Рішення

від 14.09.2018 по справі 821/997/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/997/18 14 год. 09 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування припису про усунення порушення вимог законодавства та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,

встановив:

Селянське (фермерське) господарство "ЛАН-К" (далі - позивач, СФГ "ЛАН-К") звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач, Управління ДАБІ), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області щодо оформлення результатів проведення (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт відносно селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К",

- визнати неправомірним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.04.2018 року, складений Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області відносно селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К",

- визнати неправомірною та скасувати постанову № 1021-01-15-05 від 14 травня 2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складену Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області відносно селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К",

- стягнути з Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К" судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі5286 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 10000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушена процедура проведення позапланової перевірки, акт перевірки на ознайомлення та підписання не був поданий, про існування акту перевірки, протоколу про правопорушення та припису від 27.04.2018 позивач дізнався лише при отриманні 17.05.2018 постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, де в описовій частині вказано, які саме документи розглянуті під час прийняття рішення про застосування фінансової відповідальності. Тому позивач був позбавлений права на подання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки, що в подальшому призвело до винесення постанови про накладення штрафу, яка була прийнята без врахування всіх обставин, без врахування пояснень, зауважень, заперечень, тощо. Позивач заперечує проти виявленого порушення - зазначення недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо класу наслідків та техніко-економічних показників об'єкта. Таке порушення, як зазначення недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо загальної площі земельної ділянки 271,83 га, та площі зрошення 198,77 га, не підтверджується жодним документом. Розмір земельної ділянки вказаний відповідно до відомостей проектної документації, а не відповідно до договору оренди. Позивач як в проектній документації, так і в позові вказує на те, що будівництво трубопроводів зрошувальної мережі та переобладнання техніки поливу для підвищення водозабезпечення системи зрошення відбувається саме на площі 198,77га, що відповідає зрошувальній площі (270,30га за договором оренди), тобто знаходиться в межах площі орендованої земельної ділянки. Також позивачем в позовній заяві стверджується про те, що відповідач помилився під час розрахунків прогнозованих збитків від відмови зрошувальної системи, оскільки інспектор застосував коефіцієнт амортизаційних відрахувань 0,01 (1 % в рік), але при терміни експлуатації об'єкта 50 років, коефіцієнт амортизації має становити 0,02 (2% на рік). Позивач вважає необґрунтованими посилання відповідача на необхідність застосування положень Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року N 2059-VIII, оскільки цей Закон передбачає, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

29.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального провадження, розгляд справи призначено в підготовчому засіданні на 25.06.2018.

В підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.08.2018.

08.08.2018 до суду надійшла відповідь позивача на відзив.

21.06.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача в судових засіданнях підтримали позовні вимоги, просять задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Селянське (фермерське) господарство "ЛАН-К" орендує земельні ділянки в адміністративних межах Виноградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області від насосної станції № 3-а Зонального магістрального каналу на підставі Договору оренди земельної ділянки від 17 вересня 2002 року, укладеного між Цюрупинською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_4 (Орендар), (зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 38/4 від 17 вересня 2002 року), а також додаткової угоди до Договору оренди (зареєстрована в Державному реєстрі земель, про що вчинено запис у розділі Книги 4АА001716 від 17.01.2007 за № 040772900004), додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.09.2002 року (зареєстрована в Державному реєстрі земель, про що вчинено запис у розділі Книги 4АА001716 від 13.12.2010 року за № 041072900012); кадастровий номер земельної ділянки контур № 33 - 6525081000:05:048:0001 площа 111,80га; контур № 34 - 6525081000:05:049:0001 площа 110,80 га ; контур № 35 - 6525081000:05:050:0001 площа 62,40 га. Загальна площа орендованих земельних ділянок складає 285,00 га, з яких рілля зрошувана - 270,30га, рілля богарна - 8,30га, лісосмуги - 5,20га, польові шляхи - 1,60га.

В лютому 2018 року позивачем було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), в якому повідомив про "Будівництво трубопроводів зрошувальної мережі та переобладнання техніки поливу для підвищення водо забезпечення системи зрошення площею 198,77 га на орендованих землях фермерського господарства "ЛАН-К" в адміністративних межах Виноградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області від насосної станції № 3-а Зонального магістрального каналу", повідомлення зареєстроване за № ХС 061180581262 від 12.03.2018.

Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 99-п від 10.04.2018 була призначена позапланова перевірка на об'єкті будівництва "Будівництво трубопроводів зрошувальної мережі та переобладнання техніки поливу для підвищення водо забезпечення системи зрошення площею 198,77 га на орендованих землях фермерського господарства "ЛАН-К" в адміністративних межах Виноградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області від насосної станції № 3-а Зонального магістрального каналу", замовником та підрядником якого є позивач. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. На підставі наказу було видано направлення головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області ОСОБА_5 для проведення позапланового заходу № 99 від 10.04.2018, строк дії направлення з 16.04.2018 по 27.04.2018, направлення було пред'явлено представнику позивача ОСОБА_2 27.04.2018.

Як стверджує представник позивача ОСОБА_2В в судових засіданнях, інспектору були надані всі необхідні для перевірки документи, після чого інспектор поїхала, а наступного дня зателефонувала та повідомила, що до СФГ "ЛАН-К" буде застосована відповідальність у вигляді штрафу за виявлені порушення, жодного документа на ознайомлення, зокрема, акту перевірки, припису, протоколу, інспектор не привозила. Акт перевірки та припис позивач отримав поштою 05.06.2018.

З акту, складеному за результатами проведення (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, від 27.04.2018 року № 99 від 27.04.2018 вбачається, що замовником будівництва СФГ "ЛАН-К" в повідомленні про початок виконання будівельних робіт наведено недостовірні дані щодо об'єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво трубопроводів зрошувальної мережі та переобладнання техніки поливу для підвищення водозабезпечення системи зрошення площею 198,77га на орендованих землях фермерського господарства "ЛАН-К" в адміністративних межах Виноградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області від насосної станції № 3-а Зонального магістрального каналу", а саме, - щодо класу наслідків та техніко-економічних показників об'єкта, чим порушено частину 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466. Відповідно до завдання на проектування термін експлуатації об'єкта - 50 років. Відповідно до розрахунку категорії складності прогнозовані збитки розраховані на строк експлуатації 100 років, що не відповідає завданню на проектування. Зробивши перерахунок (формула 5.2) інспектор встановив, що прогнозовані збитки складають 0,3375 (замість використаних в розрахунку для 100 років - 0,225) х 14090,712 = 4755,62 тис. грн., або 1486,13 мінімальних розмірів заробітної плати. Підсумовуючи розрахунок, загальні збитки від відмови зрошувальної мережі складають 2373.13 м.р.з.п. - 887+1486,13. Отже, збитки складають більше 2000 м.р.з.п, що відповідає згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" класу наслідків СС2.

Також, в акті перевірки вказано, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше відноситься до сфери застосування оцінки впливу на довкілля. Відповідно до статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" не можуть бути віднесені до незначних наслідків (СС1). Отже, перевіряємий об'єкт не може бути віднесеним до незначних наслідків (СС1).

Перевіркою було виявлено, що зазначена в повідомленні загальна площа земельної ділянки - 271,83га, площа зрошення -198,77га не відповідають зазначеним площам в договорі оренди № 2675 від 17.09.2002, а також сумарній площі земельних ділянок за кадастровими номерами 6525081000:05:048:0001, 6525081000:05:049:0001, 6525081000:05:050:0001.

Головним інспектором будівельного нагляду був також складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.04.2018, як вбачається із змісту припису, інспектором встановлені ідентичні порушення містобудівного законодавства, що і у акті перевірки, при цьому у вказаному приписі ставиться вимога про усунення цих порушень. до 31.05.2018.

Інспектором був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.04.2018 з викладеними порушеннями, зміст яких є аналогічним зі змістом акту перевірки.

Вказані документи (акт, припис, протокол) не підписані представником господарства, в них зазначено, що представник СФГ "ЛАН-К" від підписання відмовився, документи були надіслані поштою 27.04.2018.Доказів надсилання документів рекомендованим листом з повідомленням відповідачем суду не надано, натомість згідно витягу з офіційного сайту "Укрпошта" документи дійсно були відправлені 27.04.2018, а дата отримання документів господарством - 05.06.2018.

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області постановою № 1021-01-15-05 від 14 травня 2018 року наклало на селянське (фермерське) господарство "ЛАН-К" штраф сумі 63432 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з посиланням на вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частину 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466, на підставі абз. 1 пунктом 2 частиною 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", який передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки є незаконними, а акти індивідуальної дії, прийняті за наслідком проведення такої перевірки - протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у відповідності до статті 1 якого, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абз. 3 статті 1 цього ж Закону). У відповідності до частини 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються, крім інших, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Згідно із визначенням, закріпленим в ч.1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553 у відповідності до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначається процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Стаття 36 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038- VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Відповідно до частини 8 статті 36 вказаного закону замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Процедура виконання будівельних робіт визначена Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", відповідно до пункту 11 якого замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 13 Порядку виконання будівельних робіт, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (абз.5 ч.1 ст. 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.1 п.7 Порядку №553). Відповідно до пункту 7 Порядку №553, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Так, частиною 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Стаття 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановила, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій Формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта. Аналогічні вимоги наведені у Порядку № 553. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством (пункт 12 Порядку № 553). Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку № 553).

Пунктом 17 Порядку № 553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надасться по одному примірнику такого акта. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки ( п. 18 Порядку № 553).

У відповідності до пункту 19 Порядку № 553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку № 553).

Пунктом 21 Порядку № 553 передбачено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Отже, положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку № 553 передбачають, що наслідком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у випадку встановлення правопорушень, є складення в останній день перевірки акту перевірки, який підписується уповноваженою особою суб'єкта містобудування або, за відмови останнього, направляється такому суб'єкту рекомендованою кореспонденцією. За такою ж самою процедурою складається та направляється припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Позивач стверджує про те, що відповідні уповноважені особи позивача не відмовлялись від підпису акту перевірки, припису, оскільки такі документи не були складені та оформлені під час здійснення позапланової перевірки, відповідно, перевіряючою особою не пропонувались для підпису будь-які документи, про існування акту перевірки та припису від 27.04.2018 року позивач дізнався лише при отриманні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, де в описовій частині вказано, які саме документи розглянуті під час прийняття рішення про застосування фінансової відповідальності.

Відповідач не надав належних доказів того, що в останній день перевірки акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил був пред'явлений для ознайомлення та підпису посадовим особам селянського (фермерського) господарства. Як свідчать надані відповідачем докази - акт перевірки та припис були направлені рекомендованою кореспонденцією, отримані вже після отримання позивачем постанови про накладення штрафу.

Таким чином, господарство було позбавлене права на ознайомлення зі змістом акту перевірки, порушеннями, встановленими під час позапланової перевірки, не мало змоги реалізувати права, передбачені наведеними вище нормативно-правовими актами, щодо подання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки.

Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 735) п. 3 встановлено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Згідно з пунктом 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктами 10, 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком (пункт 14 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності).

Доказів складання протоколу під час перевірки у присутності уповноважених осіб позивача суду не надано.

Пунктом 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: 3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи (пункт 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності). Доказів повідомлення позивача про розгляд справи суду не надано. Доводи позивача про порушення порядку проведення перевірки відповідачем не спростовані. Таким чином, постанова про накладення штрафу була прийнята відповідачем за відсутністю відомостей про отримання господарством акту перевірки, припису та протоколу про правопорушення.

Що стосується вказівки в акті перевірки та постанові про накладення штрафу на допущення позивачем таким порушень, як зазначення недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо класу наслідків та техніко-економічних показників об'єкта, то ці порушення зі сторони позивача не знайшли свого підтвердження належними доказами. Відповідач вказує про те, що "При позаплановій перевірці встановлено: зазначені в повідомленні загальна площа земельної ділянки - 271,83га, площа зрошення - 198,77га не відповідають зазначеним площам в договорі оренди № 2675 від 17.09.2002р., а також сумарній площі земельних ділянок за кадастровими номерами 6525081000:05:048:0001, 6525081000:05:049:0001, 6525081000:05:050:0001".

Будівництво об'єкту здійснюється позивачем на земельній ділянці, що перебуває у останнього на праві оренди на підставі договору оренди земельної ділянки від 17 вересня 2002 року, укладеного між Цюрупинською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_4 (Орендар), з додатковими угодами, загальна площа орендованої земельної ділянки складає 285,00га, з яких рілля зрошувана - 270,30га, рілля богарна - 8,30га, лісосмуги - 5,20га, польові шляхи - 1,60га.

