Рішення

від 25.09.2018 по справі 750/6149/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/6149/18

Провадження № 2/750/1700/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Требух Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Будаш М.В.,

справа №750/6149/18

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 199153 грн. та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 3723 грн.

в с т а н о в и в:

20.06.2018 року позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь нараховану але не виплачену суму заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 01.02.2000 року по 14.05.2018 року працював на посаді директор ТОВ ТЕХАВТО . Заборгованість по заробітній платі виникла з 01.01.2013 року і на день звільнення не виплачена.

Відповідач надав відзив, з якого вбачається, що заборгованість по виплаті заробітної плати виникла з вини позивача, тобто відповідачем фактично визнана наявність заборгованості, однак власного розрахунку боргу відповідачем не надано.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити. В судове засідання 25.09.2018 року не з'явився, просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Позивач працював у відповідача з 01.02.2000. 14.05.2018 року був звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 3).

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідач вимоги Закону не виконав і в день звільнення не провів повного розрахунку.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Довідкою виданою ТОВ ТЕХАВТО від 14.05.2018 року підтверджується, що заборгованість перед ОСОБА_1 станом на 14.05.2018 року складає 199153 грн. Як зазначено позивачем в судовому засідання та підтверджується наданими документами за період з 01.01.2013 року по 01.07.2017 року заробітна плата нараховувалась і з неї підприємством були сплачені всі обов'язкові податки та збору, однак заробітна плата фактично не виплачувалась. За період з 01.07.2017 року по 14.05.2018 року заробітна плата не нараховувалась і відповідні платежі з неї не сплачувались. За період з 01.07.2017 року по 14.05.2018 року позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі виходячи з її мінімального розміру 3200 грн. та з 01.01.2018 року по 14.05.2018 року 3723 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, доказів щодо розміру заробітної плати позивача та її заборгованості, а також її виплати позивачу не надав.

Оскільки виплата позивачеві заборгованості по заробітній платі не була проведена в день звільнення, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Статтею 117 цього Кодексу встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Як вбачається з матеріалів справи, за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 травня 2018 року по 14 червня 2018 року з урахуванням середньоденного заробітку позивача в розмірі 3723 грн на місяць сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 3723 грн.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по нарахованій але не виплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО ( місто Чернігів вулиця 1 Травня 2 код ЄДРПОУ 24555346) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2013 року по 01.07.2017 року в сумі 163200 ( сто шістдесят три тисячі двісті) грн. 00 коп., з якої сплачені податки та обов'язкові платежі; за період з 02.07.2017 року по 14.05.2018 року в сумі 35953 ( тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 00 коп., з якої обов'язкові платежі та податки не сплачені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО ( місто Чернігів вулиця 1 Травня 2 код ЄДРПОУ 24555346) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3723 ( три тисячі сімсот двадцять три) грн.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення виготовлено 29.09.2018 року.

Суддя Н.В.Требух