Вирок

від 28.09.2018 по справі 371/885/17

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.09.2018 Єдиний унікальний № 371/885/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 885/17

Провадження № 1-кп/371/ 12 /18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участі

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадження,відомості прояке 23червня 2017року внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань під№ 12017000000001091,по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця містаМалин Житомирськоїобласті,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,громадянина України,українця,працюючого,одруженого, маючого наутриманні неповнолітніхдітей, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 21 жовтня 2016 року у нічний час доби, точного часу досудовим слідством не встановлено, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження) на автомобілі марки «Range Rover», чорного кольору, номерний знак не встановлено, прибули в місто Миронівка Київської області, з метою вчинення крадіжки чужого майна, а саме ювелірних виробів з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Виконуючи спільний злочинний умисел, о 04 годині 12 хвилин ОСОБА_6 спільно з двома невстановленими у ході досудового розслідування особами, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом віджиму металевим ломом пластикових дверей та злому замикального пристрою (навісного металевого замка), що знаходився на металевій решітці, проник всередину вказаного приміщення.

Перебуваючи в приміщенні магазину, ОСОБА_4 , спільно з двома невстановленими особами, будучи одягненими в одяг, який унеможливлює їх ідентифікацію, а саме у балаклави, куртки з капюшонами, з ввімкненими ліхтарями, прикріпленими на головних уборах за допомогою гумових ременів, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, пересвідчившись, що за ними ніхто не спостерігає, з правої сторони, на відстані п`яти метрів від вхідних дверей до магазину, під дерев`яною торговою стійкою відшукали металевий сейф, достовірно не знаючи кількості та вартості товару, що в ньому знаходилась.

Після цього ОСОБА_6 спільно з двома невстановленими досудовим слідством особами розсунув стелажі та інший товар, одним кінцем металевого тросу, привезеного з собою, обмотав сейф, усередині якого знаходилися ювелірні прикраси на загальну суму 458 744 гривні 00 копійок, належні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 , інший кінець тросу прикріпив до фаркопу (тягово-зчіпного пристрою) автомобіля марки «Range Rover», яким керувала невстановлена особа, та за допомогою вказаного транспортного засобу почав спільно з двома невстановленими у ході досудового розслідування співучасниками витягати сейф з ювелірними виробами з приміщення. При цьому ОСОБА_6 перебував за сейфом та спостерігав, щоб металевий сейф рухався в напрямку вхідних дверей приміщення під час того, як вказаний металевий ящик разом з цінностями, що у ньому зберігалися, будуть витягувати невстановлені співучасники з використанням автомобіля за допомогою металевого тросу.

Оскільки під час витягування сейфу з магазину він заблокував решітку вхідних дверей, ОСОБА_4 разом із сейфом, залишився у приміщенні магазину «Універмаг».

Після цього ОСОБА_4 проник до сусідньої кімнати приміщення та заховався, однак був затриманий працівниками поліції, які прибули на місце спрацювання охоронної сигналізації.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спільно з невстановленими досудовим слідством особами, намагався завдати майнову шкоду потерпілій фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 на загальну суму 458 744 гривні 00 копійок, однак не довів свій умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого, кваліфікацію його дій та вартість викраденого майна, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд провів судовий розгляд провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують особистість обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, при цьому показав, що дійсно 21 жовтня 2016 року приїхав в місто Миронівка Київської області, де йому запропонували вчинити крадіжку золотих прикрас із магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проникнувши в даний магазин він одним кінцем металевого тросу, обмотав сейф, усередині якого знаходилися ювелірні золоті прикраси, під час витягування сейфу з магазину, сейф заблокував решітку вхідних дверей, заблокувавши йому вихід із приміщення магазину. Після цього він проник до сусідньої кімнати та заховався, однак був затриманий працівниками поліції.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_4 21 жовтня 2016 року по АДРЕСА_3 , вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку),поєднане зпроникненням уінше приміщеннята вчиненеза попередньоюзмовою групоюосіб.

При розгляді даної справи судом було детально вивчено та проаналізовано докази, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема:

Згідно вимоги про судимість від 21 жовтня 2016 року № 6795/109/1011/02-16 ОСОБА_4 раніше не судимий (а.с. 69).

Відповідно до довідки психіатра обвинувачений ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікаря психіатра не знаходиться (а. с. 72).

Згідно з довідкою нарколога обвинувачений ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікаря нарколога не знаходиться (а. с. 73).

Відповідно до характеристики Малинського МВ УМВС України в Житомирській області від 21 жовтня 2016 року № 1006, ОСОБА_4 за час проживання в АДРЕСА_1 , характеризується посередньо (а. с. 79).

Згідно характеристики ФОП ОСОБА_8 від 03 жовтня 2017 року № 03/10, ОСОБА_4 за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.120).

Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які, у відповідності до ст. ст. 36-49 Кримінального кодексу України, виключають злочинність діяння обвинуваченого, а також підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбачених ст. ст. 44-49 Кримінального кодексу України.

Крім того, під час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусового лікування, а також обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив вищезазначений злочин у стані не осудності чи обмеженої осудності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

У відповідності до ст. ст. 65, 66 Кримінального кодексу України суд вважає можливим визнати добровільне усунення заподіяної потерпілій шкоди обставиною, що пом`якшує покарання за скоєне.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, суд вважає можливим визнати вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб обставиною, що обтяжує покарання за скоєне.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність однієї обставини, яка пом`якшує та обтяжує покарання за скоєне, особу обвинуваченого: його вік, сімейний стан, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, позитивну характеристику за місцем роботи.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі, із звільненням його від реального відбуття покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, та покладенням на засудженого обов`язків, передбачених ст. 76 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів становлять 6 348 гривень 82 копійки.

Обвинуваченому під час проведення підготовчого судового засідання запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

2.Напідставі ст.75Кримінального кодексуУкраїни звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

3.Згідно п. п 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4.Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави Україна витрати на залучення експертів в сумі 6 348 (шість тисяч триста сорок вісім) гривень 82 копійки.

5.Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та надіслати потерпілій.

6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1