Постанова

від 13.12.2018 по справі 750/6149/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 грудня 2018 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/6149/18

Головуючий у першій інстанції - Требух Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/326/18

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Вінгаль В.М.,

суддів: Губар В.С., Кузюри Л.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бивалькевич Т.В.,

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО ,

особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,

прізвище судді: Требух Н. В.; місце ухвалення рішення: м. Чернігів,

дата складання повного тексту рішення - 29 вересня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО (далі - ТОВ ТЕХАВТО ), в якому просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату у розмірі 199153,00 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 14 травня 2018 року по 14 червня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 лютого 2000 року ОСОБА_2 призначений на посаду директора ТОВ ТЕХАВТО на підставі наказу №8-к від 01.02.2000 року. 30 квітня 2018 року позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням із займаної посади. 14 травня 2018 року позивач звільнений з посади директора за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. На день звільнення відповідач перед позивачем мав заборгованість по виплаті заробітної плати з 01 січня 2013 року по 14 травня 2018 року включно. Позивач, на підставі ст.ст. 47,116,117 КЗпП України, просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2018 року позовні вимоги задовольно.

Стягнуто з ТОВ ТЕХАВТО (місто Чернігів вулиця 1 Травня 2 код ЄДРПОУ 24555346) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2013 року по 01.07.2017 року в сумі 163200 грн. 00 коп., з якої сплачені податки та обов'язкові платежі; за період з 02.07.2017 року по 14.05.2018 року в сумі 35953 грн. 00 коп., з якої обов'язкові платежі та податки не сплачені.

Стягнуто з ТОВ ТЕХАВТО (місто Чернігів вулиця 1 Травня 2 код ЄДРПОУ 24555346) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3723 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ ТЕХАВТО просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що в матеріалах справи не міститься жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 перебував з товариством в трудових відносинах і мав отримувати заробітну плату як найманий працівник. На думку скаржника, у матеріалах справи відсутні докази того, що заява позивача про звільнення, подана на ім'я керівництва ТОВ ТЕХАВТО , була фактично подана, зареєстрована або надіслана на адресу товариства, а тому не свідчить про наявність трудових відносин між сторонами. При цьому, відомості Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату за період з липня 1985 року по березень 2017 року не є беззаперечними доказами наявності між сторонами правовідносин, що ґрунтуються на трудовому договорі, а лише підтверджують наявність правовідносин.

У наданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши голову судового засідання, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ ТЕХАВТО не виплатило позивачу при звільненні належні суми, а тому на підставі ст..ст.116,117 КЗпП України, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2013 року по 01.07.2017 року в сумі 163200,00 грн., з якої сплачені податки та обов'язкові платежі, та за період з 02.07.2017 року по 14.05.2018 року - 35953,00 грн., з якої обов'язкові платежі та податки не сплачені, а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3723,00 грн.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що з 01.02.2000 року ОСОБА_2 працював на посаді директора ТОВ ТЕХАВТО на підставі протоколу №1 від 31.01.2000 року (а.с.5).

14 травня 2018 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТОВ ТЕХАВТО за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, що підтверджується наказом ТОВ ТЕХАВТО №1 від 14 травня 2018 року, Підстава: заява про звільнення до Загальних зборів ТОВ ТЕХАВТО від 30 квітня 2018 року (а.с.3).

Відповідно до довідки ТОВ ТЕХАВТО №1 від 14.05.2018 року, виданій ОСОБА_2, загальна сума невиплаченої заробітної плати за період роботи з 01.01.2013 року по 14.05.2018 року складає 199153 грн., а саме (а.с.4):

- за період з 01.01.2013 року по 01.01.2017 року невиплачена заробітна плата становить 144000 грн.; за період з 01.01.2017 року по 01.07.2017 року - 19200 грн. За період з 01.01.2013 року по 01.07.2017 року заробітна плата була нарахована та сплачені всі податки на заробітну плату.

- за період з 01.07.2017 року по 01.01.2018 року невиплачена заробітна плата становить 19200 грн.; за період з 01.01.2018 року по 14.05.2018 року - 16753 грн. За період з 01.07.2017 року по 14.05.2018 року заробітна плата не нараховувалася.

Таким чином, в день звільнення позивачу не було виплачено всі належні до сплати суми, що є порушенням вимог частини першої статті 116 КЗпП України і покладає на відповідача зобов'язання, передбачені статтею 117 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції вірно виходив із того, що відповідач, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, в день звільнення не провів повного розрахунку та не виплатив заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2013 року по 01.07.2017 року в сумі 163200 грн. 00 коп., з якої сплачені податки та обов'язкові платежі, та за період з 02.07.2017 року по 14.05.2018 року в сумі 35953 грн. 00 коп., з якої обов'язкові платежі та податки не сплачені, та обгрунтовано стягнув на користь позивача вказані суми.

Враховуючи, що при звільненні відповідач не виплатив ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі, то суд першої інстанції відповідно до положень ст.117 КЗпП України, вірно стягнув з ТОВ ТЕХАВТО середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 14 травня 2018 року по 14 червня 2018 року в сумі 3723 грн., розмір якого визначений з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року.

Доводи скаржника про те, що в матеріалах справи не міститься жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 перебував з товариством в трудових відносинах і мав отримувати заробітну плату як найманий працівник спростовуються вищевстановленими обставинами справи.

Твердження скаржника про те, що, у матеріалах справи відсутні докази того, що заява позивача про звільнення, подана на ім'я керівництва ТОВ ТЕХАВТО , була фактично подана, зареєстрована або надіслана на адресу товариства не можуть бути взяті до уваги, оскільки підставою звільнення у наказі ТОВ ТЕХАВТО №1 від 14 травня 2018 року зазначено саме заяву про звільнення від 30 квітня 2018 року (а.с.3).

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції об'єктивно і повно встановив фактичні обставини справи та дав вірну оцінку зібраним по справі доказам, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТО залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Голова судового засідання

Судді