Постанова

від 19.09.2018 по справі 920/571/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 920/571/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Публічного акціонерного товариства

"Сумиобленерго" - Андрієнко Н.О.,

Об'єднання співвласників багатоквартирного

будинку "Заливна 39"- Петрищева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заливна 39"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 (у складі колегії суддів: Пуль О.А.(головуючий), Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.)

та рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2017 (у складі колегії суддів: Заєць С.В. (головуючий), Резніченко О.Ю., Соп'яненко О.Ю.)

у справі № 920/571/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заливна 39"

про врегулювання розбіжностей у договорі,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" (далі - ПАТ "Сумиобленерго") звернулося до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заливна 39" (далі - ОСББ "Заливна 39"), в якому відповідно до статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК) просив урегулювати розбіжності між сторонами за договором про постачання електричної енергії від 26.04.2017 № 1613168, зокрема, у пунктах договору: 1.2, 1.3, 2.3.2, 2.3.5, 4.1.1, 4.2.1, 4.2.5, 5.1 (3 та 4 абзаци), 5.2, 6.1.3. (п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 8), п. 6.2, п. 6.3 (абзац 2), 7.3, 7.9 і додатках до договору: 1, 3.1, 3.2, 4, 10.1, 10.2, 11 і 12, виклавши спірні пункти цього договору в редакції, яка запропонована позивачем, посилаючись на те, що між сторонами залишилися не врегульованими зазначені положення договору.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.12.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018, позов ПАТ "Сумиобленерго" задоволено частково. Спірні пункти договору, зокрема: п. 1.2., 1.3., 2.3.2., 2.3.5., 4.1.1., 4.2.1., 4.2.5., 5.1 (3 та 4 абзаци), 5.2., п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 8 п 6.1.3, п. 6.2., п. 6.3., 7.3., 7.9. договору, пункт 2, підпункт 2.1. пункту 2, підпункт 2.2. пункту 2, пункт 3, підпункт 3.1. пункту 3, підпункт 3.2. пункту 3, підпункт 3.3. пункту 3, пункт 4, пункт 5, пункт 6, пункт 7, пункт 8, пункт 9, пункт 10, пункт 11, пункт 12 додатку 4 до договору, пункти 3-7 додатку 6 до договору, викладено у редакції, наведеній у резолютивній частині рішення. Стосовно редакції додатку 1, додатку 3.1., додатку 3.2., додатку 7, додатку 10.1, додатку 10.2., додатку 11, додатку 12 до договору, судом визнано укладеними на умовах поданих позивачем проектів, викладених у позовній заяві.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у травні 2018 року ОСББ "Заливна 39" та ПАТ "Сумиобленерго" подали касаційні скарги.

У касаційній скарзі ОСББ "Заливна 39", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині викладення умов п. 1.3, 4.2.1 договору, додатків № 6 і № 7 до договору від 26.04.2017 № 1613168 у редакції ПАТ "Сумиобленерго" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визначити умови зазначених пунктів та додатків до договору у редакції, запропонованій ОСББ "Заливна 39".

У касаційній скарзі ПАТ "Сумиобленерго", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині виключення пункту 4.2.5 з редакції договору, виключення з додатку 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду"та "Разом", та заміною їх словами "Без обмежень", а також в частині виключення з договору додатку 10.2 "Розрахунок частки втрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів" та ухвалити у цій частині нове рішення, яким викласти пункт 4.2.5 та додатки 1, 10.2 до договору у редакції ПАТ "Сумиобленерго".

У відзиві на касаційну скаргу ОСББ "Заливна 39" ПАТ "Сумиобленерго" зазначає, що судові рішення у справі у частині викладення умов п. 1.3, 4.2.1 договору, додатків № 6 і № 7 до договору від 26.04.2017 № 1613168 у редакції ПАТ "Сумиобленерго" прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, з наданням належної оцінки доказам та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, тому просить залишити зазначені судові акти у цій частині без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ПАТ "Сумиобленерго" листом № 57-09/2418 від 26.04.2017 направило ОСББ "Заливна 39" два примірники договору про постачання електричної енергії від 26.04.2017 № 1613168.