В повідомленні про початок виконання будівельних робіт позивачем вказано площа загальна земельної ділянки 271,83 га, та площа зрошення 198,77 га. відповідно до проектної документації, а не відповідно до договору оренди. Позивач як в проектній документації, так і в позові вказує на те, що будівництво трубопроводів зрошувальної мережі та переобладнання техніки поливу для підвищення водозабезпечення системи зрошення відбувається саме на площі 198,77га, що відповідає зрошувальній площі (270,30га за договором оренди), тобто знаходиться в межах площі орендованої земельної. Крім того, представник позивача пояснив, що будівництво об'єкта зрошувальної системи є неможливим на площах лісосмуги, польових шляхів. Згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, щодо орендованих земельних ділянок існують певні обмеження у використанні земельної ділянки: кадастровий номер 6525081000:05:048:0001 (площа 111,80га): площа земельної ділянки, на яку поширюється обмеження - 2,0429га та 0,0105га (охоронні зони навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи). Крім того, площа земельної ділянки під лісовими насадженнями лінійного типу складає 0,9123га, землі під дорогами, зокрема, підґрунтовими - 0,5895га; кадастровий номер 6525081000:05:050:0001 (площа 62,40га): площа земельної ділянки, на яку поширюється обмеження - 1,0988га та 0,0487га (охоронні зони навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи). Крім того, площа земельної ділянки під лісовими насадженнями лінійного типу складає 2,0218га, 0,6287га та 0,0487га. кадастровий номер 6525081000:05:049:0001 (площа 110,80га): площа земельної ділянки, на яку поширюється обмеження - 1,9232га та 0,0104га (охоронні зони навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи). Крім того, площа земельної ділянки під лісовими насадженнями лінійного типу складає 1,5884га, землі під дорогами, зокрема, підґрунтовими - 0,5898га та 0,0104га.

Відповідач ніяким чином не пояснив свій висновок щодо того, що розмір площі забудови має співпадати із площею орендованою ділянки, відсутні посилання на нормативно-правові акти, які б регулювали показники площі забудови в залежності від площі земельної ділянки, яка перебуває оренді, тобто відповідачем не зазначено конкретні приписи чинного законодавства, які порушені позивачем при оформленні повідомлення про початок будівництва.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що визначення площі забудови є виключно правом суб'єкта містобудування, з огляду на наявність права використання земельної ділянки, на цільове призначення земельної ділянки, необхідності у зрошувальній площі, виходячи з економічної вигоди та доцільності, об'єктивних обставин. Тому, посилання відповідача на факт невідповідності площі забудови площі орендованих земельних ділянок, жодним чином законодавчо не обґрунтовано, не відповідає дійсності, прийнято без належного з'ясування відповідних обставин.

Що стосується неправильного визначення господарством класу наслідків об'єкта будівництва, на чому наполягає відповідачем в акті перевірки, постанові про накладення штрафу, то суд дійшов висновку про відсутність порушень зі сторони позивача щодо даного питання.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" завдання на проектування - це документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.

В ході перевірки було виявлено, що у завданні на проектування термін експлуатації становить 50 років. А інспектором встановлено, що відповідно до розрахунку категорії складності об'єкта позивача прогнозовані збитки розраховані на строк експлуатації 100 років, що не відповідає завданню на проектування. А саме: відповідно до завдання на проектування термін експлуатації об'єкта - 50 років, що відповідає строку оренди земельної ділянки. Зробивши перерахунок (формула 5.2 ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013) відповідач встановив, що прогнозовані збитки складають 0,3375 (замість використаних в розрахунку для 100 років - 0,225) х 14090,712 = 4755,62 тис. грн., або 1486,13 мінімальних розмірів заробітної плати. Підсумовуючи розрахунок, загальні збитки від відмови зрошувальної мережі складають 2373.13 мінімальних розмірів заробітної плати ( 887+1486,13). Якщо збитки складають більше 2000 мінімальних розмірів заробітної плати, то згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва класу наслідків СС2, а не СС1.

Проте, позивачем в позовній заяві та представником в судовому засіданні стверджується про те, що відповідач помилився під час розрахунків , оскільки інспектор застосував коефіцієнт амортизаційних відрахувань 0,01 (1 % в рік), але при терміну експлуатації об'єкта 50 років, коефіцієнт амортизації має становити 0,02 (2% на рік). Якщо взяти правильний коефіцієнт амортизації 0,02 , то формула 5.2 ДСТУ-Н Б В.1.2- 16:2013 має наступний вид: Ф = 0,45 х 14090,712 тис.грн. (1-1/2 х 50 х 0,02) = 0,225 х 14090,712тис.грн = 3170,410 тис.грн. або 909 м.р.з.п., що і було зазначено у проектному розрахунку.

Відповідачем ці доводи не були спростовані ні у відзиві на позовну заяву, ані представником відповідача в судовому засіданні.

Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача про те, що відповідачем під час розрахунку допущено математичну помилку, що, в свою чергу, призвело до невірного визначення класу наслідків (відповідальності), а відтак неправомірно віднесено об'єкт будівництва до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно з пунктом 2 частини 4 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і і споруд. Пунктом 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, встановлено, що метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. У відповідності до пункту 7 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям і відомості про які внесені Мінрегіоном або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності до переліку експертних організацій. За визначенням пункту 10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності.

Згідно з пунктом 15 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про: дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва; допущення помилок та недотримання зазначених вимог. Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи (пункт 17 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи).

Філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Херсонській області, 31 жовтня 2017 року був затверджений експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності, довговічності об'єкта будівництва та кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Будівництво трубопроводів зрошувальної мережі та переобладнання техніки поливу для підвищення водозабезпечення системи зрошення площею 198,77га на орендованих землях фермерського господарства "ЛАН-К" в адміністративних межах Виноградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області від насосної станції № 3-а Зонального магістрального каналу" за № 22-0649-17, а також додатку до Експертного звіту № 22-0649-17, клас наслідків об'єкта - СС1. В свою чергу, відповідачем не наведено підстави для можливості самостійного розрахунку класу наслідків інспектором, який здійснив перевірку.

Стосовно посилання відповідача на необхідність застосування положень Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року N 2059-VIII, то цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності ( ч. 1 статті 17 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону), Закон набрав чинності 18.06.2017, тому введений в дію з 18 грудня 2017 року. Відповідно до ч.2 ст. 17 "Прикінцеві та перехідні положення" дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону. Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності, довговічності об'єкта будівництва та кошторисної частини проектної документації та додаток до Експертного звіту за робочим проектом "Будівництво трубопроводів зрошувальної мережі та переобладнання техніки поливу для підвищення водозабезпечення системи зрошення площею 198,77га на орендованих землях фермерського господарства "ЛАН-К" в адміністративних межах Виноградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області від насосної станції № 3-а Зонального магістрального каналу" отримані позивачем до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (31 жовтня 2017 року). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень. Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачами докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень, правомірності своїх рішень, невідповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи.

З огляду на зазначене, суд вважає постанову № 1021-01-15-05 від 14.05.2018 про накладення штрафу та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 27.04.2018 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо вимог про визнання неправомірними дій Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області щодо оформлення результатів проведення (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт відносно селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К", то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки такі дії є лише службовою діяльністю працівника ДАБІ на виконання своїх професійних обов'язків, такі дії не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Дії по проведенню перевірки оформляються актом перевірки, який є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі такого акта.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з платіжного доручення № 30 від 23.05.2018 позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 5286 грн. Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви частково (задоволено дві вимоги із трьох заявлених), суд вважає за можливе стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області на користь селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К" сплачений судовий збір у розмірі 3524 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь витрат на правову допомогу, які складають 10000 грн.

З цього приводу, суд зазначає, що згідно з статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу .

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку витрати на правничу допомогу підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 17.05.2018 № 17-05/18 та актом прийому-передачі робіт (надання послуг) від 23.07.2018.

Аналізуючи викладене, а також документи надані позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу, суд знаходить що, вказані документи можуть слугувати належними та допустимими доказами щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу, а тому суд знаходить обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу. Враховуючи часткове задоволення позову, витрати на правову допомогу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 6667 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, ч. 1 ст. 139, ст. 143, ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Задовольнити позов Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К" частково.

Визнати неправомірним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.04.2018, складений Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області відносно Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К".

Визнати неправомірною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 1021-01-15-05 від 14 травня 2018 року про накладення на Селянське (фермерське) господарство "ЛАН-К" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства "ЛАН-К" (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Олеся Гончара, 2-А, код ЄДРПОУ 32021744) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69, код ЄДРПОУ 37471912) 3524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) витрат по сплаті судового збору та 6667 грн. (шість тисяч шістсот шістдесят сім гривень) витрат на професійну правову допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 вересня 2018 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 6.1