Ухвала

від 25.09.2018 по справі 910/14602/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2018Справа № 910/14602/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпартнербуд", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик", яке змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Перший київський машинобудівний завод"

про стягнення 408 362,36 грн., -

За розглядом скарги Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод"

на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників справи:

від позивача (стягувача): не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від органу ДВС: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпартнербуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик" про стягнення 408 362,36 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором №01/стр на надання послуг з поточного ремонту приміщень 4-го поверху 24-го цеху відповідача за адресою: проспект Перемоги, 49/2 від 01.10.2011р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. позовні вимоги в справі №910/14602/13 було задоволено частково та стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 254 533,86 грн., 3% річних у розмірі 11 569,10 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 322,06 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. було залишено без змін.

06.03.2014р. Господарським судом міста Києва було видано наказ на виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. здійснено заміну сторони виконавчого провадження - Стягувача - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпартнербуд" (код ЄДРПОУ 35576025) на Фізичну особу-підприємця Феріма Володимира Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017р. задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Феріма Володимира Васильовича та видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 06.03.2014р. у справі №910/14602/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2018р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/14602/13 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2018 у справі №910/14602/13 скасовано. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" задоволено та замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі №910/14602/13 у виконавчому провадженні ВП №53556892 - Феріму Володимира Васильовича його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз".

19.07.2018р. до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірною постанову органу виконання судових рішень про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 53556892 від 26.12.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №910/14602/13 задоволено та визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Т.О. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 53556892 від 26.12.2017р.

07.09.2018р. до суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд скасувати постанову органу виконання судових рішень від 23.08.2018р. ВП № 53556892.

Скарга відповідача мотивована тим, що дії (рішення) органу виконання судових рішень щодо винесення ним постанови про відновлення виконавчого провадження від 23.08.2018р. ВП № 53556892 на підставі ухвали суду від 31.07.2018р. у даній справі, на його думку, є передчасними та незаконними, оскільки назване судове рішення оскаржене боржником у апеляційному порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018р. здійснено зміну найменування відповідача у справі № 910/14602/13 з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик" на Акціонерне товариство "Перший київський машинобудівний завод", розгляд скарги Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №910/14602/13 призначено на 25.09.2018р.

21.09.2018р. до суду від стягувача надійшли заперечення на скаргу боржника, відповідно до яких він вказує на відсутність у скаржника порушеного права з боку органу державної виконавчої служби, стягував зазначає, що державний виконавець при винесення оскаржуваної постанови не міг знати про оскарження боржником судового акту від 31.07.2018р., боржник не звертався до державного виконавця з заявою про відкладення вчинення виконавчої дії, неправильне тлумачення боржником положень чинного процесуального закону, тощо. За наведених підстав, стягувач просив суд відмовити боржнику у задоволенні його скарги.

24.09.2018р. до суду від стягувача надійшла заява про неможливість бути присутнім у судовому засіданні 25.09.2018р. та розгляд скарги боржника без участі його представника.

Орган державної виконавчої служби у встановлений судом строк своїм правом на подання заперечень проти скарги боржника не скористався, явку свого представника, як і сам скаржник в судове засідання 25.09.2018р. не забезпечив, про час та місце судового засідання учасники справи повідомлялись належним чином та їх неявка відповідно до ст. 342 ГПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату видачі наказу суду).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 ГПК України в редакції станом на дату видачі наказу суду).

15.12.2017р. набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 1 ст. 327 якого виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018р. у справі №910/14602/13 постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Т.О. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 53556892 від 26.12.2017р. визнано неправомірною.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови державним виконавцем на підставі ухвали суду від 31.07.2018р. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження від 23.08.2018р. ВП № 53556892.

Як на підставу для скасування (визнання неправомірною) постанови державного виконавця скаржник посилається на те, що оскільки ним було оскаржено ухвалу суду від 31.07.2018р. (на підставі якої державний виконавець відновив виконавче провадження) в апеляційному порядку, такі дії (рішення) органу виконання судових рішень, на його думку, є передчасними та незаконними.

При цьому, скаржник з посиланням на ст. ст. 11, 232, 235, 241 ГПК України вказує на застосування аналогії права, у зв'язку з чим вважає, що ухвала суду з огляду на її оскарження не набрала законної сили.

При розгляді даної скарги судом встановлено, що дії державного виконавця при винесенні ним постанови про відновлення виконавчого провадження від 23.08.2018р. ВП № 53556892 узгоджуються з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", а скаржником у встановленому законом порядку, на що також звертав увагу суду стягувач у своїх запереченнях на скаргу, не доведено суду порушення державним виконавцем його прав як сторони виконавчого провадження.

Щодо застосування до спірних правовідносин (у частині оскарження відповідачем ухвали суду від 31.07.2018р.) аналогії права, суд визнає такі доводи скаржника безпідставними, оскільки згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, як проте було зазначено у самому судовому акті, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, оскільки судом встановлено правомірність дій державного виконавця при здійсненні виконавчих дій з примусового виконання судового рішення у даній справі, в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №910/14602/13 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.09.2018р.

Суддя Морозов С.М.