Постанова

від 27.09.2018 по справі 645/1887/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 645/1887/17 Головуючий суддя І інстанції Бондарєва І. В.

Провадження № 22-ц/790/4290/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.,

суддів колегії: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3, інтереси якого представляє Адвокатське об'єднання ОСОБА_4, Кузьмін і партнери , на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання права власності, третя особа ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання права власності, третя особа ОСОБА_6.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - АО ОСОБА_4, Кузьмін і партнери просить зазначену ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. При її постановленні не було в повному обсязі досліджено матеріалів справи.

Зазначено, що лише 10 квітня 2018 року у судовому засіданні позивачеві стало відомо, що відповідач без згоди позивача здійснив відчуження майна, що входить до спільної сумісної власності подружжя, та з огляду на те, що 12.03.2018 було відкрито провадження за уточненою позовною заявою, позивачем у передбачений ст. 49 ЦПК України строк було подано заяву про зміну предмету позову.

ОСОБА_5 суду було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Послалась на те, що справа перебуває у провадженні суду з квітня 2017 року, та наразі розглядається по суті. Вказала, що позивачем не було доведено, що 10.04.2018 відбулось підготовче засідання та воно не було закінчене.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на те, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про повернення заяви заявникові, оскарження якої передбачено п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи.

Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Положенням п. 8 Перехідних положень до ЦПК України в редакції від 15.12.2017 передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, у даному випадку Апеляційний суд Харківської області.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова з квітня 2017 року знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання права власності, де позивачем заявлені вимоги щодо визнання за ним права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, автомобіля Mazda 323 F, державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля Peugeot 107, державний номерний знак НОМЕР_2.

По справі розпочатий та на день ухвалення оскарженого судового рішення тривав судовий розгляд, допитані сторони (їх представники), третя особа.

До суду 30.05.2018 найшла заява ОСОБА_3 про зміну предмету позову, в якій позивач, не змінюючи вимоги щодо спірної квартири, змінив вимоги щодо спірних транспортних засобів, посилаючись на положення ст. 49 ЦПК України, та просив стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частин автомобіля Mazda 323 F, державний номерний знак НОМЕР_1, у розмірі 46340,00 грн. та автомобіля Peugeot 107, державний номерний знак НОМЕР_2, у розмірі 92680,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 просила суд прийняти вказану заяву до розгляду.

Відповідач та її представник заперечували проти прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, посилаючись на порушення позивачем вимог ч.3 ст.49 ЦПК України щодо порядку та строку подання такої заяви.

Відмовляючи у прийнятті до розгляду вказаної заяви, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що вказана заява подана після початку першого судового засідання у справі, чим порушені вимоги ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками районного суду.

З надісланих суду апеляційної інстанції виділених матеріалів по справі вбачається, що провадження у справі, що переглядається, було відкрито 17.05.2018 та було призначено попереднє судове засідання (а.с. 29).

Ухвалою районного суду від 15 серпня 2017 року було завершене попереднє судове засідання та справа була призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.10.2017 на 10 год. 30 хв.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ПК України, в редакції, яка була чинною на той день, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Згідно Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ІІІ (Перехідні положення) ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, в редакції, яка діяла на день зміни предмета позову і є чинною на день апеляційного розгляду справи, - позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Ухвалою суду першої інстанції від 12 березня 2018 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження за уточненою позовною заявою ОСОБА_3, якою він збільшив позовні вимоги, додавши до предмету поділу два автомобілі.

ОСОБА_5 до суду першої інстанції було подано відзив на уточнену позовну заяву, датований 03.04.2018, який містив відомості про те, що спірні автомобілі були відчужені відповідачем. Зазначений відзив було отримано судом 04.04.2018. Копія вказаного відзиву була направлена ОСОБА_5 та позивачеві.

Згідно протоколу судового засідання 10.04.2018 в той день було завершене підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті. (а.с. 85-87)

За правилами ст. 200 ЦПК України У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Матеріали справи не свідчать про те, що сторона позивача заперечувала проти закінчення підготовчого провадження. Клопотання про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні суду подано не було.

Також, стороною позивача не заявлено, що відзиву на уточнену позовну заяву ними отримано не було.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що текст заяви про зміну предмету позову датований 17.05.2018. На адресу суду вказаний документ надійшов 30.05.2018, тобто вже після того, як суд першої інстанції перейшов до розгляду справи по суті.

У ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд, тому числі на доступ до суду, що не виключає обов'язок учасника справи дотримуватись процесуальних строків, що у даному випадку не було для сторони позивача занадто обтяжливим.

Так, позивачем не доведено, що у нього впродовж тривалого часу існували реальні та об'єктивні перешкоди для з'ясування зміни підстав позову, з огляду на те, що вказана справа перебуває у провадженні суду з травня 2017 року.

Крім того, відмова у прийнятті заяви про зміну предмету позову не позбавляє позивача процесуальної можливості ініціювати розгляд нової справи за вказаною заявою зі зміненим предметом позову.

Таким чином, обмеження права позивача у доступі до правосуддя відбулися відповідно до закону і мають пропорційний характер, що відповідає вказаним положенням ст. 2 ЦПК України та гарантіям ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.

З огляду на те, що судом першої інстанції постановлено ухвалу із дотриманням вимог процесуального закону, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 вересня 2018 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді І.В. Бурлака.

ОСОБА_2.