ОСББ "Заливна 39" листом від 15.05.2017 за № 32 повернуло позивачу договір від 26.04.2017 № 1613168, підписаний з протоколом розбіжностей від 15.05.2017 щодо пунктів 1.2., 1.3., 2.3.2., 2.3.5., 4.1.1., 4.2.1., 4.2.5., 4.4., 4.5., 5.1 (3 та 4 абзаци), 5.2., 5.3., 6.1.3. п.п. 2, 6.1.3. п.п. 3, 6.1.3. п.п. 4, 6.1.3. п.п. 5, 6.1.3. п.п. 6, 6.1.3. п.п. 8, п. 6.2., п. 6.3., 7.3., 7.9., щодо додатку № 1 до договору, додатку 3.1. до договору, додатку 3.2. до договору, додатку 4 до договору, додатку 6 до договору, додатку № 7 до договору, додатку 10.1. до договору, додатку 10.2. до договору, додатку 11 до договору, додатку 12 до договору.

Лист від 15.05.2017 за № 32 з додатками отримано позивачем 30.05.2017, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції.

ПАТ "Сумиобленерго" листом від 16.06.2017 за № 57-06/3349 надіслало на адресу ОСББ "Заливна 39" протокол узгодження розбіжностей від 15.06.2017, в якому сторонами врегульовано пункт 4.4. договору, виключено з тексту пункт 4.5. договору, а також врегульовано та викладено у визначеній редакції протоколу розбіжностей пункт 5.3. договору. Водночас позивач наполягав на викладенні пунктів 1.2., 1.3., 2.3.2., 2.3.5., 4.1.1., 4.2.1., 4.2.5., 5.1 (3 та 4 абзаци), 5.2., 6.1.3. п.п. 2, 6.1.3. п.п. 3, 6.1.3. п.п. 4, 6.1.3. п.п. 5, 6.1.3. п.п. 6, 6.1.3. п.п. 8, п. 6.2., п. 6.3., 7.3., 7.9. договору, додатку № 1 до договору, додатку 3.1. до договору, додатку 3.2. до договору, додатку 4 до договору, додатку 6 до договору, додатку № 7 до договору, додатку 10.1. до договору, додатку 10.2. до договору, додатку 11 до договору, додатку 12 до договору в запропонованій позивачем редакції.

Оскільки між сторонами не врегульовано розбіжностей щодо певних умов договору від 26.04.2017 № 1613168 про постачання електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго" звернулося до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 184 ГК укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше, як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з правилами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно з частинами 2, 3 статті 181 ГК проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору іншій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина 4 статті 181 ГК).

На момент укладення спірного договору взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) були врегульовані Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.6 ПКЕЕ (тут і далі - у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін (пункт 5.1 ПКЕЕ).

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За змістом пунктів 5.5, 5.6, 5.7 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача; 2) місце і дату укладення договору про постачання електричної енергії; 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 4) величини дозволеної та приєднаної потужності; 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; 16) строк дії договору; 17) умови та порядок розірвання договору; 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виклав пункти 1.2., 2.3.2., 2.3.5., 4.1.1., 5.1 (3 та 4 абзаци), 5.2., п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 8 п 6.1.3. п. 6.2., п. 6.3., 7.3., 7.9. договору, пункт 2, підпункт 2.1. пункту 2, підпункт 2.2. пункту 2, пункт 3, підпункт 3.1. пункту 3, підпункт 3.2. пункту 3, підпункт 3.3. пункту 3, пункт 4, пункт 5, пункт 6, пункт 7, пункт 8, пункт 9, пункт 10, пункт 11, пункт 12 додатку 4 до договору, додатку 3.1., додатку 3.2., додатку 10.1, додатку 11, додатку 12 до договору від 26.04.2017 № 1613168 у редакціях, що відповідають вимогам Типовому договору та ПКЕЕ. Судові акти першої та апеляційної інстанцій у цій частині у касаційному порядку не оскаржуються.

Згідно вимог касаційної скарги ПАТ "Сумиобленерго", останній вважає не врегульованими п. 4.2.5 договору від 26.04.2017 № 1613168 та додатки 1, 10.2 до нього.

Щодо спірного п. 4.2.5 договору необхідно зазначити таке.

ПАТ "Сумиобленерго" пропонувало викласти п. 4.2.5 у наступній редакції: "Споживач, який має на обслуговуванні житловий фонд, несе відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії: загальнобудинкового, освітлення місць загального користування, енергозабезпечення ліфтів та насосів підкачки води, лічильників димовидалення та пожежогасіння, поквартирних, встановлених в електрощитових на сходових клітинах житлових будинків, а також пломб на всіх перелічених лічильниках, згідно з додатками 3.1, 3.2, 11 до Договору" з урахуванням п. 3.2., п. 3.3., п. 10.8 ПКЕЕ.

ОСББ "Заливна 39" пропонує виключити п. 4.2.5 з умов договору, оскільки такий пункт відсутній у Типовому договорі, а норми п. 3.2., 3.3. ПКЕЕ не зобов'язують сторони вносити подібний або аналогічний за змістом пункт до договору.

Пунктом 3.3 ПКЕЕ визначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно підпункту 26 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до пункту 11 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору), відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач. Відповідальність за збереження поквартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок. У разі встановлення приладу обліку на сходових клітках електророзподільне підприємство складає акт про збереження пломб у присутності власника будинку або особи, яка здійснює управління багатоквартирним будинком, та побутового споживача (за його згодою). Акт складається у трьох примірниках, один з яких надається побутовому споживачеві. У разі коли акт складено без присутності побутового споживача, один примірник складеного акта надається в інший день особисто або надсилається побутовому споживачеві поштою.

Отже, обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності пломб на засобах обліку електроенергії є наявність акта про пломбування, акта про збереження пломб.

Як вбачається зі змісту договору про постачання електричної енергії від 26.04.2017 № 1613168 сторони врегулювали у п. 4.2.3 наслідки пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

Спірний пункт 4.2.5 відсутній у Типовому договорі, затвердженому постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Відповідно до роз'яснень, наданих у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2016 № 12856/20.2/7-16, при зміні форми управління багатоквартирним житловим будинком договір про постачання електричної енергії на технічні цілі багатоквартирного будинку укладається з новим споживачем на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з попереднім споживачем.

Судами встановлено, що п. 4.2.5 відсутній у договорі про постачання електричної енергії від 23.07.2015 № 1612860, який було укладено позивачем з попереднім споживачем (ТОВ "Побутсервіс Суми").

Враховуючи вищевикладене, та, оскільки, відповідач не є власником засобів обліку побутових споживачів, а також те, що обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності пломб на засобах обліку електроенергії є наявність акта про пломбування, акта про збереження пломб, що не враховано позивачем у спірному пункті договору, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про виключення з договору від 26.04.2017 № 1613168 пункту 4.2.5.

Стосовно змісту Додатку 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" ПАТ "Сумиобленерго" пропонувало укласти на умовах поданого ним проекту додатку до договору.

При цьому ОСББ "Заливна 39" запропонувало укласти цей додаток до договору за текстом додатку позивача, замінивши цифровий показник словами "без обмежень" у таблиці по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду" та "Разом" .

З цього приводу судами встановлено, що згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до пункту 5.5 ПКЕЕ договірні величини споживання електричної енергії є істотними та обов'язковими умовами для договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 4.2 ПКЕЕ передбачено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15% обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Тариф на електроенергію для ОСББ, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220, як такий, що відпускається населенню, в якій зазначено, що оплата у багатоквартирному будинку здійснюється за електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.

Відповідно до п. 12.16 ПКЕЕ до населення та населених пунктів у частині використання електричної енергії на комунально-побутові потреби не застосовуються нарахування підвищеної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною обсягу електричної енергії та між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності.

З урахуванням зазначених норм, суди дійшли висновку, що ОСББ є юридичною особою-споживачем, який споживає електричну енергію для забезпечення колективних комунально-побутових потреб населення, відповідно до останнього не можуть бути застосовані вимоги енергопостачальної компанії щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії, а також, оскільки обсяги споживання електричної енергії не лімітуються, до таких споживачів не можуть бути застосовані штрафні санкції у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності). Відповідна позиція викладена у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2016 № 12856/20.2/7-16.

Ураховуючи наведені правові норми, та оскільки розмір і інтенсивність споживання електричної енергії залежить від мешканців будинку, тобто від населення в розумінні ПКЕЕ, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у додатку 1 до договору необхідно вказати обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії - "без обмежень", як про те зазначав відповідач.

Верховний Суд враховує, що додаток 1 до договору в редакції відповідача не порушує норми ПКЕЕ та частини 4 статті 180 ГК, оскільки не передбачає його виключення, а лише змінює розмір обсягів постачання електроенергії з цифрового на - "без обмежень", а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 920/422/17, від 11.09.2010 у справі № 920/208/17).

Також, ПАТ "Сумиобленерго" вважає необґрунтованим виключення з договору додатку 10.2 "Розрахунок частки втрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів", посилаючись на те, що електроустановки квартир приєднані не до мереж позивача, а до технологічних електричних мереж житлового будинку, тому у розумінні ПКЕЕ власники квартир житлового будинку є субспоживачами, отже, є правомірним наявність відповідного додатку до основного договору.

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача; технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.

Відповідно до пункту 2 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357, побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

ОСББ - є формою управлінням будинком, отже, мешканці будинку, де створено ОСББ, не є субспоживачами у розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ, а є побутовими споживачами, які використовують електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником, тому застосування до мешканців будинку поняття "субспоживач" є безпідставним.

Суди попередніх інстанцій, установивши, що з кожним побутовим споживачем електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго" укладено договори про користування електричною енергією; згідно з додатком 1 до договору, у розділі 2 (дані про відпуск електричної енергії субспоживачам на 2017 рік) вказано, що субспоживачі відсутні; у договорі відсутні пункти, в яких передбачається обов'язок постачальника самостійно погашати витрати електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів, дійшли обґрунтованого висновку щодо виключення додатку 10.2 з договору.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ПАТ "Сумиобленерго" про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог касаційної скарги ОСББ "Заливна 39", останнє вважає не врегульованими пункти 1.3, 4.2.1 договору від 26.04.2017 № 1613168 та додатки 6, 7 до нього.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Сумиобленерго" наполягало на викладенні пункту 1.3 договору від 26.04.2017 № 1613168 у наступній редакції:

"Точки продажу електричної енергії по кожному об'єкту Споживача встановлюються на межі балансової належності його електроустановок та зазначені в додатку 7 "Схема електропостачання об'єкта Споживача до Договору".

Додаток 7 до договору позивач виклав у редакції, згідно з якою точка балансової належності, точка експлуатаційної відповідальності, точка узгодженого навантаження, точка забезпечення узгодженого рівня надійності електропостачання, точка контролю параметрів якості електричної енергії та точка продажу електричної енергії у багатоквартирному будинку по вул. Заливна, 69 у м. Суми знаходиться в точці 4КЛ-04 кВ ж/б до рубильників в РУ-0,4 кВ ТП - 472.

Також позивач виклав додаток 6 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" у редакції (щодо п. 3-7), згідно з якою балансова належність електромереж та установок постачальника: ТП-472, споживача: 4КЛ-0,4кВ від рубильників в РУ-0,4кВ ТП-472 до ВРП ж/б, ВРП ж/б по вул. Заливна, 39; межа балансової належності електромереж та установок - в точці підключення 4КЛ-0,4кВ ж/б до рубильників в РУ-0,4кВ ТП-472; межа експлуатаційної відповідальності електромереж та установок - в точці підключення 4КЛ-0,4кВ ж/б до рубильників в РУ-0,4кВ ТП-472; постачальник несе відповідальність за технічний стан: ТП-472, споживач несе відповідальність за технічний стан 4КЛ-0,4кВ від рубильників в РУ-0,4 кВ ТП-472 до ВРП ж/б, ВРП ж/б по вул. Заливна, 39.

ОСББ "Заливна 39", відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 1.3 договору викладено в наступній редакції: "Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача є в точці встановлення комерційних засобів обліку електричної енергії ВРП житлового будинку Заливна 39".

Згідно з додатком 7 до договору у редакції відповідача: точка балансової належності, точка експлуатаційної відповідальності, точка узгодженого навантаження, точка забезпечення узгодженого рівня надійності електропостачання, точка контролю параметрів якості електричної енергії у багатоквартирному будинку по вул. Заливна, 39 у м. Суми знаходиться у точці ВРП-0,4кВ ж/б вул. Заливна, точка захисту від перевантаження - ПН-250А, точка продажу електричної енергії визначена в точках встановлення комерційних засобів обліку електричної енергії ВРП житлового будинку Заливна 39 (НІК 2301 АП-1В, НІК 2301 АП-1В).

Також відповідач пропонував викласти додаток 6 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" у редакції, згідно з якою (п. 3-7) балансова належність електромереж та установок постачальника: 4КЛ-0,4кВ від рубильників в РУ-0,4кВ ТП-472 до ВРП ж/б, споживача: ВРП ж/б по вул. Заливна, 39; межа балансової належності електромереж та установок - у точці підключення 4КЛ-0,4кВ в ВРП ж/б; межа експлуатаційної відповідальності електромереж та установок - в точці підключення 4КЛ-0,4кВ в ВРП ж/б; постачальник несе відповідальність за технічний стан: 4КЛ-0,4кВ від рубильників в РУ-0,4 кВ ТП-472 до ВРП ж/б; споживач несе відповідальність за технічний стан ВРП ж/б по вул. Заливна, 39.

ПАТ "Сумиобленерго", обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, посилалося на те, що 4 кабельні лінії 0,4 кВ від рубильників в РУ-0,4кВ ТП472 до ввідно-розподільчого пристрою (ВРП) житлового будинку по вул. Заливній, 39 у м. Суми не належать позивачу за ознакою права власності або користування, або повного господарського відання.

ОСББ "Заливна 39" заперечило щодо цих обставин та зазначило, що на балансі ОСББ лінії електропередач не знаходяться; технічна документація на лінії електропередач, які відходять від ТП-472 до ВРП ж/б по вул. Заливна, 39 у м. Суми, у відповідача відсутня.

За змістом статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач отримує електричну енергію на межі балансової належності його мереж.

Межа балансової належності це точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання (пункт 1.2 ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 1.4. ПКЕЕ точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.

Згідно з пунктом 2.7 ПКЕЕ, якщо до електричних мереж електропередавальної організації приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб'єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка продажу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача. Такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані в господарське відання електропередавальної організації, до мереж якої вони приєднані.

Відповідно до роз'яснень, наданих у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2016 № 12856/20.2/7-16, при зміні форми управління багатоквартирним житловим будинком договір про постачання електричної енергії на технічні цілі багатоквартирного будинку укладається з новим споживачем на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з попереднім споживачем.

Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі наданих сторонами доказів установили, що згідно з додатками 6 та 7 до договору про постачання електричної енергії від 23.07.2015 № 1612860, який було укладено між ПАТ "Сумиобленерго" (постачальник) і ТОВ "Побутсервіс Суми" (споживач), у тому числі щодо постачання електричної енергії по об'єкту "Житловий будинок по вул. Заливна, 39 у м. Суми", балансова належність електромереж та установок постачальника: ТП-472, споживача: 4КЛ-0,4кВ від рубильників в РУ-0,4кВ ТП-472 до ВРП ж/б, ВРП ж/б по вул. Заливна, 39; межа балансової належності електромереж та установок - в точці підключення 4КЛ-0,4кВ ж/б до рубильників в РУ-0,4кВ ТП-472; межа експлуатаційної відповідальності електромереж та установок - в точці підключення 4КЛ-0,4кВ ж/б до рубильників в РУ-0,4кВ ТП-472; постачальник несе відповідальність за технічний стан: ТП-472, споживач несе відповідальність за технічний стан 4КЛ-0,4кВ від рубильників в РУ-0,4 кВ ТП-472 до ВРП ж/б, ВРП ж/б по вул. Заливна, 39. Точка балансової належності, точка експлуатаційної відповідальності, точка узгодженого навантаження, точка забезпечення узгодженого рівня надійності електропостачання, точка контролю параметрів якості електричної енергії та точка продажу електричної енергії у багатоквартирному будинку по вул. Заливна, 39 м. Суми знаходиться в точці 4КЛ-04 кВ ж/б до рубильників в РУ-0,4 кВ ТП - 472.

Згідно з рішенням загальних зборів ОСББ "Заливна 39", які проведено 29.07.2016 (протокол № 2), прийнято багатоквартирний будинок по вул. Заливна, 39, м. Суми в самостійне управління ОСББ "Заливна 39" та затверджено комісію по прийняттю будинку.

Згідно з актом приймання-передачі житлового будинку від ТОВ "Побутсервіс Суми" на баланс ОСББ "Заливна 39"від 13.09.2016, від першого другому було передано у тому числі схему зовнішніх мереж кл-0,4 кВ, ТП-472.

22.11.2017 ОСББ "Заливна 39" і ТОВ "Побутсервіс Суми" внесено зміни до акта приймання-передачі житлового будинку щодо передачі ОСББ "Заливна 39" житлового будинку в управління.

Будь-яких обставин які б свідчили, що спірні кабельні лінії 4КЛ-0,4кВ від ТП-472 до ВРП житлового будинку по вул. Заливна, 39, у м. Суми як окремі елементи електроустановки, що живлять зазначений будинок, належать позивачу або іншій особі та не відносяться до спільного майна зазначеного багатоквартирного будинку судами попередніх інстанцій установлено не було, а відповідачем належними і допустимими доказами таких обставин не доведено.

Таким чином з урахуванням положень статей 382, 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), якими урегульовано, зокрема право спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а також на підставі встановлених фактичних обставин у справі, у тому числі з урахуванням умов договору про постачання електричної енергії, укладеного з попереднім споживачем, який згідно з актом від 13.09.2016 передав ОСББ "Заливна 39" в управління житловий будинок, та підтвердженого факту надання власниками квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для викладення пункту 1.3 договору, додатків 6 та 7 до цього договору в запропонованій позивачем редакції.

Наведені у касаційній скарзі ОСББ "Заливна 39" доводи щодо помилковості зазначених висновків внаслідок неправильної оцінки судами попередніх інстанцій наданих сторонами доказів зводяться до їх переоцінки, а тому не можуть бути взяті до уваги Касаційним господарським судом з огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції.

Разом із тим колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у разі врегулювання питання передачі електричних мереж (кабельні лінії 4КЛ-0,4кВ від ТП-472 до ВРП житлового будинку по вул. Заливна, 39, у м. Суми) в господарське відання електропередавальної організації, до мереж якої вони приєднані, відповідач не позбавлений права ініціювати питання внесення відповідних змін до умов договору від 26.04.2017 № 1613168 у порядку, встановленому чинним законодавством.

Стосовно п. 4.2.1 договору від 26.04.2017 № 1613168 судами встановлено, що ПАТ "Сумиобленерго" виклало цей пункт у наступній редакції: "За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати". При цьому, позивач обґрунтував таку редакцію умов договору положеннями п. 4.2.1 Типового договору, п. 8.1 ПКЕЕ.

ОСББ "Заливна 39" запропонувало викласти цей пункт договору в такій редакції: "За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0% за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком", обґрунтовуючи свою пропозицію тим, що договір на постачання електричної енергії з попереднім споживачем не передбачав сплату пені, а редакція пункту 4.2.1 не відповідає Типовому договору.

Згідно зі статтею 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК).

Відповідно до статті 551 ЦК предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.2.1 Типового договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі __ % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Розмір пені у Типовому договорі не вказано, але встановлено її застосування за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 Договору, з порушенням термінів.

Отже, запропонована позивачем редакція п. 4.2.1 договору від 26.04.2017 № 1613168 узгоджується як з вимогам законодавства, так і з редакцією відповідного пункту у Типовому договорі. При цьому сторонами погоджено умови договору щодо оплати вартості електричної енергії, за порушення строків оплати якої нараховується пеня, а розмір пені, визначений позивачем, не перевищує граничного розміру пені, встановленого статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, судами встановлено, що договір про постачання електричної енергії, який був укладений позивачем з попереднім споживачем (ТОВ "Побутсервіс Суми"), містив редакцію п. 4.2.1 аналогічну редакції вказаного пункту запропонованого позивачем у договорі від 26.04.2017 № 1613168.

На підставі викладеного, суди дійшли правомірного висновку щодо викладення пункту 4.2.1. договору від 26.04.2017 № 1613168 у запропонованій позивачем редакції, оскільки за своїм правовим змістом такі умови повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи те, що доводи касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законних рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду колегія суддів не вбачає.

Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заливна 39" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 та рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2017 у справі № 920/571/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий