Постанова

від 26.09.2018 по справі 686/19373/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19373/16

Провадження № 22-ц/792/1435/18

Категорія: 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя - доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю апелянта ОСОБА_4, позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, представника Хмельницької міської ради ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/19373/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 06 червня 2018 року (повне судове рішення складено 18 червня 2018 року, суддя Мороз В.О.) у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8, Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про виділення частки житлового будинку зі складу спільної часткової власності, припинення спільної часткової власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до пункту 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_5 зазначала, що їй належить ? частина житлового будинку №10 по вул. Госпітальній в м. Хмельницькому та земельна ділянка площею 0,0343 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за цією ж адресою. Інша половина вказаного будинку належить ОСОБА_8, проте право власності на земельну ділянку за адресою м. Хмельницький, вул. Госпітальна, 10 за нею не зареєстровано. Позивач бажає виділу своєї частки в будинку в окремий об'єкт нерухомого майна, однак в позасудовому порядку не має можливості це зробити в зв'язку з напруженими відносинами з відповідачем. Крім того, між позивачем та відповідачем постійно виникають конфлікти з приводу користування земельною ділянкою позивача, що межує з земельною ділянкою відповідача і остання самовільно зайняла її частину, встановила паркан та відмовляється його демонтувати. Тому, ОСОБА_5 з урахуванням остаточно уточнених в ході судового розгляду справи позовних вимог просила суд виділити належну їй на праві приватної власності 1/2 частку житлового будинку по вул. Госпітальна 10 у м. Хмельницький, що складається з приміщень: коридор 1-1 площею 2,4 кв. м., кухня 1-2 площею 12,5 кв. м, ванна 1-3, площею 3,5 кв.м, 1-4 житлова кімната, площею 13 кв.м, 1-5 житлова кімната, площею 14,8 кв.м, 1-6 житлова кімната, площею 9,8 кв.м, 1-7 коридор, площею 3,3 кв.м, загальною площею 59,3 кв.м, житловою площею 37,6 кв. м., допоміжною площею 21,7 кв.м та надвірні господарські споруди в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна; припинити право спільної часткової власності її та відповідача на вказаний житловий будинок; усунути перешкоди у користуванні належними позивачу земельними ділянками: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0042 га, кадастровий номер 6810100000:05:004:0078 по вул. Госпітальна, 10 м. Хмельницького в точках 4-5 (встановленого відповідачем паркану з профільованих листів довжиною 6,87 м орієнтовною висотою 2,2 м), між точками 5-6 (встановленого відповідачем паркану з дротяної сітки по металевому каркасу довжиною - 7,6 м, орієнтовною висотою 1,1 м); а також для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0438 га кадастровий номер 6810100000:05:004:0081 між точками 6-7 (встановленого відповідачем паркану з дротяної сітки по металевому каркасу довжиною 2,13 м, орієнтовною висотою 1,1 м) відповідно до Додатку 22 висновку експерта ОСОБА_9 № 496/017 від 16.01.2018 року шляхом демонтажу самовільно встановленого паркану та відновлення ОСОБА_8 меж земельних ділянок, належних позивачу, в натурі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06 червня 2018 року позов задоволено частково. Вирішено виділити ОСОБА_5 належну їй на праві власності ? частку житлового будинку по вул. Госпітальна, 10 у м. Хмельницькому, що складається з приміщень: коридор 1-1 площею 2,4 кв.м., кухня 1-2 площею 12,5 кв.м., ванна 1-3, площею 3,5 кв.м., 1-4 житлова кімната, площею 13 кв.м., 1-5 житлова кімната, площею 14,8 кв.м., 1-6 житлова кімната, площею 9,8 кв.м., 1-7 коридор, площею 3,3 кв.м., загальною площею 59,3 кв.м., житловою площею 37,6 кв.м., допоміжною площею 21,7 кв.м. та надвірні господарські будівлі: хлів з літньою кухнею Б , хлів Л , хлів М в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна. Залишено у власності ОСОБА_8 належну їй на праві власності ? частку житлового будинку по вул. Госпітальна, 10 у м. Хмельницькому, що складається з приміщень: 2-2житлова кімната площею 10,4кв.м,2-3житлова кімната площею 13,5кв.м, 2-4житлова кімната площею 13,1 кв.м, загальною площею 37,0 кв.м та житловою площею 37,0 кв.м, а також господарські будівлі: хлів з літньою кухнею Г , хлів Д , хлів Ж , гараж З та вбиральню К як окремий об'єкт нерухомого майна. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на житловий будинок та господарські будівлі по вул. Госпітальна 10 у м. Хмельницький. Постановлено усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_5 належними їй земельними ділянками: - земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0042 га, кадастровий номер 6810100000:05:004:0078 за адресою: місто Хмельницький, вулиця Госпітальна, 10, в точках 4-5, що полягають у встановленні ОСОБА_8 паркану з профільованих листів довжиною 6,87 м орієнтовною висотою 2,2 м, між точками 5-6, що полягають у встановленні ОСОБА_8 паркану з дротяної сітки по металевому каркасу довжиною - 7,6 м, орієнтовною висотою 1,1 м; -земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0438 га кадастровий номер 6810100000:05:004:0081, між точками 6-7, що полягають у встановленні ОСОБА_8 паркану з дротяної сітки по металевому каркасу довжиною 2,13 м, орієнтовною висотою 1,1 м, відповідно до Додатку 22 висновку експерта ОСОБА_9 № 496/017 від 16.01.2018 року шляхом демонтажу ОСОБА_8 самовільно встановленого паркану. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушенням норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що суд не взяв до уваги землевпорядні документи на підставі яких сформовані земельні ділянки позивача та відповідача. На думку апелянта, при поділі земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:05:004:0067 було порушено ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр і сформовані нові земельні ділянки є незаконними. ОСОБА_4 вказує, що термін або слово частка застосовано при поділі спільної сумісної власності і жодним чином не доводить наявність спільної часткової власності, як про це вказав суд першої інстанції. Апелянт зазначає, що відповідач позбавлений права розпоряджатися своєю земельною ділянкою, житловим будинком, іншими спорудами, тому що на земельній ділянці розміщена земельна ділянка позивача. Зважаючи на викладене, апелянт просить суд повністю скасувати оскаржуване рішення.

В відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_8 вказує, що в скарзі недостатньо доказів щодо межі між земельними ділянками, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_8 Відповідачка не погоджується із висновком судового експерта, який зазначає, що паркан, встановлений на спірній земельній ділянці є межею, оскільки його встановлення затверджено нелегітимним рішенням Хмельницької міської ради народних депутатів і в результаті судом визнається як законний, тоді як законна межа, встановлена технічною документацією із землеустрою та зафіксована схемами БТІ не була взята до уваги судом.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходив.

Апелянт підтримав апеляційну скаргу, з підстав у ній наведених.

Позивачка, її представник та представник Хмельницької міської ради апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідчка ОСОБА_8 до суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши учасників справи та їх представників, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 є співвласниками на праві спільної часткової власності в частках по ? житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Госпітальна, 10 у м. Хмельницький. І частка позивача в зазначеному домоволодінні згідно встановленого між сторонами порядку користування складається з приміщень №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7 житлового будинку, загальною площею 59,3 кв.м і господарських будівель: цегляного хліва з літньою кухнею Б , цегляного хліва М , цегляного хліва Л та частини металевої огорожі 1 . А частка ОСОБА_8 в домоволодінні згідно встановленого між сторонами порядку користування складається з приміщень №№ 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10 житлового будинку, загальною площею 82,7 кв.м. та наступних господарських будівель: цегляного хліва з літньою кухнею Г , цегляного хліва Д , цегляного хліва Ж , цегляного гаража З , цегляної вбиральні К та частини металевої огорожі 1 .

Також судом встановлено, що земельні ділянки: з кадастровим номером 6810100000:05:004:0078 площею 0,0042 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); з кадастровим номером 6810100000:05:004:0081 площею 0,0438 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); з кадастровим номером 6810100000:05:004:0080 площею 0,0343 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); з кадастровим номером 6810100000:05:004:0063 площею 0,01 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства знаходяться по вул. Госпітальна, 10 у м. Хмельницький та належать ОСОБА_5

Відповідачці ОСОБА_8 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,10 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку по вул. Госпітальна, 10 у м. Хмельницький.

Згідно висновку експерта №496/017 за результатами комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 16.01.2018 року ( а.с. 52 - 85) паркан, що встановлений ОСОБА_8, загальною довжиною 16,6 м. майже повністю знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:05:004:0078, що належить ОСОБА_5 (в т.ч. частина паркану довжиною 2,12 м. знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:05:004:0081, що також належить ОСОБА_5В.).

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача та виділяючи ОСОБА_5 належну їй на праві власності ? частку житлового будинку №10 та надвірні будівлі по вул. Госпітальна в м. Хмельницькому і залишаючи у власності ОСОБА_8 належну їй на праві власності ? частину житлового будинку № 10 з надвірними будівлями по вул. Госпітальна в м. Хмельницькому, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_5 вправі вимагати виділу в натурі належної їй частини будинку та господарських будівель, оскільки відповідачка заперечує здійснення такого виділу, фактичний порядок користування частками встановлено між сторонами і заперечень щодо нього немає, технічно виділ є можливим, будь-які переобладнання для виділу частки позивача не потрібні, компенсація жодній зі сторін не сплачується, оскільки ідеальні частки в будинку та господарських будівлях відповідають встановленому порядку користування та викладеному в висновку експерта варіанту виділу. Оскільки позовні вимоги про виділ підлягають до задоволення, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що підлягає до задоволення і вимога ОСОБА_5 про припинення між сторонами права спільної часткової власності на житловий будинок № 10 по вул. Госпітальна в м. Хмельницькому.

Усуваючи перешкоди ОСОБА_5 у користуванні належними їй земельними ділянками та зобов'язуючи ОСОБА_8 демонтувати паркан, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_8 чинить позивачу перешкоди у користуванні частиною належних їй земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:05:004:0078 та 6810100000:05:004:0081 шляхом самовільного встановлення паркану і відмовляється його демонтувати.

Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволенні позову в частині зобов'язання ОСОБА_8 відновити межі земельних ділянок, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відновлення меж в натурі належить до компетенції спеціалізованих землевпорядних організацій, а не фізичних осіб і достатніх та достовірних доказів, що б свідчили про ту межу, до якої слід відновити стан земельних ділянок, учасниками справи ті їх представниками надано не було.

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і відповідають вимогам закону, на які суд посилався при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної,творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ці положення кореспондуються із положеннями ч. 1 ст. 321 ЦК України.

В силу ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 391 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи і заперечення відповідача та третьої особи, неправильно встановлено обставини справи, оскільки у сторін відсутня спільна часткова власність на житловий будинок, колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, адже як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваного рішення судом вірно встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 є співвласниками на праві спільної часткової власності в частках по ? житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Госпітальній, 10 в м. Хмельницькому. Суд прийшов до цього висновку на підставі наданих учасниками справи та їх представниками доказів. А саме: свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.10.1999 року після смерті ОСОБА_10, який помер 03.11.1998 року, відповідно до якого ОСОБА_5 успадкувала ? спадкового майна ? частини житлового будинку №10 з відповідною частиною надвірних будівель по вул. Госпітальна в м. Хмельницькому (а.с. 17 т. 1); договором про поділ спадкового майна від 26.10.2012 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, відповідно до якого до ОСОБА_5 на праві власності перейшло спадкове майно після смерті ОСОБА_12 яка померла 04.12.2002 року, а саме: ? частина житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Госпітальна, 10 в м. Хмельницькому (а.с. 18 т. 1), свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.10.2012 року після смерті ОСОБА_12, яка померла 04.12.2002 року (а.с. 20 т. 1); договором купівлі-продажу від 31.05.1966 року, відповідно до якого ОСОБА_13 продала, а ОСОБА_14 купив ? частину одноповерхового, глинобитного, критого залізом будинку, загальною житловою площею 53,6 кв.м., надвірні будівлі, які відносяться до цієї частини будинку, що знаходяться в м. Хмельницькому по вул. Госпітальна під №10 (а.с. 192, 193 т. 1), матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння № 10 по вул. Госпітальна у м. Хмельницький, рішенням Хмельницького міськнарсуду від 27.01.1988 року, відповідно до якого визнано за ОСОБА_10 право власності на ? частину будинку №10 по вул. Госпітальна в м. Хмельницькому, що складається із приміщень 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, а за ОСОБА_13 визнано право власності на ? частину будинку №10 по вул. Госпітальна в м. Хмельницькому, що складається із приміщень 2-1, 2-2, 2-3, 2-4 (а.с. 94 т. 1); свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 11.02.1998 року після смерті ОСОБА_15, яка померла 23.07.1997 року, відповідно до якого ОСОБА_8 успадкувала ? частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Госпітальній, 10 (а.с. 240 т. 1).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвалюючи рішення в частині залишення у власності ОСОБА_8 належну їй на праві ? частину житлового будинку № 10 по вул. Госпітальна в м. Хмельницькому, що складається із приміщень 2-2, 2-3, 2-4 загальною площею 37 кв.м. та житловою площею 37 кв.м. невірно зазначена загальна площа є обґрунтованими, оскільки в мотивувальній частині оскаржуваного рішення встановлено, що у власності відповідача ОСОБА_8 знаходиться ? частка в домоволодінні, що згідно усталеного між сторонами порядку користування складається з приміщень №№ 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10 загальною площею 82,7 кв.м. Однак, це не впливає на законність оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції невірно надано оцінку землевпорядним документам, а саме схемі участків землі в м. Проскурів, район Дубово по вул. Госпітальній, 10 квартал 69, в якому зафіксовано розміри і площа земельної ділянки, переданої позивачу; також невірно оцінено документ про встановлення меж по провулку Госпітальний між співвласниками ОСОБА_10 та чоловіка власниці будинку ОСОБА_16 є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки зазначені докази оцінено судом першої інстанції у відповідності із вимогами ст. 89 ЦПК України і ці доводи зводяться до незгоди апелянта із оцінкою доказів.

Судова колегія вважає, що посилання в апеляційній скарзі щодо незаконного рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів №193-Г від 24.09.1990 року Про закріплення межових знаків по вул. Госпітальній, 10 та незаконного поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:05:004:0064 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:05:004:0078, 6810100000:05:004:0080, 6810100000:05:004:0081 є таким, що не заслуговує на увагу, оскільки учасниками справи не оскаржувалися рішення виконкому від 24.09.1990 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_5 від 13.07.2015 року та від 14.07.2015 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 06 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2018 року.

Судді: (підпис) ОСОБА_1

(підпис) ОСОБА_2

(підпис) ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк