Ухвала

від 17.09.2018 по справі п/811/935/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 вересня 2018 року справа № П/811/935/18

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Регіон-Агро до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 господарство Регіон-Агро (далі по тексту - ФГ Регіон-Агро ) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року адміністративний позов ФГ Регіон-Агро до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 25 травня 2018 року відповідач ДФС України оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2018 року апеляційна скарга ДФС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року повернута .

Втім, 13 серпня 2018 року відповідач ДФС України повторно оскаржив рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ДФС України подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 02 травня 2018 року Кіровоградським окружним адміністративним судом у спрощеному (письмовому) провадженні ухвалено рішення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Звертаю увагу на тому, що відповідно до копії супровідного листа в матеріалах адміністративної справи (т.2 а.с.24), копія рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року отримана та зареєстрована уповноваженою особою ДФС України 08 травня 2018 року та не спростовується матеріалами даної адміністративної справи .

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 06 липня 2018 року.

Однак, апеляційна скарга ДФС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року до суду першої інстанції подана 13 серпня 2018 року , про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Кіровоградського окружного адміністративного суду, тобто з більш як двомісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ДФС України на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ДФС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року навіть виготовлена 08 серпня 2018 року, тобто, поза межами тридцятиденного строку , встановленого чинним законодавством України на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, скаржник ДФС України в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року.

В обґрунтування заяви зазначається, що рішення суду першої інстанції надійшло на адресу скаржника ДФС України 08 травня 2018 року та було оскаржено в межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня його отримання, однак через не сплату судового збору, у зв'язку із проведенням безспірного списання коштів та пов'язаного з цим тимчасового блокування казначейського рахунку, апеляційна скарга була повернута скаржнику.

Розглянувши клопотання скаржника ДФС України про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду. Норми вказаної статті не пов'язують початок перебігу такого строку з оплатою судового збору.

Вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору у визначені строки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Також суд зазначає, що право на повторне/третє звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір Державній фіскальній службі України не надано пільг щодо сплати судового збору. Відтак, сплата судового збору у розмірі, визначеному законом, та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком скаржника.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Європейського Суду з прав людини щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа Каменівська проти України ).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ДФС України, адже з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції, а саме 08 травня 2018 року (т.2 а.с.24), скаржник ДФС України мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ДФС України службових обов'язків не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

Такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року, у зв'язку з її поверненням ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2018 року через несплату судового збору, визнаю не поважними та такими, що взагалі не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві , безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

До того ж, скаржником ДФС України не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ДФС України.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржуване скаржником ДФС України рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим скаржник ДФС України мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником ДФС України апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ДФС України подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто з більш як двомісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника ДФС України службових обов'язків та відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ДФС України залишити без руху, надавши скаржнику ДФС України десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Державною фіскальною службою України підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Регіон-Агро до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику Державній фіскальній службі України десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів.

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук