробничо-складського комплексу площею 19617,5 кв. м., Б, складська будівля площею 596,7 кв. м., виробнича будівля площею 148,0 кв. м., І, будівля їдальні площею 288,0 кв. м., Л, будівля СТО площею 523,3 кв. м., М, виробнича будівля площею 278,0 кв. м., Р, за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, будинок 20;

2) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446477380000, нежитлова будівля офісно-торгівельного центру (літ. "Т"), загальна площа 12429,2 кв. м., за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, будинок 20;

3) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446445080000, нежитлова торгівельно-виробнича будівля (літ. "У"), загальна площа 1964,4 кв. м., за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, будинок 20;

4) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446332280000, будівля виробничої майстерні (літ. "К") загальна площа 67,3 кв. м., за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, будинок 20.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2018 р., у зв`язку з набранням чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Також ухвалою від 26.02.2018 р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва 26.04.2018 р. у справі № 910/19005/17 позов, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, задоволено частково, визнано недійсними угоду № 1 від 23.01.2009 р. про заміну сторони у зобов`язанні та додаткову угоду від 23.01.2009 р., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Плодоовоч." 16.05.2018 р. подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Приватне акціонерне товариство "Плодоовоч." посилається на те, що генеральний директор ОСОБА_6 мав всі необхідні повноваження для укладення оспорюваних угод, які йому були надані загальними зборами Корпорації "АИС" від 16.01.2009 р.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Плодоовоч." передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

Окрім цього Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон", 25.06.2018 р. також звернулося з апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду з вимогами, аналогічними вимогам відповідача.

Третя особа в апеляційній скарзі стверджувала, що укладення оспорюваних угод було вчинено відповідно до вимог діючого на той час законодавства та установчих документів Корпорації "АИС". До того ж позивачем був пропущений строк позовної давності без поважних причин для звернення до суду з позовом.

У відзиві на апеляційні скарги позивач вказує, що генеральним директором Корпорації "АИС" було перевищено повноваження на укладення угоди № 1 від 23.01.2009 р. про заміну сторони у зобов`язанні та додаткової угоди від 23.01.2009 р., укладення оспорюваних угод суперечить вимогам п.п. 4.2.6 та 5.4 установчого договору Корпорації "АИС".

Згідно з протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 03.07.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон", також передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами у справі № 910/19005/17, вирішено здійснювати їх розгляд спільно за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено розгляд справи на 06.09.2018 р.

У судовому засіданні 06.09.2018 р. було оголошено перерву до 11.09.2018 р.

У судовому засіданні 11.09.2018 р. було оголошено перерву до 13.09.2018 р.

13.09.2018 р. до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду представником Корпорації "Співдружність КОМП" подано заяву про відвід суддів Буравльова С.І., Власова Ю.Л. та Андрієнка В.В. у справі № 910/19005/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 р. заяву представника Корпорації "Співдружність КОМП" про відвід суддів Буравльова С.І., Власова Ю.Л. та Андрієнка В.В. у справі № 910/19005/17 залишено без розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.04.2004 р. Відкрите акціонерне товариство "Плодоовоч" (далі - учасник-1) та Корпорація "Автоінвестстрой" (далі - участник-2) уклали договір про спільну діяльність (далі - договір про спільну діяльність).

Відповідно до п. 1.1 договору про спільну діяльність його метою є об'єднання грошових коштів і майна учасника-1 і учасника-2 для досягнення спільної господарської мети, а саме: будівництво нежилої будівлі (далі - об'єкта) за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, 20.

Згідно з п. 1.3 договору про спільну діяльність після закінчення будівництва об'єкта і підводу до об'єкта всіх інженерних систем і мереж та здачі його в експлуатацію, учасник-1 зобов'язується передати учаснику-2 частину об'єкта відповідно до частки участника-2 в будівництві.

У пункті 3.7 договору про спільну діяльність сторони передбачили, що остаточний розрахунок між учасником-1 та учасником-2 здійснюється після закінчення будівництва і оформлення учасником-1 акту введення об'єкта в експлуатацію.

11.10.2004 р. Харківською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію установчого договору про створення та діяльність Корпорації "АИС" (далі - установчий договір), відповідно до якого Корпорація є договірним об'єднанням та правонаступником Корпорації "Автоінвестстрой".

Отже, до Корпорації "АИС" перешли всі права та обов'язки Корпорації "Автоінвестстрой", у тому числі і за договором про спільну діяльність. Внаслідок такого правонаступництва відбулась заміна сторони за цим договором з Корпорації "Автоінвестстрой" на Корпорацію "АИС".

Додатковою угодою від 18.03.2008 р. сторони змінили п. 1.1 договору про спільну діяльність, визначивши, що мета спільної діяльності - об'єднання грошових коштів і майна учасника-1 і учасника-2 для досягнення спільної господарської мети, а саме:

- будівництво нежилої будівлі за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, 20;

- реконструкція столярної майстерні під облаштування торгово-сервісного центра, в тому числі автосалону і станції технічного обслуговування за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, 20;

- будівництво автосалонів зі станцією технічного обслуговування легкових і вантажних автомобілів за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, 20, з облаштуванням прилеглої території.

Додатковою угодою від 18.03.2008 р. сторони виклали п. 1.2 договору про спільну діяльність у такій редакції: "закінчення будівництва і реконструкції, передбачених п. 1.1 цього договору, і здача об'єкта в експлуатацію: 28 грудня 2009 року".

16.01.2009 р. відбулись загальні збори учасників Корпорації "АИС", на яких було прийнято рішення вийти зі спільної діяльності за договором про спільну діяльність, укладеним з ВАТ "Плодоовоч", та укласти з ПП "Імпульс-В" угоду про заміну сторони у спільній діяльності до договору про спільну діяльність, замінити Корпорацію "АИС" на ПП "Імпульс-В" у договорі з компенсацією затрат Корпорації "АИС", які вона понесла за час участі у спільній діяльності.

23.01.2009 р. Відкрите акціонерне товариство "Плодоовоч" (сторона-3), Приватне підприємство "Імпульс-В" (сторона-2) та Корпорація "АИС" (правонаступником якої є Корпорація "Співдружність КОМП") (сторона-1) уклали угоду № 1 до договору про спільну діяльність про заміну сторони у зобов'язанні (далі - угода № 1), якою сторони погодили, що Корпорація "АИС" передає, а Приватне підприємство "Імпульс-В" приймає на себе всі права та зобов'язання за договором про спільну діяльність від 01.04.2004 р.

Також, 23.01.2009 р. вказані сторони підписали додаткову угоду до цього договору про спільну діяльність (далі - додаткова угода), якою змінили преамбулу і реквізити договору про спільну діяльність, зокрема визначили, що сторонами договору про спільну діяльність є ПП "Імпульс-В" та ВАТ "Плодоовоч".

Від Корпорації "АИС" вказані угоди підписав генеральний директор ОСОБА_9.

12.02.2009 р. проведено державну реєстрацію установчого договору Корпорації "Співдружність КОМП", відповідно до якого остання є правонаступником Корпорації "АИС".

26.03.2009 р. між Корпорацією "Співдружність КОМП" та ПП "Імпульс-В" підписано акт звірки розрахунків по угоді № 1, в якому сторони зазначили, що ПП "Імпульс-В" компенсувало Корпорації "Співдружність КОМП" всі затрати, які були понесені Корпорацією у спільній діяльності, у розмірі 56737731,14 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 14.05.2012 р. у справі № 5023/7064/11 було визнано банкрутом Корпорацію "Співдружність КОМП" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.2013 р. у справі № 5023/7064/11 призначено ліквідатором Корпорації "Співдружність КОМП" арбітражного керуючого Мегерю Артура Валерійовича.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що угода № 1 від 23.01.2009 р. та додаткова угода від 23.01.2009 р., на думку позивача, укладені з перевищенням представником позивача - генеральним директором Корпорації "АИС" повноважень на їх укладення, також суперечить вимогам п.п. 4.2.6, 5.4 установчого договору Корпорації "АИС".

Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з того, що угода № 1 та додаткова угода до неї були укладені, незважаючи на обізнаність відповідача про наявні обмеження повноважень генерального директора Корпорації АИС , з перевищенням представником (генеральним директором) наданих йому повноважень. Жодних рішень зі схвалення угоди № 1 та додаткової угоди після їх укладення загальними зборами учасників Корпорації також не приймалося.

Окрім того укладені угоди суперечать п. 5.4 установчого договору Корпорації "АИС".

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За змістом п. 2.9 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Крім того, пунктом 2.5.2 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що необхідно з урахуванням приписів ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як передбачено ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників Корпорації "АИС" від 16.01.2009 р. було прийнято рішення Корпорації "АИС" вийти із спільної діяльності за договором про спільну діяльність від 01.04.2004 р., укладеним з ВАТ "Плодоовоч", та укласти з ПП "Імпульс-В" угоду про заміну сторони у спільній діяльності до договору про спільну діяльність від 01.04.2004 р., який укладено між Компанією "АИС" і ВАТ "Плодоовоч" та замінити Корпорацію "АИС" на ПП "Імпульс-В" у вказаному договорі з компенсацією коштів Корпорації "АИС", які вона понесла за час участі у спільній діяльності. Також вирішено надати повноваження на підписання угоди про заміну сторони у спільній діяльності до договору про спільну діяльність від 01.04.2004 р. генеральному директору ОСОБА_6.

Крім того, відповідно до п. 4.4.4 установчого договору про створення та діяльність Корпорації "АИС" загальні збори учасників набирають законну силу через 10 днів після їхнього прийняття, якщо в зазначений термін на дане рішення не було накладено вето голови ради директорів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на протокол загальних зборів учасників Корпорації "АИС" від 16.01.2009 р. було накладено вето головою ради директорів.

Як передбачено ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

26.03.2009 р. між Корпорацією "Співдружність КОМП" та ПП "Імпульс-В" підписано акт звірки розрахунків по угоді № 1, в якому сторони зазначили, що ПП "Імпульс-В" компенсувало Корпорації "Співдружність КОМП" всі затрати у спільній діяльності в розмірі 56737731,14 грн.

Вказаний акт звірки є документом, який підтверджує отримання позивачем інвестованих грошових коштів за договором про спільну діяльність від 01.04.2004 р.

Дійсно акт звірки взаємних розрахунків не є первинним документом, проте є доказом, який в сукупності з іншими доказами може встановлювати юридичний факт.

Таким чином, позивач прийняв виконання угоди № 1 шляхом підписання акту звірки розрахунків уповноваженим представником, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Вбачається, що договір про спільну діяльність від 01.04.2004 р. мав на меті об'єднання грошових коштів та майна учасників з метою будування нежитлових будівель без створення юридичної особи.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГК України, яка була чинна на дату укладення оспорюваних угод, об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що об'єднання підприємств є юридичною особою.

Згідно з п. 4.2.6 установчого договору Корпорації "АИС" до компетенції загальних зборів Корпорації "АИС" належить, зокрема, прийняття рішень про входження Корпорації в об'єднання і виходу з них, про заснування інших підприємств, установ і організацій.

Наведене спростовує доводи про те, що для укладення оспорюваних угод від 23.01.2009 р. було обов'язковим прийняття рішення загальними зборами Корпорації "АИС" з цього питання, оскільки спільна діяльність за укладеним договором не є входження до об'єднання як до новоствореної юридичної особи.

Також позивач посилався на те, що згідно з п. 5.4 вказаного вище установчого договору Корпорація "АИС" вправі продавати і передавати належні їй будинки, спорудження та інші матеріальні цінності тільки за згодою загальних зборів учасників.

Як вбачається з укладеного договору про спільну діяльність від 01.04.2004 р., жодна із сторін договору не набуває права власності на збудовані будівлі.

Факт того, що позивач ніколи не мав права власності на будівлі, які розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20, встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2017 р. у справі № 910/1026/15-г.

Тобто посилання позивача на п. 5.4 вказаного установчого договору, як на підставу обов'язкової наявності рішення загальних зборів Корпорації "АИС", також є безпідставним.

Зі змісту протоколу № 1/09 загальних зборів учасників Корпорації "АИС" від 23.01.2009 р. вбачається, що генерального директора ОСОБА_6 було звільнено з 26.01.2009 р., тобто ОСОБА_6 правомірно підписав оспорювані угоди 23.01.2009 р.

Також згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.01.2009 р. (дата укладення оспорюваних угод) керівником Корпорації "АИС" був ОСОБА_9.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем була подана заява про застосування строку позовної давності. В цій заяві відповідач посилався на пропуск трирічного строку позовної давності без поважних причин для звернення ліквідатора позивача до суду з відповідним позовом.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Доказами доведено, що оспорювані угоди укладені відповідно до вимог чинного законодавства та установчих документів Корпорації "АИС", в межах повноважень для такого укладення, які були надані генеральному директору загальними зборами Корпорації "АИС" від 16.01.2009 р., а тому права позивача, як правонаступника Корпорації "АИС", не порушені.

Оскільки права позивача не порушені укладенням оспорюваних угод, судова колегія вважає вимоги позивача про визнання недійсними угоди № 1 від 23.01.2009 р. про заміну сторони у зобов`язанні та додаткової угоди від 23.01.2009 р. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також вимоги позивача про застосування наслідків недійсності угод шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Плодоовоч." повернути Корпорації "Співдружність КОМП" нерухоме майно не піддягають задоволенню, оскільки такі наслідки можуть застосовуватися тільки у разі недійсності угод.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" про те, що дану справу слід було розглядати в межах справи про банкрутство, оскільки Господарський суд Харківської області своєю постановою від 14.05.2012 р. у справі № 5023/7064/11 визнав позивача банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника, у тому числі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 р. у справі № 908/4804/14 та у постанові від 16.11.2016 р. у справі № 908/560/16.

Отже до підвідомчості господарського суду відносяться справи у спорах з майновими вимогами саме до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Крім того у постанові Вищого господарського суду України від 18.07.2017 р. у справі № 5023/5847/11 визначено, що майнові спори з вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Тому, вирішуючи питання про прийняття у межах провадження у справі про банкрутство заяви боржника (банкрута) з майновими чи/або немайновими вимогами до третіх осіб, які не є учасниками провадження у справі про банкрутство, господарський суд повинен пересвідчитись про підвідомчість відповідного спору господарському суду, враховуючи його суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер правовідносин.

Так, Корпорація "Співдружність КОМП" є боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, в рамках даної справи є позивачем, а не відповідачем, тобто позовні вимоги заявлені не до боржника, а самим боржником.

Крім того ПАТ "Плодоовоч.", до якого заявлено позовні вимоги про визнання недійсними угод, не є учасником справи про банкрутство Корпорації "Співдружність КОМП", тобто не має жодного правового статусу в рамках справи про банкрутство № 5023/7064/11, та не наділено жодними особливими процесуальними правами та обов'язками, якими володіють учасники провадження у справі про банкрутство.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нового рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд позовної заяви та апеляційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Плодоовоч." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон", задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2018 р. у справі № 910/19005/17 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині. В іншій частині рішення залишити без змін.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Корпорації "Співдружність КОМП" (62490, Харківська обл., Харківський район, село Котляри (Комунар), вул. Озерна, 5, код ЄДРПОУ 30712903) на користь Приватного акціонерного товариства "Плодоовоч." (040, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 05528409) 4800 (чотири тисячі вісімсот),00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Корпорації "Співдружність КОМП" (62490, Харківська обл., Харківський район, село Котляри (Комунар), вул. Озерна, 5, код ЄДРПОУ 30712903) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 34764782) 4800(чотири тисячі вісімсот),00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.09.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко