Рішення

від 12.09.2018 по справі 761/15852/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15852/17

Провадження № 2/761/3497/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яриновській Є.В.

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за позовом Бориспільської міської організації ветеранів України до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Асканія про стягнення коштів за договорами банківського вкладу,

в с т а н о в и в :

В травні 2017р. позивач Бориспільська міська організація ветеранів України звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь 700000,0 грн., а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 10500,0 грн.

Судом до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача було притягнуто ТОВ Асканія .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 07 липня 2014р. між позивачем та ПАТ Банк Фінанси та Кредит було укладено договір банківського вкладу Класичний № 1819 (далі по тексту - договір), відповідно до якого позивач надав банку суму грошових коштів у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк зобов'язувався виплатити позивачу суму вкладу та проценти, нараховані на нього. Строк дії договору до 02 березня 2015р. На теперішній час на рахунку в банку обліковується 700000,0 грн.

Після запровадження тимчасової адміністрації, а в подальшому і процедури ліквідації банку, позивач позбавлений можливості отримати суму депозиту, при цьому на думку позивача, оскільки відповідач є власником істотної участі банку і повинен був здійснювати вирішальний вплив на управління діяльністю банком, а тому, на думку сторони позивача, на відповідача, як власника істотної участі банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов'язаннями банку, оскільки банк, віднесено до категорії неплатоспроможних з його (відповідача) вини.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просила суд позов задовольнити, наголошуючи, що позивач звернувся з відповідною вимогою про включення його вимог до Реєстру акцептованих кредиторів відповідної черги, проте враховуючи кількість черг та кредиторів банку, і відсутністю вимог стосовно часу виконання банком своїх зобов'язань за депозитними договорами, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомив, свого представника до суду не направив, відзив на позов не подавався.

Третя особа, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, подала на адресу суду письмові пояснення на позов, в яких просила суд залишити позов без задоволення, зазначивши, що з моменту введення тимчасової адміністрації в банку діяли певні обмеження щодо виконання ним своїх зобов'язань. Позивач був включений до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Крім того, законом встановлена черговість погашення вимог кредиторів. На даний час процедура ліквідації в банку не завершена, право позивача на отримання грошових коштів, що перебувають на рахунку позивача не порушено. Звертала увагу суду, що НБУ, в силу ст. ст. 66, 73 Закону України Про банки і банківську діяльність не ухвалював будь-яких рішень про застосування штрафних санкцій до відповідача, як власника істотної участі банку, а отже відсутня протиправна поведінка останнього щодо порушення вимог законодавства, вимог НБУ, нормативно - правових актів у сфері банківської діяльності та вина у доведенні банку до категорії неплатоспроможних.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що 07 липня 2014р. між позивачем та ПАТ Банк Фінанси та Кредит було укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого клієнт надає банку суму грошових коштів, у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

Згідно п.1.2.. 1.3 договору, вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною. Цей договір діє до 07 липня 2015р. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього договору.

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління НБУ від 17 вересня 2015 р. № 612 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 171 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Фінанси та Кредит , згідно з яким з 18 вересня 2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Фінанси та Кредит .

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за № 230 від 18 грудня 2015р. у відповідача розпочато процедуру ліквідації з 18 грудня 2015р.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 листопада 2017р. № 5175 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит строком до 17 грудня 2019р.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував, що банком не було повернуто всієї суми вкладу та відсотків за їх користування за договором вкладу у розмірі 700000,0 грн., а також зазначав, що відповідачем як учасником істотної участі банку не вживались заходів щодо контролю за діяльністю банку, у зв'язку з чим останній був визнаний неплатоспроможним, а тому на підставі ст. 58 Закону України Про банки і банківську діяльність може бути покладена відповідальність за зобов'язаннями банка саме на відповідача.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні представник позивача визнала, що позивача за договором вкладу було включено до Реєстру акцептованих кредиторів. В силу положень ст. ст. 48, 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також враховуючи, що в банку триває ліквідаційна процедура, задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та у порядку, передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України Про банки та банківську діяльність , істотною участю є пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль прямого власника участі в юридичній особі або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи.

Пов'язаними з банком особами є, зокрема, особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку.

Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку (ч. 3 ст. 58 вказаного Закону).

Пов'язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов'язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов'язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду (ч. 6 ст. 58 Закону України Про банки та банківську діяльність ).

Можливість покладення відповідальності на власників істотної участі за зобов'язаннями банку згідно ст. 58 Закону України Про банки і банківську діяльність ставиться в залежність від наявності вини цих осіб у доведенні банку до неплатоспроможності.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу абонеобережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння.

Проте позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 77-80 ЦПК України вину відповідача у доведенні ПАТ Банк Фінанси та Кредит до неплатоспроможності.

Крім того, позивач не довів, що дії або бездіяльність відповідача були протиправними і що між ними і визнанні банку неплатоспроможним є безпосередній причинний зв'язок.

Посилання позивача щодо можливості притягнення відповідача для виплати залишку вкладу та відсотків, відповідно до ст. 58 Закону України Про банки та банківську діяльність є безпідставними, так як він (позивач) не зміг довести належними та допустимими доказами всіх складових, які передбачені законодавством України.

Суд, звертає увагу на те, що законодавством не передбачена автоматична відповідальність власників істотної участі за зобов'язаннями банку у випадку визнання його неплатоспроможним. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності позивач зобов'язаний довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що внаслідок неправомірних дій, бездіяльності відповідача, банк було оголошено неплатоспроможним, що потягло за собою неможливість отримання позивачем депозитного вкладу у повному обсязі, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задовленні позову, то з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 22, 614, 1058, 1166, 1192 ЦК України; ст. ст. 26, 27, 48, 49, 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ; ст. ст. 52, 58 Закону України Про банки та банківську діяльність , суд, -

в и р і ш и в:

Позов Бориспільської міської організації ветеранів України (код ЄДРПОУ 23241446, місцезнаходження: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72) до ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Асканія (код ЄДРПОУ 23497687, місцезнаходження: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корп. А) про стягнення коштів за договорами банківського вкладу - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 вересня 2018р.

Суддя: