Постанова

від 29.11.2018 по справі п/811/935/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

29 листопада 2018 року м. Дніпросправа № П/811/935/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби Україні

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року (суддя – Сагун А.В.) у справі №П/811/935/18 за позовом фермерського господарства «Регіон-Агро» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ФГ «Регіон-Агро» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 08.12.2017 р. за №380456/37627935 та №380457/37627935 про відмову у реєстрації податкових накладних;

- зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні фермерського господарства “Регіон-Агро” №2 від 27.10.2017 року та №3 від 28.10.2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що при здійсненні операцій з постачання товарів підприємством складено зазначені податкові накладні та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з квитанціями від 31.10.2017 року податкові накладні було прийнято, але реєстрацію зупинено. Позивач направив на адресу відповідача пояснення та копії необхідних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, однак рішеннями комісії ДФС України від 08.12.2017 р. за №380456/37627935 та №380457/37627935 у реєстрації податкових накладних відмовлено. Вказуючи на те, що господарські операції з продажу товарів, за якими складено податкові накладні, підтверджується належними первинними документами, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірні рішення комісії ДФС України та зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.10.2017 року та №3 від 28.10.2017 року.

          Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року позов задоволено. За наслідками розгляду справи, судом першої інстанції, зокрема, зроблено наступні висновки. Так, по-перше: суд вказав на те, що здійснюючи моніторинг ПН (податкових накладних), контролюючі органи зобов'язані, у разі зупинення реєстрації ПН, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567. По-друге: можливість надання платником податку вичерпного переліку документів, на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, прямо залежить

від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п.6 Критеріїв оцінки ступеню ризиків Наказу №567. З цих підстав, встановивши те, що у Квитанції №1 контролюючим органом не було визначено конкретного виду критеріїв оцінки ступеня ризиків, що слугувало підставою, для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем порушено як вимоги податкового законодавства так і право платника податку подати контролюючому органу необхідні документи для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН вказаних вище податкових накладних з формулюванням - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН. З цього приводу, суд першої інстанції вказав на те, що такі рішення є не обгрунтованим, оскільки у ньому не відображено які із наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН.

Не погодившись з рішенням суду, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час опрацювання поданих позивачем податкових накладних було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам та запропоновано позивачу надати пояснення та копії підтверджуючих документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Оскільки, позивачем не було надано усіх документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, то комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Посилаючись на вказані обставини, а також на повноваження контролюючого органу щодо моніторингу поданих податкових накладних, відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити.

Справу розглянуто в письмовому провадженні з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що між позивачем (Продавець) та ТОВ «Кернел-Трейд» (Покупець) укладено договір поставки №К1323/18 від 26.10.2017р., умовами якого передбачено, що Продавець поставляє та передає у власність Покупцю насіння соняшнику українського походження, врожаю 2017 року, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

На дату виникнення податкових зобов'язань позивачем складено податкові накладні №2 від 27.10.2017 року та №3 від 28.10.2017 року та в електронній формі, засобами телекомунікаційного зв'язку, направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами обробки цих податкових накладних, 31.10.2017 року ДФС України позивачу надіслані Квитанції (т.1 а.с.22, 133) про зупинення її реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тієї причини, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У зв'язку з цим позивач 01.12.2017 року направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції за вказаними податковими накладними (т.1 а.с.23, 134).

Вказані повідомлення з долученими документами доставлені контролюючому органу (т.1 а.с.24, 135).

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби від 08.12.2017 р. за №380456/37627935 та №380457/37627935 відмовлено у реєстрації податкових накладних (т.1 а.с.79, 191). Підстави для відмови у реєстрації податкових накладних: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернуся до суду з даним позовом.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Пунктом 74.2 статті 74 ПК України (чинному на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних далі – ЄРПН) забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики – п.74.3 ст.74 ПК України.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” №1246 від 29.12.2010р.(далі – Порядок №1246, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності ПН/РК затвердженому формату (стандарту); чинності цифрового електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН/РК; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН/РК, платником податку на момент складання та реєстрації таких ПН/РК; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 в 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для ПН/РК, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК з такими ж реквізитами; відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) згідно яких реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає ( в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: а)порядковий номер та дата складення ПН/РК; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30621 ( який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З огляду на вищенаведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що здійснюючи моніторинг ПН (податкових накладних), контролюючі органи зобов'язані, у разі зупинення реєстрації ПН, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Встановивши те, що у Квитанціях №1 не зазначено критеріїв оцінки ступеню ризику, які визначено Наказом №567, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що контролюючим органом не дотримано обов`язку, визначеного пп.201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

При цьому, суд першої інстанції правильно вказав на те, що зазначення у вказаній Квитанції №1 та віднесення до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків вищевказаної податкової накладної з підстав того, що у ній виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД: 1206 є безпідставним, з огляду на те, що наведені причини не віднесено до переліку критеріїв оцінки ступеня ризиків, які визначені у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Правильним є і висновок суду першої інстанції про те, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів, на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН у розмірі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договору, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договору, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантажування продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або/законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Таким чином, із аналізу даних норм законодавства суд першої інстанції вірно вказав на те, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку із не зазначенням у Квитанціях №1 критеріїв оцінки ступеню ризику, відповідачем порушено як вимоги податкового законодавства, в частині обов`язку контролюючого органу визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН так і право платника податку подати контролюючому органу вичерпний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Крім цього, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем у порядку, визначеному п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, були надані письмові пояснення та копії документів, що підтверджують продаж товару за договором поставки товару.

Разом з тим, контролюючим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН вказаних вище податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

У відповідності до підпункту 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій ПН/РК. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог підпункту 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (чинна на час виникнення спірних правовідносин), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Цією постановою встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З огляду на вказані норми права, суд першої інстанції правильно вказав на те, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішення повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства, а яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК.

Оскільки, в оскаржених рішеннях ДФС не було зазначено конкретних підстав для його прийняття, не зазначено які документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, суд першої інстанції правильно вказав на те, що такі рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обгрунтованим, а отже воно не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Дійшовши обгрунтованого висновку про неправомірність оскарженого рішення відповідача, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення відповідача, а й зобов`язання останнього зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у справі №П/811/935/18 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 29.11.2018р.

Головуючий - суддя                                                                      Я.В. Семененко

                     суддя                                                                      Н.А. Бишевська

                     суддя                                                                      І.Ю. Добродняк