Ухвала

від 27.09.2018 по справі 902/210/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 902/210/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Кушніра І. В., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство Залізничного транспорту"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 і рішення Господарського суду Вінницької області від 31.05.2018 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство Залізничного транспорту" в інтересах філії Відкритого акціонерного товариства "Бродецьке підприємство промислового залізничного транспорту"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВК Українське каолінове товариство"

про стягнення 77 328,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство Залізничного транспорту" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 (повний текст складено 22.08.2018) і рішення Господарського суду Вінницької області від 31.05.2018 у справі № 902/210/18, подана 07.09.2018 через Рівненський апеляційний господарський суд.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 902/210/18 є стягнення 77 328,19 грн, що становить значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200,00 грн - станом на 2018 рік), тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження заявник визначив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Оскільки у касаційній скарзі не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення у справі № 902/210/18 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з Рекомендацією № R (95) 5 Комітету міністрів Ради Європи від 07.02.1995 держави-члени мають вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються із права на апеляцію та касацію, для недопущення будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Як убачається із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство Залізничного транспорту" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 і рішення Господарського суду Вінницької області від 31.05.2018 у справі № 902/210/18.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 25 (двадцяти п'яти) аркушах, у тому числі платіжне доручення від 29.08.2018 № 7870 на суму 3 524,00 грн, повернути Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство Залізничного транспорту".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов