Рішення

від 27.09.2018 по справі 826/8043/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2018 року № 826/8043/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

позивача - Гедзюк К.С.,

відповідача - Кульков В.М., Тарантюк Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрміт (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, 5В, корпус Г, код ЄДРПОУ: 40086188) (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 34439980) (далі - відповідач) та з урахуванням клопотання про уточнення предмету позову, просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка полягає у не внесенні контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою поданою товариством з обмеженою відповідальністю Укрміт за звітні податкові періоди листопад 2016 - січень 2017 років та дату її узгодження за наслідками проведених перевірок;

зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою поданою товариством з обмеженою відповідальністю Укрміт , зокрема поданою 19 грудня 2016 року за листопад 2016 року у сумі 708 105,00 гривень, 20 січня 2017 року за грудень 2016 року у сумі 705 909,00 гривень, 20 лютого 2017 року за січень 2017 року у сумі 693 791,00 гривень та дату їх узгодження;

стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача, яка проявилась у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою позивача, які подано за звітні податкові періоди з листопада 2016 року по лютий 2917 року та дату її узгодження за наслідками проведених перевірок.

Ухвалою суду від 10 липня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8043/17 (далі - справа), та призначено судовий розгляд справи на 29 серпня 2017 року.

У зв'язку із перебуванням судді у відпустці, судове засідання у справі відкладено на 14 листопада 2017 року.

У зв'язку із перебуванням судді на лікарняному, судове засідання у справі відкладено на 14 грудня 2017 року.

У відповідному судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та з яких вбачається, що сума, заявлена до бюджетного відшкодування не підтвердилася за результатами перевірки та не є узгодженою. Окрім того, суми, заявлені в деклараціях ПДВ за січень-лютий 2017 року, не можуть бути внесені до Реєстру. З урахуванням вимог щодо хронологічного порядку відшкодування ПДВ та внесення заяв в Реєстр, оскільки бюджетне відшкодування по деклараціях з ПДВ за листопад-грудень 2016 року не підтверджено за результатами перевірки, що є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

У відповідному судовому засіданні протокольної ухвалою суд змінив порядок розгляду справи, ухваливши про перехід до подальшого завершення розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Обставини встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрміт знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві.

Свою діяльність товариство розпочало у 2016 році. Податковий кредит за рахунок платників спеціального режиму оподаткування ПДВ не формував.

Платником податків подано до контролюючого органу заяви із задекларованими сумами бюджетного відшкодування ПДВ а саме:

19 грудня 2016 року за листопад 2016 року у сумі 708 175,00 гривень;

20 січня 2017 року за грудень 2016 року у сумі 706 131,00 гривень;

20 лютого 2017 року за січень 2017 року у сумі 693 791,00 гривень;

20 березня 2017 року за лютий 2017 року у сумі 743 117,00 гривень.

Після подання відповідних заяв, контролюючим органом, у строки, визначені чинним законодавством, тобто у 30-денний термін, камеральні перевірки не проводились, акти камеральних перевірок або податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведених перевірок, на адресу позивача не направлялись.

Разом з тим, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві у період з 09 по 22 березня 2017 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки 29 березня 2017 року відповідачем складено Акт перевірки № 126/26-15-14-04-01-40086188.

З акту вбачається, що висновки щодо правомірності нарахування ТОВ Укрміт бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2016 року будуть здійснені після отримання відповідей на надіслані запити про проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання;

На порушення пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року ТОВ Укрміт завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2016 року у розмірі 70,00 гривень, за грудень 2016 року у розмірі 222,00 гривень та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2016 року на 1 622,00 гривень (а.с. - 66-95).

Відповідно до пункту 3.15 акту, по решті сум задекларованих до відшкодування за листопад 2016 року у розмірі 708 105,00 гривень та за грудень 2016 року у розмірі 705 909,00 гривень порушень контролюючим органом не встановлено (а.с - 77).

На підставі викладених у акті висновків, контролюючим органом прийнято 20 квітня 2017 року податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0018261404 на суму 292,00 гривень.

Окрім того, контролюючим органом проведено документальну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2017 року.

За наслідками проведеної перевірки 14 червня 2017 року контролюючим органом складено довідку № 291/26-15-14-04-01/40086188 з якої вбачається, що висновки щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень та лютий 2017 року будуть сформовані після отримання відповідей на запити про проведення зустрічних звірок з метою дослідження правомірності формування податкового кредиту (а.с. - 96-104).

Таким чином, контролюючим органом щодо правомірності декларування суми бюджетного відшкодування за січень 2017 року у розмірі 693 791,00 гривень та за лютий 2017 року у розмірі 743 117,00 гривень порушень не встановлено.

З урахуванням викладеного, контролюючий орган після зарвешення перевірки не пізніше наступного дня зобов'язаний був внести відомості до Реєстру заяв:

- Дані щодо неузгодженої суми бюджетного відшкодування по якій за результатами перевірки встановлено порушення податкового законодавства та відповідно дату та номер податкового повідомлення-рішення, яке надіслати (вручити) платнику у встановленому законодавством порядку;

- Дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування по якій за результатами перевірки порушень податкового законодавства не встановлено.

Відповідно до даних витягу з Реєстру заяв товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт , відомості щодо суми та дати узгодження бюджетного відшкодування контролюючим органом щодо заяв поданих за звітні періоди листопад 2016 року-лютий 2017 року не внесено до Реєстру, що суперечить пункту 4 Порядку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 25 січня 2017 року № 26, а також пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

З урахуванням вказаного, позивач дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача, що є підставою для звернення до суду.

Окрім того, станом на 18 серпня 2017 року відповідно до даних витягу з Реєстру заяв по ТОВ Укрміт відомості щодо суми та дати узгодженого бюджетного відшкодування було внесено контролюючим органом щодо заяви, поданої за лютий 2017 року у сумі 743 117,00 гривень, а тому позовні вимоги в даній частині не підлягають розгляду (а.с. - 138-139).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 ПК України В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 ПК України).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з пунктом 41.3 статті 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

Відповідно до підпункту 200.7.1. пункту 201.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200.8 статті 200 ПК України визначено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно із абзацом 1 пункту 200.10 статі 200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Абзацами 1 і 2 пункту 200.10 статті 200 ПУ України (в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року 2015 року № 909-VIII, що набрав чинності з 1 січня 2016 року) визначено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

В свою чергу, відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України, контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до пункту 200.12 та пункту 200.13 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Таким чином, із вказаних вище положень ПК України вбачається обов'язок контролюючого органу протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, Висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України

Однак, як вбачається із матеріалів справи, податковим органом такого висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не надано.

Разом з тим, з 1 січня 2017 року положення статті 200 ПК України, у тому числі і пункти 200.12 та 200.13 ПК України, змінено Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII.

Таким чином, згідно з зазначеними змінами податковий орган не подає органу казначейства висновків про суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню платникам податку за їх заявами.

Заяви платників податків вносяться контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а узгоджена у встановленому порядку сума податку на додану вартість перераховуються органом казначейства з бюджету на рахунок платника у банку протягом п'яти операційних днів з моменту її узгодження на підставі внесених до Реєстру відомостей.

Так, відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, заявлені платником податку до відшкодування суми податку на додану вартість після набуття ними статусу узгоджених відшкодовуються йому органом казначейства на підставі внесених контролюючим органом відомостей про це до відповідного реєстру.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 ПК України.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 січня 2017 року.

Разом з тим, на виконання вимог підпункту 200.7.1. пункту 201.7 статті 200 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), що набрав чинності з 1 квітня 2017 року.

Вказаною постановою визначено, що до набрання чинності Порядком, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформовано згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, здійснюються у порядку, що дія до 1 січня 2017 року.

Затверджений Порядок визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком (пункт 1 Порядку).

Згідно з пунктом 4 Порядку, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані:

найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер;

дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу;

реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;

дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження пункт 5 Порядку).

Згідно з пунктом 6 Порядку інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Таким чином, у зв'язку із набранням чинності зазначеним Порядком, з 01 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68, який передбачав, що реєстри формуються Державними фіскальними службами за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом 4 пункту 50.1 статті 50 ПК України, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

У разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру, відповідно до Порядку № 68, який діяв до 1 квітня 2017 року, відповідна інформація включається у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 21.1. статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані:

дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності;

не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом;

оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом;

використовувати дані та інформацію, отримані через електронний кабінет, необхідні для виконання покладених на них функцій з адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики в межах наданих їм повноважень;

вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Укрміт зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 27 жовтня 2015 року № 10651020000021451.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрміт взято на податковий облік органах державної податкової служби 27 жовтня 2015 року за № 265115162651 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Згідно з податною товариством з обмеженою відповідальністю Укрміт податковою декларацією з ПДВ за листопад 2016 року з додатками:

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9), відображене у рядку 19 декларація складає 2 031 313,00 гривень;

сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) складає 708 175,00 гривень (сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: січень 2016 року у розмірі 50 340,00 гривень, лютий 2016 року - 220 916,00 гривень, березень 2016 року - 122 756,00 гривень, квітень 2016 року - 37 901,00 гривень, травень 2016 року - 161 316,00 гривень, червень 2016 року - 114 946,00 гривень.

Окрім того, згідно з поданою товариством з обмеженою відповідальністю Укрміт податковою декларацією з ПДВ за грудень 2016 року з додатками:

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9), відображене у рядку 19 декларація складає 1 668 481,00 гривень;

сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) складає 706 131,00 гривень (сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: січень 2016 року у розмірі 50 340,00 гривень, лютий 2016 року - 220 916,00 гривень, березень 2016 року - 122 756,00 гривень, квітень 2016 року - 37 901,00 гривень, травень 2016 року - 161 316,00 гривень, червень 2016 року - 114 946,00 гривень, липень 2016 року - 300 606,00 гривень, серпень 2016 року - 65 236,00 гривень, вересень 2016 року - 94 421,00 гривень, жовтень 2016 року - 129 364,00 гривень. .

З наведеного вбачається підтвердження посилання позивача на те, що свою діяльність ним розпочато у 2016 році та податковий кредит за рахунок платників спеціального режиму оподаткування ПДВ не формувало.

За таких обставин, підстави для проведення документальних перевірок, які визначено пунктом 200.11 статті 200 ПК України не поширюються на діяльність позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем як контролюючим органом у визначений законодавством строк, а саме у 30 термін не було проведено камеральну перевірку даних податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт , оскільки 30 денний термін, визначений пунктом 76.3 статті 76 ПК України для проведення камеральних перевірок сплинув, а саме:

для декларації від 19 грудня 2016 року за листопад 2016 року - 19 січня 2017 року;

для декларації від 20 січня 2017 року за грудень 2016 року - 20 лютого 2017 року;

для декларації від 20 лютого 2017 року за січень 2017 року - 20 березня 2017 року.

Відповідачем у запереченнях на адміністративний позов зауважено про те, що відповідно до вимог пункту 200.11 статті 200 ПК України Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування по деклараціях з ПДВ за листопад та грудень 2016 року та складено 29 березня 2017 року акт № 126/26/15-14-01-40086188 а також винесено 20 квітня 2017 року податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0018261404, а тому сума, що заявлена до бюджетного відшкодування, не підтверджена за результатами перевірки та є неузгодженою.

Разом з тим, як вбачається з Акту перевірки від 29 березня 2017 року № 126/26-15-14-04-01-40086188 висновки щодо правомірності нарахування ТОВ Укрміт бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2016 року будуть здійснені після отримання відповідей на надіслані запити про проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання;

На порушення пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року ТОВ Укрміт завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2016 року у розмірі 70,00 гривень, за грудень 2016 року у розмірі 222,00 гривень та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2016 року на 1 622,00 гривень (а.с. - 66-95).

З довідки від 14 червня 2017 року № 291/26-15-14-04-01/40086188 вбачається, що висновки щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень та лютий 2017 року будуть сформовані після отримання відповідей на запити про проведення зустрічних звірок з метою дослідження правомірності формування податкового кредиту (а.с. - 96-104).

Як вбачається з наведених норм законодавства, після завершення перевірок контролюючий орган не пізніше наступного дня зобов'язаний був внести відомості до Реєстру заяв:

- Дані щодо неузгодженої суми бюджетного відшкодування по якій за результатами перевірки встановлено порушення податкового законодавства та відповідно дату та номер податкового повідомлення-рішення, яке надіслати (вручити) платнику у встановленому порядку;

- Дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування по якій за результатами перевірки порушень податкового законодавства не встановлено.

Окрім того, жодних інших відкладальних умов за результатами проведених перевірок, таких як неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування у зв'язку із дослідженням ланцюгів постачання або висновки щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування будуть сформовані після отриманих відповідей на запити на проведення зустрічних звірок, нормами статті 200 ПК України, які є імперативними та встановлюють чіткі терміни для організації перевірок, не передбачено.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв'язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб'єкта владних повноважень будь-яких дій.

Таким чином, Державною фіскальною службою України порушено встановлений Податковим кодексом України обов'язок щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою поданою товариством за звітні податкові періоди листопад 2016 - січень 2017 року та дату її узгодження за наслідками проведених перевірок.

З огляду на встановлені обставини справи та враховуючи наявні матеріали, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв поза межами наданої йому чинним законодавством компетенції, що суперечить вимогам частини другої статті 19 Конституції України та ПК України що є підставою для задоволення позовних в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Тобто, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, можу здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Серед повноважень суду відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено також, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини протиправності бездіяльності відповідача, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд, керуючись наведеними вище процесуальними нормами, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача включити до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомості щодо суми узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою, поданою товариством з обмеженою відповідальністю, зокрема: поданою 19 грудня 2016 року за листопад 2016 року у сумі 708 105,00 гривень, 20 січня 2017 року за грудень 2016 року у сумі 705 909,00 гривень, 20 лютого 2017 року за січень 2017 року у сумі 693 791,00 гривень та дату їх узгодження, оскільки це є єдиним за своєю суттю способом відновлення порушених прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, що відповідатиме принципу ідеї верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Долученою до матеріалів справи квитанцією від 22 червня 2018 року № 0.0.792222276.1 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1600,00 гривень, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, 5В, корпус Г, код ЄДРПОУ: 40086188) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 34439980) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання винити дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка полягає у не внесенні контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою поданою товариством з обмеженою відповідальністю Укрміт за звітні податкові періоди листопад 2016 - січень 2017 років та дату її узгодження за наслідками проведених перевірок.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою поданою товариством з обмеженою відповідальністю Укрміт , зокрема поданою 19 грудня 2016 року за листопад 2016 року у сумі 708 105,00 гривень, 20 січня 2017 року за грудень 2016 року у сумі 705 909,00 гривень, 20 лютого 2017 року за січень 2017 року у сумі 693 791,00 гривень та дату їх узгодження.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, 5В, корпус Г, код ЄДРПОУ: 40086188) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19,код ЄДРПОУ 39439980) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 600,00 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда